Більшість споруд тих часів є громадськими і належать державі. Закордонні експерти поділились досвідом того, як в європейських країнах таким об’єктам надається нове життя. Стару споруду можна наповнити новою функцією, і це буде свого роду бізнес-проект, який потребує залучення експертів з різних галузей: економістів, юристів, архітекторів, інженерів. Держава передає архітектурні об’єкти 20х-30х років ХХ століття у розпорядження місцевих адміністрацій, ті, в свою чергу, залучають інвесторів, які готові вкладати гроші у всі роботи, пов’язані з оновленням споруди.
Експерти наголошують на важливості відкритого діалогу між представниками місцевих адміністрацій, інвесторами, населенням та технічними спеціалістами. Клаудіо Панкері, голова компанії Raethia Real Estate зауважує, що переговори про подальшу долю певного архітектурного об’єкту мають бути прозорими – це є важливою передумовою успішності проекту. За її відсутності можуть виникнути негативні суспільні процеси: дезінформація, невдоволення громадськості, відсутність конкуренції і затягування строків реалізації проекту.
Учасники семінару наголосили на тому, що досвід Італії у питанні збереження історичної і архітектурної спадщини не може бути переданий у чистому вигляді, він має бути адаптований під конкретні умови Києва чи Москви. Закордонні і українські експерти виразили сподівання, що такий досвід буде перейнятий і співробітництво між державними структурами і приватним сектором у питаннях захисту історичних споруд буде розвиватись.
