Компанія, що експлуатувала підводний човен, який вибухнув минулого місяця, в результаті чого загинуло п’ятеро людей, призупинила всі розвідувальні та комерційні операції.
Американська компанія OceanGate не надала жодних подробиць, окрім червоного прапора у верхній частині свого веб-сайту.
Компанія втратила зв’язок зі своїм підводним човном “Титан” 18 червня під час занурення до місця загибелі “Титаніка”, що спричинило масові підводні пошуки судна.
Минулого тижня берегова охорона США знайшла на дні океану людські останки та уламки підводного човна, які, ймовірно, перебували на борту.
Очікується, що дослідження уламків проллє більше світла на причину вибуху.
Влада США і Канади розслідує причини катастрофи, яка викликала питання про нерегульований характер подібних експедицій.
Председатель КНР Си Цзиньпин в четверг призвал военных углубить планирование войны и боевых действий, чтобы увеличить шансы на победу в реальном бою, сообщило информационное агентство Синьхуа, вновь призвав войска защищать суверенитет и территорию Китая.
Си сказал, что мир вступил в новый период потрясений и перемен, а ситуация с безопасностью Китая стала более нестабильной и неопределенной, в комментариях, которые он сделал для военнослужащих во время инспекционной поездки командования Восточного театра военных действий.
Командование Восточного театра военных действий со штаб-квартирой в провинции Цзянсу отвечает за безопасность восточной части Китая, включая Восточно-Китайское море и Тайваньский пролив.
Ранее в этом году Си, выступая после того, как ему удалось добиться беспрецедентного третьего президентского срока, призвал Китай усилить свою способность обеспечивать национальную безопасность и превратить свои вооруженные силы в “Великую стальную стену”.
На Тайване, демократически управляемом острове, на который Китай претендует как на свой собственный, Китай “должен противостоять деятельности сторонников независимости и сепаратизма, а также вмешательству внешних сил”, сказал он тогда.
В частности, Китай неоднократно призывал американских чиновников не общаться с тайваньскими лидерами, рассматривая это как поддержку желания Тайваня считаться отдельным от Китая.
После визита тогдашнего спикера Палаты представителей США Нэнси Пелоси на Тайвань в августе прошлого года, Китай провел учения и боевые стрельбы в регионе вокруг острова.
Китай никогда не отказывался от применения силы, чтобы поставить Тайвань под свой контроль. В 2005 году он принял закон, дающий Пекину юридическую основу для военных действий против Тайваня, если тот отделится или собирается это сделать.
Призыв Си повысить боеготовность прозвучал в тот момент, когда министр финансов США Джанет Йеллен прибыла в Пекин для переговоров, направленных на ослабление напряженности в отношениях между США и Китаем.
“Мы должны упорно думать и решать военные вопросы с политической точки зрения, смело воевать, хорошо воевать и решительно защищать наш национальный суверенитет, безопасность и интересы развития”, — сказал Си командованию Восточного театра военных действий.
В апреле Си проинспектировал Южное театральное командование со штаб-квартирой в Гуандуне, в сферу ответственности которого входит Южно-Китайское море, на большую часть которого претендует Пекин.
Он также подчеркнул необходимость углубления военного обучения и подготовки, в то время как китайский флот усилил свою напористость, проводя учебные миссии и учения, чтобы противостоять расширяющемуся морскому присутствию США в регионе.
Президент Китаю Сі Цзіньпін у четвер закликав військових поглибити планування війни і бойових дій, щоб збільшити шанси на перемогу в реальному бою, повідомило інформаційне агентство Сіньхуа, повторивши заклик до військ захищати суверенітет і територію Китаю.
Сі сказав, що світ вступив у новий період потрясінь і змін, а ситуація з безпекою Китаю стала більш нестабільною і невизначеною, в коментарях, які він дав військовим під час інспекційної поїздки до Командування Східного театру воєнних дій.
Командування Східного театру зі штаб-квартирою в провінції Цзянсу відповідає за безпеку східного Китаю, включаючи Східнокитайське море і Тайванську протоку.
На початку цього року Сі після того, як отримав безпрецедентний третій президентський термін, закликав Китай посилити свою здатність захищати національну безпеку і перетворити свої збройні сили на “Велику сталеву стіну”.
