Астрономам з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики вдалось зафіксувати дивовижне явище: вони сфотографували, як виглядає наднова під назвою Тихо через сотні років після вибуху.
#img_left#Виявилось, що на її місці й далі відбуваються цікаві процеси, а в рентгенівському світлі можна навіть побачити залишки вибуху — матеріал, розпорошений навкруги, продовжує світитись.
Астрофізики виявили, що після вибуху з’являлась зворотна ударна хвиля, завдяки якій залишки матеріалу на його місці нагріваються та випускають ультрафіолетове випромінювання, яке і вдалось сфотографувати.
Наднова Тихо з’явилась в результаті вибуху білого карлика, вважають вчені. Він був настільки потужним, що часточки кремнію та заліза були розпорошені навкруги зі швидкістю 5000 км/с.
Навіть зараз ударна хвиля від потужного вибуху і далі рухається простором всесвіту зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку в 300 разів. А швидкість зворотної ударної хвилі після вибуху була спочатку в 1000 разів більшою за швидкість звуку.
Що цікаво, група вчених на чолі з Хіроя Ямагучі виявила, що електрони на місці вибуху наднової нагріваються досі. Чому це відбувається, вчені пояснити не можуть, але вже планують дослідити, чи спостерігається такий самий ефект в інших наднових.
Вибух наднової Тихо був описаний в 1572 році данським астрономом Тихо Браге. Поява такого явища на небі приголомшила людей, які вважали, що небеса є незмінними. Протягом року яскраву супернову можна було побачити на небосхилі.
В ночь с 25 на 26 ноября в 10 областях Украины в результате порывов ветра, которые сопровождались дождём и снегом, было обесточено 638 населённых пунктов, сообщает пресс-служба ГСЧС.
#img_left#Сработали системы защиты линий электропередач в Тернопольской (263 н.п.) и Хмельницкой областях (183 н.п.), а также частично в Ивано-Франковской (62) и Львовской областях (34), в результате чего отключилась электроэнергия.
В Винницкой и Черновицкой областях без света оказались 25 и 23 населённых пункта соответственно. В Житомирской и Ровенской ― по 19. В Киевской ― 9 и Кировоградской ― 1 населённый пункт.
Сейчас во многих областях продолжаются работы по восстановлению подачи электричества, а также очистка дорог от снега и поваленных деревьев.
В частности, в Хмельницкой области организован штаб по ликвидации последствий непогоды. На участках автомобильных дорог Стрый―Тернополь―Кировоград―Знаменка и Житомир―Черновцы спасатели ликвидировали пробку из 27 грузовых автомобилей, образовавшуюся в результате снежных заносов.
Відповідно до рішення, яке в Центральному комітеті Комуністичної партії Китаю оголосили 15 листопада, сумнозвісна система виправно-трудових таборів в Китаї була скасована. Однак багато ув’язнених змін не відчують.
Ворота трудового табору Масаньцзя, який набув дурної слави через жорстокі тортури і сексуальне насильство, що застосовуються в ньому до ув’язнених. 15 листопада китайський режим оголосив про намір закрити всі трудові табори. Фото: Велика Епоха
Реформу трудової системи під назвою «лаогай» офіційно представили в Китаї в середині 1950-х. У трудові табори стали відправляти наркоманів, злодіїв, убивць та інших злочинців. Разом з цим такі місця позбавлення волі використовувалися режимом, щоб покарати «інакодумців».
За даними правозахисної організації Human Rights Watch, лаогай або трудові табори використовуються для ув’язнення «тих, хто критикує уряд, подає клопотання в офіційні органи, інформаторів, правозахисників, членів підпільних християнських церков або заборонених релігійних течій, а також інших, у кому бачать „загрозу для громадського порядку“».
З початку переслідування в 1999 році духовної практики Фалуньгун, також відомої як Фалунь Дафа, значне число ув’язнених у таборах почали становити практикувальники цієї системи цігун (дихально-оздоровча практика), що стала популярною в Китаї. Тодішній глава компартії Цзян Цземінь почав кампанію з переслідування Фалуньгун, побоюючись його популярності і кидаючи виклик його принципам, які відповідають традиційним віруванням в Китаї і розходяться з офіційною ідеологією компартії.
У звіті про права людини в Китаї, підготовленому в 2008 році Держдепартаментом США, пишеться: «Деякі іноземні спостерігачі підрахували, що послідовники Фалуньгун становлять не менше половини з 250 тисяч офіційно зареєстрованих ув’язнених у трудових таборах».
Більшість незалежних експертів сходяться на думці, що кількість ув’язнених у лаогай значно перевищує число «офіційно зареєстрованих ув’язнених». Дослідник Етан Гутман каже, що в таборах може міститися від 4 до 6 мільйонів осіб. На його думку, в будь-який період часу кількість ув’язнених практикувальників Фалуньгун становить від 600 тисяч до 1,2 мільйона осіб.
