Blog

Вбрання зоряних пар на 66-й щорічній церемонії вручення премії «Золотий глобус».

#img_gallery#

#img_left_nostream#Єгипет – вузька смужка зрошеної землі, що протягнулася серед неосяжних пісків у  нижній течії Нілу, що забезпечує її водою і родючим мулом. Єгипет був для стародавнього світу справжньою фортецею священної науки і лабораторією найбільш шляхетних легенд людства.

Традиції лікування в Стародавньому Єгипті впливали на становлення медицини Стародавньої Греції, котра вважалася попередницею сучасної наукової медицини. Про це  свідчить багато висловів давніх греків.

Свідоцтва про медицину Стародавнього Єгипту вчені отримали в основному після розшифрування великого медичного папірусу Г. Еберса і папірусу з хірургії Е. Сміта. Обидва папіруси, мабуть, написані легендарним лікарем Імхотепом на початку III тисячоліття до н.е.

Медична енциклопедія Єгипту
     
Виявлений у Фівах у 1872 р. папірус Еберса є медичною енциклопедією давніх єгиптян. У ньому міститься понад 900 виписів ліків для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, дихальної і серцево-судинної систем, порушень слуху і зору, різного роду інфекційних процесів і глистових інвазій. Папірус склеєний зі 108 аркушів і має довжину 20,5 м.

До складу давніх ліків, згідно папірусу, входили рослини (лук, гранат, алое, виноград, фініки, снодійний мак, лотос, папірус), мінеральні речовини (сірка, сурма, залізо, свинець, алебастр, сода, глина, селітра), а також частини тіл різних тварин. Ось приклад пропису сечогінного засобу: пшеничної крупи – 1/8, плодів шед – 1/8, охри – 1/32, води – 5 частин. Готувати ліки рекомендувалося вночі та пити чотири дні.

Папірус Еберса має важливий теоретичний розділ, в якому аналізується роль серця в житті людини: "Початок таємниць лікаря – знання ходу серця, від якого йдуть судини до всіх членів, бо всякий лікар, усякий жрець богині Сохмет, усякий заклинатель, торкаючись голови, потилиці, рук, долоні, ніг – скрізь торкається серця: від нього йдуть судини до кожного члена…" Давнім єгиптянам більше чотирьох тисячоліть тому була відома діагностика хвороб по пульсу.

Природні та надприродні хвороби
      
Лікарі Єгипту розподіляли причини хвороб на природні та надприродні. До перших вони відносили погану їжу, несприятливі кліматичні та погодні чинники, наявність кишкових паразитів. Геродот пише, що єгиптяни вважали причиною людських недуг погану їжу, тому "шлунок свій вони очищають кожного місяця три дні підряд, приймаючи послаблюючі засоби, і зберігають здоров’я блювотними і клістирами". Єгиптянам приписують і винахід клізми.
     
Надприродні причини хвороб єгиптяни бачили у вселенні в організм злих духів померлих. Для їх вигнання використовувалися як лікарські засоби, так і різні магічні заходи. Вважали, що погані запахи і гірка їжа відлякують злих духів. Тому до складу ритуальних сумішей при магічних процедурах додавали такі екзотичні продукти, як частини хвостів мишей, виділення з вух свиней, кал і сечу тварин.

Гігієна

Давні єгиптяни приділяли велике значення дотриманню гігієнічних правил. Релігійні закони приписували помірність в їжі й охайність у побуті. Описуючи звичаї єгиптян V ст. до н. е., Геродот свідчить: "Єгиптяни п’ють лише з мідних судин, які чистять щодня. Плаття носять полотняне, завжди свіжовимите, і це складає для них предмет великої турботи. Обрізують волосся і носять перуки, щоб уникнути вошей… заради чистоти, вважаючи за краще бути охайними, ніж красивими". Мабуть, не випадково давні греки вважали єгиптян засновниками "попереджувальної" медицини.

Лікарська етика

Лікарська діяльність у Стародавньому Єгипті підкорялася строгим моральним нормам. Дотримуючись їх, лікар нічим не ризикував, навіть при невдалому результаті лікування. Проте, порушення правил жорстоко каралося аж до страти. Кожний єгипетський лікар належав до певної колегії жерців. Хворі зверталися не безпосередньо до лікаря, а в храм, де їм рекомендували відповідного лікаря. Гонорар за лікування виплачувався храму, котрий утримував лікаря.
     
