Жив-був за часів династії Тан відлюдник-даос на ім’я Чжан Го або Чжан Голао. У Китаї його шанують як одного з восьми безсмертних. В історичних записах він згадується як старець, який їздив на віслюку, сидячи спиною вперед.
#img_left#У легендах мовиться, що його двічі викликали до імператорського палацу. Правителю було дуже цікаво знати, чому даос їздив на своєму віслюку, сидячи задом наперед, і він запросив Чжан Голао у свій імператорський сад. Старий як зазвичай сів на віслюка задом наперед і без особливих зусиль поїхав на зустріч імператору. Імператор був дуже здивований цим, і запропонував його віслюкові в нагороду випити вина. Не встигла тварина ковтнути вина, як упала і перетворилася на паперового ослика.
Чжан Голао пояснив враженому імператору, що насправді це паперовий осел. Чари створювали видимість того, що віслюк справжній, але вино повернуло йому первісний вигляд. «Істина непорушна, а брехня з часом проявиться», — сказав Чжан Голао. Імператор засміявся і сказав: «Це мовлено, як хороша притча».
Старець завжди подорожував країною разом зі своїм барабаном, зробленим з висушеної риб’ячої шкіри, і співав пісні про вчення Дао. Слова пісень розповідали про те, що люди в гонитві за прибутком, славою, почуттями та бажаннями заблукали, і про те, що це перешкоджає їм «поверненутися до свого істинного я». Таким чином, те, що багато людей розуміють під словами «йти вперед», насправді є рухом назад. Уважається, що він їздив на віслюку, сидячи задом наперед, саме для того, щоб нагадати людям про це.
В іншій історії розповідається про те, як імператор спробував з’ясувати, скільки вина може випити Чжан Голао. Тоді даос попросив свого учня, щоб той пив вино замість нього. Імператор погодився, і раптом з неба прилетів, немов великий птах, красивий юнак-даос. Він з легкістю випив десять кухлів вина, а коли йому принесли ще з десяток, він випив їх завзятіше. Хоча Чжан Голао був незадоволений, але імператор наполіг, щоб йому принесли ще більше вина. Раптово молодий учень впав на землю і перетворився на величезний глек, в якому містилося вина рівно на двадцять чашок.
Коли в кінці свого царювання імператор Сюань Цзун пристрастився до вина і загруз у похоті, він відволікся від державних справ. Тоді старий даос передбачив, що скоро імперію чекає лихо і хаос. Він прикинувся хворим і залишив палац, попрямувавши в своє рідне місто, щоб у піснях проповідувати Дао.
Імператор Сюань Цзун пізніше попросив його повернутися, але Чжан Голао несподівано помер. У легендах мовиться, що коли кілька років потому його учні відкрили могилу, вона виявилася порожньою.