Змінили назву
Нещодавня заява про скасування трудових таборів не стала повною несподіванкою. Прем’єр Лі Кецян раніше повідомляв, що до березня такі місця ув’язнення будуть реформовані, і принаймні з червня цього року з’являються повідомлення про закриття трудових таборів.
У деяких випадках, однак, трудовий табір «закривається», просто змінивши табличку. Як повідомляють державні «Вечірні правові вісті», деякі трудові табори просто змінили свої назви на «тюрми» і «наркологічні центри», не відмовляючись від примусової праці ув’язнених.
Після того як жіночий виправно-трудовий табір Чунціна змінив свою назву на «Центр примусової ізоляції та реабілітації наркоманів», практикувальників Фалуньгун в ньому й надалі катували ті ж самі охоронці, повідомляє Minghui.org, сайт послідовників Фалуньгун, на якому розміщується інформація про переслідування.
На цій ілюстрації зображені катування під назвою «лава тигра», в ході яких ув’язненим піднімають і фіксують ноги, що викликає жахливий біль. Такі тортури використовуються в китайських трудових таборах, а також у центрах промивання мізків, в які будуть відправляти в’язнів совісті після того, як влада Китаю заявила про скасування трудових таборів. Ілюстрація: Minghui.org
Чжоу Хоуфан, який раніше звертався з клопотанням до уряду, розповів «Великій Епосі», що починаючи з 2012 року він пробув більше року в трудовому таборі міста Хенян провінції Хунань в південному Китаї. У той час трудовий табір змінив свою назву на Хенянський міський центр лікування наркоманії, але ув’язнений не був звільнений, і до нього й далі застосовували тортури.
Деякі в’язні трудових таборів з числа практикувальників Фалунь Дафа були переведені в інші місця ув’язнення після того, як трудові табори почали закривати.
Лі Юнпін, практикувальник Фалуньгун із Пекіна, відмовився зректися своєї віри і був переведений в липні цього року з пекінського трудового табору Сінань в Січенський центр промивання мізків в передмісті Пекіна, повідомляє «Мінхуей».
Центри перевиховання
У той час як трудові табори закриваються, інші подібні установи для затримання, катування і «промивання мізків» практикувальників Фалуньгун та інших в’язнів сумління й далі функціонують.
«Це характерно для Комуністичної партії Китаю: зробити видиму зміну на поверхні, щоб зміцнити свій імідж, тоді як за лаштунками цей бізнес досі працює», — говорить Леві Броуд, виконавчий директор Інформаційного центру Фалунь Дафа.
«Ми бачимо, що практикувальників Фалуньгун відправляють у в’язниці або (після показових судів) в «центри перевиховання», відомі також як «центри промивання мізків», які є ще більш непрозорими і неймовірно жорстокими, ніж трудові табори, — сказав Броуд. — Катування людей у цих центрах може бути навіть гіршим, ніж у трудових таборах».
В цьому колажі зібрані різні фото, що зображують катування, які застосовуються в трудових таборах Китаю. У ряді ЗМІ минулого року була піднята тема про те, що в китайських трудових таборах використовують жорстокі тортури. Фото: Minghui.org
«Велика Епоха» повідомляла, що недавно Комуністична партія Китаю запустила трирічну кампанію з «перетворення» послідовників Фалуньгун, змушуючи їх відмовитися від своїх переконань. Про це йдеться в багатьох повідомленнях на офіційних сайтах по всьому Китаю. У деяких районах офіційно була поставлена мета «перетворити» 100% практикувальників Фалуньгун.
«Без наказу з боку китайського уряду ніяких змін у сфері [затримання в’язнів совісті] не відбудеться. Таке явище, як стримування особистої волі та позбавлення громадянських прав, не зменшиться найближчим часом», — сказав Тан Цзітянь, китайський адвокат, в ефірі радіо «Голос Надії» («SOH»). — Таке придушення триватиме таємними способами в таких місцях, як центри з промивання мізків, які не менш небезпечні, ніж лаогай».
Чжао Пей, політичний аналітик, який стежить за ситуацією в Китаї, сказав SOH, що «після скасування системи лаогай влада, можливо, придушуватиме людей, використовуючи [тюремні] ув’язнення ще більш серйозні, ніж лаогай».
Жорстокі тортури викликали резонанс у пресі
Ситуація з трудовими таборами в Китаї торік набула розголосу в ЗМІ всередині і поза Китаєм.
