Короткозорість необов’язково вимагає довічного носіння окулярів. Зараз існує спосіб відновлення нормального зору — лазерна хірургія короткозорості. Проте останніми роками дедалі частіше виникають розбіжності щодо цього виду операції. Багато досліджень і випадків показали, що деякі люди можуть втратити зір замість того, щоб покращити його, і навіть отримати болючі побічні ефекти.
Після того, як у 2000 році Паула Кофер перенесла лазерну операцію з корекції короткозорості, її очі стали занадто сухими та в них з’явилося відчуття печіння. Вона також страждала від сильної втрати зору в нічний час, і хронічного болю. З того часу вона на своєму сайті та сторінці у Facebook безліч випадків тяжких ускладнень після лазерної хірургії.
Найбільш поширені ускладнення лазерної хірургії короткозорості включають відблиски, втрату нічного зору та синдром сухого ока. Однак у деяких випадках, опублікованих на сайті Паули, люди які втратили зір, стали інвалідами або навіть скоїли самогубство через тривалий біль.
Один з таких випадків пов’язаний з пані Вебер. Після лазерної операції з усунення короткозорості у 2017 році у неї розвинулися тяжкі симптоми сухого ока, і вона була змушена залишатися вдома. Щоб вийти на вулицю, їй доводиться надягати капелюх та спеціальні окуляри. У віці 30 років її визнано інвалідом.
Багато хто вважає, що це лише поодинокі випадки. Зрештою, з будь-якою операцією пов’язані певні ризики.
У 2009 році Управління з контролю за продуктами та ліками (FDA), Національний інститут ока (NEI) та Міністерство оборони США (DOD) проект LASIK Quality of Life Collaboration Project (LQOLCP), щоб зрозуміти потенційно серйозні ризики, пов’язані з цим видом операції.
У цьому проєкті взяли участь 574 особи. У звіті зазначається, що до 46% учасників не мали видимих симптомів до операції, але вони мали хоча б одну ознаку через три місяці після операції. Найбільш поширеними післяопераційними симптомами були ореоли — 40%; ще у 28% учасників, у яких до операції не спостерігали симптомів сухого ока, відчуття сухого ока з’явилися після операції.
Нарешті, менш як 1% учасників зазнали «великих труднощів» або «неможливість займатися звичайною роботою» без коригувальних лінз через відблиски, ореоли та зоряні спалахи після лазерної хірургії ока. Понад 95% учасників було задоволено своїм зором після лазерної хірургії короткозорості.
Супереки про лазерну хірургію короткозорості
Колишній співробітник FDA доктор Морріс Вакслер працював експертом FDA до 2000 року і проголосував за схвалення лазерної хірургії короткозорості у 1998 році. Проте з роками він став попереджати людей про ризики та довгострокові побічні ефекти лазерної хірургії короткозорості.
Вакслер вказав у заяві, поданої ним у FDA у 2019 році, що у зведеннях даних про безпеку та ефективність (SSED), представлених FDA виробником, двозначний відсоток пацієнтів, які перенесли лазерну хірургію короткозорості, зазнають постійних ускладнень через 6-12 місяців після операції.
Як і Вакслер, один з перших лікарів, які впровадили лазерну хірургію короткозорості на Тайвані, доктор Рей Джуї-Фанг Цай спочатку підтримував, але потім виступив проти цього виду хірургії. У 2012 році він оголосив, що більше не проводитиме лазерну хірургію короткозорості своїм пацієнтам.
Тоді він посилався на довгострокові ризики, пов’язані з цією процедурою. Наприклад, у багатьох пацієнтів, яким у ті роки була проведена лазерна хірургія ока, більш ніж через десять років після операції спостерігалася швидка втрата зору, що негативно впливало на їхнє повсякденне життя та роботу. Він провів дослідження і дійшов висновку, що це може бути пов’язано із запаленням рогівкового клаптя після операції.
Інша причина полягає в тому, що пацієнти, які повернулися до клініки через роки, виявили, що їх рогівкові клапті, вирізані під час операції, не гояться. Пацієнти поверталися за допомогою через зсунення рогівкових клаптів, викликаного незначними нещасними випадками, наприклад, потраплянням стороннього предмета в око.
Циркумференціально обрізана рогівка
Одним з основних методів лазерної хірургії короткозорості став LASIK (Laser-Assisted in Situ Keratomileusis).
LASIK – при цій процедурі рогівка короткозорого пацієнта розрізається по колу, щоб створити клапоть, який потім підіймається нагору. Після цього більшість шару рогівки зрізається ексимерним лазером, і клапоть рогівки укладається на місце. Оскільки рогівка стала тоншою, а фокусна відстань коротша, світло може бути сфокусовано на сітківці для корекції короткозорості.
Методика LASIK була розроблена у 1990-х роках і справді дозволила багатьом людям успішно зняти окуляри. Однак протягом багатьох років після операції рогівковий клапоть, вирізаний під час операції, не приживається щільно до рогівки й може зміститися при дотику, ударі або сильному терті ока.
Крім того, вважається, що деякі ускладнення пов’язані з рогівковим клаптем і витонченням рогівки. Наприклад, сильний біль в оці, як при уколі шпилькою або удар ножем.
