Ми живемо в так званому середовищі, що сприяє ожирінню: скрізь дешева нездорова їжа. Частково це завдяки субсидіям, які йдуть на вироблення продуктів, що сприяють ожирінню та розвитку залежності. А корінні причини можуть ускладнити схуднення.
Дослідження показало, що люди діляться на дві групи: ті, у кого в кишківнику багато різних видів бактерій (так зване високе “бактеріальне багатство”), і ті, у кого їх відносно мало.
У людей з низьким вмістом бактерій фіксувався більший рівень загального жиру в організмі, резистентність до інсуліну (причина діабету 2 типу), вищий рівень тригліцеридів та вищі рівні маркерів запалення, таких як С-реактивний білок, порівняно з людьми з високим вмістом бактерій.
Тоді виникає питання: чи може дієтичне втручання мати будь-який вплив? Вони спробували дієту з обмеженою кількістю калорій, яка за визначенням не дуже стійка. Але що ми можемо дійсно зробити, так це збільшити споживання фруктів і овочів, які підвищують вміст бактерій.
Вчені провели одне з “низки досліджень, які пов’язують підвищений вміст мікробів із дієтами з високим вмістом фруктів, овочів і клітковини”.
Так ось, просто даючи добавки з клітковиною, ми, схоже, не збільшували багатство мікробіома. Але складність складу цільного продукту харчування, наприклад, цільного зерна, потенційно може підтримувати ширший спектр типів бактерій, що призводить до збільшення різноманітності. Однак дослідження на людях з вивчення впливу цільного зерна були проігноровані досі.
Людям протягом місяця давали незбиране зерно ячменю, коричневий рис або і те й інше. І вони дійсно спричинили збільшення різноманітності бактеріальної спільноти. Таким чином, для збільшення бактеріального різноманіття може знадобитися широкий спектр субстратів, і цього можна досягти, вживаючи в їжу цільні рослинні продукти.
Крім того, у дослідженні зміни в бактеріях кишківника збіглися зі зменшенням системного запалення в організмі. Річ у тім, раніше ми думали, що клітковина в цільних зернах допомагає нам тим, що желює в тонкому кишківнику прямо зі шлунка, сповільнюючи швидкість всмоктування цукрів, притупляючи стрибок цукру в крові, який можна отримати від рафінованих вуглеводів.
Але тепер ми знаємо, що клітковина розщеплюється в товстій кишці нашою дружньою флорою, яка виділяє в кров усілякі корисні речовини, здатні чинити протизапальну дію. Тож, можливо, те, що відбувається в нашому товстому кишківнику, пояснює захисний ефект цільнозернових продуктів проти діабету 2 типу.
І, що цікаво, комбінація ячменю і коричневого рису діяла краще, ніж будь-яка з них окремо, що говорить про синергетичний ефект. Це може допомогти пояснити “невідповідність ефектів цільного зерна на здоров’я, отриманих у [популяційних та] інтервенційних дослідженнях”.
Спостережні дослідження переконливо показують, що в тих, хто споживає три порції цільного зерна на день, нижчий індекс маси тіла, менше жиру на животі та менша схильність до набору ваги. Однак нещодавні клінічні випробування, в яких люди у випадковому порядку їли білі булочки і булочки з цільного зерна, не дали доказів цілющого впливу на масу тіла.
Звісно, незбиране зерно настільки краще в поживному відношенні, що його слід продовжувати заохочувати. Але, можливо, “інтервенційні дослідження… не змогли показати переваги [у вазі], тому що були зосереджені на обмеженому виборі цільного зерна, тоді як у [популяційних дослідженнях] випробовувані, найімовірніше, споживають різноманітні види цільного зерна, які можуть чинити синергетичну дію”.
Майкл Грегер — доктор медицини, FACLM, лікар, автор бестселерів за версією New York Times і всесвітньо визнаний професійний лектор з низки важливих питань громадської охорони здоров’я. Він читав лекції на Конференції зі світових справ, у Національному інституті охорони здоров’я та на Міжнародному саміті з пташиного грипу, давав свідчення в Конгресі, виступав на “Шоу доктора Оза” і “Доповіді Кольбера”, а також був запрошений як експерт-свідок на захист Опри Вінфрі на сумнозвісному процесі у справі про наклеп на м’ясо.
За матеріалами .