Торік перед Хеллоуїном Джулі Кейт, мешканка штату Орегон, відкрила коробку з прикрасами для Хеллоуїна, які вона замовила з Китаю. У ній вона виявила лист з проханням про допомогу, який написав хтось із в’язнів трудового табору Масаньцзя в провінції Ляонін на півночі Китаю.
У листі, написаному олівцем ламаною англійською, просили людину, яка його прочитає, зв’язатися зі «світовими правозахисними організаціями». У листі розповідалося, як ув’язнені працювали більш ніж по 15 годин на день «практично безкоштовно» і зазнавали «безжальних тортур». Велике число ув’язнених є практикувальниками Фалуньгун, мовилося в листі.
Розповідь жінки надрукували в місцевій газеті, а потім її передрукували ЗМІ з усього світу.
У квітні цього року китайський журналіст Юань Лін опублікував статтю в китайському журналі «Lens» з описом різних методів катувань, які застосовуються в трудовому таборі Масаньцзя. Матеріал ґрунтувався на розповідях колишніх ув’язнених.
Затримані говорили, що їх били в обличчя розрядами електричних палиць, підвішували за руки і били, а також прив’язували розіпнутими на ліжку і залишали в такому положенні на багато годин — ці тортури носять назву «ліжко мерця».
Ду Бін, фотограф New York Times, зняв документальний фільм, заснований на інтерв’ю з 12 колишніми ув’язненими табору Масанцзя. Матеріал вийшов під назвою «» в Гонконзі і Тайвані.
«Мета зйомки такого фільму — розповісти громадськості те, про що вона повинна знати. У Масаньцзя з жінками не поводяться, як з жінками, вони мучать їх і примушують до рабської праці», — сказав Ду Бін в інтерв’ю каналу New Tang Dynasty (NTD).
Співробітники Дарницького відділення міліції вчора вдень у Києві затримали трьох паліїв автомобілів.
#img_left#Один чоловік збирався підпалити одразу три авто по вулиці Чавдар, 9. Зловмисника затримали на гарячому, коли він облив автотранспорт бензином і кинув ганчірки, щоб підпалити. Довести задумане до кінця йому завадив власник однієї з машин, пише з посиланням на прес-службу столичної ДАІ.
Ще двох співучасників вдалося затримати пізніше. Ними виявилися жителі Харкова. Раніше їх притягали до відповідальності за автоугони і крадіжки в авто. Всім загрожує позбавлення волі від 3 до 15 років.
Нагадаємо, за даними ДСНС в листопаді у Києві зловмисники підпалили 38 автомобілів, а за останній тиждень ― 14. З них п’ять авто вигоріли повністю.
Сотрудники Дарницкого отделения милиции вчера днём в Киеве задержали троих поджигателей автомобилей.
#img_left#Один мужчина намеревался поджечь сразу три авто по улице Чавдар, 9. Злоумышленника задержали на горячем, когда он облил автотранспорт бензином и бросил тряпки, чтобы поджечь. Довести задуманное до конца ему помешал владелец одной из машин, пишет со ссылкой на пресс-службу столичного ГАИ.
Ещё двоих соучастников удалось задержать позже. Ими оказались жители Харькова. Ранее их привлекали за автоугоны и кражи в авто. Всем грозит лишение свободы от 3 до 15 лет, при этом они должны будут выплатить компенсацию стоимости уничтоженных авто.
Мотивы злоумышленников, их возраст и обстоятельства поджогов сейчас выясняют, как сообщили в Дарницком отделении милиции. Их также проверяют на причастность к другим поджогам, совершённым по Украине.
По данным ГСЧС за ноябрь в Киеве подожги 38 автомобилей, а за последнюю неделю ― 14. Из них пять авто сгорели полностью.
Напомним, в 2012 году киевская милиция также задерживала поджигателей машин. Это были не «народные мстители», которые хотят бороться с парковкой во дворах и на зелёных зонах, а преступники, получившие заказ. Им заплатили тогда по 1000 гривен. Они сообщили, что познакомились с заказчиком в кафе, который попросил их поджечь микроавтобус «Хюндай».
В соответствии с решением, которое в Центральном комитете Коммунистической партии Китая огласили 15 ноября, печально известная система исправительно-трудовых лагерей в Китае была упразднена. Однако многие заключённые изменений не ощутят.
Ворота трудового лагеря Масаньцзя, который приобрёл плохую известность из-за жестоких пыток и сексуального насилия, которые применяются в нём к заключённым. 15 ноября китайский режим объявил о намерении закрыть все трудовые лагеря. Фото: Велика Епоха
Реформу трудовой системы под названием «лаогай» официально представили в Китае в середине 1950-х. В трудовые лагеря стали отправлять наркоманов, воров, убийц и других преступников. Вместе с этим такие места лишения свободы использовались режимом, чтобы наказать «инакомыслящих».
