Blog

Ураган «Сенді» спричинив аварію на нафтопереробному заводі Motiva в штаті Нью-Джерсі. У результаті в затоку Вудбрідж витекло понад 1,1 млн літрів нафтопродуктів.

Як повідомляє CNN з посиланням на представника берегової охорони Рассела Тіббетса, на підприємстві тріснули два паливних резервуари. Через це частина палива витекла в розташовану поруч затоку. Зараз на місці аварії працюють ліквідатори на пересувній вакуумній насосній станції.

Також у зв’язку зі збитками, які принесла буря, на східному узбережжі США піднялися ціни на бензин на 20―30%. Не працюють майже всі нафтопереробні заводи.

Нагадаємо, ураган «Сенді» налетів на східну частину США в ніч на 30 жовтня. Найбільший збиток нанесений штатам Нью-Йорк, Нью-Джерсі і Меріленд. Налічується вже не менше 72 людини, які загинули від удару стихії.

Ураган «Сэнди» вызвал аварию на нефтеперерабатывающем заводе Motiva в штате Нью-Джерси. В результате в залив Вудбридж вытекло более 1,1 млн литров нефтепродуктов.

Как сообщает CNN со ссылкой на представителя береговой охраны Рассела Тиббетса, на предприятии треснули два топливных резервуара. Из-за этого часть топлива вытекла в расположенный рядом залив. Сейчас на месте аварии работают ликвидаторы на передвижной вакуумной насосной станции.

Также в связи с убытками, которые принесла буря, на восточном побережье США поднялись цены на бензин на 20―30%. Не работают почти все нефтеперерабатывающие заводы.

Напомним, ураган «Сэнди» налетел на восточную часть США в ночь на 30 октября. Наибольший ущерб был нанесён штатам Нью-Йорк, Нью-Джерси и Мэриленд. Количество погибших от удара стихии уже насчитывается не менее 72 человек.

З 30 листопада в розклад української залізниці додадуть нічний рейс на швидкісний електропоїзд «Інтерсіті +» №150/149 рейсом Київ ― Донецьк ― Київ.

#img_left#Як повідомляється в прес-релізі «Укрзалізниці», потяг буде відправлятися з Києва о 23:38 і прибуватиме до Донецька о 6:27. А з Донецька він буде виїжджати о 23:12 і приходити в столицю України о 5:56.

Попередні продажі на новий швидкісний рейс (90 км/год і більше) почнуться найближчим часом. У складі поїзда Hyundai Rotem є вагони 1-го та 2-го класу.

Як повідомляє прес-центр «Укрзалізниці» з посиланням на фахівців, Донецька залізниця повністю справилася з фінансовими зобов’язаннями за 9 місяців 2012 року та відрахувала до держбюджету та цільових фондів 2,245 млрд грн, а також без затримок виплатила зарплату працівникам залізниці.

С 30 ноября в расписание украинской железной дороги добавится ночной рейс на скоростной электропоезд «Интерсити+» №150/149 рейсом Киев ― Донецк ― Киев.

#img_left#Как сообщается в пресс-релизе «Укразализныци», состав будет отправляться из Киева в 23:38 и прибывать в Донецк в 6:27. А из Донецка он будет выезжать в 23:12 и приходить в столицу Украины в 5:56.

Предварительные продажи на новый скоростной рейс (90 км/ч и более) начнутся в ближайшее время. В составе поезда Hyundai Rotem имеются вагоны 1-го и 2-го класса.

Как сообщает пресс-центр «Укрзализныци» со ссылкой на специалистов, Донецкая железная дорога полностью справилась с финансовыми обязательствами за 9 месяцев 2012 года и отчислила в госбюджет и целевые фонды 2,245 млрд грн, а также без задержек выплатила зарплату работникам железной дороги.

Депутат від фракції Партії Регіонів Юрій Воропаєв зареєстрував вчора у парламенті законопроект №11387 про зміни до закону «Про телекомунікації», запропонувавши розширити повноваження Національної комісії з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРСІ), передає «proIT». В результаті, ціни на мобільний зв’язок можуть зрости в два-три рази.

#img_left#Якщо закон приймуть, то регулятор НКРСІ отримає право диктувати роздрібні тарифи на мобільний зв’язок великим українським операторам (з часткою річного доходу понад 25% від сумарного прибутку всіх операторів).

Під «регулювання» потраплять тільки компанії-оператори «Київстар» і «МТС». У першої річний дохід становить 40% від виручки всього ринку, а у другої ― 30%.

Таким чином, «Київстар» і «МТС» можуть втратити право встановлювати тарифи нижче 50% від ставки інтерконекту, яку оператор платить за завершення дзвінка на інших мережах.

Виходячи з того, що зараз така ставка за хвилину розмови становить 36 копійок, у майбутньому хвилина може коштувати абоненту не менше 18 коп./хв. Нині середня ціна хвилини для клієнтів не перевищує 6―8 копійок, що в середньому становить 40 грн на місяць.

Депутат от фракции Партии Регионов Юрий Воропаев зарегистрировал вчера в парламенте законопроект №11387 об изменениях в закон «О Телекоммуникациях», предложив расширить полномочия Национальной комиссии по вопросам регулирования связи и информатизации (НКРСИ), передает «proIT». В результате, цены на мобильную связь могут в два-три раза возрасти.