На Тайвані, демократично керованому острові, який Китай вважає своєю територією, Китай “повинен протистояти виступам за незалежність і сепаратистським діям, а також втручанню зовнішніх сил”, сказав він тоді.
Зокрема, Китай неодноразово закликав американських чиновників не контактувати з тайванськими лідерами, розцінюючи це як підтримку прагнення Тайваню до відокремлення від Китаю.
Після візиту тодішнього спікера Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі на Тайвань у серпні минулого року Китай проводив навчання і бойові стрільби в регіоні навколо острова.
Китай ніколи не відмовлявся від застосування сили, щоб взяти Тайвань під свій контроль. У 2005 році він ухвалив закон, що дає Пекіну правову основу для військових дій проти Тайваню, якщо той відокремиться або зробить крок до відокремлення.
Заклик Сі посилити боєготовність пролунав в той час, коли міністр фінансів США Джанет Єллен прибула до Пекіна для переговорів, спрямованих на послаблення напруженості між США і Китаєм.
“Ми повинні наполегливо мислити і розв’язувати військові питання з політичної точки зору, наважуватися воювати, вміти воювати і рішуче захищати наш національний суверенітет, безпеку і інтереси розвитку”, — сказав Сі командуванню Східного театру воєнних дій.
У квітні Сі проінспектував Південне командування зі штаб-квартирою в Гуандуні, до сфери відповідальності якого входить Південнокитайське море, на більшу частину якого претендує Пекін.
Він також наголосив на необхідності поглиблення військових навчань і підготовки, так само як китайський флот посилив свою напористість за допомогою тренувальних місій і навчань, спрямованих на протидію розширенню морської присутності США в регіоні.
Подробности того, как миллиардер, итальянский магнат Сильвио Берлускони разделил свои активы, были обнародованы в четверг после оглашения завещания бывшего премьер-министра, который умер 12 июня, Reuters.
Согласно итальянскому законодательству, наследники покойного имеют право наследовать две трети его состояния в равных частях, в то время как человек, составляющий завещание, может распоряжаться оставшейся одной третью по своему усмотрению.
По оценкам Forbes, Берлускони и его семья располагали активами на сумму около 6,8 млрд долларов, из которых около двух третей принадлежало холдинговой компании Fininvest.
Ниже приведены детали завещания.
* Берлускони разделил в равных частях между своими пятью детьми две трети от 61,3% доли, принадлежавшей ему в компании Fininvest, активы которой включают инвестиции в броадкастер MFE-MediaForEurope (MFEB.MI), управляющий активами Banca Mediolanum (BMED.MI) и футбольный клуб Серии А Monza.
Это означает, что каждый из пяти детей получает дополнительную долю в Fininvest в размере чуть более 8% в дополнение к той, которой они уже владели.
* Он оставил оставшуюся треть своей доли, примерно 20% акций Fininvest, своим старшим детям, Марине и Пьеру Сильвио, в равных долях. Родившиеся от его первого брака, они единственные из двух активно участвуют в семейном бизнесе.
* Марина и Пьер Сильвио уже владели 7,65% акций “Фининвеста” каждая, что в совокупности составляет 15,3%. При добавлении оставшейся суммы эти двое контролируют большую часть Fininvest, что означает, что они могут совместно принимать любые решения о будущем бизнеса.
* Берлускони использовал ту же формулу для остальной части своего имущества – включая недвижимость и произведения искусства – это означает, что его старшие двое детей разделят около 60% активов, а трое младших – оставшиеся 40%.
* Берлускони также оставил 100 миллионов евро (109 миллионов долларов) своей последней партнерше Марте Фаскина, которую он назвал своей женой на смертном одре, но не вступил с ней в законный брак.
* Он оставил 100 миллионов евро своему младшему брату Паоло.
* 30 миллионов евро он оставил Марчелло Делл’Утри, другу с университетских времен и давнему помощнику. Делл’Утри отбывал срок в тюрьме после того, как в 2014 году его обвинили в мафиозном сговоре.
Подробиці того, як італійський олігарх-мільярдер Сільвіо Берлусконі розділив свої активи, були оприлюднені в четвер після того, як заповіт колишнього прем’єр-міністра, який помер 12 червня, був оприлюднений, Reuters.