По данным правозащитной организации Human Rights Watch, лаогай или трудовые лагеря используются для заключения «тех, кто критикует правительство, подаёт ходатайства в официальные органы, осведомителей, правозащитников, членов подпольных христианских церквей или запрещённых религиозных течений, а также других, в ком видят «угрозу для общественного порядка».
С начала преследования в 1999 году духовной практики Фалуньгун, также известной как Фалунь Дафа, значительное число заключённых в лагеря стали составлять практикующие по этой, ставшей популярной в Китае, системе цигун. Тогдашний глава компартии Цзян Цзэминь начал кампанию по искоренению Фалуньгун, опасаясь его популярности и бросая вызов его принципам, которые соответствуют традиционным верованиям в Китае и расходятся с официальной идеологией компартии.
В отчёте о правах человека в Китае, подготовленном в 2008 году Госдепартаментом США, пишется: «Некоторые иностранные наблюдатели подсчитали, что последователи Фалуньгун составляют не менее половины из 250 тысяч официально зарегистрированных заключённых в трудовых лагерях».
Большинство независимых экспертов сходятся во мнении, что количество заключённых в лаогай значительно превышает число «официально зарегистрированных заключённых». Исследователь Этан Гутман говорит, что в лагерях может содержаться от 4 до 6 миллионов человек. По его мнению, в любой период времени количество заключённых практикующих Фалуньгун составляет от 600 тысяч до 1,2 миллиона человек.
Изменили название
Недавнее заявление об отмене трудовых лагерей не стало полной неожиданностью. Премьер Ли Кэцян ранее сообщал, что к марту такие места заключения будут реформированы, и по крайней мере с июня этого года появляются сообщения о закрытии трудовых лагерей.
В некоторых случаях, однако, трудовой лагерь «закрывается», просто сменив табличку. Как сообщают государственные «Вечерние правовые вести», некоторые трудовые лагеря просто изменили свои названия на «тюрьмы» и «наркологические центры», не отказываясь от принудительного труда заключённых.
После того как женский исправительно-трудовой лагерь Чунцина изменил своё название на «Центр принудительной изоляции и реабилитации наркоманов», практикующих Фалуньгун в нём продолжали пытать те же самые охранники, сообщает Minghui.org, сайт последователей Фалуньгун, на котором размещается информация о преследованиях.
На этой иллюстрации изображена пытка под названием «скамья тигра», в ходе которой заключённому поднимают и фиксируют ноги, что вызывает мучительные боли. Такие пытки используются в китайских трудовых лагерях, а также в центрах промывания мозгов, в которые будут отправлять узников совести после того, как власти Китая заявили об упразднении трудовых лагерей. Иллюстрация: Minghui.org
Чжоу Хоуфан, который ранее обращался с ходатайством к правительству, рассказал «Великой Эпохе», что начиная с 2012 года он пробыл больше года в трудовом лагере города Хэнян провинции Хунань в южном Китае. В то время трудовой лагерь изменил своё название на Хэнянский городской центр лечения наркомании, но заключённый не был освобождён, и к нему продолжали применять пытки.
Некоторые узники трудовых лагерей из числа практикующих Фалунь Дафа были переведены в другие места заключения после того, как трудовые лагеря стали закрывать.
Ли Юнпин, практикующий из Пекина, отказался отречься от своей веры и был переведён в июле этого года из пекинского трудового лагеря Синань в Сичэнский центр промывания мозгов в пригороде Пекина, сообщает «Минхуэй».
Центры перевоспитания
В то время как трудовые лагеря закрываются, другие подобные учреждения для задержания, пыток и «промывания мозгов» практикующих Фалуньгун и других узников совести продолжают функционировать.
«Это характерно для коммунистической партии Китая: сделать видимое изменение на поверхности, чтобы укрепить свой имидж, в то время как за кулисами этот бизнес продолжает работать», — говорит Леви Броуд, исполнительный директор Информационного центра Фалунь Дафа.
«Мы видим, что практикующих Фалуньгун отправляют в тюрьмы или (после показательных судов) в «центры перевоспитания», известные также как «центры промывания мозгов», которые являются ещё более непрозрачными и невероятно жестокими, чем трудовые лагеря, — сказал Броуд. — Пытки и истязание людей в этих центрах может быть даже ужаснее, чем в трудовых лагерях».
В этом коллаже собраны разные фото, изображающие пытки, которые применяются в трудовых лагерях Китая. В ряде СМИ в прошлом году была поднята тема о том, что в китайских трудовых лагерях используют жестокие пытки. Фото: Minghui.org
«Великая Эпоха» сообщала, что недавно Коммунистическая партия Китая запустила трёхлетнюю кампанию по «преобразованию» последователей Фалуньгун, заставляя их отказаться от своих убеждений. Об этом говорится во многих сообщениях на официальных сайтах по всему Китаю. В некоторых районах официально была поставлена цель «преобразовать» 100% практикующих Фалуньгун.
