#img_left_nostream#Без повітря людина не протягне й декількох хвилин. Це й зрозуміло, адже в повітрі знаходиться кисень, який життєво необхідний нам для дихання. Але чому кисень так нам потрібний? І чому всього декілька хвилин без нього приводять таку складну систему, як наш організм, до смерті?
Відповідь на ці питання криється в механізмах нашого дихання. Я не маю на увазі вдих і видих, або циркуляцію повітря в легенях. У деяких простих тварин немає легенів, проте вони також потребують кисню. Швидше за все, мова піде про клітинне дихання або каскад біохімічних реакцій, що протікають в клітині. Але не лякайтеся, ми спробуємо уникнути незрозумілих термінів і біохімічного занудства.
Як відомо, рослини є своєрідними фабриками з виробництва кисню. Зелені рослини при фотосинтезі виділяють у шість разів більше кисню, ніж витрачають на власне дихання. Причому 80% кисню продукують в атмосферу водорості морів та океанів, так званий фітопланктон. А ті 20%, що залишилися, – виробляються рослинами, які ростуть на землі.
Киснева енергетика
У людському тілі кисень зв’язується практично з усіма елементами: з воднем, вуглецем та іншими речовинами, складаючи в організмі приблизно дві третини загальної ваги. Вдихаючи атмосферне повітря, ми отримуємо свою порцію кисню, який зв’язується з гемоглобіном в еритроцитах і розноситься потоком крові по всьому організму. З крові кисень надходить в тканини і клітини організму.
Кисень незмінний учасник процесів клітинного дихання, тобто процесів енергозабезпечення клітин. За відсутності кисню, що грає роль окислювача та кінцевого приймача електронів у дихальному ланцюзі, передачі електронів не відбувається. В результаті процес утворення енергії порушується. Клітини не здатні синтезувати АТФ (універсальне джерело енергії), розщеплюючи поживні речовини. Виходить, кисень необхідний нам для отримання енергії з поживних речовин.
Таким шляхом отримують енергію майже всі живі істоти. Кисень не потрібний лише деяким бактеріям, що мешкають у безкисневих умовах. Вони зменшують свої енергетичні потреби за рахунок бродіння. Хоча деякі клітини нашого організму, наприклад м`язові, також мають здатність до анаеробного дихання. Коли спринтер біжить стометрівку, процес утворення енергії йде за анаеробним механізмом. Адже за всю дистанцію він деколи встигає вдихнути лише один раз.
Але все-таки існують безперечні переваги кисневого типу енергетики перед анаеробіозом. Адже кількість енергії, що утворюється при окисленні поживної речовини киснем, у декілька разів перевищує енергію, що виділяється анаеробно.
#img_right#Дайте газу
Таким чином, зі зменшенням концентрації кисню в крові, падає енергозабезпечення нашого організму. При деяких важких клінічних станах (радіаційному ураженні, раку, важких соматичних станах або недостатності дихання і кровообігу) насичення крові киснем стає критично малим і може привести до летального кінця.
У цих випадках транспортування кисню до органів і тканин порушене і розвивається кисневе голодування. Життєво важливі органи, такі як серце, мозок, нирки, печінка украй чутливі до браку кисню і не можуть нормально функціонувати при його дефіциті. У таких випадках використовують методику під назвою гіпербарична оксигенація.
Суть гіпербаричної оксигенації зводиться до підвищення концентрації кисню в тканинах організму, що досягається диханням медичним киснем під високим тиском. Такі процедури сприяють полегшенню клітинного дихання і посиленню енергетичних механізмів.
Відповідь на ці питання криється в механізмах нашого дихання. Я не маю на увазі вдих і видих, або циркуляцію повітря в легенях. У деяких простих тварин немає легенів, проте вони також потребують кисню. Швидше за все, мова піде про клітинне дихання або каскад біохімічних реакцій, що протікають в клітині. Але не лякайтеся, ми спробуємо уникнути незрозумілих термінів і біохімічного занудства.
Як відомо, рослини є своєрідними фабриками з виробництва кисню. Зелені рослини при фотосинтезі виділяють у шість разів більше кисню, ніж витрачають на власне дихання. Причому 80% кисню продукують в атмосферу водорості морів та океанів, так званий фітопланктон. А ті 20%, що залишилися, – виробляються рослинами, які ростуть на землі.
Киснева енергетика
У людському тілі кисень зв’язується практично з усіма елементами: з воднем, вуглецем та іншими речовинами, складаючи в організмі приблизно дві третини загальної ваги. Вдихаючи атмосферне повітря, ми отримуємо свою порцію кисню, який зв’язується з гемоглобіном в еритроцитах і розноситься потоком крові по всьому організму. З крові кисень надходить в тканини і клітини організму.
Кисень незмінний учасник процесів клітинного дихання, тобто процесів енергозабезпечення клітин. За відсутності кисню, що грає роль окислювача та кінцевого приймача електронів у дихальному ланцюзі, передачі електронів не відбувається. В результаті процес утворення енергії порушується. Клітини не здатні синтезувати АТФ (універсальне джерело енергії), розщеплюючи поживні речовини. Виходить, кисень необхідний нам для отримання енергії з поживних речовин.
Таким шляхом отримують енергію майже всі живі істоти. Кисень не потрібний лише деяким бактеріям, що мешкають у безкисневих умовах. Вони зменшують свої енергетичні потреби за рахунок бродіння. Хоча деякі клітини нашого організму, наприклад м`язові, також мають здатність до анаеробного дихання. Коли спринтер біжить стометрівку, процес утворення енергії йде за анаеробним механізмом. Адже за всю дистанцію він деколи встигає вдихнути лише один раз.
Але все-таки існують безперечні переваги кисневого типу енергетики перед анаеробіозом. Адже кількість енергії, що утворюється при окисленні поживної речовини киснем, у декілька разів перевищує енергію, що виділяється анаеробно.
#img_right#Дайте газу
Таким чином, зі зменшенням концентрації кисню в крові, падає енергозабезпечення нашого організму. При деяких важких клінічних станах (радіаційному ураженні, раку, важких соматичних станах або недостатності дихання і кровообігу) насичення крові киснем стає критично малим і може привести до летального кінця.
У цих випадках транспортування кисню до органів і тканин порушене і розвивається кисневе голодування. Життєво важливі органи, такі як серце, мозок, нирки, печінка украй чутливі до браку кисню і не можуть нормально функціонувати при його дефіциті. У таких випадках використовують методику під назвою гіпербарична оксигенація.
Суть гіпербаричної оксигенації зводиться до підвищення концентрації кисню в тканинах організму, що досягається диханням медичним киснем під високим тиском. Такі процедури сприяють полегшенню клітинного дихання і посиленню енергетичних механізмів.
