Blog

Прем’єра історико-політичної мелодрами «Дж. Едгар», яка оповідає про знаменитого керівника ФБР, вийде в український прокат 23 лютого.

#img_right#Геніальний американський актор Клінт Іствуд став режисером, продюсером і композитором фільму. Бюджет картини склав 35 млн доларів.

Стрічка розповідає про те, як керівника правоохоронних органів Америки Едгара Гувера (Леонардо ДіКапріо) на протязі майже 50 років боялися і звеличували, паплюжили і шанували.

Він усе життя піднімався по кар’єрних сходах і в кінці став наймогутнішою людиною Америки. Керівник ФБР Джон Едгар Гувер не зупинявся ні перед чим, щоб захистити свою країну. Він пережив вісьмох президентів і три війни. Гувер вів боротьбу з реальними і вигаданими загрозами.

Він використовував безжальні, але героїчні методи у своїй роботі і заслужив визнання всієї країни. Розкривати таємну інформацію, особливо про можновладців, стало його улюбленою справою, і він не гребував користуватися секретами вищих чиновників. Едгар розумів, що провідні фігури країни бояться, що він може розкрити їхні секрети, і завдяки цьому він заробив собі недоторканність.

Лише його постійний помічник і друг Клайд Толсон (Армі Хаммер), а також секретарка Хелен Генді (Наомі Уоттс), яка була, мабуть, найбільш причетна до планів Гувера, залишаться вірними йому до кінця…

Картина «Дж. Едгар »показує громадське та особисте життя Гувера від першої особи, його уявлення про справедливість.

Морозного лютневого ранку ми висадилися в селі Багата ущелина Бахчисарайського району. Що можна очікувати від подорожі зимовим Кримом, коли не скупаєшся в морі, не позасмагаєш на пісочку? Але рідкісні мандрівники, побувавши одного разу в Криму в міжсезоння, не залишаться зачарованими дивовижною красою зимової природи.

Насправді Крим привабливий у будь-який час року. У цьому ми переконалися ще раз, коли з села Багата ущелина стали підніматися по ґрунтовій дорозі вздовж річки Суаткан до дамби. Земля була покрита сніговим настом, але сонце світило по-весняному щедро і галявини почали розморожуватися, від енергійної ходьби ставало жарко.

Підійшовши до греблі, ми виявили мальовниче озеро, оточене листяним лісом і затишними галявинками. Озеро замерзло, і тільки сліди відчайдушних рибалок, птахів і лісових мешканців закарбувалися на льоду. На горизонті вимальовувалася яскраво освітлена біла вершина Чатир-Дага.

Помилувавшись видами засніжених гір, ми піднімалися далі по крутих стежинах. Наша мета — водоспад Суаткан. Влітку водоспад пересихає, повноводий він зазвичай навесні. Але ми не очікували, що взимку Суаткан буває просто казковим. Наш напружений двокілометровий похід слизькою стежкою був винагороджений картиною, гідною пензля майстра. Серед зелених гілок вічнозеленого ягідного тису відкрилися крижані застиглі каскади водоспаду. Близько дванадцяти метрів крижаного кришталю всіх форм і розмірів створювали химерні композиції.

Ось перед нами троє старців із довгими сивими бородами в білому одязі несуть службу під склепінням застиглого храму. То раптом у глибинах застиглих потоків Суаткану відкривається куточок крижаного палацу снігової королеви. У достатку кришталевих форм крижаних струменів можна побачити казкового карлика і фігурку дівчини, розсип самоцвітів і фантастичні гроти. Самі незвичайні і привабливі кришталеві грона перебували в недоступних або небезпечних місцях. Але температура була плюсова і струмочки води, що стікають по скелі, підточували крижані статуї. Кілька величезних розколотих бурульок застерігали від необдуманого кроку. Під основним каскадом утворилося маленьке озеро, покрите льодом.

Обійшовши кожну п’ядь блискучої застиглої маси, замерзнувши і промокнувши, влаштували пікнічок і з задоволенням насолодилися гарячою кавою з термоса. Потягуючи ароматний напій, відчуваєш, як тепло розливається по тілу, відтають замерзлі пальці. Що може бути ексклюзивнішим за ланч під водоспадом вприкуску з прозорим гірським повітрям і спогляданням мальовничої картинки застиглих біло-блакитних струменів, малахітових голок реліктового тису, снігових схилів і різнокольорових акварелей скельних порід. Але пора було повертатися назад, сонце сідало і починало підмерзати.