«Без приказа со стороны китайского правительства никаких изменений в сфере [задержания узников совести] не произойдёт. Такое явление, как сдерживание личной свободы и лишение гражданских прав, не уменьшится в ближайшее время», — сказал Тан Цзитянь, китайский адвокат, в эфире радио «Голос Надежды» («SOH»). — Такое подавление будет продолжаться тайными способами, в таких местах, как центры по промыванию мозгов, которые не менее опасны, чем лаогай».
Чжао Пэй, политический аналитик, который следит за ситуацией в Китае, сказал SOH, что «после упразднения системы лаогай власти, возможно, будут подавлять людей, используя [тюремные] заключения, ещё более серьёзные, чем лаогай».
Жестокие пытки вызвали резонанс в прессе
Ситуация с трудовыми лагерями в Китае в прошлом году получила огласку в СМИ внутри и вне Китая.
В прошлом году перед Хэллоуином Джули Кейт, жительница штата Орегон, открыла коробку с украшениями для Хэллоуина, которые она заказала из Китая. В ней она обнаружила письмо с просьбой о помощи, которое написал кто-то из узников трудового лагеря Масаньцзя в провинции Ляонин на севере Китая.
В письме, написанном карандашом на ломаном английском, просили человека, который его прочитает, связаться с «мировыми правозащитными организациями». В письме рассказывалось, как заключённые работали более чем по 15 часов в день «практически бесплатно», и подвергались «безжалостным пыткам». Большое число заключённых является практикующими Фалуньгун, говорилось в письме.
Рассказ женщины напечатали в местной газете, а потом его перепечатали СМИ со всего мира.
В апреле этого года китайский журналист Юань Лин опубликовал статью в китайском журнале «Lens» с описанием различных методов пыток, которые применяются в трудовом лагере Масаньцзя. Материал основывался на рассказах бывших заключённых.
Задержанные говорили, что их били в лицо разрядами электрических дубинок, подвешивали за руки и били, а также привязывали распятыми на кровати и оставляли в таком положении на много часов — эта пытка носит название «кровать мертвеца».
Ду Бин, фотограф New York Times, снял документальный фильм, основанный на интервью с 12 бывшими заключёнными лагеря Масанцзя. Материал вышел под названием «» в Гонконге и Тайване.
«Цель съёмки такого фильма — рассказать общественности то, о чём она должна знать. В Масаньцзя с женщинами не обращаются как с женщинами, они мучают их и принуждают к рабскому труду», — сказал Ду Бин в интервью каналу New Tang Dynasty ().
У Китаї існує ідіома 三令五申 (sān lìng wǔ shēn/сань лін у шень), яка буквально означає віддати три вказівки і п’ять разів пояснити. Вона вживається, коли доводиться повторювати одне і те ж розпорядження знову і знову, або багато разів щось пояснювати.
Сунь-цзи багато разів пояснював придворним дамам мову ударів у барабан, поки вони, нарешті, не зрозуміли. Ілюстрація: Флора Чун/Велика Епоха
У період Весни і Осені (770―476 до н.е.) знаменитий стратег Сунь-цзи* прийшов до правителя держави У, щоб показати йому свою основну роботу ― трактат «Мистецтво війни». Він запропонував допомогти в навчанні війська У, щоб зробити його державу могутнішою.
Щоб переконатися в тому, наскільки добре працює стратегія Сунь-цзи, правитель попросив його для початку застосувати її на жінках ― навчити 108 прислужниць цариці. Їх скликали разом і наказали виконувати вказівки Сунь-цзи.
Той розділив молодих дівчат на два загони, а на чолі їх поставив двох улюблених наложниць царя. Всім видали зброю і наказали вишикуватися в ряд.
Сунь-цзи почав вчити жінок розуміти бій барабанного дробу і пояснювати у найменших подробицях, як потрібно марширувати в чотирьох напрямках. Він також не раз говорив їм, що слід виконувати всі його накази, і пояснював, чому це так необхідно.
Коли Сунь-цзи запитав жінок, чи добре вони зрозуміли, як потрібно ходити вперед, назад, вліво і вправо, вони сказали, що все ясно зрозуміли.
І Сунь-цзи почав підготовку. Він став бити в барабан тактом, який позначає марширувати вправо. Але, на його розчарування, пані не виконували його накази, а тільки сміялися і жартували.
Сунь-цзи не став звинувачувати їх, а лише сказав: «Якщо командир не дав чіткої вказівки, то це його вина». Потім він ще кілька разів у різних ритмах повторив барабанний дріб, якому навчав придворних жінок до цього.
