Історія розриву економічних зв’язків міжнародного співтовариства з комуністичним Китаєм сягає періоду холодної війни. Нині цей процес отримав новий стимул і прискореними темпами став поширюється на найважливіші економіки світу.
Ще рік тому це звучало б абсурдно. Пекінська пропаганда називала це «менталітетом часів холодної війни». Однак зараз великі ЗМІ з ентузіазмом висвітлюють цю тему.
У травні газета Financial Times процитувала Майкла Шубриджа з Австралійського інституту стратегічної політики, який сказав: Відділення [від КНР] реально відбувається і навіть прискорюється. Європейський Союз приєднався до США і почав розривати зв’язки з Китаєм. Стратегічний виклик з боку Росії та Китаю стимулював об’єднання Європи з Індо-Тихоокеанським регіоном».
Шубридж прогнозує, що процес відокремлення від Китаю розшириться на енергетичний сектор, і радить компаніям перемістити свої ланцюжки постачань до інших країн.
Багато компаній прислухаються до його порад, а також до порад адміністрації Байдена, яка називає це «підтримкою друзів».
Ідея про розрив зв’язків із КНР має довгу історію. 2020 року вона називалася «підтримкою союзників».
У 1993 році США та Канада назвали її «Національною технологічною та промисловою базою», скорочено NTIB, що дозволило обом країнам імпортувати та експортувати між собою продукцію військового призначення. Потім до них приєдналися Велика Британія та Австралія.
Адміністрація Трампа виявила слабкі місця в NTIB та спробувала зміцнити промислову базу США, збільшивши мита на китайські товари. Алекс Грей, колишній керівник апарату Ради національної безпеки, сказав: «Адміністрація Трампа розуміє вплив залежності від закордонних країн, таких як Китай та Росія щодо критично важливих компонентів для національної стратегії та оборонної промисловості».
«Багато цих слабких місць промислової бази було виявлено відповідно до указу президента Трампа № 13806 (Оцінка стану військово-промислової бази США). Вашингтон має скористатися перевагами, які дають наші союзники та партнери та негайно відреагувати», — написав Грей в електронному листі.
29 липня британське видання Financial Times процитувало слова Тоні Данкера, генерального директора Конфедерації британської промисловості, який сказав: «Кожна компанія, з якою я розмовляв зараз, переосмислює свій ланцюжок постачань. Вони очікують, що наші політики неминуче прискорять відокремлення світу від Китаю».
Приклад відокремлення у галузі мікросхем
Під відокремленням від Китаю мається на увазі розрив економічних зв’язків, у своїй необхідно замінити їх іншими стійкими зв’язками і наблизити виробничі майданчики до цільових споживачів.
Процес такого відокремлення можна наочно побачити з прикладу комп’ютерних мікросхем (також відомих як напівпровідники).
За останні два роки США ухвалили два відповідні закони.
Перший ― «Закон про запобігання примусовій праці уйгурів», який заборонив використання полікремнію, який експортується з Сіньцзяну, необхідного для виробництва чипів, мікросхем тощо.
Другий ― «Закон про чипи та науку 2022» (CHIPS and Science Act), який стимулює субсидування виробництва чипів у США.
Перший закон був прийнятий у 2021 році і набув чинності цього літа. Він забороняє імпортувати товари з китайського регіону Сіньцзян, якщо вони виробляються з використанням примусової праці, а також включає заборону на імпорт товарів, вироблених у будь-якій іншій країні з використанням сировини із Сіньцзяну.
Раніше в Сіньцзяні знаходилося 40% світового виробництва полікремнію, 20% бавовни та 20% карбіду кальцію (що використовується в ацетиленовому газі).
Розширення дії законопроєкту допомагає домогтися відокремлення від Китаю не тільки в США, а й у всьому світі. Жодна компанія в жодній країні не захоче виробляти товари із сировини, забороненої на найбільшому світовому ринку.
Другий закон було ухвалено 28 липня цього року. Відповідно до нього планується інвестувати 52,7 мільярда доларів у будівництво на території США заводів з виробництва комп’ютерних мікросхем, а також у вітчизняні інновації у галузі напівпровідників.
“Прихильники кажуть, що це усуне проблеми з ланцюжками постачань, які переслідують американців, які намагаються купувати автомобілі та побутову техніку, засновану на чипах, — пише Wall Street Journal, — хоча можуть пройти роки, перш ніж стануть очевидними справжні переваги законопроєкту”.
Ці інвестиції в американські чіпи є частиною більшого законопроєкт на 280 мільярдів доларів, що включає підтримку низки технологій США, серед яких лазери, ядерна фізика та чиста енергія.
Глобальне відділення з використанням позикових коштів
Сполучені Штати також заохочують відокремлення від Китаю за допомогою Індо-Тихоокеанської економічної платформи для процвітання (IPEF). На відміну від Транстихоокеанського партнерства (ТТП), IPEF є торговим форумом, а не офіційною угодою про вільну торгівлю.
За словами Роберта Д. Аткінсона, IPEF — це “зміна парадигми”. Про це він написав у журналі Foreign Policy на початку липня. IPEF прагне використовувати надання іншим країнам доступу до економіки США як важіль впливу на Китай.
Чотирнадцять держав-членів IPEF є однією з найбільших економік Азії. Серед них Австралія, Індія, Японія та Південна Корея. До цієї економічної ініціативи також входять азійські країни, які США хочуть відірвати від Китаю, такі як Бруней, Фіджі, Індонезія, Малайзія, Нова Зеландія, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд та В’єтнам.
На відміну від ТТП, Сполучені Штати не дають легкого доступу до своєї економіки. IPEF — це переговорний форум, який серед іншого використовуватиметься для заохочення третіх країн до економічної ізоляції та ослаблення Пекіна доти, доки Комуністична партія Китаю (КПК) не покращить свою політику у сфері дотримання прав людини і не припинить загрожувати території та морським винятковим економічним зонам своїх сусідів.
Та ж стратегія Вашингтона щодо використання доступу до американських ринків може бути використана також проти Москви та інших особливо агресивних диктатур. Прикладами можуть бути загрози запровадження вторинних санкцій щодо країн, які порушують санкції щодо Росії, Ірану та Північної Кореї.
Серед диктатур найважче відокремитися від Китаю. Це з його величезною економікою (приблизно вдесятеро більше, ніж в Росії) і глибокою інтеграцією в глобальні ланцюжки постачань.
Однак, міжнародні кроки по відокремленню від Китаю, на щастя, прискорюються і збільшуватимуть попит на американські та суміжні робочі місця, інновації та розвиток технологій.
Економіка США та їхніх союзників зростатиме, як і державні доходи, необхідні для фінансування військової оборони від Пекіна. Економічне відділення послабить та стримає Пекін від агресії проти таких країн, як Японія, Тайвань та Філіппіни, а також уповільнить спроби КПК глобалізувати своє диктаторське правління.
Думки, висловлені в цій статті, є думкою автора і не обов’язково відображають думку The Epoch Times.
Андерс Корр, магістр політичних наук Єльського університету, доктор наук у галузі державного управління Гарвардського університету. Є керівником Corr Analytics Inc., а також видавцем журналу “Політичний ризик” (Journal of Political Risk).
За матеріалами The Epoch Times
===
Новини по темі:
