Інженер з експлуатації лайнеру Олександр Сизов, що дивом залишився в живих, вперше розповів вчора про останні трагічні хвилини перед катастрофою літака Як-42, який розбився 7 вересня, забравши життя всієї хокейної команди «Локомотив» та екіпажу літака.
#img_right#Своє перше інтерв’ю він дав репортерам , в Інституті Скліфосовського в Москві, де зараз знаходиться на лікуванні. Олександр успішно переніс операції і тепер йде на одуження, з нетерпінням чекаючи дня виписки, що наближається. З ним до цих пір продовжують працювати психологи, оскільки він довгий час перебував у стані сильного шоку.
Навіть через місяць Сизов насилу розповідав про ту трагедію, тому що багато чого пам’ятає. За його словами, вже під час розбігу з’ясувалося, що щось не так. Потім пасажири почали хвилюватися, чому літак не злітає. І коли лайнер почав йти по грунту, Олександр зрозумів, що машина завалюється і зараз розіб’ється, як зазначив він.
«У мить удару все полетіло, і мене чимсь сильно вдарило. У воді я вже нічого не бачив ― ні пожежі, ні літака ― нічого», ― згадує інженер.
Як він, поранений, намагався витягти з вогню свого колегу, Олександр вже не пам’ятав. Про це розповідали поліцейські. У той момент Сизов і отримав сильні опіки лівої руки і травму голови, про які тепер нагадують пов’язки на голові та руках. «Але найтяжча рана залишилася на серці», ― каже потерпілий. «Мене врятувало якесь чудо, а пережити цей важкий час допомогла любов дружини і моя сім’я», ― поділився хворий.
«Я всі останні роки працював тільки на цьому літаку, оскільки екіпаж літав тільки на ньому. У колективі завжди були хороші добрі відносини» ― згадує єдиний, що залишився в живих, свідок.
Причини ж авіакатастрофи зараз встановлюють експерти Міждержавного авіаційного комітету. Хоча багато що вже встановлено. Зокрема те, що літак почав розганяти з початку злітно-посадочної смуги, потім ще 400 метрів проїхав по грунту і після зльоту зачепив щоглу радіомаяка. Але це вже було в той момент, коли машина почала завалюватися на бік і падати. Сам Сизов так і не зрозумів, був натиснутий тормоз при розгоні чи ні. Все це він вже розповів слідчим і фахівцям МАК, так як саме їх першими лікарі впустили в палату до хворого як це стало можливим.
Сам директор інституту Анзор Хубутія зазначив, що їхній пацієнт ― сильна людина, але йому весь час було морально важко, і спочатку він неохоче спілкувався з людьми. Та зараз хворий потихеньку відновлюється.
Зазначимо, Олександру Сизову 52 роки. Все своє трудове життя він присвятив авіації ― обслуговував лайнери на землі, і до управління літаком в повітрі не мав відношення. Тому й не сидів у кабіні пілотів, а знаходився з усіма пасажирами в салоні ― на останньому ряду.
Нагадаємо, російський літак Як-42, що розбився під Ярославлем ввечері 7 вересня, доставляв до Мінська ярославську хокейну команду «Локомотив» на чемпіонат Континентальної хокейної ліги. На борту машини знаходилося 45 пасажирів разом з екіпажем. У той день загинуло 43 людини. У живих тоді залишилися тільки Олександр Сизов та Олександр Галімов ― 26-річний хокеїст, який пізніше помер в лікарні від опіків.
