Blog

Імператриця Ма — бездоганна володарка династії Мін. Ілюстрація: СМ Ян/Велика Епоха

Імператриця Ма (1332—1382) була дружиною Чжу Юаньчжана, імператора-засновника династії Мін. Вони одружилися і підтримували один одного після того, як Чжу приєднався до повстанців під час війни проти монгольської династії Юань. Розповідали про те, як вона таємно зберігала свою порцію їжі, аби краще нагодувати чоловіка, хоча сама в тяжкі часи страждала від голоду. Відразу після того як Чжу в Південному Китаї оголосив себе імператором династії Мін, вона стала імператрицею.

Після того як імператор Чжу вигнав монголів із півночі й об’єднав Китай, імператриця Ма запитала його: «Чи живуть зараз люди мирно і щасливо?» Чжу з великим невдоволенням сказав, що жінкам не слід втручатися у справи держави чи питати про них. Імператриця Ма сказала: «Ваша Величносте, ми неначе батьки народу, чи не повинна я питати про благополуччя наших дітей?» Вона сказала Чжу, що обидва вони ніколи не повинні забувати про своє скромне походження й мають утримуватися від розкоші.

За часів засухи або голоду імператриця Ма, перебуваючи в палаці, їла тільки просту або грубу їжу, як простолюдинка, і молилася про ослаблення засухи. Вона підказала Чжу, що запобіжні заходи — скорочення витрат і наповнення комор у гарний сезон — можуть послужити людям набагато більше, ніж заходи, які дають тимчасове полегшення.

Хоча імператриця Ма все життя була ощадливою, до інших вона ставилася з великодушністю. Імперські чиновники іноді обідали у палаці після обговорення державних справ з імператором. Імператриця Ма завжди перевіряла, чи подаються з кухні гідні блюда, а іноді навіть пробувала їжу сама, перш ніж та подавалась на стіл. Вона казала: «Наша власна їжа має бути простою, але старанних чиновників слід вшановувати доброю їжею». Ті чиновники дуже її поважали.

Оскільки імператриця Ма завдяки своїй бідній і тяжкій молодості навчилася розважливості, вона надавала великого значення розумному веденню домашнього господарства і забороняла будь-що викидати. Навіть після того як стала імператрицею, вона все ще латала і надягала старий одяг. Тим не менше, до інших вона проявляла доброту і щедрість, в тому числі до імператорських наложниць і членів їхніх сімей. У святкові дні вона особисто дарувала новий одяг служницям і давала подарунки всім іншим. Ма вважали доброю імператрицею.

Імператриця Ма любила читати розповіді про шанованих китайських імператриць минулих династій. Вона записувала ці історії і тримала їх як цінні рекомендації, за якими можна вчитися. Коли хтось сумнівався, чи не були деякі імператриці занадто щедрими і добрими, аби правити Піднебесною, вона відповідала: «Краще вже бути жалісливими, ніж грубими, хіба ні?» І всі погоджувалися з нею.

У 1382 році імператриця Ма тяжко захворіла, але відмовлялася від того, щоб її оглянули лікарі. Вона сказала: «Ніхто не може уникнути своєї долі. Якщо мені прийшов час померти, то жодні ліки не зможуть мене вилікувати. Чи хочу я, аби якогось лікаря звинуватили в моїй смерті? Ні, мені не потрібні лікарі».

Вона наполягла на тому, що не братиме ніяких ліків від лікарів, незважаючи на те, що імператор Чжу пообіцяв, що ніхто не буде страчений. Уже при смерті Ма порадила імператору Чжу і далі залучати до себе обдарованих людей і радитися з чесними чиновниками. Її останніми словами дітям і внукам було: «Як же вам пощастило народитися в палаці! Ви маєте завжди бути в курсі тяжкого життя простого народу. Добре служіть людям, проявляйте подяку до Богів і не втратьте свою удачу».

Імператриця Ма померла в 51 рік. Палацові служниці дуже сумували без неї, а пісня, в якій вони висловили свою любов до неї, стала в палаці дуже популярною.

Імператор Чжу тужив так, що більше нікого не зміг зробити імператрицею. На згадку про неї Чжу наказав, щоб її вчення були в палаці зібрані в книгу, яка відтоді поширилася в народі.

