Згідно з історичними записами «Ши Цзі», в давні часи у графстві Бохай, королівства Ці жила людина на ім’я Цінь Юежень. Він працював керівником готелю. Мандрівник на ім’я Чан Санцюнь був частим гостем у його готелі. Цінь Юежень уважав, що Чан Санцюнь не проста людина, й приділяв йому особливу увагу. Чан Санцюнь також знав, що Цінь Юежень – незвичайна людина. Вони стали добрими друзями. Одного разу після більш ніж десяти років знайомства, Чан Санцюнь запросив Цінь Юеженя до себе. Чан Санцюнь сказв Цінь Юеженю: «Я старію, і моє життя може скоро скінчитися. У мене є секретний рецепт, який я хочу передати тобі. Я сподіваюсь, що ти зможеш зберегти його в таємниці». Цінь Юежень відповів: «Я вчиню, як Ви мені сказали».
Чан Санцзюнь дістав із кишені пакунок з ліками й вручив його Цінь Юеженю зі словами: «Змішай ці ліки зі свіжими краплями дощу і випий, через 30 днів ти зможеш бачити все». Після того як Цінь Юежень випив ліки, Чан Санцюнь раптово зник. Юежень зрозумів, що Чан Санцюнь не був звичайною людиною.
Тридцять днів потому, після вживання ліків, Цінь міг бачити крізь стіну та крізь тіла людей. Використовуючи цю здатність, він міг бачити внутрішні органи людей та їхні хвороби. З того часу він почав займатися медициною. Він використовував багато різних методів у своїй медичній практиці: трави, голкотерапію, масаж та багато іншого. Він використовував традиційну техніку промацування пульсу й ніколи не показував своїх реальних здатностей.
У часи розквіту королівства Чжао він назвав себе Бянь Цюе. Поступово всі стали називати його таким ім’ям, й мало хто знав його справжнє ім’я – Цінь Юежень.
Він багато подорожував різними королівствами й лікував людей усіх соціальних прошарків. Куди б він не вирушав, він завжди допомагав тим, кому була потрібна термінова медична допомога. Про Бянь Цюе говорили, що він був здатний лікувати будь-які хвороби.
Чжао Цзяньцзи – головний міністр королівства Цзінь, був серйозно хворий. Протягом п’яти днів він перебував у глибокій комі. Коли Бянь Цюе покликали оглянути його, він кинув лише один погляд на Чжао Цзяньцзи й швидко вийшов із кімнати. Коли міністр Дун Ань спитав Бянь Цюе про його діагноз, той відповів: «Його кровообіг у нормі, все буде добре. В минулому у Цінь Мугуна, короля царства Цинь, була та ж хвороба й через сім днів він одужав».
Декілька днів по тому Чжао Цзяньцзі вийшов з коми. Коли хтось передав йому слова Бянь Цюе він був вражений. Пізніше на подяку він передав Бянь Цюе 40 тис. му землі.
Одного разу Бянь Цюе подорожував королівством Го, де лежав принц, котрий, вочевидь, помер від хвороби. Послухавши лікаря на ім’я Чжун Шуцзі, який описав симптоми хвороби принца, Бянь Цюе зрозумів, що принц не був мертвий; його стан називався «ші цзюе» (несправжня смерть). Бянь Цюе сказав Чжун Шуцзи, що принц може одужати. Чжун Шуцзи відповів: «Я чув, що давним-давно був відомий лікар на ім’я Юй Фу, який не використовував у своїй практиці ніяких звичайних ліків. Він міг бачити хвороби просто шляхом спостерігання. Він займався енергетичними каналами у внутрішніх органах людей, розсікав тканини, прочищав канали, зшивав сухожилля, прочищав мембрани, промивав органи. Якщо ви могли б відтворити це все, принц міг би одужати. Інакше вам не переконати навіть немовля у тім, що принц може ожити».
Бянь Цюе вислухав коментарі Чжан Шуцзі глибоко зітхнув і відповів: «Те, що ви тільки-що описали, є лише малою частиною медичної діагностики; це все одно що дивитися на небо через бамбукову трубку і милуватися квітами через вузьку щілину. Моє лікування дуже специфічне. Немає потреби промацувати пульс, спостерігати за кольором і потоком енергії, слухати голос або навіть оглядати фізичний стан. Без всього цього я можу вказати першопричину його хвороби. За зовнішніми ознаками я можу визначити внутрішню причину. З іншого боку, знаючи внутрішню причину, я можу назвати зовнішні ознаки. Коли люди захворюють, це проявляється на поверхні. На основі цього я можу діагностувати людей на відстані в тисячу миль. Я маю багато способів діагностики і лікування хвороб. Не можна дивитися на речі лише з одного боку». Після цього Бянь Цуе доручив одному із своїх учнів зробити принцу голкотерапію. Невдовзі принц ожив. Після цього випадку люди прозвали Бянь Цуе незвичайним лікарем, який спроможний воскрешати мертвих.
Іншого разу Бянь Цуе зустрівся з Ці Хуангуном, царем королівства Цинь, в тілі якого він помітив тяжке захворювання. Бянь Цуе сказав Ці Хуангуну що в його тілі є хвороба, але той проігнорував його. П`ять днів потому Бянь Цуе сказав Ці Хуангуну, що тепер хвороба вже в кровоносних судинах. Його порада знову була проігнорована. Ще через пять днів відтак Бянь Цуе бачив, що хвороба розповсюдилась на внутрішні органи, а ще через п`ять проникла до кісткового мозку. Тепер навіть бог, у руках котрого життя і смерть, не зміг би повністю зупинити хворобу. Бянь Цюе поїхав. Коли хвороба Ці Хуангуна стала серйозною, його люди шукали Бянь Цюе, щоб вилікувати короля, але було занадто пізно. Ігноруючи ранні попередження лікаря, Ці Хуангун помер від хвороби.
Бянь Цюе використав свою здатність для лікування пацієнтів. Він одразу ж міг бачити першопричину, застосовувати правильне лікування й досягти ідеальних результатів; тому люди і назвали його «незвичайним лікарем».
Люди знають, що з давніх часів традиційна китайська медицина звертала велику увагу на добродійність, але не знають чому. Реальна причина полягає в тісному зв’язку між добродійним способом думок людини і його здатністю до лікування.
Екстрасенсорні здатності – найсуттєвіша частина китайської медицини – в наш час уже практично повністю втрачені.