Згідно з італійським законодавством, спадкоємці померлого мають право успадкувати дві третини його статків у рівних частинах, тоді як особа, яка складала заповіт, може розпоряджатися третиною, що залишилася, на власний розсуд.
За оцінками Forbes, активи Берлусконі і його сім’ї оцінюються приблизно в 6,8 мільярда доларів, з яких близько двох третин належали холдинговій компанії Fininvest.
Нижче наводимо деталі заповіту.
* Берлусконі розділив у рівних частинах між своїми п’ятьма дітьми дві третини 61,3% акцій компанії Fininvest, активи якої включають інвестиції в брокерську компанію MFE-MediaForEurope (MFEB.MI), керуючу компанію Banca Mediolanum (BMED.MI) і футбольний клуб Серії А “Монца”.
Це означає, що п’ятеро дітей отримають додаткову частку Fininvest у розмірі трохи більше 8%, на додаток до того, чим вони вже володіли.
* Він залишив третину своєї частки, приблизно 20% Fininvest, своїм старшим дітям, Марині та П’єру Сільвіо, в рівних частинах. Народжені від його першого шлюбу, лише вони двоє активно беруть участь у сімейному бізнесі.
* Марина та П’єр Сільвіо вже володіють по 7,65% Fininvest, або разом 15,3%. Якщо додати решту, то вони контролюють більшу частину Fininvest, а це означає, що вони можуть спільно приймати будь-які рішення щодо майбутнього бізнесу.
* Берлусконі використав ту ж саму формулу для решти свого майна, включно з нерухомістю та творами мистецтва, тобто двоє його старших дітей розділять між собою близько 60% активів, а троє молодших – решту 40%.
* Берлусконі також залишив 100 мільйонів євро (109 мільйонів доларів) своїй останній партнерці Марті Фассіні, яку він називав своєю дружиною на смертному одрі, але з якою не перебував у законному шлюбі.
* Він залишив 100 мільйонів євро своєму молодшому братові Паоло.
* 30 мільйонів євро він залишив Марчелло Делл’Утрі, другу з університетських часів і давньому помічнику. Делл’Утрі відсидів у в’язниці після того, як був засуджений за змову з мафією у 2014 році.
Китайский режим скрывает триллионы долларов в “теневых резервах”, утверждает экономист и бывший сотрудник Министерства финансов времен Обамы.
Брэд Сетсер, который работал в группе по анализу переходного агентства президента Джо Байдена в 2020 году, недавно предупредил, что Китай обладает гораздо большими валютными резервами, чем сообщает режим. По его оценкам, приведенным в журнале “The China Project”, у Пекина, скорее всего, “спрятано” около 3 триллионов долларов, что может угрожать мировой экономике в будущем.
“Китай настолько велик, что то, как он управляет своей экономикой и валютой, имеет огромное значение для всего мира”, — сказал он 29 июня. “Однако со временем то, как он управляет своей валютой и валютными резервами, стало гораздо менее прозрачным, что создает новые виды рисков для мировой экономики”.
Согласно данным Государственной администрации по валютным операциям, по состоянию на апрель Китай официально располагает иностранными активами на сумму 3,204 трлн. долларов. Военный сундук Пекина состоит из наличных денег, облигаций, банковских депозитов, золота и других валют.
Бывший заместитель помощника министра финансов по международному экономическому анализу отметил, что внезапная пауза в отчетной деятельности страны является ключевым намеком на нынешнее состояние резервов Китая.
С 2002 по 2012 годы валютные резервы китайского режима неуклонно росли на фоне того, что Народный банк Китая приобретал доллары США, чтобы предотвратить чрезмерное укрепление юаня и обеспечить сохранение дешевизны экспорта. Однако в последнее десятилетие резервы страны перестали расти, несмотря на рекордное положительное сальдо торгового баланса.
За первые пять месяцев 2023 года профицит торгового баланса Китая с США вырос почти на 28% по сравнению с прошлым годом и составил 359,48 миллиардов долларов. По оценкам, существует разрыв примерно в 200 миллиардов долларов между профицитом товаров в платежном балансе Китая и профицитом товаров, о котором пекинская таможня сообщает в официальных данных.