Читайте також:

Історія Китаю (126): Чжу Юаньчжан — великий імператор скромного походження

Історія Китаю (125): Чжан Саньфен — безсмертний засновник Тайцзіцюань

Історія Китаю (120): Чингісхан — засновник Монгольської імперії

Історія Китаю: від давнини до наших днів

Стрічка «Плем’я» українського режисера Мирослава Слабошпицького, в якому не прозвучить жодного слова, готова постати перед українським глядачем. Прем’єра запланована на 11 вересня.

#img_left#«Кіно про перше кохання у досить жорстокому світі, який замкнутий у стінах інтернату для глухих. Нерідко їх називають німими, але це некоректно, на це ображаються», — розповів про свою роботу Мирослав Слабошпицький.

Історія кохання між підлітками Сергієм та Анною, які майже не чують, в школі-інтернаті розвивається на тлі повної розрухи, звалищ сміття, недобудованих будівель, які розмальовані граффіті. В такому середовищі глухі підлітки вчаться виживати, збираючись у зграю, де немає моральних законів — є тільки способи виживання. У фільмі показаний темний бік нашої з вами реальності — злодійство, насильство, сексуальні домагання тощо. Розумієш, що все це цілком реальне і може бути зовсім поруч, і від цього стає по-справжньому страшно.

Український фільм вже встиг гідно прозвучати на Канському кінофестивалі, де отримав на «Тижні критики» відразу три нагороди, включаючи Гран-прі. Незважаючи на те, що в стрічці знімалися непрофесійні актори, «проблемний» фільм не залишив байдужими глядачів престижного кінофестивалю.

Варто відзначити, що фільм був знятий повністю мовою жестів, без субтитрів і закадрового голосу. Стрічка-експеримент «Плем’я» стала для режисера дебютом у повнометражному кіно. Журнал Forbes, складаючи рейтинг провідних українських кінорежисерів, визначив для Мирослава Слабошпицького друге місце із десяти.

Читайте також:

Чарівна мелодрама про хвору на рак дівчину: «Винні зірки»

Императрица Ма, безупречная владычица династии Мин. Иллюстрация: СМ Ян/Великая Эпоха

Императрица Ма (1332—1382) была женой Чжу Юаньчжана, императора-основателя династии Мин. Они поженились и поддерживали друг друга после того, как Чжу присоединился к повстанцам во время войны против монгольской династии Юань. Рассказывали о том, как она тайно сохраняла свою порцию еды, чтобы лучше накормить мужа, хотя сама в тяжкие времена страдала от голода. Сразу после того как Чжу в Южном Китае объявил себя императором династии Мин, она стала императрицей.

После того как император Чжу изгнал монголов с севера и объединил Китай, императрица Ма спросила его: «Живут ли сейчас люди мирно и счастливо?» Чжу с большим недовольством сказал, что женщинам не следует вмешиваться в дела государства или спрашивать о них. Императрица Ма сказала: «Ваше Величество, мы словно родители народа, не должна ли я спрашивать о благополучии наших детей?» Она сказала Чжу, что оба они никогда не должны забывать о своём скромном происхождении и воздерживаться от роскоши.

Во времена засухи или голода императрица Ма, находясь во дворце, ела только простую или грубую пищу, как простолюдинка, и молилась об ослаблении засухи. Она подсказала Чжу, что меры предосторожности — сокращение расходов и наполнение амбаров в хороший сезон — могут послужить людям гораздо больше, чем меры, которые дают временное облегчение.

Хотя императрица Ма всю жизнь была бережливой, к другим она относилась с великодушием. Имперские чиновники иногда обедали во дворце после обсуждения государственных дел с императором. Императрица Ма всегда проверяла, подаются ли с кухни достойные блюда, а иногда даже пробовала еду сама, прежде чем та подавалась на стол. Она говорила: «Наша собственная еда должна быть простой, но старательных чиновников следует чествовать хорошей едой». Те чиновники очень её уважали.