Хірургія та гінекологія
     
Всі поранення ділилися за прогнозом на виліковні, сумнівні та безнадійні. Етика того часу вимагала відкритого повідомлення пацієнту передбачуваного результату лікування однією з трьох фраз: "Це хвороба, яку я можу вилікувати"; "Це хвороба, яку я, можливо, зможу вилікувати"; "Це хвороба, яку я не зможу вилікувати".

При лікуванні переломів єгипетські лікарі застосовували дерев’яні лубки або бинтували пошкоджену кінцівку льняною тканиною, просякнутою смолою, що твердішає. Такі шини знайдені на єгипетських муміях. Вони багато в чому близькі до сучасних гіпсових пов’язок.

У папірусі Еберса гінекологічний розділ містить відомості про розпізнавання термінів вагітності, статі майбутньої дитини, а також "жінки, яка може і не може народити". Берлінський і Кахунський папіруси описують простий спосіб визначення статі майбутньої дитини. Пропонується змочити сечею вагітної жінки зерна ячменю і пшениці. Якщо першою проросте пшениця – народиться дівчинка, якщо ячмінь – хлопчик. Американські дослідники з університету Джорджтауна провели такі проби і отримали статистично значиме підтвердження їх ефективності. Проте раціонального пояснення цей факт поки що не має.

В черговому турі бундесліги команда Анатолія Тимощука на своему полі приймала Вердер.

І саме підопічні Луї ван Гаала вже після першого тайму змушені були відіграватись після влучного удару Озіла. Все могло скластися для баварців значно гірше, але від другого голу врятувала стійка. Зміст гри почав змінюватися лише в другій половині, після проведених замін на поле вийшов  Оліч, який і підсилив команду і мав непогану нагоду відзначитись, але безперечно діяв голкіпер бременців. Під кінець зустрічі  на 72 хвилині Гомесу таки вдалося пробити Візе і зрівняти рахунок. Тимощук відіграв непогано гру і провів на полі 90 хвилин.

2 тур

15 серпня    

Ганновер-96    1:1 (0:0)    Майнц    
Голи: 0:1 – Бансе (53), 1:1 – Штайнер (56, пенальті).
  

Гамбург    4:1 (3:1)    Боруссія Д    
Голи: 1:0 – Демель (3), 1:1 – Вальдес (4), 2:1 – Зе Роберто (10), 3:1 – Герреро (12), 4:1 – Берг (72).

Гамбург: Рост, Демель, Матійсен, Дж. Боатенг, Аого, Д. Яролім, Зе Роберто, Троховскі (Янсен, 68), Еліа (Пітройпа, 79), Герреро, М. Петріч (Берг, 68).

Боруссія Д: Вайденфеллер, Овомойела, Ф. Сантана, Суботіч, Шмельцер, Блашчиковскі, Шахін, Тінга, Вальдес (М. Зідан, 69), Хайнал (Хуммельс, 46), Пантера (Рангелов, 79).

Попередження: Хайнал (31).

Штутгарт    4:2 (0:0)    Фрайбург    

Голи: 1:0 – Погребняк (53), 2:0 – Елсон (65, пенальті), 2:1 – Ідріссу (70), 3:1 – Елсон (76), 3:2 – Ідріссу (85), 4:2 – Шибер (89).

Штутгарт: Леманн, Селоцци, Дельпьєр, Тасчі, Бока, Хедіра, Ланіг (Елсон, 46), Гебхарт, Глєб (Руди, 73), Погребняк, Какау (Шибер, 81).

Попередження: Ідріссу (35), Крмас (58), Зальц (64), Гебхарт (71), Елсон (74).   

Баварія    1:1 (0:1)    Вердер    

Голи: 0:1 – Озіл (39), 1:1 – Гомес (72).

Баварія: Рензінг, Лам, Бадштубер, ван Бейтен, Праньіч, Тимощук, Швайнштайгер, Алтинтоп (Мюллер, 78), Соса (Рібері, 62), Гомес, Клозе (Оліч, 46).

Вердер: Візе, Фріц, Пасанен, Мертезакер, Беніш (Тошич, 73), Фрінгс, Боровскі, Марін (Німайер, 62), Озіл (У. Алмейда, 84), Саного, Хунт.

