Blog

Затоплені автомагістралі, закриті школи, перебої в авіасполученні та щонайменше один смертельний випадок: у середу Дубай намагався оговтатися від рекордних злив, що обрушилися на нього напередодні.

На автомагістралях утворилися довгі черги після того, як у вівторок в Еміратах за один день випало 254 мм опадів, що еквівалентно майже дворічній нормі опадів у цій країні.

Щонайменше одна людина загинула — 70-річний чоловік, чий автомобіль з’їхав з дороги в еміраті Рас-ель-Хайма, повідомила поліція.

“Це була одна з найжахливіших ситуацій, які я коли-небудь переживав, тому що я знав, що якщо моя машина зламається, вона потоне, і я потону разом із нею”, — сказав AFP один із водіїв.

У середу деякі будинки все ще залишалися без електрики. Влада оголосила, що школи будуть закриті увесь тиждень.

Замкнений на шість годин у своїй машині чоловік, який не побажав назвати своє прізвище, сказав, що розуміє, “що країна не пристосована до таких дощів. Але я розчарований відсутністю прозорості та інформації про ситуацію в режимі реального часу”.

Emirates, флагманська авіакомпанія емірату, призупинила реєстрацію на рейси через труднощі з доступом до аеропорту для працівників і пасажирів, оскільки дороги, як і раніше, перекрито, а деякі лінії метро призупинено.

“Рейси продовжують затримуватися і перенаправлятися (…) Ми докладаємо всіх зусиль, щоб якомога швидше відновити роботу в дуже складних умовах”, — заявив представник аеропорту Дубая.

Біля стоянок таксі в аеропорту утворилися довгі черги.

“Повний хаос, ніякої інформації, нічого”, — сказав один із пасажирів, а натовп, що зібрався перед стійкою інформації, аплодував і свистів на знак протесту.

Шторм обрушився на Об’єднані Арабські Емірати і Бахрейн у понеділок увечері, після того як в Омані, країні Перської затоки, загинули 18 осіб, зокрема кілька дітей.

За даними влади, кількість опадів, що випали в ОАЕ, є найвищою за всю історію країни з моменту початку ведення обліку в 1949 році.

“Пустельним землям потрібно більше часу для просочування води, ніж іншим типам земель. Кількість опадів, що випала, була занадто великою, щоб їх можна було поглинути”, — сказала Мар’ям Аль Шехі з Національного метеорологічного центру.

Украинские военные сообщают, что Россия активизировала незаконное использование на фронте средств подавления массовых беспорядков. Средства подавления беспорядков, такие как слезоточивый газ, запрещены на поле боя международной Конвенцией о химическом оружии, которую подписали Россия и Украина.

В то время как гражданские лица обычно могут спастись от слезоточивого газа, используемого для подавления беспорядков или протестов в городах, солдаты, застрявшие в окопах без противогазов, вынуждены либо бежать под огнем противника, либо рисковать задохнуться.

Украинский пехотинец с позывным “Рэй” рассказал, что быстро надел противогаз после того, как российский беспилотник, пролетавший над его окопом на восточном фронте, сбросил гранату со слезоточивым газом.

“Это как перцовый баллончик, от него слезятся глаза. Это не смертельно, но отвлекает и выбивает из колеи. Надышавшись им, очень трудно выполнять свои обязанности”, — сказал он Reuters.

Полковник Сергей Пахомов, исполняющий обязанности начальника войск атомной, биологической и химической защиты, заявил, что Украина зафиксировала около 900 случаев применения Россией средств подавления беспорядков за последние шесть месяцев из более чем 1400 с момента вторжения в 2022 году.

В основном Россия использовала ручные гранаты K-51, VOH и RH-VO, заряженные CS, CN и другими газами, сказал он в интервью Reuters. Украинские военные ранее утверждали, что российские войска также использовали хлорпикрин, который применялся в качестве отравляющего газа в Первой мировой войне.

По словам Пахомова, 500 украинским военнослужащим потребовалась медицинская помощь после воздействия токсичных веществ на поле боя, и как минимум один солдат умер, задохнувшись от слезоточивого газа.

“Помимо деморализации, человек теряет физические возможности — он не видит, не дышит, все раздражено”, — сказал он. “Да, это временно, но это тот самый момент, который враг может использовать для захвата этой или другой позиции”.