Инициатива “Один пояс, один путь”
Одной из главных целей китайской инициативы “Один пояс, один путь” — масштабного глобального инфраструктурного плана, представленного в 2009 году, — было диверсифицировать свои активы в мире после финансового кризиса, отметил г-н Сетсер. Эта инициатива превратила Китай в значительного кредитора в международной экономике.
“Китай — настолько большая экономика и настолько несбалансированная экономика, что все его действия оказывают огромное глобальное влияние” — пишет он.
В то же время неясно, как последние события повлияют на китайские валютные резервы. В прошлом году Пекин замедлил выдачу иностранных кредитов, поскольку многие обедневшие заемщики продолжают бороться с высокими процентными ставками и графиками платежей.
Правительство США провело слушания в Конгрессе, на которых обсуждалось то, как Китай стал значительным кредитором международных финансовых институтов, таких как Международный валютный фонд. Официальные лица считают, что Вашингтону необходимо усилить свои кредитные возможности, чтобы помешать Пекину получить большее влияние в этих глобальных организациях и не дать бедным странам стать слишком зависимыми от второй по величине экономики мира.
Китайський режим приховує трильйони доларів у “тіньових резервах”, стверджує економіст і колишній співробітник Міністерства фінансів часів Обами.
Бред Сетсер, який працював у групі з аналізу перехідного агентства президента Джо Байдена у 2020 році, нещодавно попередив, що Китай володіє набагато більшими валютними резервами, ніж повідомляє режим. За його оцінками, наведеними в журналі “The China Project”, у Пекіна, найімовірніше, “заховано” близько 3 трильйонів доларів, що може загрожувати світовій економіці в майбутньому.
“Китай настільки великий, що те, як він керує своєю економікою і валютою, має величезне значення для всього світу”, — сказав він 29 червня. “Однак із часом те, як він управляє своєю валютою і валютними резервами, стало набагато менш прозорим, що створює нові види ризиків для світової економіки”.
Згідно з даними Державної адміністрації з валютних операцій, станом на квітень Китай офіційно має у своєму розпорядженні іноземні активи на суму 3,204 трлн доларів. Військова скриня Пекіна складається з готівки, облігацій, банківських депозитів, золота та інших валют.
Колишній заступник помічника міністра фінансів з міжнародного економічного аналізу зазначив, що раптова пауза у звітній діяльності країни є ключовим натяком на нинішній стан резервів Китаю.
З 2002 по 2012 роки валютні резерви китайського режиму неухильно зростали на тлі того, що Народний банк Китаю купував долари США, щоб запобігти надмірному зміцненню юаня і забезпечити збереження дешевизни експорту. Однак в останнє десятиліття резерви країни перестали зростати, попри рекордне позитивне сальдо торгового балансу.
За перші п’ять місяців 2023 року профіцит торговельного балансу Китаю зі США зріс майже на 28% порівняно з минулим роком і становив 359,48 мільярда доларів. За оцінками, існує розрив приблизно у 200 мільярдів доларів між профіцитом товарів у платіжному балансі Китаю і профіцитом товарів, про який пекінська митниця повідомляє в офіційних даних.
Ініціатива “Один пояс, один шлях”
Однією з головних цілей китайської ініціативи “Один пояс, один шлях” — масштабного глобального інфраструктурного плану, презентованого 2009 року, — було диверсифікувати свої активи у світі після фінансової кризи, зазначив пан Сетсер. Ця ініціатива перетворила Китай на значного кредитора в міжнародній економіці.
“Китай — настільки велика економіка й настільки незбалансована економіка, що всі його дії мають величезний глобальний вплив”, — пише він.
Водночас неясно, як останні події вплинуть на китайські валютні резерви. Минулого року Пекін сповільнив видачу іноземних кредитів, оскільки багато збіднілих позичальників продовжують боротися з високими відсотковими ставками й графіками платежів.
Уряд США провів слухання в Конгресі, на яких обговорювалося те, як Китай став значним кредитором міжнародних фінансових інститутів, таких як Міжнародний валютний фонд. Офіційні особи вважають, що Вашингтону необхідно посилити свої кредитні можливості, щоб завадити Пекіну здобути більший вплив у цих глобальних організаціях і не дати бідним країнам стати занадто залежними від другої за величиною економіки світу.