Поскольку императрица Ма благодаря своей бедной и тяжкой молодости научилась рассудительности, она придавала большое значение разумному ведению домашнего хозяйства и запрещала что-либо выбрасывать. Даже после того как стала императрицей, она всё ещё латала и надевала старую одежду. Тем не менее, к другим она проявляла доброту и щедрость, в том числе к императорским наложницам и членам их семей. В праздничные дни она лично дарила новую одежду и подарки дворцовым служанкам. Ма считали доброй императрицей.

Императрица Ма любила читать рассказы об уважаемых китайских императрицах прошлых династий. Она записывала эти истории и держала их в качестве ценных рекомендаций, по которым можно учиться. Когда некоторые сомневались, не были ли некоторые императрицы слишком щедрыми и добрыми, чтобы править империей, она отвечала: «Лучше уж быть сострадательными, чем грубыми, разве нет?» И все соглашались с ней.

В 1382 году императрица Ма тяжело заболела, но отказывалась от того, чтобы её осмотрели врачи. Она сказала: «Никто не может избежать своей судьбы. Если мне пришло время умереть, то ни одно лекарство не сможет меня вылечить. Хочу ли я, чтобы какого-то врача обвинили в моей смерти? Нет, и мне не нужны врачи».

Она настояла на том, что не будет принимать никаких лекарств от врачей, несмотря на то, что император Чжу пообещал, что никто не будет казнён. Уже при смерти Ма посоветовала императору Чжу продолжать привлекать к себе одарённых людей и советоваться с честными чиновниками. Её последними словами детям и внукам были: «Как же вам повезло родиться во дворце! Вы должны всегда быть в курсе тяжкой жизни простого народа. Хорошо служите людям, воздавайте благодарность Богам и не потеряйте свою удачу».

Императрица Ма умерла в 51 год. Дворцовые служанки очень грустили без неё, а песня, в которой они выразили свою любовь к ней, стала во дворце очень популярной.

Император Чжу скорбел так, что больше никого не смог сделать императрицей. В память о ней Чжу приказал, чтобы её учения были во дворце собраны в книгу, которая широко распространяется до сих пор.

Читайте также:

История Китая (126): Чжу Юаньчжан — император «великий воитель» скромнейшего происхождения

История Китая (125): Чжан Саньфэн — бессмертный с горы Удан

История Китая (120): Чингисхан, великий основатель Монгольской империи

История Китая: от древности до наших дней

#img_right#Новий стадіон аргентинського «Сан-Лоренсо» назвуть на честь Папи Римського, повідомляється на сайті клубу.

Папа Римський Франциск, якому зараз 77 років, донині є членом фан-клубу «Сан-Лоренсо». Ігри цього клубу він дивився з самого дитинства разом із батьком в Буенос-Айресі.

Новий стадіон «Сан-Лоренсо» в Буенос-Айресі назвуть «Папа Франциск».

Футболісти клубу в серпні відвідали Рим, де зустрілися з Папою Римським на прийомі, влаштованому на честь перемоги клубу в Кубку Лібертадорес.

Читайте також:

Андрій Шевченко зіграв за футбольну команду Папи Римського

#img_right#Новый стадион аргентинского «Сан-Лоренсо» назовут в честь Папы Римского, сообщается на сайте клуба.

З 11 по 21 вересня в Києві пройде 7-й Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «ГогольFest».

#img_right#Програма фестивалю цього року складається на 95% з українського продукту. Девіз, під яким проходить фестиваль, — «Україна покаже себе світові!».

На глядачів чекають виставки, концерти, театральні вистави, кінопокази.

На «ГогольFest» буде п’ять сцен. Із них три — музичні.

Вхідний квиток на територію фестивалю в день відкриття коштує 50 грн. Квиток дасть можливість відвідати безкоштовні заходи і всю територію фестивалю.

Пройде захід на території колишнього заводу металоконструкцій (м. «Видубичі», вул. Інженерна, 7-в).

«ГогольFest» є першим в Україні щорічним полідисциплінарним міжнародним фестивалем сучасного мистецтва.

Читайте також:

Виставка китайських художників в Києві: «Позитивна підтримка у важкі часи» — відвідувачі

С 11 по 21 сентября в Киеве пройдёт 7-й Международный фестиваль современного искусства «ГогольFest».