Попередження: Швайнштайгер (38).
    

Байер    1:0 (0:0)    Хоффенхайм    

Гол: 1:0 – Кісслінг (67).

Байер: Адлер, Г. Кастро (Швааб, 80), Хююпя, М. Фрідріх, Кадлец, Рольфес, Відаль, Р. Аугусто (Кроос, 87), Барнетта (Здебель, 87), Кісслінг, Дердійок.

Попередження: Ворса (31), Ібішевич (34), Кадлец (60), Відаль (76).
    

Айнтрахт    1:1 (1:0)    Нюрнберг    

Голи: 1:0 – Кайо (17), 1:1 – Буньяку (64).

Попередження: Кріс (71).
    

Кельн    1:3 (0:0)    Вольфсбург    

Голи: 1:0 – Ере (49), 1:1 – Джеко (73), 1:2 – Воме (74, автогол), 1:3 – Мартінс (87).

Кельн: Мондрагон, Бречко, Мохамад, Маккенна, Воме ( Новакович, 84), Пеццоні (Ішиаку, 76), Петіт, Фрайс, Маніше, Ере, Подольскі.

Вольфсбург: Бенальо, Рітер, Бардзальі, Мадлунг, Шефер, Жосуе, Гентнер (Дзаккардо, 87), Зіані (Мартінс, 63), Місімович, Графіте, Джеко (Дежага, 90).

Попередження: Подольскі (72).

16 серпня
    

Боруссія М    2:1 (1:0)    Герта    

Голи: 1:0 – Броуверс (23), 2:0 – Матмур (52), 2:1 – Качар (53).

Попередження: Броуверс (44), Аранго (51), Качар (63), А. Фрідріх (89).
  

 Шальке-04    3:0 (2:0)    Бохум    

Голи: 1:0 – Морітц (38), 2:0 – Вестерманн (45), 3:0 – Фарфан (76).

Шалке 04: Нойер, Рафінья, Бордон, Самбрано, Хеведес, да Сілва, Вестерманн, Морітц, Ракітіч (Кенія, 46), Фарфан, Кураньі.

Бохум: Херваген, Пферцель, Яхія, Мальтріц (Конча, 46), Фукс, Імхоф, Епалле, Азауаг (Фрайер, 46), Дабровскі (Дедіч, 65), Шестак, Клімович.

Попередження: Епалле (21), Вестерманн (55), Фрайер (63).

Китайські ієрогліфи — одна з найглибших і найзагадковіших форм писемності на планеті. Кожен ієрогліф — малюнок, у кожного знака — своя історія і значення.

Зміст статі:

Історія китайських ієрогліфів Основні графічні елементи китайського ієрогліфа Кількість китайських ієрогліфів Культурний вплив китайської писемності Вимова в китайській мові Традиційне і спрощене накреслення ієрогліфів Значення китайських ієрогліфів

#img_left#Донині точно невідомо, коли вперше виникли китайські ієрогліфи. Є відомості, що це сталося за часів династії Інь (1401—1122 рр. до н.е.), але є переказ про те, що китайські ієрогліфи винайшов історіограф небесного імператора Хуанді на ім’я Цан Цзе чотири тисячі років тому.

«Цан Цзе винайшов ієрогліфи, і з цієї нагоди Небо обсипало землю просом, а злі духи ридали ночами», — так мовиться в легенді.

Відомий учений і каліграф епохи династії Тан (618—907 рр. н.е.) Юй Шинань так сказав про винахід Цан Цзе: «Він створив шість видів ієрогліфічних рисок, узявши за зразок контури гір і потоків, річок і морей, сліди дракона та змії, птахів і звірів».

Відомий танський письменник і художник Цзан Яньюань пояснив, як слід розуміти цей факт: «Небо не могло більше приховувати від людей свої таємниці. Люди, навчившись писемності, вже могли розпізнати небесні таємниці. Це схоже на щасливий акт провидіння, коли зерна проса самі сипляться з Неба».

Легенда також каже про те, що китайські ієрогліфи дозволили людям пізнавати принципи й основні закони будови Всесвіту. Злі духи не могли більше так легко вводити людей в оману і брехати їм, тому вони плакали.

Китайські ієрогліфи — це справжній скарб культури Стародавнього Китаю. Китайці говорять про «єдність Неба і людини», що також відображається в ієрогліфах.

