У Стародавньому Китаї на рубежі правління династій Цінь і Хань жив видатний політик і військовий діяч на ім’я Чжан Лян (друге ім’я Цзи-фан). Він обіймав посади міністра і радника у Лю Бана, засновника й першого імператора династії Хань. Чжан Лян славився вмінням вигравати бої, перебуваючи в штабному наметі за тисячі верст від поля битви. Будучи талановитим стратегом, він також володів високим терпінням і повагою до людей похилого віку. Разом із Хань Сінєм (полководцем) і Сяо Хе (чиновником) сучасники зарахували Чжан Ляна до «Знаменитої трійці династії Хань».
#img_left#Чжан Лян народився в заможній родині в місцевості Ченфу (сучасне м. Бочжоу провінції Аньхой) царства Хань. Дід і батько Чжан Ляна служили радниками п’яти поколінням правителів Хань за часів Воюючих царств. Через двадцять років після смерті батька царство Хань занепало під ударами війська Цінь Ши Хуана, засновника династії Цінь. Чжан Лян у молодості так і не встигнув послужити чиновником свого царства. Він використовував усі свої багатства для пошуку людей, які змогли б помститися правителю Цінь за напад на царство Хань.
Незважаючи на витончену зовнішність і жіночні риси обличчя, що не збігалися зі звичними уявленнями про притаманну міцному юнакові мужність, Чжан Лян володів незвичайною силою. Під час подорожі правителя Цінь Чжан Лян разом із іншими змовниками підстеріг його і метнув дуже важкий молот, однак промахнувся і попав у супровідника. Розгніваний правитель Цінь наказав терміново розшукати розбійників, і тоді Чжан Ляну довелося бігти за межі території царства Хань і ховатися від гніву Цінь Ши Хуана в містечку Сяпей.
Якось Чжан Лян прогулювався Сяпеєм і дійшов до мосту. Біля входу на міст сидів сивий як голуб дід. Побачивши Чжан Ляна, старий кинув один зі своїх черевиків з мосту і сказав: «Хлопче, у мене черевик з мосту впав, дістань-но!»
Чжан Лян дістав черевик і обома руками дуже шанобливо подав діду. Тоді старий наказовим тоном сказав Чжан Ляну: «Одягни-но мені його!» Чжан Лян знову вкрай шанобливо допоміг йому взути черевик. Старий, побачивши ставлення юнака до літніх людей, посміхнувся, погладив бороду і сказав задоволено: «Хлопче, тебе можна наставляти. Через п’ять днів зранку приходь знову до мене на міст».
У призначений час Чжан Лян встав рано вранці і рушив до мосту. Однак старий уже сидів біля перил і, побачивши, що той запізнився, сердито вигукнув: «Тобі літня людина призначила зустріч — ти зобов’язаний раніше прийти, що ж ти запізнюєшся?» І суворо мовив: «Через п’ять днів приходь ще!»
Через п’ять днів Чжан Лян із першими півнями стрімголов помчав до мосту. Але старий знову сидів там і сказав: «Ти знову запізнився, приходь тепер ще через п’ять днів!»
Минуло ще п’ять днів. Чжан Лян посеред ночі, незважаючи на крижаний вітер, поспіхом прибіг до мосту. На цей раз він був першим. Через деякий час прийшов старий і урочисто вручив йому книгу. Дід сказав юнакові: «Прочитай книгу, і станеш радником у правителя. Через десять років ти піднесешся. Через тринадцять років ти, юначе, прийдеш до підніжжя гори Гученшань і в Цзібеї побачиш жовтий камінь — це буду я». Після цих слів старець пішов, і більше Чжан Лян його не бачив.
Дочекавшись світанку, Чжан Лян розглянув вручену йому книгу, що називалася «Тай-гун бін-фа» («Військове мистецтво Тай-гуна»). Книга сподобалася юнакові, і він став вивчати її та часто читати вголос.
Десять років потому незадоволені тиранією правління Цинь жителі Піднебесної підняли повстання, і Чжан Лян примкнув до Лю Бана, майбутнього першого імператора династії Хань, який призначив його начальником стаєнь. Чжан Лян нерідко переказував Лю Бану настанови з книги Тай-гуна про військове мистецтво, і той часто їх використовував. Але коли Чжан Лян говорив про це іншим людям, ті не сприймали його повчань.