Дорога вниз здалася легкою. Косі відблиски сонця малювали картини на снігових галявинах. Наближаючись до села, ми пройшли випробування овечими стежками: підталий ґрунт затягував черевики і ковзав під ногами. Стадо овець бриньчало дзвониками і бадьоро рухалося звичною дорогою, повертаючись із випасу додому і здивовано вивчаючи незнайомців. Наостанок, попивши і умившись із джерела в Багатій ущелині, ми наповнили ємності чистою водою і домашнім молоком від місцевих корівок. Сонце прокотилося над обрієм, змінюючи колірну гамму снігових вершин. Хотілося ще раз повернутися в крижане царство водоспаду, зустріч з яким залишила незвичайне чарівне враження.

#img_gallery#

Морозным февральским утром мы высадились в селе Богатое ущелье Бахчисарайского района. Что можно ожидать от путешествия по зимнему Крыму, когда не искупаешься в море, не позагораешь на песочке? Но редкие путешественники, побывав однажды в Крыму в межсезонье, остались не зачарованными удивительной прелестью зимней природы.

На самом деле Крым привлекателен в любое время года. В этом мы убедились ещё раз, когда из села Богатое ущелье стали подниматься по грунтовой дороге вдоль речки Суаткан к дамбе. Земля была покрыта снежным настом, но солнце светило по-весеннему щедро и полянки начали оттаивать, при энергичной ходьбе становилось жарко.

Подойдя к дамбе, мы обнаружили живописное озеро, окружённое лиственным лесом и уютными полянками. Озеро замёрзло, и только следы отчаянных рыбаков, птиц и лесных обитателей отпечатались на льду. На горизонте вырисовывалась ярко освещённая белая вершина Чатыр-Дага.

Полюбовавшись видами заснеженных гор, мы продолжили подъём по крутым тропинкам. Наша цель — водопад Суаткан. Летом водопад пересыхает, полноводен он обычно весной. Но мы не ожидали, что зимой Суаткан бывает просто сказочным. Наш напряжённый двухкилометровый поход по скользкой снежной тропе был вознаграждён картиной, достойной кисти мастера. Среди зелёных веток вечнозелёного ягодного тиса открылись ледяные застывшие каскады водопада. Около двенадцати метров ледяного хрусталя всех форм и размеров создавали причудливые композиции.

Вот перед нами трое старцев с длинными седыми бородами в белых одеждах несут службу под сводами застывшего храма. То вдруг в глубинах застывших потоков Суаткана открывается уголок ледяного дворца снежной королевы. В изобилии хрустальных форм ледяных струй можно увидеть сказочного карлика и фигурку девушки, россыпь самоцветов и фантастические гроты. Самые необычные и привлекательные хрустальные гроздья находились в недоступных или опасных местах. Но температура была плюсовая и струйки воды, стекающие по скале, подтачивали ледяные изваяния. Несколько огромных расколовшихся сосулек предостерегали от необдуманного шага. Под основным каскадом образовалось маленькое озеро, покрытое льдом.

Обойдя каждую пядь сверкающей застывшей массы, замёрзнув и промокнув, устроили пикничок и с удовольствием насладились горячим кофе из термоса. Потягивая ароматный напиток, ощущаешь, как тепло разливается по телу, оттаивают замёрзшие пальцы. Что может быть эксклюзивней ланча под водопадом вприкуску с прозрачным горным воздухом и созерцанием живописной картинки застывших бело-бирюзовых струй, малахитовых иголок реликтового тиса, снежных склонов и разноцветных акварелей скальных пород. Но пора было возвращаться обратно, солнце садилось и начинало подмерзать.

Дорога вниз показалась лёгкой. Косые блики солнца рисовали картинки на снежных полянках. Приближаясь к селу, мы прошли испытание овечьими тропами: подтаявший грунт затягивал ботинки и скользил под ногами. Стадо овец бренчало колокольцами и бодро двигалось привычной дорогой, возвращаясь с выпаса домой и удивлённо изучая незнакомцев. Напоследок, попив и умывшись из источника в Богатом ущелье, мы наполнили ёмкости чистой водой и домашним молоком от местных бурёнок. Солнце прокатилось над небосводом, меняя цветовую гамму снежных вершин. Хотелось ещё раз вернуться в ледяное царство водопада, встреча с которым оставила необыкновенное волшебное впечатление.