Впервые с момента открытия тюрьмы на Кубе в 2002 году президент США разрешил посетить ее независимому следователю ООН Фионнуале Ни Аолаин.
В интервью она сказала, что, правда, приехала слишком поздно, потому что после терактов 11 сентября, унесших жизни почти 3 000 человек, там содержалось в общей сложности 780 мужчин-мусульман, а сегодня их осталось всего 30.
ООН в течение многих лет пыталась прислать независимого следователя, но ей отказали администрации Джорджа Буша-младшего, Барака Обамы и Дональда Трампа.
Ни Аолаин похвалила администрацию президента Джо Байдена за то, что она допустила “критические голоса” в учреждение. Она выразила надежду, что другие правительства, не пускающие специальных следователей ООН, последуют примеру Байдена.
В своем докладе, опубликованном 26 июня, Ни Аолаин заявила, что, хотя нападения 11 сентября 2001 года были “преступлениями против человечности”, обращение с заключенными в Гуантанамо было неоправданным. Подавляющее большинство из них были доставлены туда без причины и не имели никакого отношения к террористическим атакам, написала она, добавив, что все оставшиеся в живых мужчины страдают от психологических и физических травм.
Администрация Байдена, которая заявила о своем желании закрыть тюрьму в Гуантанамо, в заявлении, приложенном к докладу, сообщила, что выводы Ни Аолаин “являются исключительно ее собственными” и “Соединенные Штаты не согласны в существенных аспектах со многими фактическими и юридическими утверждениями”, но они внимательно изучат ее рекомендации.
В интервью AP на прошлой неделе Ни Аолаин рассказала, что весь американский персонал обязан обращаться к заключенным по их порядковому номеру, а не по имени, что она назвала “дегуманизацией”.
Ни Аолаин сказала, что ее особенно беспокоит судьба трех задержанных, которым не были предъявлены обвинения и которые “живут в полном правовом тумане”, что “совершенно не соответствует международному праву”. Остальные 16 человек получили разрешение на выезд, но не нашли страны, готовой их принять, а дела 11 человек все еще находятся на рассмотрении в военных комиссиях США.
Когда задержанных привели на встречу с ней, на них были кандалы, что, по ее словам, не является стандартной процедурой даже для тех, кто осужден за терроризм. По ее словам, согласно международному праву, людей нельзя заковывать в кандалы, за исключением случаев, когда это необходимо по соображениям безопасности, и, по ее мнению, в Гуантанамо это должно быть запрещено и использоваться только в крайнем случае, в исключительных обстоятельствах.
“Вы имеете дело с пожилым уязвимым населением, которое находится в заключении”, — сказала Ни Аолаин.
“Эти люди, поскольку они являются жертвами пыток, испытывают трудности с концентрацией внимания, у них есть проблемы с повторяющимися воспоминаниями, соматическими болями. Многие из них испытывают трудности с передвижением и другие проблемы”, включая постоянную инвалидность, травматические повреждения мозга, хронические боли, проблемы с желудочно-кишечным трактом и мочеиспусканием, добавила она.
Ни Аолаин сообщила, что принудительное кормление было постоянной практикой в ответ на их голодовки.
Она приветствовала “экстраординарное заявление” Байдена 26 июня, в Международный день в поддержку жертв пыток, в котором он подтвердил, что США выступают “против всех форм бесчеловечного обращения и нашу приверженность искоренению пыток и оказанию помощи жертвам пыток в их исцелении и поисках справедливости”.
Ни Аолаин отметила, что у заключенных есть некоторые привилегии — они могут смотреть телевизор и читать книги, есть языковые курсы, некоторые возможности для изучения компьютеров и уроки искусства.
Она сказала, что “очень рада” тому, что администрация Байдена недавно решила разрешить заключенным забирать с собой столько произведений искусства, “сколько это практически возможно”, когда они покидают тюрьму.
“Это творчество чрезвычайно важно для этих людей”, — сказала она, отметив, что один из заключенных, недавно вернувшийся в Пакистан, несколько недель назад устроил художественную выставку в Карачи.
