Blog

Китайська кухня — це чарівне уміння творити з небаченого невідоме. Майстри умілим обробленням вихідної сировини стверджують свою владу над матеріалом. Так з’являються незвичні для нас страви, наприклад, свинина з ароматом риби, суп із ластівчиних гнізд, закуски з в’яленої медузи і молюсків, яловичина з фруктовим смаком, напої з коров’ячої жовчі і насіння лотоса.

#img_left#Але це все страви святкові, делікатеси, вони коштують недешево, а повсякденну їжу китайці готують із звичайних і знайомих нам продуктів, своєрідність в основному полягає в незвичному для нас обробленні вихідної сировини.

За принципами китайської кухні, страва повинна складатися з маленьких шматочків, щоб їх було зручно брати паличками і не потрібно було обробляти страву на тарілці. Тому особлива увага приділяється нарізанню продуктів на маленькі, однакові за формою і розміром шматочки. Далі вони дуже швидко за пару хвилин смажаться на сильному вогні в розжареній олії.

В одній страві зазвичай багато інгредієнтів, причому всі вони готуються роздільно, таким чином, все рівномірно просмажене. Звідси дві основні кулінарні таємниці, що полягають у правильному нарізанні і правильному обсмажуванні. Заздалегідь китайці нічого не готують, всі страви подаються на стіл прямо з плити.

Історія китайської кухні

Одна з найяскравіших рис китайської кухні — це її тісний зв’язок із давніми традиціями. Кулінарне мистецтво в Китаї почало зароджуватися близько 5000 років тому. У ті часи, коли китайці тільки навчилися користуватися вогнем, кулінарні методи були дуже простими — сирі продукти смажили на розжарених каменях у вогнищі. За переказами, першу керамічну посудину для приготування їжі придумав Хуан-ді, міфічний мудрець-государ, легендарний засновник даосизму, що правив в 26-му столітті до н.е.

#img_right#Найдавніші археологічні знахідки, пов’язані з культурою Луншань епохи неоліту, розкопані в місті Аньяне провінції Хенань, це цілий набір кухонного посуду: бронзові горщики, кухонні дошки, ножі, черпаки, лопатки та інше необхідне в господарстві начиння.

Відповідно виникали і різні способи приготування їжі. Люди навчилися варити, готувати на пару, попередньо обмазувати продукти глиною, а потім смажити, поклавши їх у багаття, смажити на рожні. Масло і олію почали використовувати в кулінарії значно пізніше. У період до династії Хань (206 р. до н.е. — 220 р. н.е.) китайські кухарі використовували тільки жир тварин. Під час династії Хань почали застосовувати олію, яку вичавлювали з насіння різних рослин.

Одну з перших кулінарних книг написав великий китайський філософ Конфуцій (4—5 ст. до н.е.), його рецепти є основою конфуціанської кухні, поширеної на батьківщині мудреця, у місті Цюйфу провінції Шаньдун. Були й інші стародавні історичні книги, що містять рецепти найскладніших страв. Одна з таких страв — це засмажена вівця. Процес її приготування був досить трудомістким, він складався з обсмажування і тушкування. В цю страву входило рисове борошно, густа паста з соєвих бобів, оцет і спеції.

Ці рецепти свідчили про розвиненість кулінарного мистецтва того часу. А в середні віки китайці навчилися готувати морозиво з фруктів із додаванням цукроподібної маси і соків.

У китайській кухні використовуються практично всі дари природи. Історично це обумовлено тим, що в країні відбувалися руйнівні війни, стихійні лиха, які спустошували країну, приводили до масового голоду. Нестаток і недоля змушували людей шукати все нові джерела харчування. З іншого боку заможні люди прагнули прикрашати свої банкети екзотичними стравами, такими як супи з плавників акули, ластівчиного гнізда, морські черепахи, в’ялені медузи, трепанги, змії, жаби, насіння лотоса тощо.