#img_gallery#

Європейський суд із прав людини 17 квітня 2012 року проведе відкрите слухання у справі колишнього міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка, повідомляє прес-центр «Народної самооборони».

#img_left#Як зазначає джерело, про призначення дати слухання Європейський суд повідомив адвокатам підсудного — Валентині Теличенко і Ігорю Фоміну. Останній уточнив: «На публічні слухання поставлені два питання: про незаконність арешту Юрія Віталійовича і про політичні мотиви його утримання під вартою».

Він вважає, що їхня сторона зможе довести ці два питання Європейському суду з огляду на те, що нещодавно Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) прийняла резолюцію, в якій вказала на політичний характер переслідування лідерів опозиції.

З приводу цієї події сьогодні Фомін і Теличенко виступлять на прес-конференції в агентстві УНІАН у Києві.

Адвокати Юрія Луценка подали скаргу в Європейський суд у січні минулого року. Через рік у Федеральний суд округу Колумбія була подана ще одна скарга, де Луценко звинуватив керівництво Генпрокуратури України та Печерського суду — Віктора Пшонку та Рената Кузьміна — в політично мотивованому і незаконному кримінальному переслідуванні позивача.

Европейский суд по правам человека 17 апреля 2012 года проведёт открытое слушание по делу бывшего министра внутренних дел Украины Юрия Луценко, сообщает пресс-центр «Народной самообороны».

#img_left#Как отмечает источник, о назначении даты слушания Европейский суд сообщил адвокатам подсудимого ― Валентине Теличенко и Игорю Фомину. Последний уточнил: «На публичные слушания поставлены два вопроса: о незаконности ареста Юрия Витальевича и о политических мотивах его содержания под стражей».

Он полагает, что их сторона сможет доказать эти два вопроса Европейскому суду ввиду того, что недавно Парламентская ассамблея Совета Европы (ПАСЕ) приняла резолюцию, в которой указала на политический характер преследования лидеров оппозиции.

Касательно данного события сегодня Фомин и Теличенко выступят на пресс-конференции в агентстве УНИАН в Киеве.

Адвокаты Юрия Луценко подали жалобу в Европейский суд в январе прошлого года. Через год в Федеральный суд округа Колумбия была подана ещё одна жалоба, где Луценко обвинил руководство Генпрокуратуры Украины и Печерского суда ― Виктора Пшонку и Рената Кузьмина — в политически мотивированном и незаконном уголовном преследовании истца.

Високому партійному чиновнику, який намагався втекти за кордон на початку лютого, є що розповісти про свою участь у численних кривавих злочинах. І, можливо, він уже розповів про них американським дипломатам.

#img_left#Ван Ліцзюнь, колишній начальник міліції і віце-мер міста Чунціна провінції Сичуань побоювався, що глава компартії міста Бо Сілай хоче вбити його. Тому він 6 лютого приїхав в американське консульство міста Ченду, що в 4 годинах їзди від Чунціна.

Він пробув у консульстві близько доби, і, згідно з Французьким міжнародним радіо, передав американцям дані про злодіяння, які зробив він і його колишній соратник — Бо Сілай, глава відділення компартії Чунціна. Після цього Ван покинув Ченду під охороною силовиків із Пекіна.

Серед злочинів Вана найгучнішим виявилася його участь у примусовому вилучанні органів у в’язнів совісті — послідовників Фалуньгун (практика, яку правлячий режим репресує). Раніше Ван, виступаючи публічно, вже розповідав, як він керував вилучанням органів.

Нагорода Вана

У 2006 році, через три роки після того, як він став начальником міліції в місті Цзіньчжоу провінції Ляонін, Ван був нагороджений — проте не за боротьбу зі злочинністю. Ван вивчав кращі способи пересадки органів, вилучених у в’язнів (які, можливо, були ще живі під час операції). Він проводив свої дослідження на реальних операціях із пересадки.

Ван отримав нагороду у вересні 2006 року від фонду Guanhua — благодійної організації, яка, згідно зі статутом, популяризувала науково-технологічні досягнення серед молоді. Згідно з офіційним сайтом цієї організації, вона безпосередньо підпорядковується молодіжній лізі компартії.

У своїй промові Ван дякує персонал Guanhua за «постійні візити» в провінцію Ляонін, щоб оцінити його роботу.

