З виникненням династії Хань кочові племена хунну були найнебезпечнішими супротивниками, які погрожували північним і західним кордонам ханьської імперії. Імператор У, що правив у ті часи, вирішив залишити оборонну зовнішню політику і здійснив серію нападів на хунну.
У західному регіоні (Сіюй) жило азіатське племінне об’єднання, відоме як царство Да-юечжи, чий правитель був убитий людьми хунну. Імператор У вирішив відправити у це плем’я посланника з метою укласти з ними військовий союз. Але щоб потрапити в землі Да-юечжи, необхідно було перетнути територію хунну. Ханьський військовий чиновник Чжан Цянь визвався добровольцем для виконання місії імперського посланника.
Чжан Цянь ― першовідкривач Великого шовкового шляху. Ілюстрація: Чжицін Чень/Велика Епоха
Так, у 139 р. до н.е. Чжан Цянь очолив групу зі ста делегатів, з якими вирушив на захід. Це була його перша дипломатична місія. Але, на жаль, всю місію по дорозі захопила кіннота хуннів. Довгі роки посланників тримали в рабстві. Перебуваючи в полоні, Чжан Цянь одружився на хуннській жінці. Проте в душі він завжди зберігав намір дочекатися сприятливого випадку, щоб втекти з полону і завершити свою місію посланця.
Минуло одинадцять років перш ніж йому, нарешті, вдалося втекти з одним із полонених чиновників. Подолавши багато труднощів, вони досягли царства Да-юечжи. Однак до того часу обстанова змінилася, і новий правитель Да-юечжи вже не мав намірів нападати на хунну. Перед тим як повернутися в Китай, Чжан цілий рік подорожував по різним племенам, які оселилися на великій західній території. Він вів записи про їх життя і культуру і в той же час знайомив ці племена з китайською культурою.
На зворотному шляху в Китай Чжана знову схопили хунну. Але вони зберегли йому життя, тому що були захоплені його мужністю і рішучістю. Через рік йому знову вдалося втекти, скориставшись заворушеннями, які спалахнули в хуннській державі. На цей раз він попрямував прямо до Чан’аня, столиці імперії Хань.
13 років проживання за межами Китаю дозволили йому зібрати і привезти на батьківщину велику кількість інформації про західні країни. Дізнавшись про мандри Чжан Цяня, імператор У знову загорівся бажанням розбити хуннів і розширити свою територію.
У 119 р. до н.е. Чжан Цянь почав свою другу місію на захід у надії укласти союз з державою Усунь у долині річки Ілі на півночі від Таримської западини, щоб перемогти хунну. Незважаючи на те, що військову угоду з державою Усунь не вдалося укласти, Чжан Цянь відправив на захід свого помічника, щоб відвідати інші держави, встановити і підтримувати з країнами Центрально-Азіатського регіону дружні дипломатичні відносини.
За дві довгих подорожі на захід Чжан Цянь побував у більшості країн Середньої та Західної Азії, в тому числі Фергані, Согдіані (Узбекистані) і Бактрії (Афганістані), і зав’язав торговельні відносини із Середньою Азією та Близьким Сходом. Завдяки цьому в Китай завезли насіння люцерни, волоські горіхи і скакових коней. Тим часом, у країнах Середньої та Західної Азії дізналися про багато китайських товарів, особливо про китайський шовк, у зв’язку з чим, торговий маршрут, прокладений Чжан Цянєм, пізніше отримав назву Великого шовкового шляху.
