Згідно з нашим традиційним поглядом на історію, люди ходять по Землі в нашому теперішньому вигляді лише близько 200 000 років. Значна частина механічних винаходів, про які ми знаємо в наш час, почала розвиватися лише пару сотень років тому, під час промислової революції. Однак сьогодні є дані, які вказують на те, що розвинені цивілізації існували вже кілька тисяч років тому, а можливо, навіть раніше.
Багато вчених намагаються пояснити ці об’єкти природними явищами. Інші ж кажуть, що такі зневажливі пояснення лише затушовують зростаючі докази того, що доісторичні цивілізації володіли передовими знаннями, і ці знання були втрачені впродовж століть лише для того, щоб розвинутися заново в наш час.
Тут ми розглянемо різноманітні об’єкти, вік яких варіюється від мільйонів до сотень років, але всі вони нібито демонструють прогрес, що значно випереджає свій час.
17. Батарейки віком 2 000 років?
Глиняні глечики з асфальтовими пробками та залізними стрижнями, виготовлені близько 2 000 років тому, виявилися здатними генерувати більше вольта електроенергії. Ці стародавні «батарейки» були знайдені німецьким археологом Вільгельмом Кенігом у 1938 році неподалік від Багдада, Ірак.
«Батареї завжди викликали інтерес як диковинки», — сказав доктор Пол Креддок, експерт з металургії з Британського музею, в інтерв’ю BBC у 2003 році. «Вони є одиничними екземплярами. Наскільки нам відомо, ніхто більше не знайшов нічого подібного. Це дивні речі; вони є однією з життєвих загадок».
16. Давньоєгипетська лампочка?
Рельєф під храмом Хатхор у Дендері, Єгипет, зображує фігури, що стоять навколо великого об’єкта, схожого на лампочку. Еріх фон Денікен, автор «Колісниці богів», створив модель лампочки, яка працює при підключенні до джерела живлення, випромінюючи моторошне пурпурове світло.
15. Великий Техаський мур
У 1852 році на території, яка зараз відома як округ Рокволл, штат Техас, фермери, які копали колодязь, виявили те, що виявилося стародавньою кам’яною стіною. За оцінками, їй від 200 000 до 400 000 років, дехто вважає її природним утворенням, а дехто стверджує, що вона явно створена людиною.
Доктор Джон Гайссман з Техаського університету в Далласі протестував каміння в рамках документального фільму History Channel. Він виявив, що всі вони намагнічені однаково, а це означає, що вони сформувалися там, де знаходяться, а не були перенесені на це місце з іншого регіону. Але декого не переконує цей єдиний телевізійний тест і вони закликають до подальших досліджень.
14. Ядерний реактор віком 1,8 мільярда років?
У 1972 році французький завод імпортував уранову руду з Окло, що в африканській республіці Габон. Уран вже був видобутий. Вони виявили, що місце видобутку, очевидно, функціонувало як великий ядерний реактор, який з’явився 1,8 мільярда років тому і працював близько 500 000 років.
Доктор Гленн Т. Сіборг, колишній голова Комісії з атомної енергії США і лауреат Нобелівської премії за роботу в галузі синтезу важких елементів, вважав, що це не природне явище, а, отже, це має бути рукотворний ядерний реактор.
Для того, щоб уран «засвітився» в результаті хімічної реакції, потрібні дуже точні умови. Вода повинна бути надзвичайно чистою, в рази чистішою, ніж існує в природі. Матеріал U-235 необхідний для того, щоб відбулося ядерне ділення. Це один з ізотопів, що містяться в урані в природі. Кілька фахівців з реакторної інженерії заявили, що вважають, що уран в Окло не міг бути достатньо багатим на U-235 для того, щоб реакція відбулася природним шляхом.
13. Хто створював морські карти до того, як Антарктида була вкрита льодом?
На карті, створеній турецьким адміралом і картографом Пірі-реїсом у 1513 році, але заснованій на різних більш ранніх картах, зображено Антарктиду такою, якою вона була в дуже віддалену епоху, до того, як її вкрила крига.
На мапі зображено масив суші, що виступає з південного узбережжя Південної Америки. Капітан Лоренцо В. Берроуз, співробітник картографічної секції ВПС США, написав листа доктору Чарльзу Хепгуду в 1961 році, в якому стверджував, що цей масив суші, схоже, точно показує узбережжя Антарктиди, яким воно є під кригою.
Доктор Хепгуд (1904-1982) був одним з перших, хто публічно висловив припущення, що на карті Пірі-реїса зображена Антарктида в доісторичні часи. Він був істориком з гарвардською освітою, чиї теорії про геологічні зрушення викликали захоплення Альберта Ейнштейна. Він висунув гіпотезу, що сухопутні масиви зміщувалися, пояснюючи, чому Антарктида зображена як така, що з’єднана з Південною Америкою.
Сучасні дослідження спростовують теорію Хепгуда про те, що такий зсув міг відбутися протягом тисяч років, але показують, що він міг статися протягом мільйонів років.
