Порушивши розслідування проти засновника Telegram Павла Дурова, французькі слідчі застосували новий жорсткий закон, який передбачає кримінальну відповідальність для технологічних титанів, чиї платформи дають змогу використовувати незаконні продукти або діяльність, Reuters.
Так званий закон LOPMI, ухвалений у січні 2023 року, вивів Францію в лідери групи країн, що займають жорсткішу позицію щодо веб-сайтів із кримінальним ухилом.
Оскільки закон ще не випробуваний у суді, новаторське прагнення Франції притягнути до відповідальності таких діячів, як Дуров, може обернутися зворотним ефектом, якщо судді країни не захочуть карати босів технологічних компаній за ймовірну злочинність на їхніх платформах.
Минулого місяця французький суддя порушив відносно Дурова офіційне розслідування, звинувативши його в різних злочинах, зокрема в злочині 2023 року: «Співучасть в управлінні онлайн-платформою з метою вчинення незаконних оборудок, у складі організованої банди», що передбачає максимальне покарання у вигляді 10 років позбавлення волі і штрафу в розмірі 500 000 євро (556 300 доларів).
Офіційне розслідування не означає провини і не обов’язково веде до суду, але вказує на те, що судді вважають достатніми докази для проведення розслідування. Розслідування може тривати роками, перш ніж його передадуть до суду або припинять.
Дуров, випущений під заставу, заперечує, що Telegram був «анархічним раєм». Telegram заявив, що «дотримується законів ЄС» і що «абсурдно стверджувати, що платформа або її власник несуть відповідальність за зловживання на цій платформі».
Унікальний закон
У радіоінтерв’ю минулого тижня прокурор Парижа Лора Бекюо назвала закон 2023 року потужним інструментом боротьби з організованими злочинними угрупованнями, які все частіше діють в інтернеті.
Закон видається унікальним. Вісім юристів і вчених заявили Reuters, що їм невідомо про жодну іншу країну з подібним законом.
«В американському законодавстві немає злочинів, прямо аналогічних цьому, і я не знаю жодного в західному світі», — сказав Адам Хікі, колишній заступник помічника генерального прокурора США, який створив кіберпрограму національної безпеки Міністерства юстиції (DOJ).
Хікі, який нині працює в американській юридичній фірмі Mayer Brown, каже, що американські прокурори можуть звинуватити технологічного боса як «співучасника або пособника злочинів, скоєних користувачами», але тільки за наявності доказів того, що «оператор мав намір, щоб його користувачі брали участь у злочинній діяльності, і сам сприяв їй».
Він навів як приклад вирок, ухвалений 2015 року Россу Ульбріхту, на сайті якого Silk Road здійснювався продаж наркотиків. Прокурори США стверджували, що Ульбріхт «свідомо керував Silk Road як онлайновим кримінальним ринком… поза межами досяжності правоохоронних органів», згідно із заявою Мін’юсту. Ульбріхт був засуджений до довічного ув’язнення.
Тімоті Говард, колишній федеральний прокурор США, який відправив Ульбріхта за ґрати, скептично ставиться до того, що Дурова можуть засудити у США без доказів того, що він знав про злочини в Telegram та активно сприяв їм — особливо з огляду на велику та здебільшого законослухняну базу користувачів Telegram.
«Виходячи з мого досвіду роботи з американською правовою системою, французький закон виглядає «агресивною теорією»», — сказав він.
«Це не ядерна зброя», — каже Мішель Сежан, французький професор кіберзаконодавства. «Це зброя, яка не дасть вам змоги виявитися безсилими перед обличчям платформ, які не бажають співпрацювати».
За словами Садрі Порлон, французького юриста, що спеціалізується на законодавстві в галузі комунікаційних технологій, нові закони дали Франції одні з найжорсткіших у світі інструментів боротьби з кіберзлочинністю, і доказом тому став арешт Дурова на французькій землі.
Том Холт, професор кіберзлочинності з Мічиганського державного університету, вважає, що LOPMI «потенційно потужний та ефективний інструмент, якщо його правильно використовувати», особливо в розслідуваннях, пов’язаних із зображеннями сексуального насильства над дітьми, торгівлею кредитними картками та розподіленими атаками на кшталт «відмови в обслуговуванні», які спрямовані на підприємства або уряди.
Закриття чат-форуму Coco
Озброєний новими законодавчими повноваженнями амбітний підрозділ J3 по боротьбі з кіберзлочинністю при паризькій прокуратурі, який курує розслідування Дурова, тепер бере участь у найгучніших справах Франції.
У червні підрозділ J3 закрив Coco, анонімний чат-форум, який із 2021 року фігурував у понад 23 000 судових проваджень, пов’язаних зі злочинами, включно зі злочинами, включно з проституцією, зґвалтуванням і вбивствами.
Coco зіграв центральну роль у судовому процесі, що сколихнув Францію, у якому 71-річний Домінік Пеліко звинувачується в сексуальному насильстві над своєю дружиною. Повідомляється, що для спілкування з чоловіками, які потім приходили та ґвалтували його дружину в несвідомому стані, Домінік використовував чат-форум Coco.
Власник Coco Ісаак Штайдель підозрюється у злочині, аналогічному Дурову: «Надання онлайн-платформи для здійснення незаконних операцій організованою бандою».