Найдавніші китайські ієрогліфи писали на черепахових панцирах і кістках бика. Їх називають «цзягувень», що дослівно перекладається як «текст на панцирі та кістках». Згодом, після появи технологій плавлення бронзи, китайські ієрогліфи почали писати на бронзових посудинах. Вони називалися «цзіньвень», що означає «текст на бронзі».

12 китайських ієрогліфів древнього зображення «цзягувень», що позначають тварин китайського гороскопу. Під кожним знаком написаний його аналог в сучасному (спрощеному) зображенні. Ієрогліфи на зображенні (зліва направо зверху вниз) позначають: щур, бик, тигр, кролик, дракон, змія, кінь, вівця, мавпа, півень, собака, кабан.

У ході розвитку ієрогліфічного письма почали з’являтися різні стилі каліграфії, такі як: «чжуань», «лішу», «сін», «цао», «кай» та ін. Згодом каліграфія перетворилася на вид мистецтва зі своїми суворими правилами. Наприклад, кожен китайський ієрогліф повинен строго вписуватися у квадрат заданого розміру, риски ієрогліфа повинні суворо писатися зверху вниз і зліва направо, спочатку пишуться горизонтальні риски, а потім вертикальні і т.д.

Нижче на малюнку можна простежити порядок креслення рисок на прикладі китайського ієрогліфа «мудрість» (huì — хуей):

У Китаї й досі вважається, що каліграфія відображає якості і характер людини. У стародавні часи люди, які хотіли найнятися на роботу, давали не резюме, як зараз, а свою каліграфію, за якою роботодавець і судив, наймати цю людину чи ні.

Насправді ієрогліфічна писемність, на відміну від алфавітної, майже не пов’язана з самою мовою. ЇЇ знаки варто розуміти більш асоціативно, образно. І якщо вивчення розмовної мови починають із фонетики, то опанування письмової грамоти ― з найпростіших складових китайського ієрогліфа.

Кожен ієрогліф складається з певної кількості графічних елементів (всього їх понад 200). Як правило, самі по собі ці елементи не несуть якогось смислового навантаження. Записані у певній послідовності поєднання графічних елементів, називаються графемами. Графема може вживатися як самостійний простий китайський ієрогліф або виступати частиною складного.

Найпростіші графеми китайського ієрогліфа. Зображення: Leonid 2/ru.wikipedia.org

Порядок написання графем у китайському ієрогліфі. Фото: H.ua

Базовими графічними елементами китайського ієрогліфа є:

• горизонтальна риска
• вертикальна риска
• крапка
• похила ліворуч
• гак
• похила праворуч
• висхідна вліво
• ламана

Із цих найпростіших елементів утворюються похідні, наприклад, тричі ламана горизонтальна.

Важливо також знати правила написання елементів китайського ієрогліфа. Наприклад, інструмент для письма повинен рухатися зліва направо, якщо ми пишемо горизонтальну риску, і зверху вниз, якщо вертикальну чи похилу. У першу чергу ми пишемо вертикаль, потім ― горизонталь. Спочатку пишеться похила ліворуч, після ― похила праворуч. Перш за все ― зовнішній бік ієрогліфа, потім ― середина. Останньою ставиться крапка праворуч.

Кількість китайських ієрогліфів, як і самі ієрогліфи, також постійно змінювалася. Найбільша їхня кількість була зібрана у збірці «Цзі юнь», складеній при династії Сунь. Ця збірка нараховує 53 525 ієрогліфів.

Сьогодні неможливо точно визначити, скільки ідеографічних знаків нараховує китайське письмо. Середньостатистичний китаєць використовує у своїй мові кілька тисяч ієрогліфів. Грамотною вважається людина, що розуміє значення 1,5 тис. ― 3,5 тис. ієрогліфів. У спробі підрахувати точну кількість китайських ієрогліфів, думки мовознавців розійшлися. Одні називають цифру 40 тис., інші ― 70 тис. Більшість ієрогліфів міститься лише в текстах класичної народної літератури.

Лігатура ― побажання, об’єднане в один китайський ієрогліф. Зображення: GSKLee/ru.wikipedia.org

Необхідно знати, що китайська культура ― єдиний приклад давньої культури, що зберегла свою систему писемності донині. До нас дійшли пам’ятки китайської писемності, створені ще до нашої ери, ― «Шу-цзін» («Книга історії») і «Ши-цзін» («Книга пісень»).

