Святкування Китайського нового року у Пекіні. Архівне фото: Feng Li/Getty Images
На китайський Новий рік по всьому світу можна побачити багато червоного кольору. Його грізна присутність на святах часто підкреслюється золотом.
Багато хто не знає, що кричуще використання червоного — це сучасна підміна китайських традицій, яка виникла лише після 1949 року, коли комуністи популяризували червоний колір як кривавий символ революції.
У стародавньому Китаї червоний колір використовувався рідко — аби підкреслити деталі. Навіть династія Хань, яка асоціювалася з елементом вогню, не зловживала цим кольором, вважає доктор Чжан Тянь Лян, який викладає китайську історію у коледжі Фей Тянь в американському штаті Нью-Йорк.
За словами доктора Чжана, Комуністична партія Китаю надмірно використовує червоний колір у кожній сфері китайського суспільства таким же чином, як поширює свою пропаганду.
Сьогодні люди збираються, аби подивитися під час свят на танець червоного дракона і [послухати] барабанний бій. Вони розвішують календарі, багаті червоним кольором, не усвідомлюючи і не помічаючи політичного підтексту нестримного використання червоного кольору.
«У Китаї червоний — це не просто колір, — розповідає д-р Чжан. — Це символ компартії, тому, коли ти його використовуєш, у цьому є тонкий підтекст, що ти згодний із режимом».
Наприклад, із самого раннього віку школярі у Китаї змушені носити червоні шарфи на знак відданості режиму. А люди, які люто нищили китайську культуру під час «Культурної революції» у 60—70-ті, називали себе червоними охоронцями [хунвейбіни — прим.пер.].
У «Дев’яти коментарях про комуністичну партію», книзі, яка вперше була опублікована у вигляді серії редакційних статей «Великої Епохи», у Коментарі №8 ідеться про червоний колір: «… червоний прапор є червоним від того, що був забарвлений кров’ю мучеників. Партія поклоняється червоному кольору через свою пристрасть до крові та вбивств».
Поклоніння крові можна виявити навіть у комуністичній Північній Кореї, чиєю найбільш довготривалою постановкою є опера «Море крові» у виконанні театральної трупи «Море крові», яка присвячена масовим убивствам корейців під час японської окупації.
І, як форму критики, червоний колір використовує у своїй поемі «Відчути смерть» лауреат Нобелівської премії миру китайський поет і дисидент Лю Сяобо, щоб описати жорстокість бійні на площі Тяньаньмень у 1989 році. Згідно з найновішим дослідженням, на площу тоді пригнали державні танки, які відкрили вогонь по приблизно 3 тисячах студентів.
«Мирне звернення, беззбройні руки / тростинка старого, розірвана дитяча куртка, — у 1990 році Лю написав із в’язниці у Китаї, — кат ніколи не здригнеться / очі, що палають червоним / гарматні стволи, від пострілів розжарені до червоного / руки, забарвлені у червоний колір». Лю донині сидить у в’язниці за «підбурювання до повалення державної влади».
Додаткова інформація: Мілене Фернандес.
Читайте також:
Що принесе і чим відрізняється рік Кози
В чому проявляється особистість людей, що народилися Козами