Філософія китайської кухні

У стародавньому Китаї не існувало чітких меж між наукою, філософією, релігією, а також між медициною і кулінарією. Згідно з китайською медициною, хвороба виникає через дисбаланс двох енергій світобудови інь і ян в організмі, ця теорія враховується у приготуванні їжі. Китайці намагалися збалансувати вміст інь і ян у своєму раціоні, щоб уникнути хвороб та емоційних проблем. Природу інь або «холодну» мають страви, в яких високий уміст води — фрукти, овочі, морепродукти і т.д. До природи ян або «теплої» належать страви з більш високим вмістом енергії — м’ясо, масло, гострі продукти і т.д. Керуючись цією теорією, у спеку треба їсти «холодну» їжу, а в холод — «теплу».

#img_left#Інша фундаментальна теорія китайської кухні — теорія про п’ять елементів. Вона говорить, що все у Всесвіті утворено з п’яти елементів — вогню, води, землі, дерева і металу. Звідси випливає ідея про п’ять смаків: солодкий, кислий, гіркий, солоний, пряний. Які, в свою чергу, також поділяються на інь і ян. До інь належить солодкий і пряний смак, до ян — гіркий, кислий і солоний.

Знаменитий китайський учений І Інь династії Шан уважав, що органи людського тіла мають зв’язок із п’ятьма смаковими відчуттями, тому різні страви, залежно від смаку, мають специфічні властивості, можуть підтримувати здоров’я і гармонію в тілі. Китайці вважають, що навіть такі незвичайні страви, як суп із ластівчиних гнізд, смажені скорпіони, мариновані личинки бджіл та інші подібні «ласощі» чинять тонізувальний, омолоджувальний ефект, підвищують чоловічу потенцію, покращують зір або слух.

Регіональна китайська кухня

Кулінарний Китай умовно можна розділити на чотири регіони: Пекін, Шанхай, Сичуань і Кантон. Кожен регіон використовував свої місцеві умови, що вплинуло на типовий набір продуктів і кулінарні традиції. Крім того, майже кожна провінція Китаю пропонує свою оригінальну кухню. Але все ж найбільш відомими є пекінська, шанхайська, сичуаньська і кантонська кухня, кожна з яких має свою специфіку і «фірмові» страви.

#img_right#Пекінська кухня відрізняється інтенсивним смаком. Крім імбиру і кунжутної олії, кухарі вживають багато часнику, цибулі-порею і стручкового перцю. Славиться ця кухня, перш за все, всесвітньо відомою стравою — «качкою по-пекінськи». Цей рецепт став популярний завдяки імператриці Цзи-Сі, яка намагалася зберегти молодість за допомогою качатини, і знайшла кухаря, який умів готувати качку так, щоб вона танула в роті, була дуже жирна, але при цьому не така канцерогенна, як звичайна качка.

Основу харчування на півночі складає пшениця, тому в пекінській кухні безліч різновидів борошняних виробів, які дуже люблять китайці: локшина, пельмені, парові пампушки. А ще велика кількість солінь і маринадів.

Шанхайська кухня кисло-солодка, в ній широко використовують різні сорти соєвого соусу, олію, рисове вино, устричний соус, оцет і цукор. Славляться в Шанхаї вугор із часником, медузи в кунжутному соусі, качині язички. Одна з найкрасивіших страв — «Хризантемовий короп у кисло-солодкому соусі», рибу ріжуть у формі пелюсток хризантеми і створюють із них квіти. Ще одна оригінальна страва шанхайської кухні — «Сяжень Гоба». Сяжень — це маленькі креветки, а Гоба — присохла на дні котла золотава скоринка рису. Її приносять до столу дуже гарячою, поливають томатним соусом із креветками. А кухня провінції Фуцзянь відома незвичайними супами, в ній готують суп із ластівчиних гнізд і суп з акулячих плавців.

Сичуаньська кухня дуже гостра, вона пахне ароматами коріандру, кропу, анісу, часнику. Славиться стравами зі свинини і соєвого сиру. Готують тут курчат із арахісом, копчену качку в чайному листі, жаб’ячі лапки, королівські креветки з часником, м’ясні нитки з рибним ароматом, тофу (сир із квашеної сої) з перцем.

Кантонська кухня швидше витончена, ніж різка, частіше солодка, ніж гостра. Найвідоміші страви в ній готують із морепродуктів, але в хід іде практично все що можна. Як кажуть у Китаї: «Немає неїстівних продуктів, є погані кухарі». Одна з найпопулярніших страв «Дім сум» — маленькі пиріжки, їх подають у бамбукових кошиках, а також приготовлена на пару риба, рис по-кантонськи, суп із акулячих плавців. Є й екзотичні страви з м’яса собаки, змій і черепах. Одна з них називається «Битва тигра з драконом», вона готується з м’яса кішки і змії.