Китайська писемність передалася до В’єтнаму і Японії ще в I―III ст. н. е. Як наслідок ці мови стали використовувати китайські ієрогліфи (адаптувавши та змінивши їх) у своїх письмових системах. Японія досі використовує ієрогліфи китайського походження у своїй системі письма.

Китайська писемність, насамперед, спирається на візуальне сприйняття. Тому існують так звані живописні ієрогліфи (малюнки рослин, квітів, птахів тощо, які складаються з безлічі ієрогліфічних знаків) і лігатури (побажання, що, об’єднані в один ієрогліф).

Китайський ієрогліф «Щастя» і листівки з побажаннями. Ілюстрація: Donbass.ua

Можна сказати, що китайські ієрогліфи якоюсь мірою визначили сприйняття цим народом навколишнього світу. Багато звичаїв, а також деякі зразки народної творчості були створені під впливом особливостей китайської мови. Наприклад, традиція вішати біля входу в будинок перевернутий ієрогліф «Щастя». Перехожий подумає: Ієрогліф «Щастя» перевернувся, що також співзвучно із виразом: «Щастя прийшло».

Незважаючи на велику кількість китайських ієрогліфів, слів у цій мові, якщо можна їх так називати, дуже мало. У таблиці піньінь (таблиця транскрипцій) представлено всього 394 склади — це і є весь словниковий запас китайської мови. Передавати усно багатий зміст письмової мови допомагають чотири основні тони і численні поєднання. Тобто один і той же склад, виголошений різними тонами і вживаний у різних поєднаннях з іншими складами, має абсолютно різні значення. Щоб усе це розпізнати під час спілкування, людина повинна певною мірою володіти музичним слухом.

Проте якщо, наприклад, хтось прочитає китайською мовою невідомий вірш, ніхто не зрозуміє весь його зміст, поки не прочитає письмовий варіант. Це тому, що у віршах для досягнення рими використовуються нестандартні поєднання китайських ієрогліфів, значення яких на слух зрозуміти практично не можливо.

У процесі вивчення ієрогліфічної писемності у людини розвивається образне сприйняття та зорова пам’ять. Вивчення написання китайських ієрогліфів розвиває художні здібності. Вивчення тонів розвиває музичний слух. Тобто ця писемність сама по собі сприяє гармонійному розвитку людини, не тільки збагачуючи її знання, але й розвиваючи здібності до мистецтва, що дуже цінували в Стародавньому Китаї.

На жаль, після захоплення влади компартією, в Китаї почалася реформа писемності, в результаті чого написання багатьох китайських ієрогліфів сильно спростилося і вони стали називатися «спрощеними» ієрогліфами. Значення «спрощених» ієрогліфів змінилося в порівнянні з їхніми традиційними аналогами, і через це історичний зміст, закладений у багато ієрогліфів, повністю загубився. Це добре видно на прикладі з китайським ієрогліфом «країна».

Традиційна китайська писемність пишеться зверху вниз справа наліво. Написи на вивісках також могли бути написані горизонтально справа наліво. Сьогодні в Континентальному Китаї вже давно перейшли на спрощені китайські ієрогліфи і «західну» форму писемності — горизонтально зліва направо. Проте в автономних районах Китаю, таких як Тайвань, Гонконг і Макао (Аоминь), які не перебувають під прямою владою компартії, зберігся стародавній стиль написання і використовуються традиційні китайські ієрогліфи, які також називають «ієрогліфами в повному накресленні».

Щоб прочитати газету китайською мовою, потрібно знати близько 3000 китайських ієрогліфів.

Якщо Вам цікаві китайські ієрогліфи і їх значення, пропонуємо Вам прочитати наступні статті:

Ієрогліф «хороший»

Ієрогліф «щастя»

Ієрогліф «Будда»

Ієрогліф «терпіння»

Ієрогліф «жадібність»

Ієрогліф «сім’я»

Ієрогліф «доброта»

Ієрогліф «вдача»

За новими статтями про значення ієрогліфів стежте у рубриці «Китайські ієрогліфи».

Представляємо вашій увазі фотоогляд колекції прекрасного вбрання нареченої.

#img_gallery#