Користь від вживання тофу добре вивчена, оскільки це відмінний приклад того, як такий простий продукт, як соєві боби, може бути включений в традиції харчування людини природним, недорогим і поживним чином. Тофу — це поширений вид соєвих бобів, який виходить шляхом згортання соєвого молока, після чого пресується в коржик, який можна нарізати скибочками.
Тофу з’явився в Китаї близько 2 000 років тому. Це традиційний інгредієнт китайської кухні, який використовують і в багатьох інших азійських країнах. У сучасній західній кулінарії його іноді розглядають як замінник м’яса.
Тофу, також відомий як бобовий сир, може бути шовковистим, м’яким, твердим, дуже твердим або надтвердим.
Тофу має тонкий смак, тому його можна використовувати в солоних і солодких стравах. Його часто приправляють або маринують відповідно до страви і її смаку, а завдяки своїй губчастій текстурі він добре вбирає аромати.
5 переваг тофу для здоров’я
1. Багатий поживними речовинами
Тофу містить широкий спектр поживних речовин. Щодо харчування — тофу містить мало калорій, але при цьому в ньому відносно багато білка. Це повноцінний білок, який містить всі дев’ять незамінних амінокислот, з низьким вмістом вуглеводів і в основному складається з поліненасичених жирів, які корисні для серця.
Це також цінне рослинне джерело заліза і мінералів марганцю і фосфору. На додаток до цього, він також містить магній, мідь, цинк і вітамін B1. У пів склянки тофу міститься 434 мг кальцію, який дуже корисний для міцності кісток.
2. Допомагає запобігти серцево-судинним захворюванням
Якщо доросле населення збільшить споживання фолієвої кислоти, вітаміну К, кальцію, магнію, заліза і клітковини і, якщо ми замінимо м’ясо і молочні продукти на тофу та інші соєві продукти, то це знизить загальне споживання холестерину: приблизно на 125 мг в день і насичених жирів приблизно на 2,4 грама в день. Ці зміни в харчуванні, своєю чергою, знизять ризик розвитку ряду хронічних захворювань, в тому числі серцево-судинних захворювань. Такі висновки були зроблені згідно з недавнім аналізом досліджень дорослого населення США і дієтичних практик серед цього населення.
3. Частина дієти, що запобігає раку
Багато досліджень представляють докази, що підтверджують роль повноцінних соєвих продуктів в дієті, що запобігає раку. Геністеїн, що міститься в сої, часто є ключовим елементом в цих дослідженнях з профілактики раку. Цей ізофлавон сої може підвищувати активність білка-супресора пухлини під назвою p53. Коли p53 стає більш активним, він може допомогти викликати запрограмовану загибель клітин (апоптоз) в ракових клітинах, а також викликати зупинку клітинного циклу (припинення активності ракових клітин).
Також було підтверджено, що геністеїн блокує активність протеїнових киназ, що може сприяти уповільненню утворення пухлин, особливо при раку молочної залози і простати. Крім того, геністеїн міститься у високих концентраціях в ферментованих соєвих продуктах, таких як ферментований тофу або «смердючий бобовий сир».
4. Допомога в профілактиці і лікуванні ожиріння
Тофу сприяє профілактиці і лікуванню ожиріння. Деякі з унікальних пептидів (продуктів розпаду білка), що містяться в сої, були пов’язані з профілактикою і лікуванням ожиріння. А інші пептиди показали здатність знижувати синтез SREBP (білків, що зв’язують регуляторні елементи стеролу), тим самим допомагаючи знизити синтез певних жирних кислот, а також відкладення цих жирних кислот в жирових клітинах.
Оскільки ферментовані соєві продукти, такі як ферментований тофу, містять підвищену концентрацію біоактивних пептидів (в порівнянні з неферментованими соєвими продуктами), ферментований тофу може виявитися головним видом сої щодо боротьби з ожирінням. Однак важливо пам’ятати, що ці неймовірні дослідження сої та ожиріння знаходяться ще на дуже ранній стадії.
5. Допомагає запобігти діабету 2 типу
Ще одна сфера потенційної користі для здоров’я — це профілактика діабету 2 типу. В ході численних досліджень на тваринах було показано, що соєві продукти знижують резистентність до інсуліну шляхом збільшення синтезу інсулінових рецепторів. Однак це збільшення утворення рецепторів інсуліну відбувається тільки при наявності інших дієтичних умов, таких як помірне споживання поліненасичених жирів.
Високий рівень загального споживання сої (приблизно 200 грамів в день) також був пов’язаний зі зниженням ризику діабету 2 типу, але поки тільки в азійських популяціях. Нам ще належить побачити конкретні дослідження тофу в цьому відношенні, і ми з нетерпінням чекаємо нових досліджень в цій сфері.
Джерело: The Epoch Times
