Вашингтон. У таких країнах, що розвиваються, як Росія та Китай, корупція часто розглядається як неминучий побічний ефект ведення бізнесу. Журналістські розслідування та викриття у ЗМІ справляють невеликий вплив, оскільки суди і законодавці корумповані точно так, як і ті, ким вони управляють, мовиться у нещодавно оновленому дослідницькому звіті.
#img_right#Доповідь під назвою «Роль ЗМІ у корпоративному управлінні: свідчення з Росії», авторами якого є професор Александр Дік з Університету Торонто, Наталія Волчкова з Нової економічної школи Росії та Луїджі Зінгалес з Чикагського університету, проливає деяке світло на роль ЗМІ у бізнесі.
Компанії цих країн, деякі з яких належать державі, часто використовують у бізнесі закулісну тактику і свій вплив для чинення тиску на домашній ринок. Проте за межами своєї країни вони часто вимушені дотримуватися міжнародних етичних і ділових стандартів. Вони побоюються втратити обличчя чи, як кажуть професори, бути «знеславленими» перед міжнародним співтовариством. Тому їм вдається уникати викриттів їх корумпованої системи у міжнародних ЗМІ.
«Викриття матиме ефект тільки у тому випадку, коли аудиторія розділяє ті ж самі погляди», – кажуть професори. – Якщо російські бізнесмени більшістю акціонерів не сприймається як щось жахливе, то ніяке викриття не матиме сили». Таким чином, навіть якщо місцеві ЗМІ повідомляють про невідповідну ділову тактику, люди зазвичай просто не звертають на це уваги.
Далекосяжні наслідки корупції
Негативні повідомлення преси у країнах, що розвиваються, і країнах, які не дотримуються ринкової економіки, несильно впливають на поведінку керівництва, тоді як висвітлення тих самих дій в іноземних ЗМІ за межами даної країни може мати значний ефект і призвести до звільнень або пред’явлення судових позовів.
У державах зі стабільною, регульованою ринковою економікою викриття ЗМІ правопорушень керівництвом корпорацій часто призводить до ретельних розслідувань контролюючими організаціями. У США подібну роль виконують Комісія з цінних паперів і Федеральна торгова комісія. У результаті, можуть виникнути позови, відставки, звільнення, ув’язнення та великі штрафи.
Професори пояснили, що висвітлення в американських ЗМІ «значно менш серйозних порушень (ніж ті, що бувають у Росії) може стати причиною негайних відставок і звільнень». Один із прикладів – звільнення колишнього головного адміністратора нью-йоркської фондової біржі Ричарда Грассо через привласнення надмірної компенсації.
Висвітлення у міжнародних ЗМІ впливає не лише на долю корумпованих керівників на ринках, що розвиваються, але й на організації, що їх контролюють, і які недбало відносяться до своїх обов’язків із нагляду.
Якщо про подібну корумповану або шахрайську поведінку стає відомо за кордоном, це може створити таким керівникам перешкоди в отриманні позик на іноземних ринках, відштовхнути інвесторів, призвести до втрати прибуткових контрактів. Західні банки і транснаціональні компанії при розгляді альянсів серйозно ставляться до юридичного і політичного ризику.
Ділові магнати на нових ринках, особливо в Росії, стикаються зі складною політичною ситуацією. Для збереження чистої репутації вони вважають більш простим для себе шляхом отримання статусу біженця у разі зіткнення з політичними конфліктами у себе вдома або з інших причин.
Однією з головних причин збереження чистої репутації є бажання увійти до міжнародних бізнесових кіл. Одна з цілей, яких фірми на ринках, що розвиваються, жадають досягти, – це високий статус на міжнародному економічному форумі у Давосі.
«Негативні повідомлення у світових ЗМІ можуть викликати виключення керівників з цих бажаних соціальних кіл, або ж вони можуть не отримати впливову посаду у раді директорів компанії», – пояснюють професори.
Олег Деріпаска, один з наймолодших мільярдерів Росії, голова ради директорів РУСАЛу, виробника алюмінію, «був не допущений до участі у зустрічі в Давосі (у 2001 році) і втратив імідж одного з найвпливовіших лідерів майбутнього через судовий процес і несхвальні повідомлення у ЗМІ про пропонування хабарів, відмивання грошей, хабарництво й інші правопорушення», кажуть дослідники.
Критика «Газпрому» через ЗМІ
Вищезазначена доповідь була частково фінансована Вїльямом Браудером, засновником і головним адміністратором інвестиційної фірми Hermitage Capital Management і менеджером найбільшого фонду російських цінних паперів. Браудер виступив проти корумпованого керівництва «Газпрому», розумно використовуючи ЗМІ.
«Газпром», заснована у Москві компанія, частково державна газова і нафтова монополія, є одним з найбільших у світі виробників та експортерів природного газу. «Газпром» забезпечує приблизно чверть податкових доходів Росії. У нещодавніх повідомленнях стверджується, що «Газпром» вплутаний у використання тактики погроз, а також своїх зв’язків із російським урядом, щоб обмежити присутність конкуруючих іноземних енергетичних компаній, охочих працювати у Росії.
«Браудер звернув увагу на «Газпром», тому що «важко знайти місце, де було би більше зловживань з боку можновладних чиновників, ніж у Росії, і більшість порушень були очевидними та вимірними», – стверджує Дік у нещодавній статті «Хороші новини про погану пресу», опублікованій в «Knowledge@Wharton».
Браудер прагнув зав’язати відносини із репортерами. Він був відвертий, зізнавшись, що керувався особистими мотивами і мав за кінцеву мету отримання прибутку.
У «Газпрому» невеликий досвід стосунків зі ЗМІ. У 2001 році Браудер забезпечував «The Wall Street Journal», «Business Week» і «The Financial Times» інформацією про керівників «Газпрому», що «переміщували цінні внески компанії в організації, контрольовані друзями та родичами», – мовиться у статті «Knowledge@Wharton».
Незабаром після цього головного адміністратора «Газпрому» Рема Вяхирєва було звільнено з роботи, і в компанії були проведені реформи для запобігання порушенням. Наслідком успішного використання іноземних ЗМІ стало отримання великої вигоди для фонду цінних паперів Браудера – він зріс із 150 мільйонів до 1,5 мільярда доларів. Проте за свої дії Браудер став у Росії персоною нон-грата, оскільки через нього російська влада втратила свою репутацію в очах міжнародного співтовариства.
Висвітлення у місцевих ЗМІ має незначний ефект
У Росії місцеві ділові газети, навіть якщо вони й мають іноземних власників, роблять своїми новинами про корумпованість ділової політики невеликий вплив.
Гарний приклад – «Відомості», російська газета, що спільно належить Dow Jones & Co (видавець «The Wall Street Journal») і «Pearson Plc» (видавець «The Financial Times»).
«Вона видається російською мовою, і її читають лише російські політики та бізнесмени. У ході нашого дослідження було виявлено, що публікації у «Відомостях» не мають ніякого істотного впливу, оскільки в Росії може відігравати роль лише викриття перед міжнародними діловими колами», – кажуть професори.
Хайде Мальотра. Велика Епоха
