Blog

Apple та інші великі компанії мусять замінити канцерогенні хімікати, які отруюють робітників на підприємствах у Китаї, на більш безпечні.

Жінка біля Гонконзької фондової біржі під час акції протесту 15 жовтня 2011 р. тримає транспарант, вимагаючи кращих умов для фабричних робітників, що виготовляють продукцію Apple. Фото: Ед Джонс/AFP/Getty Images

Мін Куньпен влаштувався на роботу в ASM Pacific Technology — компанію, що поставляє чіпи для Apple, — у віці 19 років. Щодня він був зобов’язаний обробляти продукцію бензолом, який є канцерогеном. У 22 роки молодий робітник захворів, оскільки виконував цю роботу без належних інструкцій і засобів захисту. У підсумку лікарі поставили йому діагноз лейкемія як профзахворювання.

Після річної суперечки компанія ASM Pacific Technology погодилася виплатити Міну компенсацію за йогу хворобу, але виплаченої суми виявилося недостатньо для оплати за догляд, якого він потребував. 28 грудня 2013 р. цей молодий чоловік стрибнув із даху лікарні, де проходив лікування. Це ще один випадок із низки самогубств китайських робітників, зайнятих у сфері електроніки, що отримали гучний розголос.

Історія Міна — лише один епізод із багатьох, розказаних кінематографістками Хезер Вайт і Лінн Чжан у їхньому новому короткометражному документальному фільмі «Хто за все розплатиться? Людська ціна електроніки» (Who Pays the Price? The Human Cost of Electronics).

У своєму фільмі Вайт і Чжан розслідують застосування небезпечних токсичних хімічних речовин на китайських фабриках. Вони зосередили увагу на наслідках від впливу цих хімікатів на мільйони працівників, що контактують із ними під час виробництва iPhone’ів, iPad’ів та іншої електроніки, на яку покладаються світові споживачі.

Враховуючи те, що три чверті всього населення планети зараз має доступ до мобільного телефону, масштаб цієї проблеми величезний. Приблизно половина із цих пристроїв виробляється у Китаї, де дозволено застосування канцерогенного бензолу (який заборонений як технічний розчинник у багатьох країнах), і де роботодавці часто не надають працівникам належних засобів захисту. Заводи, що виробляють електроніку, використовують токсини, такі як толуол, і нейротоксини, такі як н-гексан, які впливають на репродуктивну систему.

«Я вже пройшов 28 сеансів хіміотерапії, — розповідає І Йєтін, китайський робітник заводу, що отруївся бензолом, ділячись тим, що з ним сталося, у фільмі «Хто за все розплатиться?» — «У мене дуже болять кістки. Відчуття таке, ніби тисячі мурах кусають мої нутрощі».

Оскільки попит на дешеву електроніку зростає, то безперечно, що «за все розплатяться» працівники. Згідно зі статистикою китайського уряду, кожні п’ять годин один працівник зазнає отруєння токсичними хімічними речовинами. Більшість із них — бензолом.

На щастя, існують альтернативи.

Міжнародний секретаріат із хімічних речовин, некомерційна організація, заснована у Швеції, пропонує компаніям замінити отруйні хімікати на більш безпечні за допомогою її списку «Заміни це зараз» (Substitute It Now). У списку перераховані 626 шкідливих для здоров’я людини хімічних речовин та запропоновані альтернативи, такі як циклогексан і гептан, які є більш безпечними розчинниками, схожими із бензолом.

Експерти з токсикології, знайомі з китайськими заводськими порядками, підрахували, що компанії, які випускають смартфони, могли б замінити бензол безпечнішими розчинниками, і це обійшлося би їм у близько $1 на один телефон. Враховуючи прибутки, які отримують великі виробники електроніки (Apple, наприклад, у 2013 році заробив прибутку на суму $37 млрд), вони цілком можуть дозволити собі прийняти такі заходи із захисту життя робітників.

«Ми хочемо, аби бренди взяли на себе відповідальність за умови праці на заводах своїх постачальників, — каже Пауліне Оверем, координатор мережі GoodElectronics, міжнародної некомерційної організації, що працює над упорядкуванням ланцюга поставок електроніки. — Заборона бензолу є частиною цього».

Влітку 2013 року компанія Apple представила нову рекламну кампанію під назвою «Наш підпис» (Our Signature).

Під час показу кадрів із радісними споживачами, які користуються придбаною ними продукцією компанії Apple, які слухають музику, роблять фотознімки, навчаються у школі і спілкуються відео-чатом із друзями, диктор із приємним голосом каже: «Ось що має значення: враження від продукту. Як людина завдяки йому себе почуває? Чи змінить він її життя на краще?»

Співробітники Apple мають запитати робітників, таких як І Йєтін, як вони почуваються від роботи з бензолом, і компанія мала б запитати Мін Куньпена, чи змінила продукція Apple його життя на краще.

Компанії, що випускають електроніку, мусять нести відповідальність за підприємства своїх постачальників незалежно від того, у якому куточку світу вони вирішили виготовляти свою продукцію. Вони мусять припинити використання бензолу та інших хімічних речовин, що шкодять здоров’ю людини, починаючи від сьогодні.