Досконально вивчивши трактат Тай-гуна, Чжан Лян навчився розбиратися у тонкощах стратегії й управляти мінливими бойовими обставинами. Мудрі поради Чжан Ляна щодо політичних питань та військових дій допомогли Лю Бану впоратися з переважною за чисельністю армією Цінь і стати першим імператором династії Хань.
Завдяки повчанням Чжан Ляна, Лю Бан не робив помилок, що ганблять репутацію правителя. Так, коли Лю Бан захопив столицю Цінь й увійшов у палаци, то побачив там численні палати і павільйони, прикрашені розкішними завісами. У палацах було безліч собак, коней і різних коштовностей, там же мешкали тисячі прекрасних жінок.
Правдиве слово ріже вухо, але сприяє доброчесним вчинкам
Лю Бану так сподобалося оздоблення, що він захотів зупинитися на відпочинок в одному з ціньських палаців, але Чжан Лян порадив йому цього не робити. Він сказав: «У царстві Цінь чинилося беззаконня, і тому Ви, правителю, змогли потрапити сюди. Якщо Ви заради Піднебесної усуваєте жорстоких, то за основу поведінки треба брати простоту і скромність. Нині ж, тільки вступивши в Цінь, Ви починаєте користуватися їхньою розкішшю. Це буде схоже на зміст відомого вислову: «Допомагати тирану Цзе творити жорстокість». Правдиве слово ріже вухо, але сприяє доброчесним вчинкам. Так, сильні ліки противні, але зцілюють від хвороби». Почувши це, Лю Бан залишив палац і розташувався в таборі.
Коли династія Хань зміцнилася, правитель Лю Бан винагородив за заслуги своїх сподвижників, щедро обдарувавши також і Чжан Ляна. Одного разу Чжан Лян звернувся до правителя з проханням: «Члени нашої родини в декількох поколіннях служили радниками в царстві Хань. Коли Хань занепала, ми не пошкодували всіх своїх багатств, щоб помститися сильному царству Цінь. Потім уся Піднебесна піднялася проти Цінь. Нині я, з моїми скромними здібностями, став наставником государя, мене наділили владою над десятьма тисячами сімей і звели в ранг лехоу (вищий ранг знатності — прим. ред.) Це найвищий ранг для простої людини, і цього цілком достатньо для мене. Зараз я б хотів покинути світ людських справ і приєднатися до Чі Сун-цзи (один із даоських безсмертних — прим. ред.)». Імператор задовольнив прохання Чжан Ляна про звільнення від державних справ, після чого Чжан Лян повністю присвятив себе практиці даосизму і досягненню безсмертя.
Відтоді як Чжан Лян уперше зустрів старця на мосту в Сяпеї і той вручив йому книгу Тай-гуна, минуло тринадцять років, і коли він, супроводжуючи імператора Гао-ді, проїжджав Цзібей, то дійсно побачив жовтий камінь біля підніжжя гори Гученшань. Чжан Лян забрав із собою цей камінь і надалі зберігав і поклонявся йому. Після смерті Чжан Ляна камінь помістили на його могилі та на кожний шостий та дванадцятий місяць за місячним календарем перед цим жовтим каменем здійснювали подячний молебень.
Придворний історіограф Сима Цянь так сказав про Чжан Ляна в «Історичних записках»:
«Учені люди кажуть, що у світі немає небесних і земних духів, але говорять про те, що є таємничі надприродні явища та істоти. Зустріч Чжан Ляна зі старцем, який дав йому книгу, хіба не є таким дивовижним явищем?
Імператор багато разів потрапляв у скрутне становище, і Чжан Лян нерідко виручав його. Хіба не можна сказати, що це Небо послало Чжан Ляна? Государ мовив: «У складанні військових планів, якими забезпечувалася перемога за тисячі верст від штабного намету, я поступався Цзи-фану». Я вважав, що Чжан Лян був високим і величним чоловіком, але, побачивши його портрет, виявив, що за зовнішністю він був схожий на жінку, причому красиву. Недарма Конфуцій говорив: «Якби я оцінював людей за зовнішністю, я б втратив Цзи Юя (один із улюблених учнів Конфуція — прим. ред.)». Те ж саме можна сказати і про Чжан Ляна».