Етикет

У Китаї приймання їжі є культурною традицією, сама їжа — даною небом, тому за столом скрупульозно дотримується етикет, а поняття «перекусити» взагалі відсутнє. Застілля має свої особливості, з якими краще ознайомитися перед відвідуванням китайського ресторану.

#img_left#У порівнянні зі звичним для нас порядком, все відбувається навпаки — чай гостям пропонують перед початком трапези, а суп подають на закінчення. Десерт не подають, оскільки солодощі і фрукти входять до складу основних страв.

Ось що пише у своїй книзі з цього приводу Всеволод Овчинніков, журналіст і письменник: «Випити чаю перш, ніж сісти за стіл, дуже корисно. Це все одно, що прогріти мотор перед виїздом із гаража, а гостро-кислі супи наприкінці бенкету теж допомагають травленню. Вони освіжають і протвережують краще, ніж чашка кави. Випивши піалку такого супу, відчуваєш, що вісім або навіть дванадцять з’їдених страв «полягали на свої місця».

Отже, гостей саджають за круглий стіл, особисто для себе замовляти щось не прийнято, кожна подана страва призначається для всіх. Першим замовляє свою улюблену страву головний гість, потім — наступний за рангом і так далі, господар завершує замовлення таким чином, щоб вийшов удалий набір страв.

У такий набір бажано включити страви з м’яса, птиці, риби, морепродуктів, овочів. Тому ходити в китайський ресторан краще великою компанією. Їжа подається на великих тарілках. Обертаючи коло в центрі столу, кожен накладає собі те, що він хоче. Кожному гостю обов’язково подають піалу з прісним рисом. На знак поваги до гостя господар підкладає в його піалу добавку своїми паличками. Китайці їдять акуратно і не поспішаючи, насолоджуючись смаком. Якщо під час приймання їжі хтось кине недоїдки на підлогу, то це на удачу.

#img_right#З алкогольних напоїв, для офіційного бенкету, зазвичай надається перевага шаосінському вину, його прийнято пити підігрітим із крихітних нефритових або фарфорових піалок. На знак шанобливості, пропонуючи тост, потрібно правою рукою підняти чашу, а лівою притримувати її денце. «Ганбей» — вигукують китайці, коли випивають на застіллі. У перекладі це слово означає «сухий стакан», або, як кажуть, — «пий до дна».

Сервірування столу зазвичай виконується без різких кольорових контрастів у рівній гамі, найчастіше біло-синій. Із столових приладів перед гостем на підставці лежать лише палички, до речі не залишайте їх у своїй тарілці, оскільки вони схожі на палички для пахощів під час поминок.

Після деяких страв, таких як «качка по-пекінськи», гостям розносять піали з водою і шматочками лимона. Тільки пити її не потрібно, сполосніть у ній пальці.

Але в цілому іноземцям не потрібно знати всі тонкощі китайського етикету, головне проявляти повагу і ввічливість.

У Лондоні на Вімблдонському турнірі у фінальному матчі 30-річний швейцарець Роджер Федерер зламав опір 25-річного британця Енді Маррея.

Для Роджера даний титул став п’ятим в поточному сезоні, 75-м у професійній кар’єрі і 17-м на турнірах Великого шолома.

Завдяки перемозі швейцарець зміг повторити досягнення Піта Сампраса і Вільяма Реншоу, які перемагали також тут по сім разів.

Крім того вже з понеділка Федерер поверне собі першу сходинку світового рейтингу, обійшовши серба Новака Джоковича та іспанця Рафаеля Надаля.

фінал

Роджер Федерер – Енді Маррей – 3:1 (4:6, 7:5, 6:3, 6:4) #img_gallery#

В Лондоне на Уимблдонском турнире в финальном матче 30-летний швейцарец Роджер Федерер сломил сопротивление 25-летнего британца Энди Маррея.

Для Роджера данный титул стал пятым в текущем сезоне, 75-м в профессиональной карьере и 17-м на турнирах Большого шлема.

Благодаря победе швейцарец смог повторить достижения Пита Сампраса и Уильяма Реншоу, которые побеждали также здесь по семь раз.

