Чайне дерево — найсильніший антисептик, створений природою. Ефірна олія цієї рослини здатна зупиняти ріст грибків, бактерій і вірусів. Її застосовують за грипу і зубного болю, для лікування виразок і опіків, але до кінця властивості олії чайного дерева не вивчено.
#img_center_nostream#Чайне дерево має й іншу назву — Мелалеука і належить до сімейства миртових. Це вічнозелене невисоке дерево або чагарник з незвичайною корою, що лущиться, і вузьким листям, яке схоже на листя евкаліпта. Деякі види Мелалеуки називають «Паперова кора» і «Медовий мирт».
Трохи історії
Чайним деревом його назвав Джеймс Кук, але воно не має ніякого стосунку до звичного чаю. У XVIII столітті під час експедиції до Австралії Кук зі своєю командою готували «чай» з листя дерева, що росте в прибережних заболочених місцях Австралії.
Напій виходив із надзвичайно приємним свіжим смаком і ароматом. Пізніше місцеві жителі розповіли, що подрібнене листя цього дерева має потужні цілющі властивості й уже протягом багатьох століть застосовується як антисептик для обробки ран, лікування застуди, головного болю і як відлякувальний засіб від комах. Так європейці відкрили для себе дивовижні властивості дерева Мелалеука.
Існує понад 200 різновидів чайного дерева, але тільки Melaleuca alternifolia, яке росте в Австралії, має цінні медичні властивості. З листя цього дерева і отримують ефірну олію, що за запахом нагадує камфору. Ефірну олію отримують методом парової перегонки: з 1000 кг листя Мелалеуки отримують близько 10 кг ефірної олії. Всього на рік виробляється близько 100 т олії чайного дерева.
#img_center_nostream#
Науковий інтерес до цілющих властивостей олії чайного дерева
Незважаючи на те, що Мелалеука була відома європейцям понад 200 років, науковий інтерес до властивостей олії чайного дерева виник тільки на початку ХХ століття. Дослідження, проведені австралійським хіміком доктором Артуром Пенфолдом, показали, що бактерицидна і антисептична дії олії чайного дерева в 11—13 разів (!) сильніша за дію традиційних антисептиків того часу.
У розпал Другої світової війни ця олія входила до складу аптечки першої допомоги австралійських солдатів. Провідні медичні журнали публікували дослідження про застосування чайного дерева для лікування багатьох захворювань — грибкових і паразитарних хвороб шкіри, інфекційних захворювань порожнини рота, носопролигу тощо.
Після недовгої перерви, дослідження лікувальних властивостей олії чайного дерева поновилися. Певною мірою це пов’язано з пошуком природних антибіотиків як альтернативи штучним. Олія чайного дерева — наочний приклад того, що природні засоби можуть бути сильнішими за ті, які ретельно створюються в лабораторіях. Природні антибіотики можуть замінити ті штучні, до яких небезпечні бактерії вже набули стійкості.
#img_center_nostream#
Олія чайного дерева містить понад 95 сполук, зокрема й речовини, що рідко зустрічаються в природі. Сьогодні відомо, що ця олія ефективна від грибків, грампозитивних та грамнегативних бактерій, дріжджів, зокрема від: бактерії роду стрептококів і стафілококів, кишкової і синьогнійної палички, пневмокока та ін., а також від грибків-паразитів. При цьому найнижчий рівень концентрації олії, яка необхідна для пригнічення патогенних організмів, в залежності від їх виду, становить 0,2—1%.
Цікава властивість олії чайного дерева: на відміну від антибіотиків, які безпосередньо впливають на віруси, бактерії і грибки, олія чайного дерева не вбиває патогенні організми. Замість цього вона стримує їх зростання, доводячи їх чисельність до гранично допустимої норми і одночасно стимулює імунітет. Вчені називають таку дію регулювальною і гармонізувальною.
Олія чайного дерева:
- протигрибковий і бактерицидний засіб;
- антисептик;
- сильний противірусний засіб;
- сильний протизапальний засіб.
Увага: як будь-яку ефірну олію, олію чайного дерева в чистому вигляді застосовувати не можна — тільки в складі базової олії (мигдальна, персикова, зародків пшениці тощо) або води.
Властивості і застосування олії чайного дерева:
• Для масажу, інгаляцій і впливу на активні точки за грипу, синуситу, ангіни, застуди, кашлю, бронхіту. Знижує температуру за гарячкових станів.
• У складі крапель для носа за синуситу та застуди.
• Для полоскання горла за ангіни: на 1 склянку води — 5—7 крапель олії чайного дерева.
• Для порожнини рота: під час лікування гострих і хронічних запалень тканин ясен (перикоронарит), після складних травматичних видалень зубів і коренів, запалень лунок. За зубного болю: змочений в олії шматочок вати прикласти до хворого зуба або ясен.
• Лікує всі види прищів, шкірні інфекції, герпес, екзему, вітряну віспу; усуває пост-акне.
#img_center_nostream#
• Загоює рани, в тому числі, опікові.
• Нейтралізує отрути за укусу комах.
• Стимулює імунну систему, підвищує захисні сили організму.
• У косметології: в складі дезодорантів, шампунів, мила, зубних паст (відбілює зуби, усуває неприємний запах з рота) і т.д.
Олія чайного дерева має сильну дезінфікувальну дію, але, на відміну від аналогічних синтетичних препаратів, вона безпечна: не викликає опіків навіть на слизових оболонках і не має побічних дій.
Читайте також: Калина — символ України і міцного здоров’я її народу.