Після цього Сунь-цзи знову ударив у барабан і наказав крокувати вліво. Але замість виконання команди всі дами, в тому числі і командири загонів, захихотіли.
Цього разу Сунь-цзи строго сказав: «Коли віддано чіткий наказ, а йому не коряться ― це вина командира!», ― і наказав стратити двох керівників загонів.
Правитель, який спостерігав за навчанням, був вражений і попросив пощадити його наложниць. Але Сунь-цзи відповів, що на полі бою накази головнокомандувача важливіші наказів царя і всі солдати підкоряються генералу.
Таким чином, дві наложниці були страчені. Сунь-цзи призначив двох нових воєначальників-жінок і продовжив навчання. На цей раз всі стали досить серйозними і належним чином виконували накази.
Пізніше армія держави У, навчена Сунь-цзи, стала сильнішою і могутнішою.
Ідіома «три вказівки і п’ять пояснень», або «наказати кілька разів», виникла з цієї історії. Вона згадана в біографіях Сунь-цзи та У Ци в «Записах великого історика»**.
Примітка:
*Сунь-цзи (孙子) жив з 544 по 496 до н.е. Він справив значний вплив на китайську культуру, і як легендарна історична постать, і як автор трактату «Мистецтво війни» ― основної книги з військової стратегії. Сунь-цзи і його стратегії не раз згадуються в знаменитому романі «Трицарство».
**«Записи великого історика» охоплюють більше 2000 років історії Китаю (з 2600 р. до н.е. до 87 р. до н.е.). Були написані великим китайським істориком Сима Цянєм, який вважається батьком китайської історіографії.
В Китае существует идиома 三令五申 (sān lìng wǔ shēn/сань лин у шень), которая буквально означает отдать три указания и пять раз объяснить. Она употребляется, когда приходится повторять одно и то же распоряжение снова и снова, или многократно что-то объяснять.
Сунь-цзы много раз объяснял придворным дамам язык ударов в барабан, пока они, наконец, не поняли. Иллюстрация: Флора Чун/Великая Эпоха
В период Весны и Осени (770―476 до н.э.) знаменитый стратег Сунь-цзы* пришёл к правителю государства У, чтобы показать ему свою основную работу ― трактат «Искусство войны». Он предложил помочь в обучении войска У, чтобы сделать его государство более могущественным.
Чтобы убедиться в том, насколько хорошо работает стратегия Сунь-Цзы, правитель попросил его для начала применить её на женщинах — обучить 108 прислужниц царицы. Их созвали вместе и приказали им следовать указаниям Сунь-цзы.
Тот разделил молодых девиц на два отряда, а во главе их поставил двух любимых наложниц царя. Всем выдали оружие и приказали выстроиться в ряд.
Сунь-Цзы стал учить женщин понимать бой барабанной дроби и объяснять им в мельчайших подробностях, как нужно маршировать в четырёх направлениях. Он также не раз говорил им, что следует выполнять все его приказы, и объяснял, почему это так необходимо.
Когда Сунь-цзы спросил женщин, хорошо ли они поняли, как нужно шагать вперёд, назад, влево и вправо, они сказали, что всё ясно поняли.
И Сунь-Цзы начал подготовку. Он стал бить в барабан тактом, обозначающим, что нужно маршировать вправо. Но к его разочарованию дамы не последовали его приказу, а только смеялись и шутили.
Сунь-цзы не стал винить их, а лишь сказал: «Если командир не дал чёткого указания, то это его вина». Затем он ещё несколько раз в различных ритмах повторил барабанные дроби, которым обучал придворных женщин до этого.
После этого Сунь-цзы снова ударил в барабан и отдал приказ шагать влево. Но вместо исполнения команды все дамы, в том числе и командиры отрядов, захихикали.
На этот раз Сунь-цзы строго сказал: «Когда отдан чёткий приказ, а ему не повинуются ― это вина командира!», — и приказал казнить двух руководителей отрядов.
Правитель, наблюдавший за обучением, был потрясён и попросил пощадить его наложниц. Но Сунь-цзы ответил, что на поле боя приказы главнокомандующего важнее приказов царя и все солдаты повинуются генералу.
Таким образом, две наложницы были казнены. Сунь-цзы назначил двух новых военачальников-женщин и продолжил обучение. На этот раз все стали довольно серьёзными и надлежащим образом выполняли приказы.
Позже обученная Сунь-цзы армия государства У стала сильнее и могущественнее.
Идиома «три указания и пять объяснений», или «приказать несколько раз», возникла из этой истории. Она упомянута в биографиях Сунь-цзы и У Ци в «Записях великого историка»**.