Він зазначає, що одного разу представникам Guanghua навіть довелося терміново повернутися з-за кордону, щоб бути присутнім на його експерименті. «Вони хотіли спостерігати за пересадкою органів і зробили висновок: пересадка органів приносить користь суспільству і покращує роботу китайських правоохоронців гуманним і демократичним чином», — сказав Ван.

«Як всі ми знаємо, так зване „дослідження на місцях“ [яке я провів] є результатом кількох тисяч трудомістких операцій із пересадки органів», — додав він.

Ван отримав премію як керівник «Центру психологічних досліджень», який, згідно з даними на сайті міністерства комерції, належить до департаменту громадської безпеки міста Цзіньчжоу.

У короткому описі Центру вказується, що в організації налагоджені зв’язки та обмін досвідом з університетами більш ніж у 10 країнах. Між тим, як на листи електронною поштою, так і на дзвінки в цю дослідницьку організацію ніхто не відповів.

У своїй промові Ван сказав: «Як для міліціонера-ветерана, дуже цікаво спостерігати, як когось страчують, або чиїсь органи пересаджують у тіла інших людей. Це величезні зусилля, які включають старанну роботу багатьох людей. Президент організації Guanghua Цзіньян і його підлеглі були присутні прямо на операціях, вони отримали досвід разом із нами».

Виступаючи на церемонії вручення цієї премії, глава фонду Guanghua Жень Цзіньян пояснив, що Ван Ліцзюнь був нагороджений за «фундаментальні дослідження та експерименти», завдяки яким пацієнт зможе швидше адаптуватися до пересаджених органів.

«Вони створили абсолютно нову захисну рідину, — сказав Жень. — Після випробувань на тваринах і клінічних операцій вони зробили важливе відкриття — люди швидше уживаються з новою ниркою або печінкою, в які вводиться така рідина».

Однак дослідники, які вивчають практику пересадки органів у Китаї, здивувалися цим коментарям і тим, що під ними мається на увазі.

«Так зване „дослідження на місцях“, про яке говорить Ван, означає або пряме місце страти з присутністю машин швидкої допомоги, або, можливо, терапевтичне відділення, де органи вилучаються хірургічним шляхом», — сказав Етан Гутман, який раніше публікував докладні звіти про видаляння органів у китайських в’язнів совісті.

Він сказав, що ін’єкція, про яку вони кажуть, може бути «антикоагулянтом або експериментальними медикаментами». Ці препарати знижують шанси того, що імунна система відторгне чужі органи, оскільки орган пересаджують із одного живого тіла — в якому ще б’ється серце, але скоро зупиниться від шоку — в інше, розповів Гутман.

Він також додав, що це «нормальна медична практика» в Китаї, де лікарні, військові шпиталі і міліція працюють спільно.

«Немає гарантії, що згода була отримана, — говорить Гутман. — Було виявлено безліч доказів, що жертвами могли стати мусульманські уйгури, тибетські монахи, християни або велике число послідовників Фалуньгун. Іншими словами, Ван Ліцзюнь отримав нагороду в кращому випадку за варварство».

Немає можливості дізнатися, яку кількість жертв тих «тисяч» операцій становили кримінальники, і скільки серед них було політв’язнів або в’язнів совісті, таких як послідовники духовної практики Фалуньгун. До того ж, у Китаї існує ряд ненасильницьких правопорушень, за які можуть покарати смертною карою, однак компартія не публікує статистику, що уточнила б число страчених людей та їхні злодіяння.

Девід Мейтас, відомий канадський правозахисник, і Девід Кілгур, колишній держсекретар з азіатсько-тихоокеанського регіону, склали звіт про видаляння органів у послідовників Фалуньгун у Китаї. Вони встановили, що за 6 років з 2000 по 2005 роки в Китаї було проведено близько 60 тис. операцій із пересадки органів, і послідовники Фалуньгун, швидше за все, стали донорами органів для 41500 операцій.

Інакше кажучи, орієнтовно 2/3 усіх органів, пересаджених у цей період, який частково збігається з часом, коли Ван проводив своє «дослідження», належало в’язням совісті. І абсолютну більшість серед них могли становити послідовники Фалуньгун.

CQ Global Researcher, провідний журнал про міжнародні відносини, повідомляв, що Кілгур і Мейтас нарахували понад 62 тис. послідовників Фалуньгун, які були вбиті заради їхніх органів у період з 2000 по 2008 роки.

