Blog

В Иране казнили двух мужчин, приговоренных к смертной казни за использование социальных сетей для пропаганды “атеизма и оскорбления исламских святынь”.

О казни Юсефа Мехрдада и Садроллы Фазели Заре 8 мая сообщил судебный новостной сайт Mizan, на котором не уточняется, когда эти двое мужчин были казнены.

Как сообщается, дела Заре и Мехрдада относятся к 2019 году, когда против них были выдвинуты обвинения в Революционном суде Арака. Мехрдад, отец троих маленьких детей, был обвинен в богохульстве в Интернете, а также в том, что он сжег Коран. Заре, как сообщается, признался в оскорблении пророка и ислама.

Их повешения пополнили растущий список, согласно которому за последние две недели в Иране казнили по одному человеку каждые шесть часов, по данным базирующейся в Норвегии организации “Права человека в Иране”.

6 мая шведско-иранский диссидент, который два года назад пропал в турецком аэропорту, а затем оказался в иранской тюрьме, был казнен по обвинению в терроризме.

Хабиб Чааб, основатель и бывший лидер сепаратистской группы под названием “Движение арабской борьбы за освобождение Ахваза” (ASMLA), был обвинен в руководстве террористической группой и приговорен к смертной казни за “коррупцию на Земле”, что является смертным приговором по строгим исламским законам Ирана.

На ASMLA возлагают ответственность за взрыв бомбы на ежегодном военном параде в юго-западном городе Ахваз в 2018 году, в результате которого погибли по меньшей мере два десятка человек и еще десятки получили ранения.

Казни, происходящие на фоне продолжающихся протестов против клерикального истеблишмента Ирана, вызвали возмущение правозащитных групп и призывы экспертов ООН к шиитскому большинству Ирана прекратить преследования и притеснения религиозных меньшинств.

Организация Iran Human Rights, которая ведет текущий журнал казней в Иране, сообщила, что в этом году в Иране было казнено 205 человек, большинство из них по обвинению в наркотиках. По данным правозащитной группы, половина из более чем 40 человек, убитых за последние две недели, принадлежали к этническому меньшинству белуджей.

В марте Amnesty International обвинила Иран в том, что казни представителей этнических меньшинств являются “инструментом репрессий”.

Маулви Абдул Хамид, влиятельный суннитский лидер белуджей Ирана, на прошлой неделе осудил волну казней, заявив, что исламская республика сделала смертную казнь “искусством”.

В Ірані стратили двох чоловіків, засуджених до смертної кари за використання соціальних мереж для пропаганди “атеїзму та образи ісламських святинь”.

Про страту Юсефа Мехрдада та Садролли Фазелі Заре 8 травня повідомив судовий новинний сайт Mizan, на якому не уточнюють, коли цих двох чоловіків було страчено.

Як повідомляється, справи Заре та Мехрдада відносяться до 2019 року, коли проти них було висунуто звинувачення в Революційному суді Арака. Мехрдад, батько трьох маленьких дітей, був звинувачений у богохульстві в Інтернеті, а також у тому, що він спалив Коран. Заре, як повідомляється, зізнався в образі пророка та ісламу.

Їх повішення поповнили список, згідно з яким за останні два тижні в Ірані стратили по одній людині кожні шість годин, за даними організації “Права людини в Ірані”, що базується в Норвегії.

6 травня шведсько-іранського дисидента, який два роки тому зник у турецькому аеропорту, а потім опинився в іранській в’язниці, було страчено за звинуваченням у тероризмі.

Хабіба Чааба, засновника та колишнього лідера сепаратистської групи під назвою “Рух арабської боротьби за визволення Ахваза” (ASMLA), звинуватили в керівництві терористичною групою і засудили до смертної кари за “корупцію на Землі”, що є смертним вироком за суворими ісламськими законами Ірану.

На ASMLA покладають відповідальність за вибух бомби на щорічному військовому параді в південно-західному місті Ахваз у 2018 році, унаслідок якого загинули щонайменше два десятки людей і ще десятки дістали поранення.