12. 2000-річний детектор землетрусів
У 132 році нашої ери Чжан Хен створив перший у світі сейсмоскоп. Як саме він працює, залишається загадкою, але його копії працюють з точністю, порівнянною з сучасними приладами.
У 138 році нашої ери він правильно показав, що приблизно за 300 миль на захід від Лояна, столиці Китаю, стався землетрус. Ніхто не відчув землетрусу в Лояні й не звернув уваги на попередження, аж поки через кілька днів не прибув гонець з проханням про допомогу.
11. Труби віком 150 000 років?
У печерах біля гори Байгун у Китаї є труби, що ведуть до озера, розташованого неподалік. За словами Брайана Даннінга з Skeptoid.com, Пекінський інститут геології датував їх приблизно 150 000 років тому.
Державне ЗМІ «Сіньхуа» повідомило, що труби були проаналізовані на місцевому металургійному заводі, і 8% матеріалу не вдалося ідентифікувати. Чжен Цзяньдун, науковий співробітник з геології Китайського управління з питань землетрусів, повідомив державній газеті People’s Daily у 2007 році, що деякі з труб виявилися високорадіоактивними.
Цзяньдун сказав, що багата на залізо магма могла піднятися з глибини Землі, принісши залізо у тріщини, де воно, можливо, затверділо і перетворилося на труби; хоча він визнав: «У цих трубах дійсно є щось загадкове». Він навів радіоактивність як приклад дивних властивостей труб.
10. Антикітерський механізм
Механізм, який часто називають стародавнім «комп’ютером», був побудований греками близько 150 р. до н. е. і був здатний обчислювати астрономічні зміни з великою точністю.
«Якби його не відкрили… ніхто б не повірив, що він може існувати, адже він настільки складний», — сказав математик Тоні Фріт у документальному фільмі NOVA. Матіас Бутте, директор з досліджень і розробок годинникової компанії Hublot, сказав у відео, опублікованому Міністерством культури й туризму Грецької Республіки: «Цей антикітерський механізм містить геніальні функції, які не зустрічаються в сучасному годинниковому виробництві».
9. Свердло у вугіллі
Джон Б’юкенен, есквайр, представив загадковий предмет на засіданні Товариства антикварів Шотландії 13 грудня 1852 року. Було знайдено свердло, інкапсульоване у вугіллі товщиною близько 22 дюймів, поховане в шарі глини, змішаної з валунами, товщиною близько 7 футів.
Вважається, що вугілля на Землі утворилося сотні мільйонів років тому. Товариство вирішило, що це був інструмент сучасного рівня розвитку. Але воно дійшло висновку, що «залізний інструмент міг бути частиною бура, зламаного під час колишніх пошуків вугілля».
8. Сфери віком 2,8 мільярда років?
Сфери з дрібними канавками навколо, знайдені в шахтах Південної Африки, дехто вважає природним утворенням мінеральної речовини. Інші стверджують, що вони були точно сформовані доісторичною рукою людини.
«Глобуси, які мають волокнисту структуру всередині з оболонкою навколо, дуже тверді й не можуть бути подряпані навіть сталлю», — сказав Рольф Маркс, куратор музею Клерксдорпа, Південна Африка, згідно з книгою Майкла Кремо «Заборонена археологія: Прихована історія людства». Маркс вважав, що кулям близько 2,8 мільярда років.
Якщо це мінеральні маси, то незрозуміло, як саме вони утворилися.
7. Залізний Делійський стовп
Цьому стовпу щонайменше 1 500 років, але може бути й більше. Він залишається без іржі та має дивовижну чистоту. За словами професора А. П. Гупти, завідувача кафедри прикладних і гуманітарних наук Інституту технології та менеджменту в Індії, він на 99,72% складається із заліза.
У наш час коване залізо виготовляють з чистотою 99,8%, але воно містить марганець і сірку — два інгредієнти, які відсутні в стовпі.
Він був виготовлений щонайменше «за 400 років до того, як найбільший відомий ливарний завод світу зміг би його виготовити», — пише Джон Роулетт у книзі «Дослідження ремісників стародавніх і середньовічних цивілізацій, щоб показати вплив їхньої підготовки на наш сучасний метод навчання торгівлі».
6. Меч вікінгів Ульфберта
Коли археологи знайшли меч вікінгів Ульфберта, датований 800-1000 роками нашої ери, вони були приголомшені. Вони не могли уявити, як технологія виготовлення такого меча могла бути доступною до промислової революції, 800 років потому.
Вміст вуглецю в ньому втричі вищий, ніж в інших мечах того часу, а домішки були видалені до такої міри, що залізну руду довелося б нагрівати щонайменше до 1650°C.
Сучасний коваль Річард Фуррер з Вісконсіна з великими зусиллями та точністю викував меч якості Ульфберта, використовуючи технологію, яка була б доступна в Середньовіччі. Він сказав, що це була найскладніша річ, яку він коли-небудь робив, і він використовував методи, які не були відомі людям того часу.