Вилучання органів

На думку експертів, залишається відкритим одне важливе питання, яке Ван замовчав, а саме: чи були мертві в’язні перед тим, як у них вилучили органи. Якщо врахувати механізм дії цієї захисної ін’єкції, досить імовірно, що серця жертв все ще билися, коли їхні органи вилучали, кажуть аналітики.

«Раніше китайська влада страчувала шляхом пострілу, потім вона перейшла на використання ін’єкцій, — каже Мейтас. — Насправді, вони не вбивають за допомогою ін’єкції, а витягують органи, в той час як тіло ще живе».

Коли орган витягують із живого тіла, він свіжий і рівень відторгнення його низький. «Вилучити орган відразу ж після того, як головний мозок жертви мертвий, — таке можливо, але набагато складніше, — каже Мейтас. — Орган помітно псується, як тільки вмирає головний мозок. Однак якщо підтримувати життєдіяльність тіла за допомогою ін’єкцій, тоді можна вилучати органи протягом більш тривалого часу».

Розмова Вана з американськими дипломатами в Ченду може пролити світло на інформацію про ін’єкцію, яку він використовував в операціях із пересадки органів у провінції Ляонін, а також підтвердити, чи досі існує практика примусового вилучання органів у Китаї.

Экодом за 15 дней от специалистов испанского института прогрессивной архитектуры IAAC.
Фото: Fablabhouse.com

Мы стараемся правильно питаться, заниматься спортом, спать не менее 7 часов в сутки, проводить время на свежем воздухе. Люди давно уже поняли, что всё это — самые выгодные инвестиции в собственное здоровое будущее.

Но хорошее самочувствие продиктовано не только здоровым организмом, внутренней гармонией, но и окружающей средой. Экодом — это возможность создать собственный экологически чистый оазис в условиях тотально загрязнённого мира.

Испанский экодом предназначен для комфортной жизни семьи из четырех человек.
Фото: Fablabhouse.com

Экодом не только обезопасит ваше здоровье, но и не будет наносить никакого вреда окружающей природе. Главная особенность такого дома — это экологически чистые, «дышащие» стройматериалы, которые после эксплуатационного срока утилизируются на месте естественным путём. В основном, конечно, используется дерево.

Австрийский экодом построен на высоте 2156 м над уровнем моря.
Фото: Michael Schmid/cs.wikipedia.org

Следующим этапом создания экодома является установка энергосберегающих конструкций. К ним относят: теплосберегающие остекления окон и балконов, теплоизоляция потолков, полов, стен и пр. По оценкам специалистов, около 20% энергопотребления малоэтажных зданий уходит на «напрасные» теплопотери. Таким образом, рациональное использование жилой площади и правильное использование оборудования здания не только сделает ваш дом уютнее и теплее, но и позволит существенно сэкономить.

Установка гелиосистемы — важный аспект при строительстве экодома.
Фото: Elena Elisseeva/photos.com

В экодоме работа практически всех коммуникаций должна обеспечиваться за счёт природных ресурсов — солнца, земли, ветра и т.д. К бытовым альтернативным энергоисточникам или установкам возобновляемой энергии, в основном, относят гелиосистемы (солнечные батареи) и ветрогенераторы. Они необходимы для экономной работы электроприборов, отопления помещения и горячего водоснабжения. Напомним, что экодомом является лишь жильём с энергопотреблением не более 15 кВт·ч/кв. м в год.

Нестандартный дизайн экодома.
Фото: Jonny Walton/archipod.com

Естественно, все эти независимые энергосистемы стоят недёшево, но не зря дома, оборудованные ими, называют умными, энергоэффективными, пассивными в хорошем смысле слова. С помощью таких систем вы можете снизить потребление энергии в 5–10 раз. Они окупятся за 7–10 лет, но при этом невозможно не радоваться независимости от ненадёжных и наносящих вред природе традиционных энергетических систем. К тому же строительство экодома не требует особых усилий, таких как возведение котельных, прокладывание труб водяного отопления и пр.

В мире нет единого списка требований к строительству экодома. В каждой стране существует свой сандарт, с определёнными недостатками и достоинствами. Например, в Швейцарии энергоэффективный дом называется «минэнэрги», в Италии — южно-тирольский климатический дом.