Примечание:
*Сунь-цзы (孙子) жил с 544 по 496 до н.э. Он оказал значительное влияние на китайскую культуру, и как легендарная историческая фигура, и как автор трактата «Искусство войны» ― основной книги по военной стратегии. Сунь-цзы и его стратегии не раз упоминаются в знаменитом романе «Троецарствие».
**«Записи великого Историка» охватывают более 2000 лет истории Китая (с 2600 г. до н.э. до 87 г. до н.э.). Были написаны великим китайским историком Сыма Цянем, который считается отцом китайской историографии.
Традиционная японская пища считается едой долгожителей. Благодаря своеобразию ингредиентов и способов их приготовления, японская еда привлекает всё большее внимание людей, заботящихся о своём здоровье.
При упоминании японской еды многие думают о суши и роллах. И хотя, действительно, суши и роллы очень распространены в Японии и являются самыми любимыми блюдами, но составляют лишь малую долю традиционного японского питания.
Что же представляет собой еда долгожителей?
Традиционная японская кухня очень полезна для здоровья. Продукты, использующиеся в приготовлении блюд, питают организм веществами, предотвращающими старение клеток. Возможно, поэтому Япония — единственная страна с наибольшим числом долгожителей, многие из которых выглядят моложе своих лет.
Городок Кётанго в Киото славится наибольшим числом долгожителей старше 100 лет. Оставаться бодрыми и здоровыми людям, проживающим в этом городке, помогает еда из рыбы, водорослей и бобов.
В рамках программы, которая имеет целью изучить образ питания долгожителей, диетологи провели опрос 37 человек старше 100 лет, проживающих в Кётанго. В ходе опроса участников, были выделены 4 возрастных периода и все продукты были поделены на 297 позиций.
Результаты показали, что основой японского питания в этом городке является употребление местных овощей и рыбы. В частности, сушёные водоросли «хаба» и «вакамэ», соевый творог, салат, рыба, рис, варёные овощи или маринованные овощи. Долгожители говорят о своём рационе так: порции должны быть небольшими, но разнообразными. Приём пищи — 5–6 раз в день.
Основы японского питания
Итидзю сан сай, что в переводе значит трёхкомпонентные блюда, — основа японского питания. Трёхкомпонентные блюда состоят из одного основного и двух малых блюд и подаются с супом мисо и отварным рисом. Рыба — основная часть блюда — может подаваться как сырой (сашими), так и слегка проваренной или прожаренной.
2. Картофель таро, морская водоросль комбу или корень лопуха, морковь, редиска дайкон. Подаётся в варёном виде.
Следует заметить, что рацион зависит от времени года: японцы любят употреблять сезонную пищу, которая полезнее и проще в приготовлении.
Принципы японской кухни
1. Рыба
Благодаря содержанию жирных кислот омега-3, рыба значительно снижает риск возникновения болезни Альцгеймера, сердечно-сосудистых заболеваний, ревматического артрита и рака.
Исследования проведённые с 1980 по 1999 год, показали, что употребляя хотя бы раз в два дня рыбу, вы снижаете на 30% вероятность возникновения таких болезней, как паралич и порок сердца.
Японцы едят рыбу как на завтрак, так и на обед и ужин: копчёную, сырую, обжаренную, запечённую, тушёную. Самая любимая рыба японцев — лосось. Кроме этого, в японской кухне готовят угрей, тунцов, форелей и сардин.
Сардины очень популярны в Японии: они дешёвые и сытные, содержат кальций, докозагексаеновую и эйкозапентаеновую кислоты, а также большое количество нуклеиновой кислоты. Употребление такого количества полезных веществ предотвращает слабоумие и потерю памяти. Для сардин применяют особый способ приготовления: вначале высушивают на солнце, затем обжаривают, и съедают целиком.
2. Рис
Невозможно представить японскую кухню без рисового блюда. Японцы предпочитают круглый белый рис, который не склеивается в процессе приготовления. «Косихикари» — самый популярный сорт риса, имеет слегка сладковатый вкус.
Диетологи уверяют, что именно благодаря рису, основе высокоуглеводной диеты, японцы не страдают лишним весом и живут долго. Кроме этого, рис не содержит соли и холестерина.
3. Соя
Японцы готовят из сои суп мисо, творог тофу и соус. Соя низкокалорийна и богата протеинами.
4. Овощи
Приготовленные на пару или тушёные на рапсовом масле овощи очень популярны в Японии. Чаще всего готовят смеси: цуккини, белый лук, баклажаны, зелёный горошек, красный перец, грибы сиитаке, добавляя приправы типа кинзы.
Такая пища содержит необходимое количество калорий, богата витаминами и минералами.
5. Зелёный чай
Ещё один символ Японии — зелёный чай. Катехин, один из важных ингредиентов чая, замедляет процессы старения клеток и предупреждает появление различных возрастных болезней.