В докладе Ни Аолаин содержатся многочисленные рекомендации по реабилитации после пыток, а также по дополнительному образованию и подготовке, особенно для тех, кому разрешено покинуть страну.
“Эти люди собираются выйти в мир”, — сказала она. “Многие из них были молодыми людьми, когда их задержали и отправили в тюрьму Гуантанамо на Кубе. Теперь они стали стариками, мужчинами среднего возраста, которые должны понять, как вернуться в жизнь, и многие из них испытывают огромную тревогу” по поводу обеспечения своих семей и отцовства после стольких лет.
Уперше з моменту відкриття в’язниці на Кубі 2002 року президент США дозволив відвідати її незалежному слідчому ООН Фіоннуалі Ні Аолаін.
В інтерв’ю вона сказала, що, щоправда, приїхала надто пізно, тому що після терактів 11 вересня, що забрали життя майже 3 000 осіб, там утримували загалом 780 чоловіків-мусульман, а сьогодні їх залишилося всього 30.
ООН протягом багатьох років намагалася надіслати незалежного слідчого, але їй відмовили адміністрації Джорджа Буша-молодшого, Барака Обами та Дональда Трампа.
Ні Аолаїн похвалила адміністрацію президента Джо Байдена за те, що вона допустила “критичні голоси” в установу. Вона висловила сподівання, що інші уряди, які не пускають спеціальних слідчих ООН, візьмуть приклад з Байдена.
У своїй доповіді, опублікованій 26 червня, Ні Аолаін заявила, що, хоча напади 11 вересня 2001 року були “злочинами проти людяності”, поводження з ув’язненими в Гуантанамо було невиправданим. Переважну більшість із них доправили туди без причини і вони не мали жодного стосунку до терористичних атак, написала вона, додавши, що всі чоловіки, які лишилися живими, страждають від психологічних і фізичних травм.
Адміністрація Байдена, яка заявила про своє бажання закрити в’язницю в Гуантанамо, у заяві, прикладеній до доповіді, повідомила, що висновки Ні Аолаін “є виключно її власними” і “Сполучені Штати не згодні в істотних аспектах із багатьма фактичними та юридичними твердженнями”, але вони уважно вивчать її рекомендації.
В інтерв’ю AP минулого тижня Ні Аолаін розповіла, що весь американський персонал зобов’язаний звертатися до ув’язнених за їхнім порядковим номером, а не на ім’я, що вона назвала “дегуманізацією”.
Ні Аолаїн сказала, що її особливо турбує доля трьох затриманих, яким не було висунуто обвинувачення і які “живуть у повному правовому тумані”, що “абсолютно не відповідає міжнародному праву”. Решта 16 осіб отримали дозвіл на виїзд, але не знайшли країни, готової їх прийняти, а справи 11 осіб все ще перебувають на розгляді у військових комісіях США.
Коли затриманих привели на зустріч із нею, на них були кайдани, що, за її словами, не є стандартною процедурою навіть для тих, хто засуджений за тероризм. За її словами, згідно з міжнародним правом, людей не можна заковувати в кайдани, за винятком випадків, коли це необхідно з міркувань безпеки, і, на її думку, в Гуантанамо це повинно бути заборонено і використовуватися тільки в крайньому разі, у виняткових обставинах.
“Ви маєте справу з літнім вразливим населенням, яке перебуває в ув’язненні”, — сказала Ні Аолаін.
“Ці люди, оскільки вони є жертвами тортур, зазнають труднощів із концентрацією уваги, у них є проблеми з повторюваними спогадами, соматичними болями. Багато з них відчувають труднощі з пересуванням та інші проблеми”, включно з постійною інвалідністю, травматичними ушкодженнями мозку, хронічним болем, проблемами зі шлунково-кишковим трактом і сечовипусканням, додала вона.
Ні Аолаїн повідомила, що примусове годування було постійною практикою у відповідь на їхні голодування.
Вона привітала “екстраординарну заяву” Байдена 26 червня, у Міжнародний день на підтримку жертв тортур, у якій він підтвердив, що США виступають “проти всіх форм нелюдського поводження і нашу прихильність викоріненню катувань і наданню допомоги жертвам тортур у їхньому зціленні та пошуках справедливості”.