Кроме того уже с понедельника Федерер вернет себе первую строчку мирового рейтинга, обойдя серба Новака Джоковича и испанца Рафаэля Надаля.

Финал



Роджер Федерер — Энди Маррей — 3:1 (4:6, 7:5, 6:3, 6:4) #img_gallery#

Традиционная тибетская медицина, как одна из самых древних в мире, является глобальной системой врачевания, которая служила народу Тибета на протяжении столетий.

#img_left#Основная задача тибетской медицины — поддержание здоровья человека — осуществляется через равновесие трёх систем: рлунг («ветер»), бедкен («слизь») и трипа («жёлчь»). Неправильное состояние этих систем, их дисбаланс в теле и является главной причиной заболевания. Также существуют дополнительные причины, которыми нельзя пренебрегать при диагностике и лечении болезней: неправильный образ жизни человека, его индивидуальная восприимчивость, неправильное питание и воздействия времён года.

В трактате Чжудши («Четыре основы») изложены теоретические основы тибетской медицины. Эта книга содержит в себе тысячелетний опыт индийской, китайской и тибетской медицины. Чжудши состоит из частей: «Ца-чжуд» («Определение медицины»), «Шед-чжуд» («Теоретическая медицина»), «Маннаг-чжуд» («Клиническая медицина»), «Чи-чжуд» («Фармацея», или «Инструментарий медицины»). В этом трактате говорится о способах лечения и диагностики более чем 500 болезней, приводятся рецепты приготовления лекарств. Он содержит практические советы и рекомендации относительно питания и образа жизни для сохранения физического и духовного здоровья.

Согласно Чжудши, определённая физиологическая система имеет соответствующие области проявления: трипа зарождается в области печени и желчного пузыря, рлунг — в пояснице, бедкен — в грудной клетке. От системы бедкен зависит активность органов и тканей. Нарушение бедкен приводит к возникновению диабета, ожирения и опухолей. Рлунг — своего рода высшая нервная система, отвечающая за разум и движение всех мышц, от неё зависит состояние всего организма.

Тибетская медицина подразделяет все болезни на два основных класса: болезни жара и болезни холода. К болезням жара относят все воспалительные процессы в теле. К болезням холода — болезни, в основе которых лежат функциональные нарушения. Согласно Чжудши, причиной болезней жара являются нарушения в системе трипа и частично нервной системы рлунг; болезней холода — нарушение всех трёх систем. Болезни системы бедкен считаются патологически холодными, болезни трипа — горячими.

Для диагностики заболеваний тибетские врачи восточной медицины используют более 30 различных приёмов. Один из основных — пульсодиагностика, в которой выделяется около 360 показаний пульса, по которым можно определить состояние организма человека. После установления диагноза врач тибетской медицины подбирает лечебные средства, большое значение уделяется лекарственным травам и драгоценным камням.

Продолжение следует…

Традиційна тибетська медицина як одна з найдавніших у світі, є глобальною системою лікування, яка служила народу Тибету протягом століть.

#img_left#Основне завдання тибетської медицини — підтримка здоров’я людини — здійснюється через рівновагу трьох систем: рлунг («вітер»), бедкен («слиз») і тріпа («жовч»). Неправильний стан цих систем, їх дисбаланс в тілі, й є головною причиною захворювання. Також існують додаткові причини, якими не можна нехтувати при діагностиці та лікуванні хвороб: неправильний спосіб життя людини, її індивідуальна сприйнятливість, неправильне харчування та вплив пір року.

У трактаті Чжудші («Чотири основи») викладені теоретичні основи медицини Тибету. Ця книга містить в собі тисячолітній досвід індійської, китайської та тибетської медицини. Чжудші складається з частин: «Ца-Чжуд» («Визначення медицини»), «Шед-Чжуд» («Теоретична медицина»), «Маннаг-Чжуд» («Клінічна медицина»), «Чи-Чжуд» («Фармацея» , або «Інструментарій медицини»). У цьому трактаті йдеться про способи лікування та діагностики більш ніж 500 хвороб, наводяться рецепти приготування ліків. Він містить практичні поради та рекомендації щодо харчування та способу життя для збереження фізичного та духовного здоров’я.