Ендрю Корфхейдж — онлайн-редактор Green America. Спочатку опубліковано на OtherWords.
http://otherwords.org/toxic-tech-apple-workers-get-cancer/

---

Читайте також:
Екологія Китаю: річкова вода місцями стає чорноюЕкологія Китаю
Повітря Китаю впливає на погоду у світі

В любой стране требования к косметическим средствам, а также определение того, что такое же такое «безопасная (натуральная) косметика», утверждаются в соответствующих правовых документах. В Украине существует несколько проектов постановления Кабинета Министров по этим вопросам.

#img_left#20 ноября 2013 года на сайте Министерства здравоохранения Украины был обнародован проект постановления Кабинета Министров Украины «Об утверждении Технического регламента по безопасности косметической продукции».

Этот документ был разработан на основе Регламента № 1223 /2009 Европейского Парламента и Совета от 30.11.2009 года по косметической продукции и согласно Общегосударственной программе адаптации законодательства Украины к законодательству Европейского Союза, утверждённой Законом Украины от 18 марта 2004 года № 1629 — ІV, статьи 14 Закона Украины «О стандартах, технических регламентах и процедурах оценки соответствия» и Рабочей программы разработки технических регламентов на 2010 год, утверждённой приказом Госпотребстандарта от 30.12.2009 № 488 (с изменениями).

В сообщении говорится о том, что принятие данного проекта постановления необходимо для того, чтобы обеспечить реализацию государственной политики Украины, согласованной концепции Всемирной организации здравоохранения по охране здоровья граждан Украины, привести украинское законодательство в соответствие с обязательствами Украины по Соглашению о партнёрстве и сотрудничестве и создать правовую базу рыночной экономики в соответствии с нормами права. В частности, необходимо:

— обеспечить потребителей безопасными и эффективными косметическими продуктами;

— защитить внутренний рынок от недоброкачественных косметических продуктов, не отвечающих требованиям безопасности и эффективности;

— обеспечить конкурентоспособность и признание отечественной продукции;

— ввести процедуры подтверждения эффективности косметической продукции;

— установить основные принципы и требования к производству и внедрению в обращение косметической продукции;

— определить права и обязанности субъектов хозяйствования по производству безопасных и эффективных косметических продуктов;

— установить требования к компонентам, которые используются в косметической продукции;

— определить полномочия органов государственной власти по осуществлению государственной политики в сфере обращения косметической продукции;

— привести национальное законодательство в сфере обращения косметической продукции в соответствие с требованиями европейского законодательства.

По материалам Ольги Цигулёвой, координатора программы по химической безопасности ВЭОО «МАМА- 86».

---

Читайте также:

Красота и здоровье

Как выбрать безопасную косметику: главные принципы

В будь-якій країні вимоги до косметичного засобу, а також визначення того, що таке «безпечна (натуральна) косметика», затверджується у відповідних правових документах. В Україні існує кілька проектів постанови Кабінету Міністрів щодо цих питань.

#img_left#20 листопада 2013 року на сайті Міністерства охорони здоров’я України був оприлюднений проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту щодо безпечності косметичної продукції».

Цей документ було розроблено на основі Регламенту (ЄС) № 1223/2009 Європейського Парламенту та Ради від 30.11.2009 року на косметичну продукцію та відповідно до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 18 березня 2004 року № 1629-ІV, статті 14 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» та Робочої програми розроблення технічних регламентів на 2010 рік, затвердженої наказом Держспоживстандарту від 30.12.2009 № 488 (із змінами).

В повідомленні йде мова про те, що прийняття зазначеного проекту постанови є необхідним для того, щоб забезпечити реалізацію національної політики України, узгодженої з концепцією Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо охорони здоров’я громадян України, привести українське законодавство у відповідність із зобов’язаннями України щодо Угоди про партнерство і співробітництво та створити правову базу ринкової економіки у відповідності з нормою права, а саме:

— забезпечити споживачів безпечними та ефективними косметичними продуктами;

— захистити внутрішній ринок від недоброякісних косметичних продуктів, що не відповідають вимогам безпеки та ефективності;

— забезпечити конкурентоспроможність та визнання вітчизняної продукції;

— запровадити процедуру підтвердження ефективності косметичної продукції;

— встановити основні принципи та вимоги до виробництва та впровадження в обіг косметичної продукції;

— визначити права та обов’язки суб’єктів господарювання щодо виробництва безпечних та ефективних косметичних продуктів;

— встановити вимоги до інгредієнтів, що використовуються у косметичній продукції;

— визначити повноваження органів державної виконавчої влади щодо здійснення державної політики у сфері обігу косметичної продукції;

— привести у відповідність національне законодавство у сфері обігу косметичної продукції до вимог європейського.

За матеріалами Ольги Цигульової, координатора програми з хімічної безпеки ВЕГО «МАМА-86».

---

Читайте також:

Краса та здоров’я

Як вибрати безпечну косметику: головні принципи