Дві археологічні експедиції з трьох, організованих цього року Інститутом археології, працювали за кошт іноземних інвесторів.
#img_left#Державним коштом досліджували тільки давні трипільські поселення на Дністрі — острів поблизу села Ожеве в Чернівецькій області найближчим часом буде затоплений в результаті роботи місцевої ГЕС. А згідно з Законом про охорону пам’яток археології, розкопки має оплатити електростанція, через діяльність якої залишки прадавньої цивілізації зникнуть під водою.
В двох інших випадках — в селі Небелівка Кіровоградської області археологічні розкопки проводились за рахунок англійського університету, а в Тальянках Черкаської області — за рахунок французького бізнесмена, розповів Великій Епосі в особистому інтерв’ю Олексій Корвін-Піотровський, вчений секретар Інституту археології.
Недоліком державного фінансування науковець називає те, що оплату за розкопки археологи отримують після її завершення.
«Виникають певні проблеми — люди починають копати за рахунок своєї зарплати, оплачуючи людей інших, потім ці гроші повертаються зі скрипом, — каже науковець. — В двох інших випадках таких проблем немає: ми маємо надійних партнерів, і вони своєчасно нас фінансують».
Олексій Генріхович каже, що іноземні спонсори кошти зазвичай виділяють кількома траншами, після кожного з яких вимагають звіту про роботу. Крім того, для іноземних меценатів оплачувати розкопки в Україні вигідно — тут це коштує набагато дешевше.
Виникають певні проблеми — люди починають копати за рахунок своєї зарплати, оплачуючи людей інших, потім ці гроші повертаються зі скрипом
Олексій Корвін-Піотровський, вчений секретар Інституту археології НАНУ
«Заробітна плата вченого секретаря інституту археології у Франції не те, що на кілька порядків [сміється], а набагато більше зарплати вченого секретаря Інституту археології України», — каже Олексій Корвін-Піотровський.
Добові, які отримують вітчизняні археологи, працюючи на приватних фірмах більші. Держава ж платить археологу 30 гривень за добу. Втім, на харчування студентів, які проходять археологічну практику, держава виділяє навіть в два рази менше — 15 гривень на добу, каже науковець.
«Якщо хтось вважає, що за 30 гривень можна прожити день і прохарчуватись… Можна. Але це вже можна порівнювати з Освенцимом», — каже Олексій Генріхович.
Цікаво і те, що закордонні меценати, які виділяють нормальні кошти для розкопок в Україні, матеріального зиску з цього не мають — за законом всі артефакти залишаються в українських державних музеях.
Так, артефакти з цьогорічних розкопок на Дністрі будуть передані до музею-заповіднику «Трипільська культура» на Черкащині, з Небелівки — до музею Інституту археології в Києві, а з Тальянок — до місцевого музею в селі Легедзине.
Трипільські поселення на Дністрі
Незважаючи на державне фінансування, масштаб роботи на острові поблизу Ожеве чималий: всього археологи розкопали близько 2 тисяч квадратних метрів території. Дослідники на чолі з Дмитром Чорноволом знайшли 10 трипільських жител, 4 з яких збереглись дуже добре. Окрім традиційного посуду та прикрас, виявили і речі невідомого поки що призначення: великі глиняні хрести, керамічні фішки, схожі на ігрові, а також глиняні дошки.
Натрапили дослідники і на споруду невідомого призначення.
«Це була певна будівля, вона досліджена, заміряна, сфотографована — тобто перекладена в інформаційний вигляд, тому що зберегти її просто неможливо», — говорить Олексій Корвін-Піотровський. А що це за споруда — наразі сказати важко, каже науковець. На це питання найближчим часом може відповісти науковий керівник експедиції Дмитро Чорновол у своїй науковій роботі.
Небелівка
Інші розкопки, поблизу Небелівки Кіровоградської області, велись в рамках роботи спільного проекту з університетом Дарем з Великобританії. На розкопки приїхали англійські студенти під керівництвом археолога Джона Чепмена, а також група геофізиків.
Як і в експедиції на Дністрі, дослідникам на чолі з Михайлом Відейко в Небелівці вдалось знайти споруду, призначення якої поки що важко визначити.
«Вони розкопали дуже цікавий об’єкт — сам автор вважає, що він має справу з храмом», — каже Олексій Корвін-Піотровський. І хоча сам Олексій Генріхович не впевнений, що досліджувана споруда — це храм, науковець переконаний: таких об’єктів археологи не досліджували ніколи.
Тальянки
Кошти на інші розкопки трипільських поселень в останні роки направляє французький бізнесмен, меценат Бертран Кост через американський фонд Search Foundation.
«Я звітуюсь три рази, тому що ті гроші, які дає нам науковий фонд на дослідження, він дає нам трьома траншами», — каже керівник експедиції Олексій Корвін-Піотровський. Крім того, в кінці року науковець складає ще один звіт і має надію отримати фінансування розкопок і в наступному році.
Окрім українських науковців, в роботі під Тальянками беруть участь німецькі дослідники з Римсько-Германської комісії Інституту археології Німеччини.
Я звітуюсь три рази, тому що ті гроші, які дає нам науковий фонд на дослідження, він дає нам трьома траншами
Олексій Корвін-Піотровський, вчений секретар Інституту археології НАНУ
Археологи зробили цікаву знахідку — в місці, передбаченому за аналогією з іншими поселеннями, знайшли кар’єри, в яких давні трипільці добували глину для будівництва своїх помешкань. Керівник експедиції Олексій Корвін-Піотровський каже, що в ході експедиції вдалось перевірити дані, отримані минулого року при спільній роботі з німецькими колегами. Геофізики та археологи з Франкфурта робили мікромагнітну зйомку трипільських поселень, отримавши таким чином мапу їх планування.
«Ми по аналогії тих частин, зйомка яких вже була зроблена, зробили свої розвідкові траншеї, в яких ми і знайшли підтвердження того, що вони [німецькі науковці] на інших частинах знімали», — каже Олексій Корвін-Піотровський.
Крім того, археологи розкопали трикамерне житло з предметами побуту — цьогорічні знахідки можна буде після обробки побачити в місцевому музеї трипільської культури.
«Підтримка» з боку держави
Незважаючи на унікальність знахідок часів трипільської культури на території України, фінансування від держави таких розкопок майже немає, говорять дослідники. Олексій Корвін-Піотровський каже, що більше того: у лютому 2012 року Верховна Рада прийняла закон, згідно з яким для того, щоб розпочати будівництво, археологічна експертиза ділянки не потрібна — таким чином під ковшем екскаватора можуть загинути цінні залишки давніх поселень.
