Дата народження: 01.09.1958
Сфера діяльності: Кіно
Повне ім’я: Гармаш Сергій Леонідович
Місце народження: Херсон, Україна
Біографія
Сергій Гармаш народився в місті Херсон. Про своїх батьків він розповідає:
– Мої батьки – люди прості. Мама закінчила всього сім класів, вона з глухого села на Західній Україні. Все життя пропрацювала диспетчером на автобусній станції. А тато спочатку був водієм, потім закінчив інститут і почав працювати на керівних посадах. Заробив дачу від підприємства. Зараз вони на пенсії, прожити на яку неможливо. Добре, що ми з братом можемо їм допомагати.
Сергій був непростою дитиною: частенько бився, бив вікна, міг умовити весь клас замість уроку піти в кіно. Пару разів його виключали зі школи. Батько нерідко "вчив" його своїм ременем.
Про акторську професію Гармаш і не думав – мріяв після школи вступити в "мореходку". Хоча, як він сам зізнається:
– Шансів, звичайно, у мене було мало з моїми знаннями в сфері точних наук. – А далі: – Я закінчував восьмий клас, не знаючи, що робитиму далі. І ось одного разу мама купила довідник для вступників. Я погортав, подивився, де іспитів трохи менше. Виявилось, в театральному. Але значення я цьому не надав і виїхав на змагання з парусного спорту. А мама, нічого не сказавши, відвезла мої документи в Дніпропетровське театральне училище.
У театральне училище Сергій Гармаш вступив на подив легко. Там він вивчився на артиста лялькового театру. А потім працював у рідному Херсоні, виїжджаючи з гастролями по довколишніх селищах і колгоспах…
Через два роки його призвали до армії – в будбат. Про той час Гармаш нітрохи не шкодує:
– Я там багато чому навчився, що потім в житті стало в нагоді: можу бути бетонщиком, стропальником, руками багато чого вмію робити.
Після служби Сергій поїхав до Москви вступати в театральне училище. Спочатку він подав документи відразу в три, але потім зупинив свій вибір на школі-студії МХАТ. На іспиті Гармаш читав двадцятихвилинний уривок з Достоєвського (до речі Достоєвський, Чехов і Пушкін – його улюблені письменники).
– Цей уривок був моєю дипломною роботою із сценічної мови, – згадує Гармаш, – він дійсно довгий. Але комісія мене не перервала, вислухала уривок повністю, і я зрозумів, що мене візьмуть.
На першому курсі він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Інною. Сергій Гармаш згадує:
– Інні було всього 16 років, вона приїхала від батьків, прямо з шкільної лави. А я – чоловік "з минулим", на п’ять років старший. Не дуже-то я їй подобався. Обличчям не вийшов, а вона – красуня.
Я буваю дуже впертим. Це і в житті допомагає, і в акторській професії добиваєшся якогось результату. Я навколо Інни цілих два роки кругами ходив. Ми начебто дружили: у кіно ходили, на виставки, гуляли. Інна весь цей час до мене придивлялася. Потім я її на жалість узяв. Зламав ногу, та так невдало, що трохи на все життя не залишився кульгавим.
До мене брат приїхав. Ми з ним в ресторан пішли, посиділи там, випили… Потім з кимось там не порозумілися, зав’язалася велика бійка. Я місяць пролежав у лікарні, Інна мене як землячка відвідувала. З лікарні вона забрала мене до себе в гуртожиток, їй якось дозволили. Я ще три місяці на милицях стрибав, весь у гіпсі. Інна мене виходжувала, і тоді, напевно, у неї до мене почуття виникло.
Після закінчення в 1984 році школи-студії МХАТ (майстерня М.Тарханова) Гармаш був прийнятий в трупу Московського театру «Сучасник».
На сьогодні він – один з провідних артистів театру з цікавим і обширним репертуаром: Лопахін у «Вишневому саду» А.П.Чехова, Старший брат в «Карамазових» і «Пеклі» за мотивами пізнього Достоєвського, Альфонс у «Трьох товаришах» Ремарка і Михайло в «Мурлін Мурло» Миколи Коляди, Перший міністр у «Ще раз про голого короля» Леоніда Філатова.
Дружина Сергія Гармаша – Інна – також грає в «Сучаснику». І хоча існує думка, що акторські шлюби недовговічні, сам Сергій іншої думки:
– Щоб такий шлюб був міцним, чоловік і дружина не повинні допомагати один одному в своїй професії. Особливо якщо вони грають в одному театрі. Є режисери, які все життя знімають своїх дружин, є актори і актриси, які погоджуються зніматися тільки разом зі своєю другою половиною. На мій погляд, повинно складатися відчуття, що чоловік і дружина взагалі мають різні професії. Тому що удвох, а тим більше сімейно нічого путнього створити не можна. Можна лише збудувати ілюзію щасливої і талановитої акторської сім’ї. Трапляються, звичайно, винятки з правил, але на те вони і правила…
Подружжя Гармаш виховує доньку Дарину (1990 р. н.).