Страти, що відбуваються на тлі протестів проти клерикального істеблішменту Ірану, викликали обурення правозахисних груп і заклики експертів ООН до шиїтської більшості Ірану припинити переслідування й утиски релігійних меншин.

Організація Iran Human Rights, яка веде поточний журнал страт в Ірані, повідомила, що цього року в Ірані було страчено 205 осіб, більшість із них за звинуваченням у наркотиках. За даними правозахисної групи, половина з більш ніж 40 осіб, убитих за останні два тижні, належали до етнічної меншини белуджів.

У березні Amnesty International звинуватила Іран у тому, що страти представників етнічних меншин є “інструментом репресій”.

Маулві Абдул Хамід, впливовий сунітський лідер белуджів Ірану, минулого тижня засудив хвилю страт, заявивши, що ісламська республіка зробила смертну кару “мистецтвом”.

Технологическая компания Huawei, внесенная в американский черный список, вложила не менее 30 миллионов фунтов стерлингов в британские университеты в виде пожертвований и грантов на исследования.

Издание Epoch Times сообщает, что телекоммуникационный гигант, считающийся правительством США угрозой национальной безопасности, является крупнейшим китайским донором высших учебных заведений Великобритании.

За последние четыре года Huawei и её передовая компания HiSilicon, производящая чипы, потратили миллионы фунтов стерлингов на финансирование проектов в области информации, технологий и коммуникаций.

Один университет получил 10,7 млн фунтов стерлингов в виде грантов с 2017 года.

Это финансирование вновь вызвало обеспокоенность критиков, которые утверждают, что финансирование Пекина наносит университетам и городам, в которых они расположены, “огромный” ущерб.

Разоблачения произошли всего через несколько дней после того, как один из ведущих канадских университетов заявил, что разрывает связи с Huawei.

Университет Ватерлоо сообщил, что больше не будет сотрудничать с китайским технологическим гигантом после истечения срока действия контракта в этом году, чтобы “обезопасить научные исследования”, заявила вице-президент университета Чармейн Дин.

Канадская служба разведки ранее предупреждала академические институты о том, что исследовательские партнерства могут быть средством шпионажа, что ставит под угрозу интеллектуальную собственность и позволяет технологическим достижениям попадать в руки китайцев или других режимов.

Информация о 30 миллионах фунтов стерлингов, выделенных университету телекоммуникационной компанией, была получена в результате анализа, проведенного изданием The Epoch Times.

Многие из учебных заведений получали деньги от Huawei и других ее дочерних компаний, внесенных в черный список, а также других пекинских компаний, обвиненных в преступлениях и нарушениях прав человека.

Почти все британские учебные заведения подтвердили получение грантов или пожертвований от Huawei или ее компаний.

Некоторые университеты, в том числе Лондонская школа экономики, отказались отвечать на вопросы об источниках финансирования из Пекина.

Из тех, кто ответил, Эдинбургский университет подтвердил, что получил 10 798 369 фунтов стерлингов в виде грантов на исследования от гиганта 5G.

С 2017 по 2022 годы шотландский университет рассчитывал на финансовую поддержку Huawei в отношении технологических проектов, осуществляемых его Школой информатики.

В прошлом году Huawei Technologies предоставила грант на “исследовательское сотрудничество в области обеспечения безопасности облачных сервисов”. Университет сообщил, что сумма финансирования составила от 200 001 до 450 000 фунтов стерлингов.

В том же году он получил еще 222 257 фунтов стерлингов на “передовые исследования в области компьютерных операционных систем”.

В 2020 году Эдинбург принял от компании Huawei денежную поддержку в размере 4,2 млн фунтов стерлингов для своей Лаборатории управления и обработки распределенных данных.

Технологическая компания также профинансировала несколько студенческих и докторских стажировок для исследований в аналогичных областях.

Лондонский Имперский колледж, специализирующийся в области науки, инженерии, медицины и бизнеса, получил от китайских источников 18 380 012 фунтов стерлингов в период с 2018 по 2022 годы.

Компания Huawei входит в список 20 связанных с Пекином организаций, выделяющих огромные денежные суммы на исследовательские проекты.