Украинские военные проводят учения, чтобы подготовить солдат к защите своих позиций во время таких атак. На одном из учений под Харьковом инструкторы рассказали, что противогазы помогают защитить солдат почти от всех боевых отравляющих веществ, но длительность воздействия может повлиять на их эффективность.

37-летний Владимир, врач медицинского стабилизационного пункта в Донецкой области, говорит, что в последнее время участились случаи газовой атаки, и он принимает в среднем двух солдат в неделю. Они говорят о газе разного характера (бесцветном, голубом или зеленом) и с сильным химическим запахом.

Сотрудник Организации по запрещению химического оружия (ОЗХО), которая расследует предполагаемое использование химических веществ в качестве оружия, сообщил, что она не получала запросов на расследование или техническую помощь в связи с предполагаемым использованием запрещенных химических веществ в войне.

“Однако использование российскими войсками средств подавления беспорядков в качестве оружия широко обсуждалось на последних заседаниях организации”, — сказал чиновник, выступая на условиях анонимности из-за деликатности вопроса.

Українські військові повідомляють, що Росія активізувала незаконне використання на фронті засобів придушення масових заворушень. Засоби придушення заворушень, такі як сльозогінний газ, заборонені на полі бою міжнародною Конвенцією про хімічну зброю, яку підписали Росія та Україна.

Тоді як цивільні особи зазвичай можуть врятуватися від сльозогінного газу, що використовується для придушення заворушень або протестів у містах, солдати, які застрягли в окопах без протигазів, змушені або тікати під вогнем противника, або ризикувати задихнутися.

Український піхотинець із позивним “Рей” розповів, що швидко вдягнув протигаз після того, як російський безпілотник, що пролітав над його окопом на східному фронті, скинув гранату зі сльозогінним газом.

“Це як перцевий балончик, від нього сльозяться очі. Це не смертельно, але відволікає і вибиває з колії. Надихавшись ним, дуже важко виконувати свої обов’язки”, — сказав він Reuters.

Полковник Сергій Пахомов, виконувач обов’язків начальника військ атомного, біологічного та хімічного захисту, заявив, що Україна зафіксувала приблизно 900 випадків застосування Росією засобів придушення заворушень за останні шість місяців із понад 1400 з моменту вторгнення 2022 року.

Здебільшого Росія використовувала ручні гранати K-51, VOH і RH-VO, заряджені CS, CN та іншими газами, сказав він в інтерв’ю Reuters. Українські військові раніше стверджували, що російські війська також використовували хлорпікрин, який застосовували як отруйний газ у Першій світовій війні.

За словами Пахомова, 500 українським військовослужбовцям знадобилася медична допомога після впливу токсичних речовин на полі бою, і щонайменше один солдат помер, задихнувшись від сльозогінного газу.

“Крім деморалізації, людина втрачає фізичні можливості — вона не бачить, не дихає, все подразнене”, — сказав він. “Так, це тимчасово, але це той самий момент, який ворог може використовувати для захоплення цієї або іншої позиції”.

Українські військові проводять навчання, щоб підготувати солдатів до захисту своїх позицій під час таких атак. На одному з навчань під Харковом інструктори розповіли, що протигази допомагають захистити солдатів майже від усіх бойових отруйних речовин, але тривалість дії може вплинути на їхню ефективність.

37-річний Володимир, лікар медичного стабілізаційного пункту в Донецькій області, каже, що останнім часом почастішали випадки газової атаки, і він приймає в середньому двох солдатів на тиждень. Вони говорять про газ різного характеру (безбарвний, блакитний або зелений) і з сильним хімічним запахом.

Співробітник Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), яка розслідує ймовірне використання хімічних речовин як зброї, повідомив, що вона не отримувала запитів на розслідування або технічну допомогу у зв’язку з імовірним використанням заборонених хімічних речовин у війні.

“Однак використання російськими військами засобів придушення заворушень як зброї широко обговорювалося на останніх засіданнях організації”, — сказав чиновник, виступаючи на умовах анонімності через делікатність питання.

Парламент Грузии в среду дал предварительное одобрение законопроекту об “иностранных агентах”, который, по мнению Европейского союза, может заблокировать путь страны к членству в ЕС.

Критики сравнивают законопроект с законом, который широко используется для подавления инакомыслия в РФ.

