Хоча більшість методів переслідування розповсюджуються зверху донизу тільки усно, все ж таки є деякі письмові докази. В опублікованих китайськими агентствами вимогах для отримання паспорта туриста ясно вказано, що послідовникам Фалуньгун не можна подавати документи на отримання паспорта. Це є доказом того, як КПК порушує права людей, які займаються Фалуньгун.
У п’ятому розділі бланка заяви для заповнення китайськими громадянами, охочими відвідати Гонконг і Макао, опублікованого молодіжним Агентством подорожей Сичуань в Китаї, вказано:
«Місцеве відділення міліції, у разі, коли компанія або робочий колектив перераховані в дозволі на місцепроживання, директор компанії повинен давати рекомендацію про те, чи слід схвалити або відмовити на прохання (на отримання паспорта), грунтуючись на наступних чинниках:
1.Надана вище інформація є правильною.
2.Індивідуум не займається практикою Фалуньгун.
3. Індивідуум не належить п’яти категоріям людей, яким заборонений виїзд з країни.
4.Той, хто подає документи, згоден сплатити всі витрати.
Директор департаменту міліції або компанії повинні поставити печатку після підписання документа».
Пошук в Інтернеті привів до того, що ми зустріли багато подібних вимог в різних місцях. Наприклад, в міжнародному Агентстві подорожей Фанченган в Гуаньси; Агентстві подорожей Пенчен Канхуей в Шеньчжень; організаційному Департаменті Комуністичної партії Китаю міста Лепін, провінції Цзянси; Бюро подорожей Шаосин в Чжецзяні; Агентстві подорожей Синню Цзючжоу, що знаходиться під егідою Управління міжнародних подорожей громадян Китаю провінції Цзянси; китайському Агентстві міжнародних подорожей Датун; Департаменті безпеки Університету Сичуань і поштовій Службі провінції Гуандун – всі мають подібні вимоги.
«П’ять категорій людей, яким заборонено виїжджати з країни» визначені у восьмому розділі «Закону Народної Республіки Китаю про контроль виїзду і в’їзду громадян».
Перша категорія включає звинувачуваних у кримінальних судових справах, осіб, які знаходяться під судовим слідством, підозрюваних, які знаходяться під слідством міліції, системи державної безпеки або народної Прокуратури.
Друга категорія включає людей, які залучені в цивільні внутрішні судові справи, справи про нанесення шкоди, суперечки про спадок, контрактні суперечки або боргові суперечки.
Третя категорія включає злочинців, які відбувають термін в ув’язненні.
Четверта категорія включає тих, хто знаходиться в трудових таборах за порушення законів.
П’ята категорія включає офіційних осіб і вчених, які мають доступ до надсекретної інформації або технологій, і виїзд за межі Китаю яких може завдати серйозного економічного збитку країні або представлятиме загрозу безпеки нації.
Послідовники Фалуньгун є добросердими людьми, які вдосконалюються за принципами «Истина-Доброта-терпіння», і не належать цим «п’яти категоріям». Навіть сама КПК знає це. Оскільки послідовники Фалуньгун є невинними, КПК перерахувала їх окремо, на додаток до випадків, названих законами і регуляціями, щоб позбавити їх права виїзду за кордон. У переслідуванні Фалуньгун бажання Цзян Цземіня і КПК перевищують закони країни. Такі приклади перевищення законів є скрізь.
На додаток до збоченого бажання навмисно завдати болю іншим, поширюваному під час тривалого правління КПК, головна причина, через яку Цзян Цземінь і КПК забороняють тим, хто займається Фалуньгун, виїжджати за межі Китаю, полягає в тому, що, примушуючи їх залишатися в Китаї, КПК сподівається приховати від зовнішнього світу нею скоювані жахливі злочини.
Так само, як і наказ «вбивати без пощади» послідовників Фалуньгун, які поширюють правду про переслідування, позбавлення практикуючих Фалуньгун їх законного права виїжджати за кордон, є ще одним злобним методом тиранії, яким КПК намагається приховати правду про свої злочини від світу. Проте ці спроби повністю провалилися. Правда про переслідування все більше стає відома людям всього світу.
Пані Лі Вейсюнь, яка займається цією духовною практикою, з китайського міста Шеньян, зуміла уникнути контролю КПК і одержала «статус біженця» від вищої Комісії ООН у справах біженців, коли знаходилася в Таїланді. Вона прибула в США 21 вересня 2005 року, за допомогою організації «Друзі Фалуньгун», вищої Комісії ООН у справах біженців, Державного Департаменту Сполучених Штатів, Конгресу США та інших неурядових організацій.
Пані Лі змогла приїхати до Сполучених Штатів, не дивлячись на той факт, що у неї немає членів сім’ї, які проживають у США. Всі ці зусилля по порятунку є демонстрацією розуміння міжнародною громадськістю правди про переслідування. Пані Лі також зможе надати інформацію з перших рук про переслідування Фалуньгун, яке здійснює КПК.
Це якраз те, чого КПК боїться понад усе. З інструкцій на отримання паспорту, які наведені вище, ми можемо побачити, що заборона на виїзд послідовників Фалуньгун за межі сама по собі є доказом, що доводить жорстокість і таємну природу переслідування Фалуньгун.
