У той час як дехто сприймає старі сараї чи будівлі як щось, що слід викинути, 34-річний Тайлер Крістман бачить у них можливість «повернути історію» і створити нову главу для старих пиломатеріалів.
«Навіть найбільш занедбані будівлі, які ми коли-небудь робили, схожі на капсули часу, що несуть у собі спогади про минулі дні. Спогади про прожиті життя — спосіб життя, викарбуваний з важкої праці, твердості та рішучості», — сказав він. «Це відновлення історії, тому що такі комори дають уявлення про те, яким було життя 200 з чимось років тому».
Зі своєї ферми в Лекомптоні, штат Канзас, Тайлер керує компанією Bald Eagle Barn Wood — бізнесом, який він розпочав майже випадково разом зі своїм батьком, Даріном Крістманом.
«Мій батько працював у сфері корпоративного бізнесу понад 20 років, але в 2011 році у нього діагностували лімфому», — розповів Тайлер в інтерв’ю The Epoch Times. «Тож він звільнився з роботи, щоб зменшити стрес і боротися з раком».
Він зазначив, що зараз його батько перебуває в ремісії та чудово почувається, але поки він боровся з раком, йому часто не вдавалося заснути вночі. Саме в одну з таких ночей Дарін вирішив, що хоче побудувати у своєму гаражі чоловічу печеру.
На сайті Craigslist він знайшов людину, яка хотіла розібрати свій старий сарай і продати деревину, яка, як він вирішив, була б ідеальним матеріалом для облаштування його чоловічої печери.
«Після того, як він побудував свою чоловічу печеру, де ми досі дивимося футбольні матчі та влаштовуємо вечори покеру, він отримав кілька дзвінків від людей, які шукали когось, хто міг би розібрати будівлю на деревину», — розповідає Тайлер. Це наштовхнуло Даріна на ідею відновити стару деревину з тих сараїв, щоб її можна було використати в нових проєктах, таких як його чоловіча печера».
Рекультивація деревини
Закінчивши навчання в коледжі, Тайлер разом зі своїм батьком почав розбирати старі сараї та обмірковувати нові способи використання деревини. Тепер вони мають магазин з тисячами квадратних футів деревини, готової до нового життя, яку вони продають підрядникам, будівельникам, розробникам, підприємствам і домовласникам, які хочуть відремонтувати або побудувати з неї щось нове.
Одним з улюблених об’єктів Тайлера є будинок, відремонтований з використанням рекультивованої деревини по всій його структурі, включаючи стелю, яка має різні відтінки та тони природної патини. Ще одна улюблена річ — кухонний стіл, який вони з Даріном зробили разом для його мами. Деревину взяли з фермерського будинку, побудованого в 1880-х роках у їхньому рідному місті Лекомптон, а ніжки зробили з обтесаних вручну балок сараю.
«Стіл не тільки вийшов гарним, він також несе в собі велику історію», — каже Тайлер. «А той факт, що деревина була знайдена так близько, лише посилив зв’язок, який ми відчуваємо з готовим проєктом».
Тайлер насолоджується зв’язком з нашим минулим. «Ці будівлі — це історія, наша історія», — каже він. «Як тільки вони зникнуть, вони вже не повернуться. Тому мені подобається дивитися на те, що ми робимо, як на „відновлення історії“, тому що, хоча в багатьох випадках ми можемо рятувати лише частини будівель, ми також рятуємо історію, спогади та майстерність у кожному шматку і в кожному сараї, який ми відновлюємо».
Тайлер додає, що відновлення деревини часто допомагає власникам хлівів змиритися зі знесенням. Зазвичай, хліви були частиною сім’ї протягом багатьох поколінь і несуть з собою багато спогадів, тому їх знесення може бути емоційно важким для власників.
Робота зі старою деревиною показала Тайлеру та його батькові суттєві відмінності між тим, як будували в минулому, і тим, як будують сьогодні.
«Одна з найбільших відмінностей між цими старими будівлями та сучасними полягає у використаних матеріалах. Тоді рубали лише найкращі дерева», — каже Тайлер. «Це були старі дерева, яким сотні років, і, як наслідок, деревина з них була набагато вищої якості…».
«Сьогодні йдеться про перевагу кількості над якістю, про те, що росте найшвидше, щоб задовольнити більший попит. Крім того, сьогодні існує набагато більше правил щодо заготівлі деревини, які ускладнюють навіть доступ до матеріалів, які використовувалися в епоху, коли були побудовані ці хліви».
Подолання викликів
Тайлер народився з церебральним паралічем, тому йому завжди доводилося робити все по-іншому, але немає нічого неможливого, коли він ставить собі це за мету.
Його день починається між 5:30 та 6 ранку з ведення соціальних мереж компанії. Близько 8-ї ранку він вирушає до магазину, а їхня невелика команда може відправитися до амбару, який потребує порятунку. Там він зосереджується на витяганні цвяхів та очищенні пиломатеріалів, щоб підготувати їх до продажу. Він може допомогти кільком покупцям вибрати пиломатеріали та навіть продати кілька десятків курячих яєць.
Для Тайлера інвалідний візок — це не обмеження, а можливість знайти способи зробити те, що інакше здавалося б неможливим.
«Я люблю ласкаво називати свій візок „робочою вантажівкою“, тому що це просто ще один інструмент, який я використовую, щоб виконати роботу».
Згадуючи свій шлях з Bald Eagle Barn Wood, Тайлер каже: «Я ніколи не уявляв, що наш маленький бізнес виросте до того, що він має сьогодні, і ось ми тут, майже 15 років потому, все ще будуємо і працюємо над здійсненням мрії, яка народилася в складних обставинах і завдяки великій наполегливості».
Зважаючи на те, як вони з батьком боролися за те, щоб дати друге життя старим пиломатеріалам, Тайлер заохочує інших знаходити та втілювати свої мрії в життя.
«Якщо у вас є мрія, йдіть до неї! Не дозволяйте уявним обмеженням інших людей, або навіть вашим власним, стати на шляху до того, чого ви хочете досягти. У нас є лише один шанс у цьому житті, і незалежно від того, яка доля вам випала, викладайтеся на повну, будьте позитивно налаштовані, адже ви не знаєте, куди це життя може вас завести!»