5. Молоток, якому 100 мільйонів років?
У 1934 році в Лондоні, штат Техас, був знайдений молоток, замурований у камінь, який утворився навколо нього. Вважається, що камінь, який оточує молоток, має вік понад 100 мільйонів років.
Глен Кубан (Glen J. Kuban), затятий скептик тверджень про те, що молот був виготовлений мільйони років тому, сказав, що камінь може містити матеріали, яким понад 100 мільйонів років, але це не означає, що порода навколо молота утворилася так давно.
Він сказав, що деякі вапняки утворилися навколо артефактів, які, як відомо, походять з 20-го століття, тому навколо об’єктів можуть досить швидко утворюватися відкладення.
Карл Бо, який володів артефактом, сказав, що дерев’яна ручка перетворилася на вугілля (доказ його давнього віку), а метал, з якого вона зроблена, має дивний склад. Критики закликали провести незалежне тестування, щоб перевірити ці твердження, але поки що такого тестування не проводилося.
4. Доісторичне робоче місце?
Працівники кам’яного кар’єру поблизу Екс-ан-Провансу, Франція, у 18 столітті натрапили на інструменти, застряглі у шарі вапняку на глибині 50 футів під землею.
Про знахідку в 1820 році в «Американському журналі науки й мистецтв» написав Т. Д. Портер, який перекладав працю графа Борнона «Мінералогія».
Дерев’яні інструменти перетворилися на агат, твердий камінь. Портер писав: «Все вказувало на те, що ця робота була виконана на місці, де існували виявлені сліди. Присутність людини передувала утворенню цього каменю, і це дуже суттєво, оскільки вона вже досягла такого рівня цивілізації, що їй було відоме мистецтво, і вона видобувала камінь і формувала з нього колони».
3. Міст, якому мільйон років?
Згідно з давньою індійською легендою, король Рама побудував міст між Індією та Шрі-Ланкою понад мільйон років тому. На супутникових знімках можна побачити залишки такого мосту, але багато хто вважає, що це природне утворення.
Доктор Бадрінараянан, колишній директор Геологічної служби Індії, вивчав зразки керна з мосту. Він був спантеличений появою валунів на шарі морського піску і припустив, що валуни, мабуть, були розміщені там штучно.
Геологи не дійшли згоди щодо єдиного природного пояснення. Датування було суперечливим, оскільки дехто стверджує, що будь-яка частина мосту (наприклад, зразки коралів) не може дати правдивої картини про вік всього мосту.
2. Свічка запалювання віком 500 000 років?
У 1961 році троє людей шукали геодезичні прилади для своєї крамниці дорогоцінних каменів і сувенірів в Оланчі, штат Каліфорнія, коли знайшли те, що виявилося свічкою запалювання, вмонтованою в геодезичний прилад. Вірджинія Максі, одна з трьох першовідкривачів, розповіла тоді, що геолог дослідив скам’янілості навколо пристрою і визначив, що йому 500 000 років або більше.
Ім’я геолога так і не було названо, і нинішнє місцезнаходження артефакту невідоме. Критики цього твердження, П’єр Стромберг і Пол В. Генріх, мають для аналізу лише рентгенівські знімки та ескіз артефакту, зроблений художником. Вони вважають, що це була сучасна свічка запалювання, укладена у швидкоплинний бетон, а не геодезичний інструмент.
Але, як зазначають Стромберг і Генріх, «існує мало переконливих доказів того, що першовідкривачі мали намір когось обдурити».
1. Доісторична стіна біля Багамських островів?
Стіна зі скелі у формі великих товстих блоків була знайдена біля узбережжя Багамських островів у 1968 році. Археолог Вільям Донато провів кілька занурень, щоб дослідити стіну, і висунув гіпотезу, що це рукотворна споруда віком від 12 000 до 19 000 років, збудована для захисту доісторичного поселення від хвиль.
Він виявив, що це багатоярусна конструкція, що містить камені, які, схоже, були покладені туди руками людини. Він також знайшов те, що, на його думку, є якірними каменями з отворами для мотузок.
Доктор Юджин Шинн, геолог у відставці, який працював у Геологічній службі США, стверджує, що зразки керна, які він взяв, показують занурення вглиб. Якщо всі зразки покажуть спад до глибокої води, це буде доказом того, що порода утворилася там, де вона є, а не в іншому місці.
У своїх пізніших роботах він стверджував, що всі його зразки показали цей спад, що, здавалося б, доводило, що це природне утворення. Але його попереднє дослідження свідчило, що лише 25% його зразків мали спад.
Доктор Грег Літтл, психолог, який зацікавився цією структурою, вказав Шинну на цю розбіжність, і Шинн зізнався, що не дуже серйозно поставився до свого дослідження. Він сказав: «Я трохи захопився, щоб зробити гарну історію».
