#img_center_nostream#Після того, як бульбашка на ринку нерухомості в Китаї луснула, багато компаній сподіваються, що китайські споживачі врятують економіку. Нижче наводиться (англ.) та аналіз , редактора розділу «Бізнес» англійської версії «Великої Епохи».
Одна з найбільших у світі інвестиційних компаній у світі Goldman Sachs у своєму повідомляє про зростання споживчого класу, зокрема в Китаї, і при цьому розкриває деякі несподівані факти.
Наприклад, тільки 2% (близько 15 млн) дорослого населення Китаю, яке в цілому становить 770 млн, заробляє достатньо грошей, щоб платити прибутковий податок, і тільки 11% дорослих можна віднести до середнього класу. Звичайно, компанія Goldman Sachs розглядає це як можливість отримати вигоду, а не як щось неправильне, на відміну від Гордона Чана, автора книги «Майбутній колапс Китаю».
У доповіді компанії Goldman Sachs йдеться: «Досі світ бачив тільки „попередню“ можливість отримання прибутку». Гордон Чан ж в інтерв’ю Epoch Times висловив іншу думку: «Коли система більше не забезпечує процвітання, коли у вас серйозні економічні проблеми, я думаю, що будь-яка людина підніметься і скаже „з мене досить“».
Звичайно, в Китаї є люди, які заробляють достатньо грошей і здатні сплатити податки.
Компанія Goldman Sachs Group розділяє таких людей на різні категорії:
14 млн людина з доходом більше $500 000 (багаті);
146 млн осіб із середнім доходом $11 733 (середній клас);
236 млн осіб із середнім доходом $5858 («сині комірці», виробничі робітники);
387 млн осіб із середнім доходом $2000 (бідні селяни).
#img_center_nostream#Якщо подивитися на ці цифри, відразу стає зрозуміло, що Китай — поміж країн, що займають одне з найгірших місць за нерівномірністю доходів громадян, що вимірюється коефіцієнтом (1% китайців тримає 1/3 всього багатства країни). І дійсно, чи не дивно те, що більшість громадян держави, яка здійснила найшвидшу промислову революцію, як і раніше зайняті в сільському господарстві?
Однак звернімо увагу на дослідження Goldman Sachs і подивимося на його потенціал [у Китаї]. На думку цієї компанії, потреби китайців діляться на сім різних категорій.
#img_center_nostream#Goldman Sachs сподівається, що в міру зростання доходів споживачі будуть більше витрачати грошей на продукцію більш дорогого сегменту, наприклад, на «добробут» та «розваги».
Хоча китайці витрачають на їжу та одяг майже половину свого доходу (близько 40%), вони, можливо, просто хочуть харчуватися краще, а не потурати шкідливим звичкам, таким як переїдання. У цьому плані вони навряд чи зможуть досягти ожиріння, як у США.
#img_center_nostream#Окрім іншого, є ще пара цікавих фактів: більша частина молодих городян витрачає менше ніж $5 в день на триразове харчування, а пара найпростіших синіх джинсів коштує $6. Доповідь дає відповідь на питання, чи зможуть китайські споживачі сьогодні врятувати економіку:
«Зараз тільки 11% населення належать до середнього класу. Але якщо ця кількість зростатиме, тоді вони зможуть вплинути на економіку країни більш глобально. Це, у свою чергу, відкриє величезні перспективи для розвитку всіх галузей — від ресторанного бізнесу до технологій та інших галузей промисловості».
Однак коли китайські компанії (англ.) на тлі уповільнення економічного зростання, виникає все те ж питання: де брати гроші споживачам, щоб вони змогли їх більше витрачати?
Дізнатися більше ви можете, прочитавши статті «Який дійсний стан китайської економіки?» та «Чи варто було Китаю інвестувати трильйони доларів у нерухомість?».
Також подивіться інфографіку «Чому українці бідні» і як це виправити.