Первый экодом в Украине.
Фото: Passivhausprojekte.de

Современный интерьер киевского экодома.
Фото: Passivhausprojekte.de

В 2008 году в Украине был построен первый полноценный экодом. Особого распространения строительство такого типа жилищ у нас пока не получило. А всё потому, что украинцы с опаской и недоверием относятся к технологическим новшествам, к тому же требующим значительных стартовых материальных затрат.

Миллиардер из России подарил Наоми Кэмпбелл экодом в форме глаза.
Фото: Topnews.ru

Экодом супермодели абсолютно автономен благодаря огромным солнечным батареям и системам по переработке сточных вод.
Фото: Topnews.ru

В современном мире для того, чтобы жить в экологически чистых условиях, необязательно строить хижину где-нибудь в глуши и отказываться от комфорта. Мы уже доказали, что экодом может быть оснащён всеми благами цивилизации, и при этом не вредить окружающей среде. Любое место пригодно для его строительства. Экодом — это настоящее автономное государство, где вы вырастите здоровое поколение в согласии с природой.

Высокому партийному чиновнику, который пытался бежать за рубеж в начале февраля, есть что рассказать о своём участии в многочисленных кровавых преступлениях. И, возможно, он уже рассказал о них американским дипломатам.

#img_left#Ван Лицзюнь, бывший начальник милиции и вице-мэр города Чунцина провинции Сычуань опасался, что глава компартии города Бо Силай намеревается убить его. Поэтому он 6 февраля приехал в американское консульство в городе Чэнду, что в 4 часах езды от Чунцина.

Он пробыл в консульстве около суток, и, согласно Французскому международному радио, передал американцам данные о злодеяниях, которые совершил он и его бывший соратник — Бо Силай, глава отделения компартии Чунцина. После этого Ван покинул Чэнду под охраной силовиков из Пекина.

Среди преступлений Вана самым громким оказалось его участие в принудительном извлечении органов у узников совести — последователей Фалуньгун (практика, которую правящий режим репрессирует). Ранее Ван, выступая публично, уже рассказывал, как он руководил извлечением органов.

Награда Вана

В 2006 году, спустя три года после того, как он стал начальником милиции в городе Цзиньчжоу провинции Ляонин, Ван был награждён — однако не за борьбу с преступностью. Ван изучал лучшие способы пересадки органов, изъятых у заключённых (которые, возможно, были ещё живы во время операции). Он проводил свои исследования на реальных операциях по пересадке.

Ван получил награду в сентябре 2006 года от фонда Guanhua — благотворительной организации, которая, согласно статуту, популяризировала научно-технологические достижения среди молодёжи. Согласно официальному сайту этой организации, она непосредственно подчиняется молодёжной лиге компартии.

В своей речи, которая все ещё доступна онлайн (архив здесь), Ван благодарит персонал Guanhua за «постоянные визиты» в провинцию Ляонин, чтобы оценить его работу.

Он отмечает, что однажды представителям Guanghua даже пришлось срочно вернуться из-за границы, чтобы присутствовать на его эксперименте. «Они хотели наблюдать за пересадкой органов и сделали вывод: пересадка органов приносит пользу обществу и улучшает работу китайских правоохранителей гуманным и демократическим образом», — сказал Ван.

«Как все мы знаем, так называемое „исследование на местах“ [которое я провёл] является результатом нескольких тысяч трудоёмких операций по пересадке органов», — добавил он.

Ван получил премию в качестве руководителя «Центра психологических исследований», который, согласно данным на сайте министерства коммерции, относится к департаменту общественной безопасности города Цзиньчжоу.

В кратком описании Центра указывается, что у организации налажены связи и обмен опытом с университетами более чем в 10 странах. Между тем, как на письма по электронной почте, так и на звонки в эту исследовательскую организацию никто не ответил.

В своей речи Ван сказал: «Как для милиционера-ветерана, очень занятно наблюдать, как кого-то казнят, или чьи-то органы пересаживаются в тела других людей. Это огромные усилия, которые включают старательную работу многих людей. Президент организации Guanghua Цзиньян и его подчинённые присутствовали прямо на операциях, они получили опыт вместе с нами».

Выступая на церемонии вручения этой премии, глава фонда Guanghua Жень Цзиньян пояснил, что Ван Лицзюнь был награждён за «фундаментальные исследования и эксперименты», благодаря которым пациент сможет быстрее адаптироваться к пересаженным органам.