Известно, что Япония славится своими чайными церемониями, сами японцы пьют чай помногу раз в день, помня что «чай — это секрет долголетия. На горных склонах он расправляет свои листья, словно душа земли».
Традиційна японська їжа вважається їжею довгожителів. Завдяки своєрідності інгредієнтів і способів їх приготування, японська їжа привертає все більшу увагу людей, що піклуються про своє здоров’я.
Коли згадують японську їжу, багато хто думає про суші та роли. І хоча, дійсно, суші та роли дуже поширені в Японії, і є найулюбленішими стравами, але це лише мала частка традиційного японського харчування.
Що ж таке їжа довгожителів?
Традиційна японська кухня дуже корисна для здоров’я. Продукти, що використовуються в приготуванні страв, живлять організм речовинами, що запобігають старінню клітин. Можливо, тому Японія — єдина країна з найбільшим числом довгожителів, багато з яких виглядають молодше своїх років.
Городок Кетанго в Кіото славиться найбільшим числом довгожителів старше 100 років. Залишатися бадьорими та здоровими людям, які проживають в цьому містечку, допомагає їжа з риби, водоростей і бобів.
В межах програми вивчення способу харчування довгожителів дієтологи провели опитування 37 осіб старше 100 років, що проживають в Кетанго. Під час опитування учасників, були виділені 4 вікових періоди й всі продукти були поділені на 297 позицій.
Результати показали, що основою японського харчування в цьому містечку є вживання місцевих овочів і риби. Зокрема, сушені водорості «хаба» і «вакаме», соєвий сир, салат, риба, рис, варені овочі або мариновані овочі. Довгожителі говорять про свій раціон так: порції повинні бути невеликими, але різноманітними. Прийом їжі — 5–6 разів на день.
Основи японського харчування
Іти дзю сан сай, що в перекладі означає трикомпонентні страви, — основа японського харчування. Трикомпонентні страви складаються з однієї основної та двох малих страв, і подаються з супом місо і відвареним рисом. Риба — основна частина страви — може подаватися як сирою (сашимі), так і злегка провареною або просмаженою.
2. Картопля таро, морська водорість комбу або корінь лопуха, морква, редиска дайкон. Подається у вареному вигляді.
Слід зауважити, що раціон залежить від пори року: японці люблять вживати сезонну їжу, яка корисніша та простіша в приготуванні.
Принципи японської кухні
1. Риба
Завдяки вмісту жирних кислот омега-3, риба значно знижує ризик виникнення хвороби Альцгеймера, серцево-судинних захворювань, ревматичного артриту та раку.
Дослідження проведені з 1980 по 1999 рік, показали, що вживаючи хоча б раз на два дні рибу, ви знижуєте на 30% ймовірність виникнення таких хвороб як параліч і порок серця.
Японці їдять рибу як на сніданок, так і на обід та вечерю: копчену, сиру, обсмажену, запечену, тушковану. Найулюбленіша риба японців — лосось. Крім цього, в японській кухні готують вугрів, тунців, форелей і сардин.
Сардини дуже популярні в Японії: вони дешеві та ситні, містять кальцій, докозагексаїнову й ейкозапентаїнову кислоти, а також велику кількість нуклеїнової кислоти. Вживання такої кількості корисних речовин запобігає слабоумству та втраті пам’яті. Для сардин застосовують особливий спосіб приготування: спочатку висушують на сонці, потім обсмажують і з’їдають цілком.
2. Рис
Неможливо уявити японську кухню без рисової страви. Японці віддають перевагу круглому білому рису, який не склеюється в процесі приготування. «Косіхікарі» — найпопулярніший сорт рису, має злегка солодкуватий смак.
Дієтологи запевняють, що саме завдяки рису, основі високовуглеводної дієти, японці не страждають зайвою вагою й живуть довго. Крім цього, рис не містить солі та холестерину.
3. Соя
Японці готують з сої суп місо, сир тофу і соус. Соя низькокалорійна й багата протеїнами.
4. Овочі
Приготовані на пару або тушковані на рапсовій олії овочі дуже популярні в Японії. Найчастіше готують суміші: цукіні, біла цибуля, баклажани, зелений горошок, червоний перець, гриби шиітаке, додаючи приправи типу кінзи.
Така їжа містить необхідну кількість калорій, багата вітамінами і мінералами.
5. Зелений чай
Ще один символ Японії — зелений чай. Катехін, один із важливих інгредієнтів чаю, уповільнює процеси старіння клітин і попереджає появу різних вікових хвороб.
Відомо, що Японія славиться своїми чайними церемоніями, самі японці п’ють чай багато разів на день, пам’ятаючи що «чай — це секрет довголіття. На гірських схилах він розправляє свої листя, немов душа землі».