Согласно документам FOI, 16 проектов вуза в те годы финансировались телекоммуникационной компанией.

Они включали исследования в области машинного обучения для работы с большими данными, надежных алгоритмов отслеживания рук с артикуляцией и кодирования защищенных каналов.

Huawei также пожертвовала неизвестные суммы на академический салон Имперского колледжа по интеллектуальным коммуникациям, семинары и мастер-классы по ИИ и проекты по “центрам обработки данных следующего поколения”.

Как ранее сообщала газета The Epoch Times, лондонский университет также получал деньги от China National Offshore Oil Corporation — государственной нефтяной компании, которую в прошлом обвиняли в связях с наркоторговлей и нарушении прав человека в Бирме.

Также считается, что компания сотрудничала с Коммунистической партией Китая, отправляя сотрудников, исповедующих Фалуньгун, в трудовые лагеря и центры контроля сознания, если они не откажутся от своих убеждений.

По материалам The Epoch Times USA

Технологічна компанія Huawei, внесена до американського чорного списку, вклала щонайменше 30 мільйонів фунтів стерлінгів у британські університети у вигляді пожертвувань і грантів на дослідження.

Видання Epoch Times повідомляє, що телекомунікаційний гігант, який уряд США вважає загрозою національній безпеці, є найбільшим китайським донором вищих навчальних закладів Великої Британії.

За останні чотири роки Huawei та її передова компанія HiSilicon, що виробляє чипи, витратили мільйони фунтів стерлінгів на фінансування проєктів у сфері інформації, технологій та комунікацій.

Один університет отримав 10,7 млн фунтів стерлінгів у вигляді грантів з 2017 року.

Це фінансування знову викликало стурбованість критиків, які стверджують, що фінансування Пекіна завдає університетам і містам, у яких вони розташовані, “величезної” шкоди.

Викриття сталися всього через кілька днів після того, як один із провідних канадських університетів заявив, що розриває зв’язки з Huawei.

Університет Ватерлоо повідомив, що більше не співпрацюватиме з китайським технологічним гігантом після закінчення терміну дії контракту в цьому році, щоб “убезпечити наукові дослідження”, заявила віцепрезидент університету Чармейн Дін.

Канадська служба розвідки раніше попереджала академічні інститути про те, що дослідницькі партнерства можуть бути засобом шпигунства, що ставить під загрозу інтелектуальну власність і дає змогу технологічним досягненням потрапляти до рук китайців або інших режимів.

Інформація про 30 мільйонів фунтів стерлінгів, виділених університету телекомунікаційною компанією, була отримана в результаті аналізу, проведеного виданням The Epoch Times.

Багато навчальних закладів отримували гроші від Huawei та інших її дочірніх компаній, внесених до чорного списку, а також інших пекінських компаній, обвинувачених у злочинах і порушеннях прав людини.

Майже всі британські навчальні заклади підтвердили отримання грантів або пожертвувань від Huawei або її компаній.

Деякі університети, зокрема Лондонська школа економіки, відмовилися відповідати на запитання про джерела фінансування з Пекіна.

З тих, хто відповів, Единбурзький університет підтвердив, що отримав 10 798 369 фунтів стерлінгів у вигляді грантів на дослідження від гіганта 5G.

З 2017 по 2022 роки шотландський університет розраховував на фінансову підтримку Huawei щодо технологічних проєктів, які здійснюються його Школою інформатики.

Минулого року Huawei Technologies надала грант на “дослідницьке співробітництво в галузі забезпечення безпеки хмарних сервісів”. Університет повідомив, що сума фінансування становила від 200 001 до 450 000 фунтів стерлінгів.

Того ж року він отримав ще 222 257 фунтів стерлінгів на “передові дослідження в галузі комп’ютерних операційних систем”.

У 2020 році Единбург прийняв від компанії Huawei грошову підтримку в розмірі 4,2 млн фунтів стерлінгів для своєї Лабораторії управління та обробки розподілених даних.

Технологічна компанія також профінансувала кілька студентських і докторських стажувань для досліджень в аналогічних галузях.