У кіно Сергій Гармаш почав зніматися з 1984 року. Перша роль – Урін в героїчній баладі Олексія Симонова «Загін».
З того часу, тобто за 18 років, знявся у 59 картинах. Рахуючи серіали за одну. Сергій Гармаш – актор, якого можна побачити чи не в кожному другому вітчизняному фільмі, який чогось вартий. Він дуже багато знімається, ім’я його завжди на слуху, хоча й грає він в основному тих, кого в Голлівуді називають "героями другого плану", але без яких не обходиться жоден фільм.
Його полюбили режисери, продюсери та, загалом, і глядачі. Гармаш дійсно органічний. Один із режисерів, який ніколи не знімав Гармаша, якось сказав: він хороший, коли потрапляє. Але річ у тому, що Гармаш завжди потрапляє, тому що йому завжди дістається "справжній чоловічий характер". А вже що під цим розуміють сучасне кіно і телебачення, то особлива стаття. У «Ворошиловському стрілку» нам пропонується виправдати самосуд. У тій же «Каменській» ми не повинні засумніватися в благородстві і самовідданості Короткова-Гармаша, коли він примушує героїню під дулом табельної зброї відмовитися від розшуку злочинця.
Одні з останніх робіт актора – серіали «Каменська-2» і «Закон». У першому Сергій Гармаш – співробітник міліції, в другому – підручний злочинця. В обох випадках він, як прийнято це позначати, органічний.
Що ж все-таки бачать у ньому режисери? Гармаша знімають і такі маститі, як Абдрашитов («Армавір», «Час танцюриста»), і наймолодші, як Микола Лєбєдєв («Поклонник»), одна з останніх робіт – у Валерія Тодоровського («Коханець»). Але таких робіт в послужному списку Гармаша мало. Найчастіше пропонується йому матеріал, що не вимагає ні якості, ні кількості фарб: був би натиск – і досить, що називається, сила є – розуму не треба. Можливо, таким уявляє собі або таким хоче бачити національний характер і національну ідею сьогоднішнє мистецтво для мас. Чи то автори перебувають в розгубленості, чи то одурюють себе і нас. Безумовно, в програші і актор, майстерність і талант якого при такому розкладі невизначні.
Персонажі Гармаша – часто люди жорсткі, прямолінійні, іноді навіть жорстокі.
– Думаю, що це швидше йде від типажності. – Говорить актор.- З моєю зовнішністю важкувато було б зіграти ніжного закоханого, що пурхає по життю. Насправді я не вважаю себе жорсткою людиною, хоча, залежно від обставин, можу бути навіть грубим. В усякому разі, мене важко назвати м’яким і поступливим.
Хочеться зіграти лікаря. Мені цікава ця професія, я в дитинстві мріяв стати лікарем, потім зрозумів, що не вийде. А ще мені хотілося б зіграти в комедії.
Фільмографія Сергія Гармаша
2004 Свої
2004 Мій звідний брат Франкенштейн
2004 А вранці вони прокинулися
2004 72 метри
2003 Каменська – 3
2002 По той бік вовків
2002 Коханець
2002 Каменська – 2 – серіал
2002 Кавказька рулетка
2002 Закон – серіал
2002 Щоденник камікадзе
2001 Механічна сюїта
2001 Марш-кидок
2000 Таке кіно
2000 Ніжний вік
2000 Каменська – серіал
1999 Страсний бульвар
1999 Поклонник
1999 Д.Д.Д. Досьє детектива Дубровського
1999 Ворошиловський стрілок
1998 Незримий мандрівник
1998 Чи не послати нам… гінця?
1998 На ножах – серіал
1997 Кримінальний відділ
1997 Час танцюриста
1996 Єрмак
1995 Фатальні яйця
1995 Поїзд до Брукліна (Поїзд до Brooklyna)
1995 Літні люди ("Дачники")
1995 Вовча кров
1994 Солдат Іван Чонкін
1994 Майстер і Маргарита
1993 Плащ Казанови
1993 Пістолет з глушником
1993 Операція "Люцифер"
1993 Діти чавунних богів
1993 Давайте без фокусів!..
1992 Сам я – вятський уродженець
1992 Боривітер
1992 Біси (Микола Ставрогін)
1991 Не стріляйте в мене, будь ласка
1991 "Армавір"
1990 Хомо Новус
1990 Повість непогашеного Місяця
1990 По 206-ій…
1989 Сталінград
1989 Мана
1989 Кому на Русі жити…
1989 Беззаконня
1989 А чи був Каротин
1988 Чорний коридор
1988 Батьки
1988 Одного разу в грудні
1988 Невідома
1987 Моонзунд
1987 Більшовики
1986 Чужа Біла і Рябий
1986 Перший хлопець
1986 Образа
1986 Мій ніжно коханий детектив
1986 Карусель на Базарній площі
1986 В стріляючій глушині
1985 Слідство ведуть Знавці. Справа N19. Пожежа
1984 Загін
Джерело:
Доба