Около 10 000 противников законопроекта собрались у здания парламента, через день после того, как полиция применила перцовые баллончики, чтобы оттеснить протестующих от части здания.

Несколько тысяч демонстрантов переместились к зданию правительства, усиленно охраняемому полицией, чтобы потребовать встречи с премьер-министром Ираклием Кобахидзе, главным сторонником законопроекта.

Некоторые демонстранты в касках и масках устроили потасовку с полицией.

Восемьдесят три из 150 депутатов проголосовали “за”, в то время как оппозиционные депутаты бойкотировали голосование. Законопроект должен пройти еще два чтения, прежде чем станет законом. Он обязывает организации, получающие более 20% финансирования из-за рубежа, регистрироваться в качестве агентов иностранного влияния.

Вскоре после голосования ЕС выступил с заявлением: “Это очень тревожное событие, и окончательное принятие этого закона негативно скажется на прогрессе Грузии на пути в ЕС. Этот закон не соответствует основным нормам и ценностям ЕС”.

Предложенный законопроект “ограничит возможности гражданского общества и медиа-организаций свободно действовать, может ограничить свободу выражения мнений и несправедливо заклеймить организации, которые приносят пользу гражданам Грузии”.

ЕС призвал Грузию “воздержаться от принятия закона, который может поставить под угрозу путь Грузии в ЕС”. Соединенные Штаты и Великобритания также призвали Грузию не принимать законопроект.

Премьер-министр в комментариях, которые приводит агентство “Интерпресс”, заявил, что западные политики не привели ни одного веского аргумента против законопроекта, и их заявления не заставят правительство изменить свое мнение.

Президент Саломе Зурабишвили заявила, что наложит вето на закон, если он будет принят. Однако парламент имеет право преодолеть ее вето.

Правящая партия “Грузинская мечта”, которая сталкивается с обвинениями в авторитаризме и чрезмерной близости к России, утверждает, что законопроект необходим для обеспечения прозрачности и борьбы с “псевдолиберальными ценностями”, навязанными иностранцами.

Министерство внутренних дел сообщило, что в ходе последней акции протеста были задержаны два человека. Во вторник были задержаны 11 человек, а один сотрудник полиции получил ранения в результате столкновений.

Парламент Грузії в середу дав попереднє схвалення законопроєкту про “іноземних агентів”, який, на думку Європейського союзу, може заблокувати шлях країни до членства в ЄС.

Критики порівнюють законопроєкт із законом, який широко використовується для придушення інакомислення в РФ.

Близько 10 000 противників законопроекту зібралися біля будівлі парламенту, через день після того, як поліція застосувала перцеві балончики, щоб відтіснити протестувальників від частини будівлі.

Кілька тисяч демонстрантів перемістилися до будівлі уряду, яку посилено охороняє поліція, щоб вимагати зустрічі з прем’єр-міністром Іраклієм Кобахідзе, головним прихильником законопроекту.

Деякі демонстранти в касках і масках влаштували бійку з поліцією.

Вісімдесят три зі 150 депутатів проголосували “за”, тоді як опозиційні депутати бойкотували голосування. Законопроєкт має пройти ще два читання, перш ніж стане законом. Він зобов’язує організації, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, реєструватися як агенти іноземного впливу.

Незабаром після голосування ЄС виступив із заявою: “Це дуже тривожна подія, і остаточне ухвалення цього закону негативно позначиться на прогресі Грузії на шляху до ЄС. Цей закон не відповідає основним нормам і цінностям ЄС”.

Запропонований законопроєкт “обмежить можливості громадянського суспільства та медіа-організацій вільно діяти, може обмежити свободу вираження думок і несправедливо затаврувати організації, які приносять користь громадянам Грузії”.

ЄС закликав Грузію “утриматися від ухвалення закону, який може поставити під загрозу шлях Грузії до ЄС”. Сполучені Штати і Велика Британія також закликали Грузію не ухвалювати законопроєкт.

Прем’єр-міністр у коментарях, які наводить агентство “Інтерпрес”, заявив, що західні політики не навели жодного вагомого аргументу проти законопроєкту, і їхні заяви не змусять уряд змінити свою думку.

Президент Саломе Зурабішвілі заявила, що накладе вето на закон, якщо його ухвалять. Однак парламент має право подолати її вето.