Лондонський Імперський коледж, що спеціалізується в галузі науки, інженерії, медицини та бізнесу, отримав від китайських джерел 18 380 012 фунтів стерлінгів у період з 2018 до 2022 року.

Компанія Huawei входить до списку 20 пов’язаних із Пекіном організацій, що виділяють величезні грошові суми на дослідницькі проєкти.

Згідно з документами FOI, 16 проєктів вишу в ті роки фінансувалися телекомунікаційною компанією.

Вони включали дослідження в галузі машинного навчання для роботи з великими даними, надійних алгоритмів відстеження рук з артикуляцією та кодування захищених каналів.

Huawei також пожертвувала невідомі суми на академічний салон Імперського коледжу з інтелектуальних комунікацій, семінари та майстер-класи з ШІ та проєкти щодо “центрів обробки даних наступного покоління”.

Як раніше повідомляла газета The Epoch Times, лондонський університет також отримував гроші від China National Offshore Oil Corporation — державної нафтової компанії, яку в минулому звинувачували у зв’язках із наркоторгівлею та порушенні прав людини в Бірмі.

Також вважається, що компанія співпрацювала з Комуністичною партією Китаю, відправляючи співробітників, які сповідують Фалуньгун, у трудові табори та центри контролю свідомості, якщо вони не відмовляться від своїх переконань.

За матеріалами The Epoch Times USA

Приватна колекція ювелірних виробів покійної австрійської мільярдерки Хайді Хортен, що складається з 700 предметів, найбільша і найцінніша в світі колекція такого роду, яка коли-небудь виставлялася на аукціоні, може бути продана за більш ніж 150 мільйонів доларів, повідомив у понеділок аукціонний дім Christie’s.

Деякі з його найбільш вражаючих прикрас включають діамантове кольє Briolette of India вагою 90 каратів від Harry Winston, а також каблучку з діамантом Sunrise Ruby від Cartier, вартість якої оцінюють приблизно у 20 мільйонів доларів.

Колекція, придбана в період з початку 1970-х років до смерті Хортен минулого року, також складається з понад 100 ювелірних виробів Bulgari.

Колекція Хортен має перевищити рекордні продажі на аукціоні Christie’s колекції Елізабет Тейлор у 2011 році та на аукціоні Maharajas & Mughal Magnificence у 2019 році – єдиних двох ювелірних колекцій, які зібрали понад 100 мільйонів доларів США.

Талибан согласился распространить проекты китайской инициативы “Один пояс, один путь” на Афганистан и пообещал углубить трехстороннее сотрудничество с Китаем и Пакистаном для достижения “беспроигрышных результатов”.

Министр иностранных дел Китая Цинь Ган провел переговоры со своим пакистанским коллегой Билавалом Бхутто Зардари и исполняющим обязанности министра иностранных дел Афганистана Амиром Ханом Муттаки в пакистанском Исламабаде 6 мая.

Министры договорились поддерживать отношения, углублять политическое доверие, уважать суверенитет друг друга и решать конфликты путем равных консультаций, говорится в сообщении Министерства иностранных дел Китая.

Афганистан и Пакистан пообещали развивать трехсторонние связи с Китаем в области политики, безопасности и экономики для защиты общих интересов и “достижения взаимной выгоды”.

Три страны договорились поддержать расширение Китайско-пакистанского экономического коридора (CPEC) до Афганистана, пообещав развивать связи между своими странами.

Муттаки заявил, что Талибан считает приоритетным развитие отношений с Китаем и что он не позволит никаким силам вести деятельность против Китая и Пакистана, используя афганскую территорию, заявило министерство.

В заявлении Китая не упоминается ситуация в Афганистане, где права женщин были значительно урезаны после прихода к власти талибов после вывода американских войск из страны в 2021 году. Талибан запретил афганским женщинам посещать университеты и средние школы.

Верховный комиссар ООН по делам беженцев в своем недавнем докладе заявил, что экономика Афганистана “сильно пострадала” во время правления талибов, сократившись на 30-35% в период между 2021 и 2022 годами. Две трети афганских домохозяйств с трудом удовлетворяют свои основные потребности, говорится в докладе.