Доктор Синтія Маккей, яка отримала почесну нагороду від Американської академії офтальмології, стала одним із небагатьох офтальмологів, які публічно виступають проти цієї процедури, стверджуючи, що вона руйнує крихітні нерви рогівки, стоншує та послаблює рогівку, а також змінює форму ока.
Вона розповіла New York Times, що після лазерної операції кожна людина тією чи іншою мірою втрачає контрастну чутливість, тобто здатність розрізняти відтінки сірого.
У статті 2018 року в BMJ Open Ophthalmology згадується, що такі ускладнення, як вростання епітелію після ЛАСІК (PLEI), можуть виникати між рогівковим клаптем і стромою, що лежить під ним.
Частота випадків вростання епітелію рогівки після першої операції LASIK становить від 0 до 3,9%. Цей показник збільшується до 10-20%, якщо лазерна операція повторюється через такі причини, як нездатність досягти бажаного ступеня корекції.
Ще одне рідкісне, але серйозне ускладнення – ектазія рогівки. Після операції витончена рогівка може не витримати внутрішньоочного тиску, що призводить до утворення опуклої поверхні рогівки та втрати зору. У Скотта Петті з Х’юстона було діагностовано ектазію рогівки через шість місяців після лазерної операції, і його зір продовжував погіршуватися навіть після лікування. Це було настільки болісно, ніби в очі потрапило гаряче мастило, що він мало не наклав на себе руки.
Сучасні методи лікування ектазії рогівки включають жорсткі контактні лінзи, малоінвазивну хірургію та у деяких випадках пересадку рогівки.
Дослідження, проведене в США у 2017 році, показало, що ектазія рогівки виникає через кілька днів – тиждень після лазерної хірургії або через кілька років після операції. Близько 50% випадків відбувається протягом першого року після операції, і до 80% випадків – протягом двох років.
Чи безпечна нова технологія?
Лікар Рой Рубінфельд, рефракційний хірург, який практикує в Роквіллі, штат Мериленд, сказав в інтерв’ю телеканалу TV Today, що він повністю довіряє цій процедурі. Він, його дружина та дочка пройшли через лазерну операцію з усунення короткозорості. Лікар вважає, що ускладнення після лазерної хірургії короткозорості були більш поширені в ранні роки, але хірургічне обладнання та технології пройшли довгий шлях.
Найновіша лазерна хірургія короткозорості — це процедура усунення лентікули з невеликим розрізом (SMILE), яка була схвалена FDA у 2016 році.
Ця новітня технологія не вимагає вирізання клаптя рогівки, а рана складає всього 2 мм – 4 мм, що набагато менше, ніж рана при LASIK (20 мм). На поверхні рогівки розташовані нерви, тому розріз рогівки обов’язково пошкодить їх. Однак відносно невелика операційна рана при SMILE повинна викликати менше пошкодження рогівки. Тому офтальмологи очікують, що SMILE буде більш ефективною, ніж LASIK, за однакових результатів корекції.
Однак деякі люди, яким була проведена операція SMILE, все ж таки зіткнулися з серйозними побічними ефектами. Наприкінці 2018 року Джесіка Старр, метеоролог одного з детройтських телеканалів, наклала на себе руки через два місяці після операції SMILE.
За місяць до самогубства Джессіка опублікувала на Facebook відео, в якому заявила, що в результаті операції SMILE у неї з’явилася сухість в очах та затьмареність зору. Її чоловік наголосив, що до операції Джессіка була здорова, у неї не було депресії чи будь-яких інших проблем.
Після самогубства Джесіки доктор Джон Вукіч, офтальмолог і голова клінічного комітету з рефракційної хірургії Американського товариства катарактальної та рефракційної хірургії, заявив в інтерв’ю Detroit Free Press, найбільшій щоденній газеті Детройта, що операція SMILE «принципово не відрізняється».
Вукіч, який сам переніс лазерну операцію з усунення короткозорості, додав, що ця операція покращила життя багатьох людей, але, як і в будь-якій іншій операції, не існує такого поняття, як нульовий ризик.
Що стосується ризиків процедур SMILE, то знадобиться час, щоб перевірити їх. Деякі нові дослідження показали, що навіть за використання новітніх технологій не можна ігнорувати ризик пошкодження рогівкового нерва та можливої ектазії рогівки.
У лютневому номері журналу «Optometry and Vision Science» за 2022 був описаний випадок, коли молода жінка завагітніла через 11 місяців після операції SMILE. На ранніх термінах вагітності у неї з’явилося помутніння зору, а через два роки після операції лікарі діагностували ектазію рогівки.
Якщо ви не схильні до ризику
Більшість людей можуть виявитися щасливчиками, у яких після операції немає серйозних, хворобливих ускладнень. Однак ці люди все ж таки можуть зіткнутися з можливістю того, що їм доведеться знову носити окуляри або контактні лінзи, особливо при тьмяному освітленні або з віком.
FDA попереджає, що люди, які розглядають можливість проведення лазерної операції з корекції короткозорості, повинні знати про кілька речей. Зокрема, може знадобитися кілька операцій для досягнення бажаних результатів; результати можуть бути недовговічними; довгострокові результати операції невідомі; і можуть бути додаткові ризики, пов’язані з одночасною операцією обох очей.
Чи можна дозволити собі такий ризик? Більшість людей переглянули б свої можливості, дізнавшись про ризики; зрештою, у кожної людини лише одна пара очей.
