«Дідова Хатчина» — унікальне місце в горах. Це соціальний проект, який популяризує Гуцульщину серед туристів і приносить користь місцевим жителям.
На Косівщині Івано-Франківської області, на околиці села Яворів знаходиться популярна серед сотень туристів місцина — «Дідова Хатчина». Тут можна відчути, як живуть сучасні гуцули, побути і відстороненим глядачем, і повноцінним учасником: навчитися пасти овець і готувати їжу у дворі, рубати дрова і будувати хату. Кожен може вибрати заняття на свій смак, розповідає .
Один із засновників цього проекту Олег Луканюк розповідає, що 2 роки тому він і його колега Дарина Фурманюк зрозуміли, що хочуть мати місце в горах, куди будуть приїжджати після виснажливих робочих буднів у Львові.
Але просто їздити відпочивати в гори з друзями Олегу і Дарії було нецікаво. Тому вони вирішили перетворити гірський двір на соціальний проект. Вони не планують заробляти на ньому, але доходи повинні покривати витрати «Хатчини» і приносити дохід майстрам Косівщини. Тому «Хатчина» бере на реалізацію вироби ручної роботи від місцевих майстрів і розвивається за рахунок отриманих коштів.
Що стосується простих гостей, то з них грошей не беруть: будь-хто може приїхати сюди і жити, скільки хоче, абсолютно безкоштовно. В обмін гостей попросять допомагати по господарству: розпалити багаття, доглянути за вівцями тощо.
Зараз у «Хатчині» постійно проживає двоє людей — це ті, хто за нею доглядає. Тут вони відпочивають від стомливої міської суєти.
На вихідні у «Хатчині» влаштовують тематичні заходи: зокрема, Дні різьблення, Фестини або Дні гончарства. Це цікавий спосіб вивчити гуцульську культуру. Під час лекцій та майстер-класів тут розповідають про гуцульські вірування, демонструють традиційне вбрання, грають на трембітах і особливих гуцульських скрипках. На майстер-класах вчать різьбленню і показують, як ткати ліжники, вирізати з дерева, розписувати пряники.
За вхід на такі заходи все-таки доведеться платити — матеріальні внески покривають витрати на організацію подій.
«Дідова Хатчина» допомагає не тільки майстрам, а й майбутньому поколінню.
«Я живу у місті, працюю над кількома культурними проектами, постійно зустрічаюся з величезною кількістю людей — словом, я з тих, хто не може без потоку інформації. Коли приїжджаю в „Хатчину“, мені раптом усе це перестає бути потрібним. В горах живе інша Дарина. Тут є проста філософія. Ось листя, воно зелене. Ось вівця — вона бігає. Ніч — отже, треба спати. Шаблони і неправдиві бажання, які тиснуть на тебе в місті, тут спадають», — каже Дарина.
У «Хатчині» їжа готується волонтерами прямо на вулиці. Якщо є охота, їм можна допомагати. Тут, на величезній території, нещодавно з’явилася електрика — встановили сонячні батареї, а гроші на них зібрали на краудфандінговій платформі Вiggggidea.
