#img_left_nostream#Питання народження дітей завжди було дуже важливим для сім’ї. Адже кінцева мета сімейних відносин – це виховання гідної зміни. Питанням планування сім’ї займаються крупні інститути світу.
Одна з основних проблем, якої вони торкаються, – жіноче безпліддя. Безпліддя – наслідок захворювань або переривання вагітності. Але, окрім згубної дії на здоров’я жінки, аборт – це ще і вбивство, вбивство зародженої живої істоти, що несе інформацію (хромосоми) чоловіка і жінки.
Виявляється, плід, що не народився, передчуваючи смерть, починає тривожно рухатися, частота биття серця у нього зростає у два рази, і з початком операції, він розкриває рот у безмовному крику… Можливо, разом з киснем і іншими життєво необхідними речовинами, від матері плоду передаються її думки та емоції…
Щоб зрозуміти це, цілком досить подивитися фільм американського режисера Бернарда Натансона – "Безмовний крик". У ньому показано, як під час операції, в цей же час за допомогою УЗВ, спостерігають за поведінкою плоду. Помічено, що після перегляду фільму, багато лікарів відмовляються робити аборти.
Ще страшніший аборт на пізньому терміні вагітності. Це позбавлення життя вже життєздатного немовляти. Медицина відкидає штучне переривання вагітності у термінах більше 12 тижнів, не враховуючи необхідності проведення цього за життєвими показниками. Тому лікар, що зважився на таку операцію, крім ризику можливих ускладнень, етичних аспектів, може зіткнутися ще з юридичними проблемами.
Згідно східних вчень, душа людини вселяється в майбутнє життя у мить зачаття. І саме з того часу починається відлік віку людини. Тому, наприклад, на Сході прийнято вважати, що дитині, яка тільки народилася, вже виповнюється рік. Чи є у такому разі різниця між вбивством дитини в утробі матері і вбивством дволітньої дитини?
Сьогодні сучасна наука вже може підтвердити достовірність східних вчень про вселення душі у зародок. Ще у 1993 році професор Жером Лежен говорив: "З самого початку життя дух і матерія (я б сказав: душа і тіло) були так тісно переплетені, що ми користуємося одним і тим же словом, щоб визначити і народження ідеї, і народження нової істоти. І це походить не від бідності словника, бо одне і те ж слово – є єдиним способом визначити те, що насправді є початком життя: дух, оживляючий матерію".
Тому кожна жінка, що зважилася на аборт через будь-які причини, бере на себе гріх вбивства, який разом з нею, звичайно, розділяє і чоловік, що змусив її до цього або схвалив аборт. В даний час існує багато способів уникнути небажаної вагітності. Треба тільки проконсультуватися у гінеколога, звернутися до фармацевта.
Всі ортодоксальні релігії відкидають штучне переривання вагітності, але не всі віруючі, на жаль, дотримують цього. З розвитком цивілізації спостерігається процес зниження народжуваності і, в звичайних сім’ях вже вважається нормальним мати одну дитину.
У періоди соціально-економічної напруженості в країнах, з’явилися сім’ї, охочі які не хочуть мати дітей взагалі. Вони пояснюють це необхідністю приділяти час на виховання дітей, витрачаючи на це і сили, і засоби. Така думка заснована на егоїзмі, жадібності, обмеженості тільки своїм вузьким колом проблем. А це йде врозріз з людською натурою, якій із самого початку не властиві ці якості.
Людина носить зовнішність Бога. Чому? Чи не тому, що йому властиві принципи Доброти, Милосердя; чи не до Істини прагнуть багато людей? А де вона? Та вже ж не у законодавчих системах деяких країн, що дозволяють одностатеві шлюби і автоназію, що вітають страту як розплату за минулі діяння. Адже Бог дає людині право на життя, і лише він має право позбавляти її, влаштовуючи долю до тієї або іншої життєвої пори.
Деякі жінки, що не народили дітей через різні причини, все ж таки приходять до шляху усиновлення дітей інших батьків. Найчастіше це артистки, балерини, спортсменки, що присвятили себе кар’єрі, роботі. Але чи є що-небудь цінніше, ніж близькість рідної маленької істоти, яку ти виростив і виховав за своїми принципами?
У народів Кавказу, Азії, племен циганів дотепер існують традиційні багатодітні сім’ї, кількість дітей в яких налічується до 2-х десятків. І діти в таких сім’ях, як правило, виховуються за принципами взаємодопомоги, пошани до старших, працьовитості і терпіння. Чи не завдяки цьому такі національності легко "приживаються" у будь-якому середовищі, завжди співіснують недалеко один від одного, часто працюючи разом.
Людина – найцінніша жива істота на Землі. І всі її вчинки повинні відповідати цьому високому імені!
Олена Захарова. Велика Епоха
