Джек Ніколсон — неповторна кінозірка

Існує два різні Джека — до фільму «Безпечний їздок» і після. До першого серйозного успіху Джек зіграв безліч ролей у довгому списку другосортних картин, так званих «фільмах категорії В», де були вестерни, жахи і різні фільми з байкерами. У 1969 році вийшов знаменитий роуд-муві «Безпечний їздок», де Джек зіграв свою першу роль, що принесла йому широку популярність.

Сам Джек згадує момент, коли він відчув, що став популярним — це сталося на прем’єрі фільму на Канському кінофестивалі.

«Я був у Каннах декілька разів до цього і знав це місце дуже добре, — каже він. — Я був подібний до кишенькового злодюжки у фільмах про інший бік міст, коли відчув, що відбувається щось грандіозне. Минуло достатньо часу, коли, сидячи в кінозалі, я зрозумів, що став кінозіркою. Мені здається, що ніхто ніколи не відчував подібного».

22 квітня 1937 року в місті Нептун, штат Нью-Джерсі, народився Джон Джозеф Ніколсон — майбутній великий актор Джек Ніколсон.

Після закінчення школи перед вступом до коледжу він відправився в коротку подорож до Голлівуду, однак там і залишився, додому вже не повернувся.

У 1958 році у фільмі «Плакса-вбивця» він отримав головну роль важкого підлітка. Це здавалося гарним початком кар’єри, однак наступні частини фільму не виходили на екран протягом ще двох років. «У ньому не було самовпевненості, — розповідає Роджер Корман, продюсер фільму «Плакса-вбивця». — Він був яскравим … але не був упевнений, що здобуде визнання».

Укінці 60-х років Джек зіграв ролі у 20-х фільмах, написав два сценарії і дістав схвалення на зйомки свого першого фільму. Після ролі у фільмі «Безпечний їздок» Джек дуже змінився і створив образ холодного циніка з природженим талантом іронізувати, який захоплював глядачів того часу.

Через кілька років він досяг піку своєї акторської кар’єри, з кожною картиною все ширше відкриваючи різноманітність свого акторського таланту. Джек часто грав пропащих ангелів, наприклад, у ролі артиста, який себе губить у фільмі 1970 року «П’ять легких п’єс», або п’ять років потому в ролі переможеного заколотника в картині «Пролітаючи над гніздом зозулі», яка принесла йому першу премію «Оскар». Відомий образ п’яниці-астронавта у фільмі 1983 року «Мова ніжності» — ця роль принесла йому премію «Оскар» за кращу чоловічу роль другого плану. Для багатьох глядачів його найбільш вдалою роллю був озлоблений романтик у шедеврі Романа Поланскі «Китайський квартал» 1974 року.

Можливо, це тому, що в цій ролі він грав більше самого себе і перед глядачами розігрувалася історія його родини. За сценарієм фільму він довідується, що жінка, яку він уважав своєю матір’ю, виявляється його бабусею, а справжньою матір’ю виявилася та, кого він уважав рідною сестрою. Ця історія розкрилася під час детективного розслідування, яке він вів.

У 1990 році його важкі стосунки з Анжелікою Х’юстон, з якою він прожив 17 років, підійшли до завершення і закінчилися великим публічним скандалом, коли стало відомо, що у нього є дочка Лоррейн від акторки Ребекки Бруссар. Два роки потому Ребекка народила йому сина Реймонда, але в 1999 році їхня сім’я розпалася. Від першого шлюбу у Джека також є дочка, Дженніфер.

У 80-х роках Джек грає незвичайні ролі. У картині «Іствікські відьми», 1987 рік, він зіграв Сатану в сучасному вигляді. Отримав «Оскар» за роль другого плану у фільмі 1997 року «Краще не буває». За роль Джокера у фільмі «Бетмен» (1989 рік) він отримав близько 60 мільйонів доларів.

Його гра у фільмі Шона Пенна «Обіцянка», 2001 рік, довела виняткову майстерність, так само як і його блискуча роль у фільмі Мартіна Скорсезе «Відступники». «Чи є робота, яку ви можете покращувати і працювати краще, після 30-ти з гаком років? — Сказав Джек Ніколсон у 1996 році, показуючи всім свою знамениту усмішку. — Я можу гарантувати, що став кращим, ніж тоді, коли грав у «П’яти легких п’єсах». І я все ще працюю над поліпшенням своєї майстерності ».