Правляча партія “Грузинська мрія”, яка стикається зі звинуваченнями в авторитаризмі та надмірній близькості до Росії, стверджує, що законопроєкт потрібен для забезпечення прозорості та боротьби з “псевдоліберальними цінностями”, нав’язаними іноземцями.

Міністерство внутрішніх справ повідомило, що під час останньої акції протесту було затримано двох людей. У вівторок було затримано 11 осіб, а один співробітник поліції дістав поранення внаслідок зіткнень.

Шесть человек были арестованы и еще трое находятся в розыске в связи с “крупнейшим ограблением в истории Канады”. За год до этого из международного аэропорта Торонто Пирсон было украдено золота и валюты на сумму более 22 миллионов канадских долларов (16 миллионов долларов США).

Подозреваемые, в том числе двое сотрудников Air Canada, подделали авианакладную, чтобы похитить со склада прибывший из Швейцарии груз из 6600 золотых слитков весом 400 кг и почти 2 миллиона долларов США наличными, сообщили представители полиции.

Полиция регионального муниципалитета Пила на пресс-брифинге назвала имена девяти подозреваемых и описала 19 обвинений, которые им предъявлены.

Пятеро подозреваемых были арестованы в Канаде и отпущены под залог до суда. Один подозреваемый, родом из Брамптона, Онтарио, был арестован с огнестрельным оружием в Пенсильвании и остается под стражей в США. По словам полиции, на остальных трех были выданы ордера на арест по всей Канаде.

Компания Air Canada заявила, что отстранила от работы одного сотрудника грузового отдела, обвиняемого в краже, а другой, работавший в том же отделе во время ограбления, покинул авиакомпанию до объявления обвинений.

Следователи Пила совместно с Бюро по контролю за оборотом алкоголя, табака, огнестрельного оружия и взрывчатых веществ США изъяли 1 кг золота и около 434 000 канадских долларов в валюте.

“Мы полагаем, что они переплавили золото, а прибыль, полученную от его продажи, использовали для покупки огнестрельного оружия”, — сказал детектив-сержант Майк Мэвити.

Полиция также обнаружила около 65 единиц огнестрельного оружия, которое, как утверждают следователи, было приобретено на средства, вырученные от кражи.

После ограбления компания Brinks, базирующаяся в Майами, подала в суд на Air Canada, обвинив авиакомпанию в “халатности и небрежности”. Brinks была нанята швейцарским банком Raiffeisen Schweiz и компанией Valcambi, занимающейся аффинажем драгоценных металлов, для перевозки ценностей из Цюриха в Торонто.

Шістьох осіб було заарештовано і ще троє перебувають у розшуку у зв’язку з “найбільшим пограбуванням в історії Канади”. За рік до цього з міжнародного аеропорту Торонто Пірсон було вкрадено золота і валюти на суму понад 22 мільйони канадських доларів (16 мільйонів доларів США).

Підозрювані, зокрема двоє співробітників Air Canada, підробили авіанакладну, щоб викрасти зі складу вантаж, що прибув зі Швейцарії, з 6600 золотих злитків вагою 400 кг і майже 2 мільйони доларів США готівкою, повідомили представники поліції.

Поліція регіонального муніципалітету Піла на пресбрифінгу назвала імена дев’яти підозрюваних і описала 19 обвинувачень, які їм висунуто.

П’ятеро підозрюваних були заарештовані в Канаді і відпущені під заставу до суду. Одного підозрюваного, родом із Брамптона, Онтаріо, заарештували з вогнепальною зброєю в Пенсільванії і він залишається під вартою в США. За словами поліції, на інших трьох було видано ордери на арешт по всій Канаді.

Компанія Air Canada заявила, що відсторонила від роботи одного співробітника вантажного відділу, обвинуваченого в крадіжці, а інший, який працював у тому самому відділі під час пограбування, залишив авіакомпанію до оголошення обвинувачень.

Слідчі Піла спільно з Бюро з контролю за обігом алкоголю, тютюну, вогнепальної зброї та вибухових речовин США вилучили 1 кг золота і близько 434 000 канадських доларів у валюті.

“Ми вважаємо, що вони переплавили золото, а прибуток, отриманий від його продажу, використали для купівлі вогнепальної зброї”, — сказав детектив-сержант Майк Мевіті.

Поліція також виявила близько 65 одиниць вогнепальної зброї, яку, як стверджують слідчі, було придбано на кошти, виручені від крадіжки.

