28 серпня міністр сільського господарства КНР Сунь Чженцай у своїй доповіді про доходи селян, представленій на 4-ій сесії Постійного комітету Всекитайського зборів народних представників, повідомив, що в 2007 р. середній рівень доходів селян зріс. Правда він також відзначив, що доходи селян зростають набагато повільніше за доходи містян, та й економіки країни вцілому. Він підкреслив, що фактично спостерігається тенденція для подальшого збільшення різниці доходів між містянами і селянами. У 2007 році доходи містян були в 3,33 рази більші доходів селян, у грошовому еквіваленті ця різниця склала 9646 юанів.
Професор економіки університету в американському штаті Індіана Чжен Чжуюань сказав про причини цієї різниці: «Протягом останніх двох років економіка міст Китаю розвивається значно швидше, ніж економіка сіл. По-перше, це через збільшення зовнішньої торгівлі, по-друге, на початку цього року, коли курс акцій на біржі ще не впав і складав 6 тис. одиниць, дуже багато людей збагатилися від цього, і таким чином дохід міст значно збільшився. Селяни також почали масово їхати в міста на заробітки. У селах залишаються тільки люди похилого віку і жінки з маленькими дітьми».
У Китаї з 1,3 млрд. чоловік населення 800 млн. – селяни. Професор продовжив: «Кілька років тому в багатьох селах були підприємства, а протягом останніх років вони поступово закриваються. Це відбувається тому, що після того, як нестримно почали розвиватися міста, вони почали використовувати нове сучасне устаткування, і їхні вироби виходять набагато дешевшими за ті, що виготовляли селяни. Це також є ще однією причиною збільшення різниці в доходах цих двох категорій людей».
Викладач менеджменту в Drexel University в м. Філадельфія професор Це Тянь висловив думку що: «Корінна проблема знаходиться в системі державного управління, а також в проблемі працевлаштування селян. Якщо ти тільки народився в Китаї, то тобі відразу ж наклеюють довічний ярлик, якщо ти народився в селі, то у тебе все життя буде статус селянина, а якщо в місті, то містянина. Якщо змінити режим прописок, який і визначає приналежність до міста або села, то різниця між селянами і містянами поступово зникне природним чином».
Про те, чому китайська влада не хоче відміняти цей режим, Це сказав: «Влада боїться, що як тільки режим прописок стане вільним, то вони втратять контроль над селищами, селами і повітами. Містяни також зможуть вільно переїздити в села і тоді виникне питання купівлі-продажу землі. Зараз у Китаї досі немає справжньої приватної власності на землю і закони в цій сфері дуже розмиті».
Сунь Чженцай у своїй доповіді сказав, що за перші три квартали 2007 р. середній дохід селян на людину склав 3300 юанів ($470). Цього року є багато чинників, що перешкоджають зростанню цього доходу. Наприклад, через інфляцію юаня цього року на численних підприємствах на південному сході Китаю, де працюють в основному селяни, збільшилася собівартість продукції, вони почали скорочувати обсяги виробництва і відповідно кількість працівників.
Прогнозуючи різницю в доходах селян і містян цього року, професор Чжен сказав: «Цього року котирування акцій міст різко впали з 6 тис. пунктів до 2-3 тис. Це в деякій мірі понизило доходи містян. Торгівля нерухомістю в містах також йде значно гірше, ніж торік. Тому, можливо, що цього року доходи містян не сильно відірвуться від доходів селян. Крім того, значно підвищилися ціни на сільгосппродукцію, що теж дозволить збільшити доходи селян».
Згідно з минулими звітами, в 2006 р. доходи містян були в 3,28 разів більші доходів селян.