Ні Аолаін зазначила, що в ув’язнених є деякі привілеї — вони можуть дивитися телевізор і читати книжки, є мовні курси, деякі можливості для вивчення комп’ютерів і уроки мистецтва.
Вона сказала, що “дуже радіє” тому, що адміністрація Байдена нещодавно вирішила дозволити ув’язненим забирати з собою стільки творів мистецтва, “скільки це практично можливо”, коли вони залишають в’язницю.
“Ця творчість надзвичайно важлива для цих людей”, — сказала вона, зазначивши, що один з ув’язнених, який нещодавно повернувся до Пакистану, кілька тижнів тому влаштував художню виставку в Карачі.
У доповіді Ні Аолаін містяться численні рекомендації щодо реабілітації після тортур, а також щодо додаткової освіти та підготовки, особливо для тих, кому дозволено покинути країну.
“Ці люди збираються вийти у світ”, — сказала вона. “Багато з них були молодими людьми, коли їх затримали і відправили до в’язниці Гуантанамо на Кубі. Тепер вони стали людьми похилого віку, чоловіками середнього віку, які повинні зрозуміти, як повернутися в життя, і багато хто з них відчуває величезну тривогу” з приводу забезпечення своїх сімей і батьківства після стількох років.
По словам отраслевых экспертов и трейдеров, из-за неработающей зерновой сделки Украины на Черном море ближайший порт Констанца в соседней Румынии стал ключевой альтернативой, где объемы удвоятся по сравнению с рекордными годами, сообщает .
Украина, один из ведущих мировых экспортеров зерна и масличных культур, столкнулась с блокированием своих черноморских портов после вторжения России в феврале 2022 года.
Она восстановила ограниченный доступ к трем своим портам в рамках соглашения, заключенного в июле прошлого года при посредничестве Организации Объединенных Наций и Турции, которое трижды продлевалось, но срок его действия истекает в этом месяце.
Поскольку с 26 июня в рамках соглашения не было зарегистрировано ни одного нового судна, а дальнейшее его продление не определено, украинские чиновники заявили, что транзит через румынский черноморский порт Констанца будет иметь решающее значение.
С начала войны через Констанцу прошла треть всего украинского экспорта зерна, составляющего чуть менее 49 миллионов тонн.
В прошлом году румынские портовые операторы отгрузили 8,6 млн тонн, а в первые пять месяцев 2023 года — 6,3 млн тонн, сообщили агентству Reuters в администрации порта Констанца. В целом за первые пять месяцев порт перевалил 12,17 млн тонн зерновых, что на 21% больше, чем в прошлом году.
“Есть основания полагать, что порт Констанца установит новый рекорд грузооборота”, — заявили в управлении.
В результате порт может оказаться перегруженным, даже если Черноморская зерновая инициатива будет расширена, считает Сезар Георге из румынской консалтинговой компании AGRIColumn, специализирующейся на рынке зерна.
“Мы уже вышли из сезона сбора урожая, а Констанца все еще задыхается”, — сказал агентству Reuters Георге, который имеет десятилетний опыт работы в торговле и консультировал румынское министерство сельского хозяйства.
По оценкам Георге, даже в случае расширения коридора через Констанцу в сезоне 2023/2024 годов может быть отправлено до 27 млн тонн украинского зерна и масличных культур, конкурируя с 20-21 млн тонн перспективного румынского урожая.
По словам украинского аналитика по сырьевым товарам, ситуация осложняется тем, что складские мощности Констанцы могут быть перегружены. Порт располагает мощностями для хранения 2 млн тонн, но для сертификации происхождения необходимо строго разделять потоки. Между тем, Бухарест рассматривает меры по предоставлению румынским фермерам более широкого доступа к Констанце в сезон сбора урожая, что ограничит поток украинского зерна.
Тем не менее, украинский аналитик по сырьевым товарам считает, что в этом году экспорт зерна найдет себе пристанище, тем более что урожай в результате войны будет ниже.
“Поскольку в этом году урожай намного ниже, я думаю, что мы справимся с этим без каких-либо проблем для запасов”, — сказал аналитик. “Часть зерна пойдет через Констанцу, Дунай и коридор, часть — по железной дороге или грузовиками прямо в Европу”.