Згідно Чжудші, конкретна фізіологічна система має відповідні ділянки, де вона проявляється: тріпа зароджується в області печінки і жовчного міхура, рлунг — в попереку, бедкен — в грудній клітці. Від системи бедкен залежить активність органів і тканин. Порушення бедкен призводить до виникнення діабету, ожиріння і пухлин. Рлунг — свого роду вища нервова система, що відповідає за розум і рух всіх м’язів, від неї залежить стан усього організму.

Тибетська медицина поділяє всі хвороби на два основні класи: хвороби спеки і хвороби холоду. До хвороб спеки відносять всі запальні процеси в тілі. До хвороб холоду — хвороби, в основі яких лежать функціональні порушення. Згідно Чжудші, причиною хвороб спеки є порушення в системі тріпа і частково нервової системи рлунг; хвороб холоду — порушення всіх трьох систем. Хвороби системи бедкен вважаються патологічно холодними, хвороби тріпа — гарячими.

Для діагностики захворювань тибетські лікарі східної медицини використовують більше 30 різних прийомів. Один з основних — пульсодіагностика, в якій виділяється близько 360 показань пульсу, за якими можна визначити стан організму людини. Після встановлення діагнозу лікар тибетської медицини підбирає лікарські засоби, велике значення приділяється лікарським травам і коштовним каменям.

Далі буде…

В «Парке Киевская Русь» под Киевом празднование Купала прошло по-древнерусскому.

Участники действа символически прощались с весенним солнцем — Ярилой и встречали летнее — Купала. Традиционно на закате сожгли чучело Ярила, а в костёр бросали старые вещи, связанные с несчастьем и болезнями — таким образом, говорят, избавились от негатива.

«Всё это не выдумки. Это попытка реконструировать те представления, те обряды, которые выполняли наши мудрые, красивые предки», — говорит режиссёр-постановщик праздника Александр Андриенко.

Встречали Купала по древнерусским обычаям — с хлебом. Организаторы действа утверждают, что именно так праздновали на Руси.

#img_center_nostream#

Напоминали древние времена и соревнования мужчин во владении мечом. Девушки же в это время плели венки из полевых цветов, учились изготавливать кукол-мотанок и расписывать стекло. Каждому нашлось занятие: все желающие могли ознакомиться с ремёслами, обычаями и культурой Киева Х—ХIII века.

А вечером всех присутствующих, как и в давние времена, объединил огромный костёр: взрослые и дети — все взялись за руки и начали водить хороводы.

Чемпіон світу в суперважкій вазі українець Володимир Кличко успішно захистив свої титули, перемігши в шостому раунді технічним нокаутом американця Тоні Томпсона.

Для Володимира ця перемога стала 58-ю і 51-ю — нокаутом. #img_gallery#

У «Парку Київська Русь» під Києвом святкування Купала пройшло по-давньоруському.

Учасники дійства символічно прощалися з весняним сонцем — Ярилом і зустрічали літнє — Купала. Традиційно на заході сонця спалили опудало Марени, яка символізує зло. Кидали у вогнище також старі речі, які пов’язані з нещастям та хворобами — таким чином, кажуть, позбавилися від негативу.

«Усе це не вигадки. Це спроба реконструювати ті дійства, ті обряди, які виконували наші мудрі, красиві предки», — каже режисер-постановник свята Олександр Андрієнко.

Зустрічали Купала за давньоруським звичаєм — із хлібом. Організатори дійства стверджують, що саме так святкували на Русі.

#img_center_nostream#

Нагадувало давні часи і змагання чоловіків у володінні мечем. Дівчата ж у той час плели вінки з польових квітів, вчилися виготовляти ляльок-мотанок та розписувати скло. Кожному знайшлося заняття: всі охочі могли ознайомитись із ремеслами, звичаями та культурою Києва Х—ХІІІ століття.

А увечері всіх присутніх, як і в давні часи, об’єднало величезне багаття: хлопці і дівчата, старші люди й діти — всі взялися за руки й почали водити хороводи.

Чемпион мира в супертяжелом весе украинец Владимир Кличко успешно защитил свои титулы, победив в шестом раунде техническим нокаутом американца Тони Томпсона.

Для Владимира эта победа стала 58-й и 51-й – нокаутом.#img_gallery#