Після пограбування компанія Brinks, що базується в Майамі, подала до суду на Air Canada, звинувативши авіакомпанію в “недбалості та недбалості”. Brinks була найнята швейцарським банком Raiffeisen Schweiz і компанією Valcambi, що займається афінажем дорогоцінних металів, для перевезення цінностей із Цюріха в Торонто.

Американские законодатели обвиняют Пекин в “активном стимулировании” фентанилового кризиса в США. Комитет Палаты представителей обнародовал результаты расследования. Согласно ему, Китай активно направляет опасные химикаты в США и наживается на смертях американцев.

Власти Китая поддерживают компании, которые производят химические компоненты одного из самых смертоносных наркотиков в мире. Об этом говорится в новом докладе, который подготовил Специальный комитет Палаты представителей по вопросам Китая.

Расследование показало, что с 2018 года власти КНР выдают гранты компаниям, которые занимаются торговлей фентанилом и другими синтетическими наркотиками.

Все эти препараты не имеют легального применения и ежегодно убивают десятки тысяч американцев.

Расследование показало, что почти все прекурсоры фентанила в мире поступают из Китая. Эти химические вещества продают мексиканским наркокартелям. Они попадают в Америку преимущественно через Калифорнию.

Во многих случаях люди, которые принимают препарат, не знают, что это фентанил, потому что он выглядит как обезболивающее, отпускаемое по рецепту.

Участники дискуссии рекомендуют использовать экономические санкции наряду с другими мерами, чтобы помешать Китаю стимулировать производство фентанила. Какими будут дальнейшие шаги Конгресса после обнародования доклада пока неизвестно.

Об этом смотрите в нашем выпуске новостей на Youtube:

Подписывайтесь на наш канал на Youtube 

Американські законодавці звинувачують Пекін в «активному стимулюванні» фентанілової кризи у США. Комітет Палати представників оприлюднив результати розслідування. Згідно з ним, Китай активно спрямовує небезпечні хімікати до США й наживається на смертях американців.

Влада Китаю підтримує компанії, які виробляють хімічні компоненти одного з найбільш смертоносних наркотиків у світі. Про це йдеться в новій доповіді, яку підготував Спеціальний комітет Палати представників з питань Китаю.

Розслідування показало, що з 2018 року влада КНР видає гранти компаніям, які займаються торгівлею фентанілом та іншими синтетичними наркотиками.

Усі ці препарати не мають легального застосування та щороку вбивають десятки тисяч американців.

Розслідування показало, що майже всі прекурсори фентанілу у світі надходять із Китаю. Ці хімічні речовини продають мексиканським наркокартелям. Вони потрапляють до Америки переважно через Каліфорнію.

У багатьох випадках люди, які приймають препарат, не знають, що це фентаніл, бо він на вигляд як знеболювальне, що відпускається за рецептом.

Учасники дискусії рекомендують використовувати економічні санкції поряд з іншими заходами, щоб завадити Китаю стимулювати виробництво фентанілу. Якими будуть подальші кроки Конгресу після оприлюднення доповіді наразі невідомо.

Про це дивіться в нашому випуску новин на Youtube:

Підписуйтесь на наш канал на Youtube 

Конгресс усиливает давление на администрацию Байдена.

Палата представителей приняла законопроект, призванный ограничить продажу иранской нефти Китаю. Если его утвердят, то финансовым учреждениям США запретят открывать счета китайским компаниям, которые участвуют в покупке этого сырья.

Закон об энергетических санкциях в отношении Ирана и Китая направлен на ограничение транзакций, которые проводят третьи стороны между китайскими финансовыми учреждениями и иранскими банками, которые находятся под санкциями. Согласно ему, США должны ежегодно рассматривать нарушения со стороны китайских фирм и принимать решение о применении санкций.

В законопроекте говорится, что объем экспорта сырой нефти из Ирана достигает 1,5 (полтора) миллиона баррелей в день. 80 процентов этого объема идет в частные китайские нефтеперерабатывающие компании.

В ноябре прошлого года новый план санкций получил единодушную поддержку Комитета по финансовым услугам Палаты представителей.

Пока непонятно, пройдет ли законопроект через Сенат, который контролируют демократы. Многие из них опасаются повышения цен на нефть.

Об этом смотрите в нашем выпуске новостей на Youtube:

Подписывайтесь на наш канал на Youtube