«Они создали совершенно новую защитную жидкость, — сказал Жень. — После испытаний на животных и клинических операций они сделали важное открытие — люди быстрее уживаются с новой почкой или печенью, в которые вводится такая жидкость».

Однако исследователи, которые изучают практику пересадки органов в Китае, изумились этими комментариями и тем, что под ними подразумевается.

«Так называемое “исследование на местах”, о котором говорит Ван, означает или прямое место казни с присутствием машин скорой помощи, или, возможно, терапевтическое отделение, где органы извлекаются хирургическом путём», — сказал Этан Гутман, который ранее публиковал подробные отчёты об извлечении органов у китайских узников совести.

Он сказал, что инъекция, о которой они говорят, может быть «антикоагулянтом или экспериментальными медикаментами». Эти препараты снижают шансы того, что иммунная система отторгнет чужие органы, поскольку орган пересаживается из одного живого тела — в котором ещё бьётся сердце, но скоро остановится от шока — в другое, рассказал Гутман.

Он также добавил, что это «нормальная медицинская практика» в Китае, где больницы, военные госпитали и милиция работают сообща.

«Нет гарантии, что согласие было получено, — говорит Гутман. — Было выявлено множество доказательств, что жертвами могли стать мусульманские уйгуры, тибетские монахи, христиане или большое число последователей Фалуньгун. Другими словами, Ван Лицзюнь получил награду в лучшем случае за варварство».

Нет возможности узнать, какое количество жертв тех «тысяч» операций составляли уголовники, и сколько среди них было политзаключенных или узников совести, таких как последователи духовной практики Фалуньгун. К тому же, в Китае существует ряд ненасильственных правонарушений, за которые могут покарать смертной казнью, однако компартия не публикует статистику, уточняющую число казнённых человек и их злодеяния.

Дэвид Мэйтас, известный канадский правозащитник, и Дэвид Килгур, бывший госсекретарь по азиатско-тихоокеанскому региону, составили отчёт об извлечении органов у последователей Фалуньгун в Китае. Они установили, что за 6 лет с 2000 по 2005 года в Китае было проведено около 60 тыс. операций по пересадке органов, и последователи Фалуньгун, скорее всего, стали донорами органов для 41500 операций.

Иначе говоря, ориентировочно 2/3 всех органов, пересаженных в этот период, который частично совпадает со временем, когда Ван проводил своё «исследование», принадлежало узникам совести. И абсолютное большинство среди них могли составлять последователи Фалуньгун.

CQ Global Researcher, ведущий журнал о международных отношениях, сообщал, что Килгур и Мэйтас насчитали свыше 62 тыс. последователей Фалуньгун, которые были убиты ради их органов в период с 2000 по 2008 года.

Извлечение органов

По мнению экспертов, остаётся открытым один важный вопрос, который Ван умолчал, а именно: были ли мертвы заключённые перед тем, как у них изъяли органы. Если учесть механизм действия этой защитной инъекции, весьма вероятно, что сердца жертв всё ещё бились, когда их органы извлекались, говорят аналитики.

«Раньше китайские власти казнили путём выстрела, потом они перешли на использование инъекций, — говорит Мэйтас. — На самом деле, они не убивают посредством инъекции, а извлекают органы, в то время как тело ещё живо».

Когда орган извлекают из живого тела, он свежий и уровень отторжения его низкий. «Изъять орган сразу же после того, как головной мозг жертвы мёртв, — такое возможно, но гораздо сложнее, — говорит Мэйтас. — Орган заметно портится, как только умирает головной мозг. Однако если поддерживать жизнедеятельность тела с помощью инъекций, тогда можно извлекать органы в течение более длительного времени».

Разговор Вана с американскими дипломатами в Чэнду может пролить свет на информацию об инъекции, которую он использовал в операциях по пересадке органов в провинции Ляонин, а также подтвердить, существует ли практика принудительного извлечения органов в Китае.

Написанию статьи содействовала Софья Фан.

Читайте другие статьи по последним событиям в Китае в спецрубрике Великой Эпохи «Китайский режим переживает кризис». Аналитики по Китаю отмечают, что разгоревшаяся борьба за власть, вероятно, приведёт к реформированию политической системы страны. Проследите, как развивалась эта борьба в хронологическом порядке. Узнайте в лицо главных фигурантов борьбы за власть в правящей верхушке Китая.