У той час як показники надмірної ваги й ожиріння продовжують зростати в усьому розвиненому світі, нове дослідження, опубліковане в European Journal of Nutrition, показало, що жменя мигдалю, можливо, є однією з найефективніших закусок для зниження ваги.
Дослідники з Університету Південної Австралії спостерігали за групою людей у віці 25-65 років з індексом маси тіла від 27,5 до 35 і виявили, що мигдаль покращує відчуття задоволення і ситості та знижує споживання енергії.
“У нашому дослідженні ми вивчали гормони, що регулюють апетит, і те, як горіхи, і зокрема мигдаль, можуть сприяти контролю апетиту”, — сказав один із дослідників.
“Ми виявили, що у людей, які їли мигдаль, відбулися зміни в гормонах, які регулюють апетит, і що вони могли сприяти зниженню споживання їжі на 300 кілоджоулів (72 калорії)”.
Учасники дослідження, які їли мигдаль, підвищили рівень глюкагону на 39 відсотків, а панкреатичного поліпептиду — на 44 відсотки.
Глюкагон посилає сигнали про ситість у мозок, а панкреатичний поліпептид сповільнює травлення і може зменшити споживання їжі, сприяючи втраті ваги.
“Мигдаль містить багато білка, клітковини і ненасичених жирних кислот, що може сприяти його насичувальним властивостям і допомогти пояснити, чому було спожито менше кілоджоулів”, — говорить провідний автор дослідження, лікар-дієтолог Шарайя Картер.
“Надмірна вага й ожиріння є однією з основних проблем охорони здоров’я, і модуляція апетиту за допомогою поліпшення гормональної реакції може стати ключем до контролю ваги”.
Результати цього дослідження показують, що вживання мигдалю призводить до невеликих змін у споживанні енергії.
“Навіть невеликі позитивні зміни у способі життя можуть впливати протягом тривалого періоду часу. Коли ми робимо невеликі, стійкі зміни, ми з більшою ймовірністю покращимо наш загальний стан здоров’я в довгостроковій перспективі”, — сказала Картер.
Дослідження фінансувалося Радою з мигдалю Каліфорнії, яка представляє 7 6000 виробників мигдалю та 99 переробників у регіоні.
Мигдаль — це лісовий горіх родом із Середземноморського регіону. Він був знайдений ще за 3 000 років до нашої ери і навіть згадується в першій книзі Біблії “Буття”, як цінний харчовий продукт, піднесений як дар.
Застереження
За словами доктора Еріка Берга, мануального терапевта, що спеціалізується на здоровому кетозі та переривчастому голодуванні, людям, схильним до утворення каменів у нирках, не рекомендується їсти багато мигдалю, оскільки в ньому міститься найбільша кількість оксалатів.
У ста грамах мигдалю міститься 469 мг оксалатів — хімічної сполуки, що міститься в харчових продуктах, яка в поєднанні з кальцієм може подразнювати нирки та інші тканини організму й утворювати камені в нирках.
Горіхи з найнижчим вмістом оксалатів — кеш’ю (262 мг), фісташки (49 мг) і макадамі (42 мг).
Берг каже, що альтернативним рішенням є вживання мигдалю з сиром або лимонним соком, які можуть допомогти знизити зв’язувальну дію оксалатних каменів.
Вживання сирого мигдалю може бути важким для травної системи, тому замочування або запікання мигдалю видаляє інгібітори ферментів, полегшуючи його перетравлення.
За матеріалами The Epoch Times USA