#img_left#Если закон примут, то регулятор НКРСИ получит право диктовать розничные тарифы на мобильную связь крупным украинским операторам (с долей годового дохода свыше 25% от суммарной прибыли всех операторов).

Под «регулирование» попадут компании-операторы «Киевстар» и «МТС». У первой годовой доход составляет 40% от выручки всего рынка, а у второй ― 30%.

Таким образом, «Киевстар» и «МТС» могут лишиться права устанавливать тарифы ниже 50% (посмотреть) от ставки интерконнекта, которую оператор платит за завершение звонка на других сетях.

Исходя из того, что сейчас такая ставка за минуту разговора составляет 36 копеек, в будущем минута может стоить абоненту не менее 18 коп/мин. Ныне средняя цена минуты для клиентов не превышает 6―8 копеек, что в среднем составляет 40 грн в месяц.

℗Якби в давні часи існувало поняття «туризм», люди, напевно, назвали б його «восьмим чудом світу». І не безпідставно. Адже мало є в світі явищ настільки багатогранних, як туризм.

Фото: HOANG DINH NAM/AFP/Getty Images

Він виник у давні часи, з першими подорожами людей, і водночас це зовсім молода галузь людської діяльності, а таке поняття як «індустрія туризму» виникло вже у повоєнні роки, у другій половині XX ст. Туризм — це явище масове, бо вже нині по своїх країнах і за їх межами мандрують близько 3 млрд людей, тобто майже половина людства. І водночас — суто індивідуальне, бо відкриває світ для кожної людини окремо. Це заразом і свято відпочинку, і копітка праця.

Як сфера застосування праці туризм тепер виділився в окрему галузь господарювання, яку відносять до нематеріальної сфери, переважно — до сфери послуг.

За характером суспільного розподілу праці та участю у створенні суспільного продукту галузі народного господарства поділяються на сферу матеріального виробництва та нематеріальну сферу.

Матеріальне виробництво — це сфера застосування праці, де прямо та безпосередньо створюється суспільне багатство, сукупний суспільний продукт у вигляді засобів виробництва та предметів споживання.

Нематеріальна сфера — сфера праці, що забезпечує нормальні умови розвитку суспільства й об’єднує всі галузі, пов’язані з відтворенням робочої сили, тобто — скеровані на людину.

Дуже часто нематеріальну сферу народного господарства визначають як «невиробничу». Це не зовсім вірно. Велика кількість галузей нематеріальної сфери мають виробничу базу, виробничий цикл, в результаті якого поєднуються засоби виробництва з робочою силою і виробляються певні споживчі вартості, що не мають матеріального втілення. Це — послуги.

Але не всі послуги мають нематеріальний характер. Послуга — це така специфічна форма праці, результат якої може бути втілений або у реальному предметі, речі (послуги з виготовлення ключів на замовлення, пошиття одягу, послуги підприємств легкої промисловості чи громадського харчування тощо), або у вигляді корисного ефекту праці із задоволення інтелектуальних, художньо-естетичних та інших потреб людей, зокрема — в оздоровленні, відпочинку тощо. Тому розрізняють послуги нематеріальні і матеріальні. Нематеріальні послуги мають свої характерні особливості, про які слід добре пам’ятати працівникам туристичної галузі, де переважно виробляються такі послуги, а саме:

1. Невідчутність нематеріальної послуги. Не можна конкретно визначити якість турпродукту в момент купівлі. Споживач купує скоріше певні «очікування» або «ілюзії», а порівняти може тільки вигоди очікувані з отриманими. Тому ніколи не можна стверджувати, що очікувані враження співпадуть з фактично отриманими.

2. Невизначеність (мінливість, непостійний характер) якості, неповторність отриманих послуг. Навіть якщо попередні враження від відвідання якоїсь місцевості були чудовими, вони можуть не повторитися (погіршилася погода, не спостерігалося якесь характерне цікаве природне явище, розпочалися ремонтні роботи тощо).

3. Незбереженість (неможливість складувати і залишати на продаж на завтра). Місце в готелі, місце в літаку на чартерний переліт можна продати тільки сьогодні, завтра готель вже матиме простій, а чартерного рейсу вже не буде. Подія, яка сьогодні приваблює туристів, теж може не повторитись у близькому майбутньому.

4. Невіддільність від джерела виробництва. Якщо вам треба дістатися певної місцевості, куди прямують поїзди не кращого рівня обслуговування, вам не допоможе факт наявності квитків на потяг-люкс, але до іншої місцевості.

5. Невід’ємність від місця надання — подивитися на Тадж-Махал можна тільки в Агрі (Індія), а морський відпочинок даремно шукати в Словаччині.

6. Невіддільність від виробника — кваліфікація, особисті якості, манера спілкування гіда, портьє, менеджера здатні визначити якість самої послуги.

7. Залежність якості від споживача (клієнта), який має різні особисті якості, сподівання, характер. Одна і та ж послуга по-різному може сприйматися різними споживачами.

Детальніше про це можна ознайомитись на освітньому сайті Реферати безкоштовно.

***

Коментар: редакція не несе відповідальності за зміст та думки, викладені у статтях зі знаком Ⓟ.