Розглянемо будову двох ієрогліфів: «дань» (dàn) — «світанок», «ранок» і «кань» (kān) — «дивитися», «читати».
Сучасне зображення ієрогліфа «дань» (dàn) — «світанок»:
#img_center_nostream#
Стародавнє зображення ієрогліфа:
#img_center_nostream#
Ієрогліф складається з двох частин:
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
Сучасне зображення ієрогліфа «кань» (kān) — «дивитися», «читати»:
#img_center_nostream#
Стародавнє зображення ієрогліфа:
#img_center_nostream#
Ієрогліф складається з двох частин. Перша частина ієрогліфа — рука:
#img_center_nostream#
Стародавнє зображення ієрогліфа схематично зображує долоню з п’ятьма пальцями:
#img_center_nostream#
Друга частина ієрогліфа — око.
#img_center_nostream#
Відповідно до переказу китайські ієрогліфи придумав історіограф небесного імператора Хуанді на ім’я Цан Цзе чотири тисячі років тому. Коли Цзан Цзе почав створювати ієрогліфи, звістка про це дійшла до імператора, який запросив його до палацу розповісти про цей дивовижний винахід.
Ставши перед імператором, Цан Цзе взяв пензель і вивів ієрогліф «дань», пояснив: «Коли сонце тільки-но піднялося над землею — це світанок». Потім він намалював ієрогліф «Кань» і сказав: «Коли людина вдивляється кудись, він прикладає долоню до чола, закриваючи очі від сонця. Тому рука і очі означають "дивитися"». Імператор засміявся, похвалив свого історіографа і доручив йому займатися лише створенням ієрогліфів, щоб ними можна було передати будь-яку інформацію. Цзан Цзе із задоволенням виконав це доручення.
За новими статтями про значення ієрогліфів стежте у рубриці «Китайські ієрогліфи».
На цю ж тему: китайська мова — вивчаємо відпочиваючи 🙂
