#img_left_nostream#Трагічна загибель Майкла Джексона викликала обґрунтовані підозри щодо болезаспокійливих препаратів, що можуть викликати набагато серйозніші наслідки для організму, ніж вважалося раніше, піднявши питання про вирішення цієї зростаючої проблеми сучасної охорони здоров’я – залежності від лікарських засобів.
The Canadian Pain Society (CPS) занепокоєне тим, що негативна реакція громадськості на передбачувану залежність Джексона до анальгетиків може привести до засудження суспільством тих, хто вже приймає медикаменти для лікування хронічних болів, і викликати у них обумовлене цією обставиною відчуття провини. Деякі пацієнти навіть налякані тим, що їх лікарі можуть взагалі припинити забезпечувати їх болезаспокійливими ліками.
«Кожного разу, коли в світі відбувається щось, що викликає галас довкола випадків залежності, зловживання ліками або використання їх не за прямим призначенням, це значно ускладнює доступ людям до цих медикаментів», – говорить Мері Лінч, президент CPS і професор університету Далхузі, фахівець в галузі анестезії, психіатрії і фармакології. – «Передчасна загибель Майкла Джексона – це дійсно трагедія, і нам дуже шкода, що так трапилося, проте, це дозволило зрозуміти важливість проблеми хронічних болів і необхідності забезпечення постійного доступу до болезаспокійливих».
Тривала залежність співака від декількох видів анальгетиків, включаючи такі потужні наркотичні препарати, як діпріван і оксиконтин, кажуть, зіграла не останню роль у його смерті 25 червня у віці 50 років.
За словами Лінча, проблема погіршення стану здоров’я населення, що «все більше загострюється, потребує термінового вирішення», наприклад, черга за ліками протягом більше року в одній третині багатопрофільних центрів Канади.
«У Канаді шість мільйонів чоловік страждає від постійних болів – від помірних до сильних. У нас проблема недостатнього рівня обслуговування населення», – говорить Лінч. – «По всьому світу, особливо в країнах, що розвиваються, медичні норми, регулюючі використання наркотичних препаратів, привели до ситуації, коли пацієнти, вмираючи від важких хвороб, таких як рак, не мають доступу до морфію. На міжнародному рівні існують величезні труднощі отримання доступу до необхідних речовин, щоб допомогти людям приголомшити біль».
Оксиконтинова залежність
У Канаді та США існує швидкозростаюча проблема залежності від рецептурних анальгетиків, особливо від оксиконтина – препарату оксикодонової групи, що в деяких районах доходить до епідемічних масштабів. Сотні смертей пов’язують з оксиконтином, відомим як «сільський героїн», названий так тому, що зловживають ним, переважно, в бідних сільських районах США.
Дослідження в обох країнах показали, що залежність від опіодних рецептурних препаратів перевищила залежність від «вуличних» наркотиків – героїну і кокаїну. «Більше 80% людей, які прийшли до нас, пристрасні до рецептурних опіатів, більшість – до оксикодонових препаратів», – говорить лікар Джон Крейвен. Крейвен працює в клініці, в якій виписують метадон, м. Лондон в Онтаріо, де, поряд з регіоном атлантичного узбережжя Канади, один з найвищих рівнів оксиконтинової залежності в країні.
Схвалений канадським департаментом охорони здоров’я близько шести років тому, оксиконтин був розроблений як препарат тривалої дії. Проте, якщо подрібнену пігулку препарату проковтнули, роздрібнивши або розжувавши, або ввели внутрішньовенно, це викликає ефект ейфорії, як після прийняття героїну, і сильне звикання до нього.
За словами Крейвена, оксиконтинової залежності надзвичайно важко позбутися досвідченим бувалим наркоманам, не говорячи вже про молодь, яка все більше підпадає під залежність. Дослідження показують, що все більше підлітків вибирає цей сильнодіючий наркотик.
«Згідно з моїм досвідом, щороку в нашій клініці середній вік тих, хто приймає наркотик, знижується… Нещодавно одна мати благала нас узяти її 15-річного сина на лікування. Я маю на увазі, що у них є можливість самостійно отримати препарат без інтенсивного лікування», – говорить Кревен.
Не дивлячись на те, що упаковка супроводжується застереженням, підлітки можуть не усвідомлювати, наскільки небезпечний оксиконтин, що приймається не за призначенням. Управління по боротьбі з наркотиками США вже давно прогнозувало, що всі прошарки американського суспільства зіткнуться з проблемою оксиконтинової залежності.
Серйозно посилюють проблему в США приблизно 100 приватних клінік у Флориді, які забезпечують чорний ринок анальгетиків, що тягнеться на декілька штатів, включаючи Кентуккі, Західну Вірджинію та Массачусетс.
Використання за рецептом
CPS підкреслює, що переважна більшість людей, яким були виписані опіоїдні препарати для боротьби з болем, не ставали від них залежними і не прагнули отримати більшу кількість препарату, ніж було виписано лікарем, спостерігаючись одночасно у декількох лікарів або купуючи ліки на вулиці.
«Найбільш важливо – не дозволити фактам нецільового вживання ліків, а також брехні впливати на доступ до медикаментів, котрі більшістю пацієнтів усвідомлено використовуються для боротьби зі своїм болем», – говорить Лінч. Вона відзначає, що при правильному призначенні та належному вживанні анальгетики з групи опіатів безпечні та ефективно знімають біль.
А зараз Крейвен стурбований тим, що лікарі часто-густо прописувати настільки потужні болезаспокійливі. «Я бачив багато хворих, яким пропонували ці медикаменти, коли вони про них навіть не просили – після невеликих зубних операцій та інших нескладних процедур», – говорить він. – «Природньо, що залежні від ліків пацієнти вимагають їх від своїх лікарів у більшій кількості, проте, я жодного разу не бачив, що так роблять пацієнти без залежності – вони дуже легко ставляться до них».
Дослідження, опубліковане в журналі «Канадської медичної асоціації» у 2007 р., показало, що в більшості випадків рецептурні анальгетики, що приймаються «вуличними» наркоманами, беруть свій початок з державної системи охорони здоров’я, а не з підпільної мережі нелегального виробництва і поширення наркотиків.
Дослідження має ряд позитивних відгуків медиків і фармацевтів, а також описи деяких програм моніторингу наркотичних засобів, що відпускаються по рецептах, зниження їх нецільового використання і розробки методів лікування хронічних болів без вживання лікарських препаратів не з числа опіатів.
Проте, Крейвен стверджує, що найважливіше не те, що ці препарати можуть самі по собі знімати біль – більше значення мають супутні ефекти цих ліків. Наприклад, у людей, які страждають на невроз тривоги, вони знімають тривогу; у людей з посттравматичним стресом вони полегшують будь-який душевний біль; для людей, які працюють десять годин на день на заводах, вони знімають втому.
«Лікарі вважають, що вони виписують рецепти цих препаратів заради полегшення болю, але насправді люди прагнуть отримати їх через безліч інших причин – таким чином вони і потрапляють у залежність. І як тільки чий-небудь мозок пристрастився, дорога повернення назад стає вкрай довгою і важкою», – говорить Крейвен.
