Власники чарівної отари чорноносих овець кажуть, що ці пухнасті створіння — справді найкращі домашні тварини у світі. Фотогенічна отара навіть здобула величезну кількість прихильників у соціальних мережах.
30-річна Ейпріл Хіггінс разом зі своїм нареченим Алімером Пауером керує отарою рідкісних валійських чорноносих овець у графстві Лімерик, Ірландія. Вперше вона дізналася про цю породу, яку називають «наймилішими вівцями у світі», побачивши фотографії в соціальних мережах.
«Моєю першою реакцією було чисте здивування, і мені стало цікаво, чи існують вони насправді», — розповіла Ейпріл в інтерв’ю The Epoch Times. «На мій превеликий подив, я швидко з’ясувала, що так, і з того дня я мріяла про власну отару цієї пухнастої рідкісної породи».
«Їхні дивовижні спіралеподібні роги та унікальні чорні відмітини, що нагадують наколінники та чоботи, роблять їх дуже величними та схожими на м’які іграшки», — додала вона. «Вони також досить кумедні, і цього року я навіть навчила одного з наших ягнят, Джиммі, розстібати й застібати блискавку на моєму пальті!»
Ейпріл та Алімер доглядають за чорноносими вівцями, як і за всіма іншими вівцями на їхній фермі; пара також тримає породистих овець Шароле, Тексель та Гемпшир-Даун, м’ясних корів і трьох віслюків, але наполягає, що чорноносі вівці «безумовно, наймиліші та найдоброзичливіші».
Окот відбувається в приміщенні з січня по березень, після чого отара проводить решту весни та літа на пасовищі разом з ягнятами. Ейпріл і Алімер підгодовують їх зерном, щоб допомогти вівцям виробляти достатньо молока для вигодовування малят.
Чорноносі вівці нарощують до 4 кілограмів красивої, гофрованої вовни щороку — майже вдвічі більше, ніж інші вівці — і потребують стрижки кожні пів року. «Іноді шерсть стає такою довгою, що закриває їм очі, тому ми зав’язуємо на голові маленькі пучки, щоб вони мали змогу добре бачити, поки не настане день стрижки», — каже Ейпріл.
Окрім пухнастості, чарівності та любові до людської ласки, Ейпріл також помітила серед своїх чорноносих овець одну особливість: вони обожнюють імбирно-горіхове печиво. «Це сталося випадково, коли ми годували наших трьох віслюків», — пояснює вона. «Вони дуже зацікавилися імбирними ласощами… відвідувачі навіть приносили нам пакунки з печивом».
Але Ейпріл наполягає на тому, що хоча валійські чорноносі вівці і є фантастичними домашніми тваринами, вони не для всіх: їм потрібна значна кількість пасовищ, обладнання та належне приміщення для того, щоб жити найкращим життям.
Ейпріл виросла на фермі разом зі своїми батьками. Алімер і його батько розводили інші породи племінних овець. За словами Ейпріл, «прив’язка» була неминучою, і коли друг сім’ї запропонував їй прекрасну чорноносу вівцю, вона та її наречений зрозуміли, що настав час поповнити свою отару.
Вони придбали вівцю в серпні 2020 року.
Ейпріл, яка вивчала ветеринарію в коледжі та працює у фармацевтичній галузі, виконує роботу на фермі у вільний від основної праці час. Їхнє племінне стадо зростає: у 2022 році народилося понад 30 ягнят.
Фермери ведуть сторінку в Instagram, щоб ділитися зі світом наймилішими та найкумеднішими моментами зі свого стада.
«Ми ніколи не думали, що вони стануть настільки популярними!» сказала Ейпріл. «Найпоширеніші реакції людей: «Вони справжні?», «О, подивіться, це ж баранчик Шон!», «У них є очі?», і найчастіше: «Нам потрібна така!».
«Ми просто любимо ділитися своїми враженнями зі світом, і нам пощастило, що вівці живуть тут, на нашій фермі, де ми можемо доглядати за ними та насолоджуватися життям».
За матеріалами The Epoch Times USA
