Цей проект, відзначає South China Morning Post, викликає тривогу в пекінського керівництва, яке називає подібні товариства, створені за межами Китаю, "політичними pупорами" духовного лідера Тибету у вигнанні.
Гонконгівські активісти наголошують, що не збираються в рамках Товариства тибетсько-китайської дружби пропагувати незалежність Тибету, але, ясним чином, підтримають прагнення Далай-Лами до широкої автономії для тибетців. "Представники Гонконгу вперше встановили контакти з Далай-Ламою. Але ми повинні діяти поступово і в першу чергу просувати культуру Тибету і туризм", – сказав Джеймс Лун Веймен (James Lung Wai-man) член Південного Демократичного Альянсу, який побував у березні на прийомі у Далай-Лами у складі делегації з 30 чоловік.
У складі делегації, що відвідала Дхарамсалу на запрошення офісу Далай-Лами, який відзначав 50-ту річницю тибетського народного повстання, було 10 гостей з Гонконгу, а також китайські дисиденти, які живуть у вигнанні в США, Європі та Австралії. Далай-Лама привітав своїх "нових друзів" з Гонконгу, відзначає Лун, нагадавши про своє бажання добитися автономії Тибету. Крім часової аудієнції у Далай-Лами, члени делегації зустрілися з прем’єр-міністром уряду Тибету у вигнанні Самдонгом Рінпоче, а також лідерами Конгресу тибетської молоді, на який Пекін наклеїв ярлик "терористичної організації".
Після цієї поїздки в Дхарамсалу Лун і його колеги стали обговорювати проект створення Товариства з просування тибетської культури. З часу тибетських заворушень, що спалахнули у Лхасі в березні 2008 року, за межами Китаю з’явилося кілька подібних організацій, які пропагандистський орган компартії Женьмінь Жибао назвав у серпні "політичними pупорами кліки Далая".
"Хоча ми підтримуємо висунуту Далай-Ламою концепцію прагнення до автономії через політику серединного шляху, подібну до підходу ‘одна країна, дві системи’ у Гонконзі, все ж, якщо з самого початку відкрито демонструвати прапор сніжного лева, як [Христина] Чань Хау-мань, це призведе лише до неприємностей", – підкреслив Лун, маючи на увазі студентку університету Гонконгу, яка була затримана поліцією з тибетським прапором під час проходження естафети олімпійського факела через Гонконг 2 травня 2008 року. Джеймс Лун планує організувати обмін інформацією і книгами з Дхарамсали, бажаючи в перспективі заснувати в Гонконгу Тибетський інформаційний центр.
Серйозним випробуванням для Товариства дружби стане пошук фінансових і людських ресурсів, підкреслює ще один член делегації, Чань Кінчун (Chan Kingchung) з Трудової партії Китаю. Як заявив один зі спостерігачів за ситуацією в Гонконгу з материкового Китаю, діяльність Джеймса Луна і його колег вже помічена пекінськими "радарами". "Нехай вони і не виступають відкрито за незалежність Тибету, ці так звані товариства дружби можуть під прикриттям культурних заходів проникати в соціальні та релігійні групи, мобілізуючи їх на підтримку прагнень Далай-Лами", – заявив цей чиновник.
Джеймс Лун вважає, що засновникам Товариства дружби не варто побоюватися, що на них поставлять мітку ‘розкольники’. "Поки що ми на стадії розробки понять, оскільки ще потрібно набрати в Гонконгу достатню підтримку", – говорить він, додаючи, що проект Вон Юень-чеун (Wong Yuen-cheung), який представляє в Гонконгу міжнародну дисидентську організацію "Федерація за демократичний Китай", займатиметься контактами з релігійними організаціями тибетського буддизму, тоді як він сам має намір зосередитися на роботі з групами етнічних меншин.
Намагаючись очевидним чином дистанціюватися від радикальних груп, провідні політики демократичного руху все ж застерегли уряд від тиску на цей проект. "Якщо ви підтримуєте тибетців, це ще не означає, що ви підтримуєте незалежність Тибету", – сказав голова Демократичної партії Альберт Хо Чуньянь (Albert Ho Chun-yan), зазначивши, що не став відповідати на пропозиції взяти участь у створенні Товариства дружби, що прийшли по електронній пошті.
Спікер уряду Гонконгу відмовився дати South China Morning Post коментар з приводу таких приватних ініціатив. "Діяльність, що проводиться окремими особами або організаціями в Гонконгу, повинна відповідати законам", – сказав він. Що ж до намірів організаторів товариства домагатися фінансової підтримки уряду на просування тибетської культури, то кожен випадок буде розглядатися з точки зору його корисності суспільству, підкреслив він.
