В в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла про плани з реформування медицини в Україні. Торкнулася й теми трансплантології. У цій сфері планується фінансування операцій з пересадки нирок та післяопераційного лікування пацієнтів, і є надія на те, що кошти на це будуть наявні у державному бюджеті з 1 січня.
#img_center_nostream#
Уляна Супрун розповіла, що нині вже можна провести пересадку нирки у п’яти містах України, отримавши орган від трупного донора (за наявності згоди його рідних). За її словами, підтримання здоров’я пацієнта з хворими нирками вимагає від держави значно більшого фінансування, ніж буде витрачатися на операцію. Порівняємо: кожного року 350 тис. грн виділяється на фінансування гемодіалізу для одного пацієнта, а на операцію потрібно 50 тис. грн, плюс після цього кожного року на ліки для відновлення — 100 тис. грн. У пацієнтів, яким постійно проводять гемодіаліз, високий ризик отримати інші хвороби (наприклад, серцеві — інсульти). А операція не тільки поліпшить показники здоров’я пацієнта, але і дозволить заощадити державні кошти і направити їх на фінансування більшої кількості операцій, вважає Уляна Супрун.
Виконувач обов’язків міністра наголосила, що проведення реформи дасть поштовх до позитивних змін як безпосередньо в сфері охорони здоров’я, так і в цілому у державній системі. В інтерв’ю вона коротко означила курс розвитку програм — з 2019 року буде розширення їх дії, а з 2020 року планується проводити фінансування іншим чином.
Сьогодні на розвиток сфери трансплантології з бюджету України виділяється 6 млн грн, а на лікування пацієнтів за кордоном — 220 млн грн. Задля проведення багатьох операцій хворим доводиться виїжджати за кордон, витрачаючи в рази більше коштів. Часом українські пацієнти ризикують отримати орган з неперевірених джерел. Правозахисники Human Rights Watch звернули увагу на величезну кількість операцій з трансплантології — десятки тисяч на рік, які проводяться в сучасному Китаї. За свідченнями ув’язнених, яким вдалося виїхати за межі країни, правлячий комуністичний режим довгий час прикриває існування «живого банку» донорів. Заради отримання наживи у здорових в’язнів вилучають органи, після чого повідомляють про їх раптову смерть. Серед закатованих таким чином – тибетці, уйгури та християни домашніх церков, але основними жертвами злочинної трансплантології є послідовники Фалуньгун. Отже, пацієнт може, інколи навіть не підозрюючи цього, отримати орган від людини, яка добровільно його не віддавала.
Щоб поліпшити ситуацію донорства в Україні, потрібно провести якісну реформу в галузі медицини та спрямувати фінансування у необхідне русло. Нині в Україні діє презумпція незгоди на використання органів після смерті. Однак це не єдина перешкода для проведення своєчасних операцій. Одні з найбільших проблем — недопрацьована система створення листів очікування та відсутність ефективного обладнання для встановлення смерті мозку. , що покращення роботи трансплантаційної галузі залежить передусім від оновлень законодавчого поля. Діючий закон про трансплантологію застарий і недосконалий.
За словами Уляни Супрун, реформі охорони здоров’я чинять спротив ті, хто наживається на медицині за існуючої системи. Але є й цілком обгрунтовані . У ньому чітко не прописані майбутні тарифи, відповідальність і права пацієнтів або медиків. Тому противники проекту називають його антисоціальним і висловлюють побоювання про те, що внесення непродуманих змін до законодавства може призвести до краху української системи охорони здоров’я.
В Україні розвивається хірургія, серед лікарів є багато професіоналів, фахівців високого класу. Суспільство давно чекає на зрушення у сфері трансплантології, і політики мають докласти зусилля для того, щоб механізми охорони здоров’я нарешті запрацювали як належить.
А тим часом у світі медицини з’являється все більше нових винаходів, що здатні перевернути застарілі уявлення. Наприклад, американським вченим вдалося створити штучну нирку, а також 3D-принтер, який друкує аналоги біологічних тканин.
Дізнайтеся також, де в Києві можна отримати безкоштовні ліки.