На отдельной встрече с Муттаки 6 мая Цинь сказал, что Китай будет “твердо стоять” на стороне афганского народа и поддерживать Афганистан в выборе пути развития, соответствующего его национальным условиям, “независимо от того, как изменится международная и региональная ситуация”.

По материалам The Epoch Times USA

Талібан погодився поширити проєкти китайської ініціативи “Один пояс, один шлях” на Афганістан і пообіцяв поглибити тристоронню співпрацю з Китаєм і Пакистаном для досягнення “безпрограшних результатів”.

Міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган провів переговори зі своїм пакистанським колегою Білавалом Бхутто Зардарі та виконувачем обов’язків міністра закордонних справ Афганістану Аміром Ханом Муттакі в пакистанському Ісламабаді 6 травня.

Міністри домовилися підтримувати відносини, поглиблювати політичну довіру, поважати суверенітет один одного й вирішувати конфлікти шляхом рівних консультацій, йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ Китаю.

Афганістан і Пакистан пообіцяли розвивати тристоронні зв’язки з Китаєм у сфері політики, безпеки та економіки для захисту спільних інтересів і “досягнення взаємної вигоди”.

Три країни домовилися підтримати розширення Китайсько-пакистанського економічного коридору (CPEC) до Афганістану, пообіцявши розвивати зв’язки між своїми країнами.

Муттакі заявив, що Талібан вважає пріоритетним розвиток відносин із Китаєм і що він не дозволить жодним силам вести діяльність проти Китаю та Пакистану, використовуючи афганську територію, заявило міністерство.

У заяві Китаю не згадується ситуація в Афганістані, де права жінок були значно урізані після приходу до влади талібів після виведення американських військ із країни 2021 року. Талібан заборонив афганським жінкам відвідувати університети та середні школи.

Верховний комісар ООН у справах біженців у своїй нещодавній доповіді заявив, що економіка Афганістану “сильно постраждала” під час правління талібів, скоротившись на 30-35% у період між 2021 та 2022 роками. Дві третини афганських домогосподарств насилу задовольняють свої основні потреби, ідеться в доповіді.

На окремій зустрічі з Муттакі 6 травня Цінь сказав, що Китай “твердо стоятиме” на боці афганського народу й підтримуватиме Афганістан у виборі шляху розвитку, який відповідає його національним умовам, “незалежно від того, як зміниться міжнародна та регіональна ситуація”.

За матеріалами The Epoch Times USA

Щонайменше вісім людей загинули після того, як водій автомобіля в неділю в’їхав у натовп мігрантів біля центру для бездомних у цьому місті поблизу кордону з Мексикою, повідомила влада.

За словами Мартіна Сандовала, слідчого поліції Браунсвілля, семеро постраждалих “померли на місці”, коли прибула поліція. Щонайменше 10 людей отримали поранення, один з яких був доставлений до місцевої лікарні. Пізніше одна людина померла, підтвердили в департаменті в неділю ввечері.

Суддя округу Кемерон Едді Тревіньо-молодший заявив, що група перебувала біля центру “Озанам”, неподалік від автобусної зупинки, коли в них врізався Range Rover близько 8:30 ранку за місцевим часом. За словами судді Тревіньо, водій отримав поранення і був доставлений до лікарні.

Водія, чиє ім’я не було оприлюднене, і якому, як вважають, було 30-40 років, звинуватили в необережному водінні і затримали, але, за словами пана Сандовала, йому можуть бути висунуті додаткові звинувачення.

За словами пана Сандовала, чоловік розмовляв зі слідчими англійською та іспанською мовами, але він також називав поліції різні імена, не пройшов тест на алкоголь і не надав свої відбитки пальців.

Поліція все ще намагається визначити, з якою швидкістю їхав автомобіль і чи була аварія навмисною. За словами пана Сандовала, поліція видала ордер на взяття крові водія, щоб визначити, чи був він у стані алкогольного сп’яніння.