Серед всіх учнів Будди Махакасьяпа був визнаним аскетом (людиною, яка відмовилася від матеріального комфорту, і живе суворо дисциплінуючи себе). З дитинства він віддавав перевагу самотності і тримався осторонь від великої кількості людей. Він був на диво розумним і мудрим. Хоча він народився у багатій сім’ї, він ніколи не жив у розкоші.
#img_left#Час минав. Махакасьяпа виріс красивим молодим чоловіком. Завдяки його видатним талантам і красі багато дівчат захоплювалися ним. Його батьки любили його до безтями і хотіли йому знайти пристойну і красиву наречену. Але коли Махакасьяпа дізнався про це, він знову і знову відкладав одруження. Тому що насправді хотів удосконалюватися, а дружина могла б перешкоджати реалізації його мрії.
Але його батьки не погоджувалися з цим. Вони весь час просили його одружитися, і почали шукати йому дружину, незважаючи на його небажання. Махакасьяпа не міг суперечити батькам. У нього з’явилася ідея. Він намалював портрет із зображенням дівчини, що медитувала. Вона була такою красивою, милосердною і урочистою.
Він віддав картину своїм батькам і сказав: «Якщо ви хочете, щоб я одружився, знайдіть жінку, зображену на цій картині. Інакше я вічно житиму сам». Його батьки вирішили, що виконати його прохання дуже важко, тому вони обговорили це зі своїми друзями. Потім вони розповсюдили новину серед інших родичів, так що, якщо хтось знав або чув про красиву дівчину, змогли поглянути на портрет.
Випадково одна багата сім’я, що жила в сусідньому місті, мала дочку на ім’я Мяосянь. Коли батько дівчини побачив, що дівчина на картині виглядала майже так само, як і його дочка, він послав повідомлення батькам Махакасьяпа, що дівчина на портреті – його дочка. Дві сім’ї відразу ж провели заручини.
Наречену привезли в будинок жениха як тільки була визначена дата весілля. Проте в ніч весілля красива наречена, в парчі та вбранні, прикрашеному нефритом, сиділа похмура. Махакасьяпа був спантеличений і також мовчав. Врешті-решт, удосвіта, він перервав мовчання:
– Ти чимось спантеличена?
– Ти зруйнував моє щастя, – відповіла Мяосянь.
Махакасьяпа був здивований:
– Ти закохана в когось іншого?
– Ні, ти зламав мої мрії, – заплакала Мяосянь.
– Що я зробив? Будь ласка, поясни, – запитав Махакасьяпа.
– Я хотіла займатися вдосконаленням, відкинути п’ять бажань, і відокремити себе від джерела всіх страждань. Але мої батьки були зацікавлені багатством твоєї сім’ї. Вони хотіли зруйнувати мою долю всупереч моїй волі, – сказала із сумом Мяосянь.
Махакасьяпа був дуже радий. Це воля Небес. Він так само не хотів одружуватися, але його батьки примушували його. Він так само зрозумів, що джерелом усіх людських страждань є бажання, тому він не любив бажання і хотів займатися вдосконаленням без відволікань. Тому вони вирішили дотримуватися своєї волі. Їх вважали чоловіком і дружиною, але насправді вони були людьми, що присвятили себе вдосконаленню.
Його батьки незабаром виявили ще одне ліжко в його кімнаті. Вони наказали слугам прибрати його. Махакасьяпа сказав Мяосянь: «Не турбуйся. Давай по черзі спати і медитувати. Хіба так ще не краще для вдосконалення? Насправді вони просять нас удосконалюватися старанніше!»
Мяосянь була дуже рада, почувши це, і вони послухалися поради Махакасьяпа. Однієї ночі Мяосянь спала в ліжку. Коли Махакасьяпа тільки закінчив медитувати він побачив отруйну змію біля ліжка, де дуже близько до змії лежала рука Мяосянь. Махакасьяпа дуже розхвилювався, він швидко обгорнув свою руку ганчіркою, м’яко прибрав руку Мяосянь і поклав її на ліжко. Мяосянь прокинулася. Вона була роздратована і запитала: «У чому справа?».
Після того, як Махакасьяпа пояснив їй, у чому справа, вона заспокоїлася і вибачилася перед Махакасьяпа за своє неправильне розуміння. Вони провели так разом 12 років, поки не померли батьки Махакасьяпа. Після того, як його батьки померли, Махакасьяпа сказав Мяосянь: «Тепер я вирішив піти з дому і стати ченцем. Чекай на мене тут. Я повернуся за тобою, як тільки знайду мудрого і здібного вчителя».
Після того, як Махакасьяпа пішов з будинку, він наполегливо шукав вчителя, поки не зустрів Будду Шакьямуні. Натхненний чеснотою Будди він прийняв доктрину Будди і віддав себе під заступництво Будди. Але серед учнів-початківців Будди не могло бути жінок. Тому Махакасьяпа не повертався додому, щоб привезти Мяосянь.
Мяосянь чекала вдома новин від свого чоловіка, але вони не надходили протягом декількох років. Вона твердо віддала їхнє багатство іншим, пішла до берегів річки Ганг, і стала послідовницею іншого, не буддійського вчителя. Пізніше Будда дозволив жінкам стати своїми послідовницями, і тому з’явилися черниці-буддистки. Махакасьяпа отримав дозвіл Будди і знайшов Мяосянь.
Проте її незвичайна краса викликала в інших заздрість і плітки. Мяосянь зітхала, тому що вона була жінкою, і завжди уникала людей, коли йшла просити подаяння. Навіть у такому разі вона не могла уникнути того, щоб інші говорили й розпускали чутки про неї. Вона відчувала провину і тому перестала просити подаяння. Махакасьяпа дуже симпатизував їй і отримав дозвіл від Будди, щодня ділитися з нею їжею.
Це викликало іншу хвилю чуток: «Кажуть, що вони ніколи не спали разом протягом 12 років їх шлюбу, але зараз, після того, як вони стали ченцем і черницею, у них все ще зберігаються особисті стосунки, хоча вони займаються вдосконаленням». Махакасьяпа почув це. Це не зачепило його, але для того, щоб надихнути Мяосянь підвищитися у вдосконаленні, він перестав ділити з нею їжу і бачитися з нею.
Після цієї затримки Мяосянь стала дуже уважною у своїй практиці вдосконалення. Вона відмовилася спасти протягом багатьох днів і ночей і вдосконалювалася з праведною свідомістю. Вона підвищувалася все старанніше і старанніше, і в кінці досягла просвітління. Пізніше Будда похвалив її, сказавши: «Серед всіх черниць здатність пробудження Мяосянь найкраща».
Люди думають, що щастя настає із задоволенням людських бажань. Насправді в очах мудрих людей, той, хто думає так, страждає більше за всіх людей, тому що бажання є джерелом страждань. Позбутися таких бажань є єдиним шляхом для того, щоб по-справжньому стати вільним.
