Одного разу, під час зйомок під водою, я почув часті клацаючі звуки. Коли я обернувся, приблизно в 10 футів від мене був дельфін. Сонячне світло, що проникало в товщу води, зробило цю зустріч незабутньою. Я зробив знімок, і дельфін поплив.
#img_center_nostream#
Бувають особливі моменти на кадрах: під час поїздки верхи на коні, походу дикими місцями, терпляче очікування в засідці в африканському степу або на перетині П’ятої авеню в Манхеттені, коли фотографії говорять самі за себе.
Червонохвості яструби, які гніздилися на кам’яній черепиці будівлі з розкішними апартаментами навпроти Центрального Парку, викликали свого часу великий переполох в суспільстві. Фотографи та орнітологи налаштовували свої камери з потужними телеоб’єктивами, щоб побачити батьків, які годують свій виводок. Деякі полювали за кадрами на яструбів, які шукали їжу для своїх пташенят.
"Дивіться уважно, – кажу я починаючим дайверам, – і ви зможете насолодитися морським життям, повним пригод, дізнавшись про підводний світ більше за все те, що ви до сих пір вивчали".
Я сходив на високі гори, прорубувався крізь джунглі і, навіть, побував на війні, але підводний світ залишається для мене привабливим. Для тих, хто ніколи не поринав у морські глибини або не бачив підводного життя, я захопив з собою фотографії.
«Я нічого не бачу», – була типова скарга водолазів, коли покійна Норін Рус, найвідоміший інструктор з дайвінгу в Флориді, показувала їм свої улюблені рифи. «Вони не бачили, тому що вони не дивилися», – сказала б Норін мені, абсолютно розчарована нездатністю деяких людей бути спостережливими.
Багато хто вважає, що зустріч з дельфіном є звичайною справою. Більшість запитує мене, чи побачимо ми під водою акул. Деякі очікують побачити китів, – що було б громом серед ясного неба. Морські мешканці живуть у морських глибинах, але ми не завжди можемо їх побачити. Те, що ми можемо побачити, якщо готові проявити терпіння та спостерігати підводний життя очима фотографа, – це багатство форми та кольору, красу і незвичність великих і малих створінь. У темряві колір зникає. Вимкніть світло в кімнаті, що наповнена яскравими червоними та зеленими фарбами. Ви побачите чорно-білі або сірі тони. Увімкніть світло – і кольори повернуться. За відсутністю світла кольори нікуди не зникають, вони просто стають непомітними.
Океан діє як гігантський блакитний фільтр. Його блакитний відтінок фільтрує світло. Коли ми спускаємося під воду, для людського ока кольори зникають. Через кілька футів теплі кольори не сприймаються, а на глибині близько 100 футів, все виглядає блакитним. Увімкніть водонепроникний ліхтар, і кольори з’являться у всій своїй красі.
Стробоскопічна зйомка необхідна під водою. В той час як цифрові технології покращили світлозбиральні властивості камери, світло, як і раніше, необхідно, щоб виявити колір. Немає необхідності використовувати різні методи покращення фотографій і колориту, доступні на комп’ютерах. Оригінальні зображення, такі, як випадкова зустріч з морськими тваринами або незвичайна поведінка мешканця моря, зафіксовані на плівці, стають рідкісними свідоцтвами підводного життя, що маловивчене наукою.
Коли на освоєння космосу була виділена найбільша частина бюджету США в гонці з колишнім Радянським Союзом, один жартівник сказав: «Ми знаємо про зворотній бік Місяця більше, ніж про дно океану».
Як морські черепахи повертаються кожен рік в той же самий час, на ті ж самі пляжі, де вони з’явилися на світ? Черепахи відкладають яйця на пляжі. З яєць вилуплюються дитинчата, дуже невелике число яких виживає, щоб спуститися в глибини океану і відправитися в подорож, в якій вони проводять більше 5 років. Щоб повернутися для спаровування та для відкладання яєць, вони пропливають сотні і навіть тисячі миль.
#img_center_nostream#
Орієнтуватися їм дозволяє не GPS, а, наскільки ми можемо визначити, магнітні кристали в мозку черепахи. Я фотографував самця морської черепахи виду логгерхед у водах Бойнтон-Біч, в штаті Флорида, протягом останніх 19 років. Він був відсутнім більшу частину року, але кожен рік повертався до того ж самому рифу для спаровування.
Норін Рус знала двох дуже великих черепах, яким вона дала ім`я Роберт і Раджа. Норін зміряла панцир Роберта, він становив близько 120 см від шиї до кінця щитка – гігант для підводного царства.
Недавня зустріч була так само цікавою для мене, як, мабуть, і для черепахи. Я направив свою камеру на невеликий отвір в рифі і зосередився на спробах зробити знімок якого-небудь його маленького мешканця, коли відчув погладжування по голові. Я озирнувся і побачив щось біле. Я припустив, що це рука водолаза, який намагається привернути мою увагу.
Дотик повторився. Мені було прикро, що він відволікав мою увагу від знімка, який я намагався зробити. Коли я повернув голову, самка черепахи логгерхед простягала до мене ласти. Допитлива черепаха погладжував мене по голові.
Я повільно перемістив мою камеру, поки ми стояли прямолиць. Ми кілька секунд дивилися в очі один одному, перш ніж я натиснув на кнопку, щоб отримати знімок черепахи з близької відстані. Потім вона попливла геть.
Окунь-Голіаф з’явився під час останнього зимового сезону і плив зі мною протягом усього занурення. Я не годував його, хоча він дивився на мене з явним натяком, щоб я дістав для нього омара. Я зробив фотографії окуня.
Тяга деяких морських істот до людини дуже дивна. Більшість, але не всі випадки можна пояснити тим, що дайвери одного разу погодували тварин. Черепаха була допитлива, а окунь, здавалося, хотів компанії і відчував себе комфортно в присутності людини-риби з фотоапаратом.
Ми бачимо під водою більше, ніж можемо пояснити. Те, що я в змозі зафіксувати на плівку, – лише мала частина того, що я бачу. Підводні зустрічі з акулами відносно рідкі. Те, що роздувають популярні телевізійні програми про дику природу є штучним. Щоб піймати акул, під водою поміщають принаду. Коли акули чують запах здобичі або відчувають вібрацію риби, що пронизана острогою, їх поведінка змінюється.
Ми мешкаємо на цій планеті разом з безліччю цікавих і розумних створінь. Якщо ми навчимося спостерігати природу, ми так само навчимося жити в гармонії з життям, що оточує нас. "Дивіться уважно, – кажу я починаючим дайверам, – і ви зможете насолодитися повним пригод морським життям, дізнавшись про підводний світ більше, ніж ви де-небудь могли вивчити".
Автор – Джон Крістофер Файн, морський біолог та експерт у галузі досліджень моря та океану. Як дайвер він має кваліфікацію Master Scuba Instructor і Instructor Trainer. Він також є автором 24 книг, ілюстрованих його фотографіями.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
