Зернова угода між Україною, Росією, Туреччиною та Організацією Об’єднаних Націй (ООН) має допомогти у боротьбі з нестабільною продовольчою ситуацією в Азії та Африці. Після початку війни в Україні експорт з обох країн, які вважаються житницями світу, практично не здійснювався.
Тому ООН намагається знайти рішення. За даними Handelsblatt, 560 тисяч тонн уже експортовано. Капітан Джон Конрад із блогу gCaptain говорить лише про 280 000 тонн.
Але це лише крапля в морі. Близько 20 мільйонів тонн зерна очікують на транспортні судна. І що довше зерно зберігається в силосах, то вищий ризик того, що товар зіпсується. Час спливає: те, що могло б бути експортовано протягом року, тепер має залишити порти протягом кількох місяців, щоб звільнити місце для нового врожаю. Очікується ще 20 мільйонів тонн.
Україна є ідеальною країною для вирощування зерна. Кліматичні умови забезпечують оптимальні врожаї, а численні ріки гарантують швидке транспортування. Проблема полягає саме в останньому пункті. Росія бомбардує мости і Україна також підриває переправи через річки, щоб зупинити ворожі війська.
Самі кораблі є ще однією проблемою. Оскільки контейнеровози не підходять для перевезення зерна, доводиться використовувати спеціальні суховантажні машини. Але Україна має лише обмежену кількість цих кораблів. Інша проблема полягає у властивості самого товару. Оскільки зерно набухає при намоканні, у минулому траплялося, що через це кораблі розламувалися на частини.
Для виробництва зерна необхідне дизельне паливо: трактор або комбайн, транспортна вантажівка або судно — всі вони потребують палива. Оскільки трубопроводи вважаються занадто вразливими за умов війни, паливо доводиться транспортувати іншими способами, що потребує ще більшої кількості палива. Однак угода ООН стосується лише зерновозів, а не танкерів, тому про морський транспорт у цьому випадку не може бути й мови. Запасні частини також стають дефіцитними.
Зернова угода вимагає, щоб усі контракти укладалися на комерційній основі. Це означає, що компанії мають закуповувати зерно, організовувати транспортування та виконувати всі формальності.
Страхування тут відіграє важливу роль. Звичайні види страхування судів, такі як захист корпусу та механізмів, мають бути доповнені пунктом військового страхування. Однак це дуже дорого. Велика британська страхова компанія Lloyds розробила військовий поліс для суден, що залишають Одесу. За максимальної суми збитків у 40 мільйонів євро судновласники ризикують залишитися без заміни своїх кораблів. В результаті вони використовують лише дрібніші, старіші та повільніші кораблі, що ще більше затримує вивіз зерна.
Основною проблемою є нестача кадрів в Україні. Багато моряків нині зайняті на війні. Українським морякам дозволено залишати країну лише з вересня — для ділових поїздок і лише на строк до семи днів. Але питання, чи отримають ці моряки компенсацію за таке ризиковане плавання? Адже найбільшою небезпекою для кораблів є міни в Чорному морі.
Росія та Україна замінували морські порти у безпрецедентних масштабах. Тим часом деякі міни відірвалися й дрейфують морем. Будь-який корабель, який бажає пройти шлях із Чорного моря через Босфор до Середземного, повинен супроводжуватись спеціальними мінно-тральними катерами.
Крім того, існують важливі обставини в рамках міжнародного права, такі як Договір Монтре, який регулює судноплавство у Босфорі з 1936 року. Стаття 19 свідчить, що судна, що воюють, не можуть проходити через води. Оскільки Росія є єдиною стороною, що воює, це безпосередньо зачіпає Москву. Але Туреччина вжила запобіжних заходів. Щоб не гнівати Росію, найважливішого постачальника зерна для Анкари, Ердоган поставив умову, що кораблі країн НАТО також не можуть проходити через Босфор. Хоча президент сформулював це лише у вигляді прохання, можна припустити, що країни виконають його.
Виняток становлять країни, які самі мають вихід до Чорного моря. Це Болгарія, Румунія та Туреччина. Але ці країни не мають такого високо оснащеного військово-морського флоту, як США чи Великобританія. Це, своєю чергою, означає, що судна, які перевозять зерно, фактично залишені напризволяще.
За матеріалами Epoch Times Europe GmbH