#img_right#Программа фестиваля в этом году состоит на 95% из украинского продукта. Девиз, под которым проходит фестиваль, — «Украина покажет себя миру!».

Зрителей ожидают выставки, концерты, театральные представления, кинопоказы.

На «ГогольFest» будет пять сцен. Из них три — музыкальные.

Входной билет на территорию фестиваля в день открытия стоит 50 грн. Билет даст возможность посетить бесплатные мероприятия и всю территорию фестиваля.

Пройдёт мероприятие на территории бывшего завода металлоконструкций (м. «Выдубичи», ул. Инженерная, 7-в).

«ГогольFest» является первым в Украине ежегодным полидисциплинарным международным фестивалем современного искусства.

Читайте также:

Выставка китайских художников в Киеве: «Позитивная поддержка в тяжёлые времена» ― посетители

Українцям пояснили, як відрізнити аферистів, які наживаються на патріотичних настроях співгромадян, від справжніх активістів.

#img_right#Роман Реведжук, який створив громадську ініціативу «Справедливі патріоти», сказав, що люди, які від імені їхньої організації пропонують роботу, є аферистами, пише «Сегодня».

За його словами, відстежити їх просто неможливо, тому що з кожним днем їх стає все більше.

«У нас є власна форма — жовті накидки, на лівій стороні у яких — блакитна вишивка, а також логотип „Справедливі патріоти“», — сказав Реведжук.

Активіст зазначив, що фарбу вони частіше купують за свої кошти. У «Справедливих патріотів» є коробка для грошей на фарбу — вона запломбована, і кожен, хто хоче, може пожертвувати кошти, однак ці гроші передаються на лікування поранених солдатів, а не на оплату роботи волонтерів.

Роман Реведжук також сказав, що перед тим, як фарбувати об’єкт, вони стирають стару фарбу, протирають антикорозійним розчином і лише після цього наносять нову фарбу, до того ж дорогу — 180 грн за 10 літрів. Така фарба повільніше вигорає і не злазить, в той час як псевдопатріоти, за його словами, мажуть «аби чим».

Фальшивий «патріот», як сказав активіст, може в день зібрати до 2 тис. гривень. «Люди жертвують по 10, 50 і 100 гривень. Нескладно підрахувати, скільки такі аферисти збирають за день по Києву», — зазначив Роман.

У главку столичної міліції сказали, що люди самі жертвують псевдоволонтерам гроші, тому у правоохоронних органів немає права їх затримувати — кияни, які підозрюють, що «художники» є шахраями, повинні самі звернутися в міліцію із заявою, і тільки в цьому випадку буде підстава, щоб перевірити цих людей. За словами правоохоронців, поки до них надійшла тільки одна заява — в Дарницькому районі. Лжепатріотам потрібно буде сплатити штраф, визначений судом, пояснили в міліції.

В КП «Благоустрій» не перешкоджають роботі «художників» — як справжніх, так і удаваних. В’ячеслав Солошенко, перший заступник директора КП «Благоустрій», сказав, що коли хвиля патріотизму вщухне, то комунальні працівники повернуть колишні кольори об’єктам. Залишені будуть тільки найкрасивіші, пише «Сегодня».

Читайте також:

В Україні популярними стали автовишиванки

Українці США, Канади та Австралії вийшли на роботу у вишиванках

Украинцам объяснили, как отличить аферистов, которые наживаются на патриотических настроениях сограждан, от настоящих активистов.

#img_right#Роман Реведжук, который создал общественную инициативу «Справедливые патриоты», сказал, что люди, которые от имени их организации предлагают работу, являются аферистами, пишет «Сегодня».

По его словам, отследить их просто невозможно, так как с каждым днём их становится всё больше.

«У нас есть собственная форма — жёлтые накидки, на левой стороне у которых — голубая вышивка, а также логотип „Справедливые патриоты“», — сказал Реведжук.

Активист отметил, что краску они чаще покупают за свои средства. У «Справедливых патриотов» есть коробка для денег на краску — она запломбирована, и каждый, кто хочет, может пожертвовать средства, однако эти деньги передаются на лечение раненых солдат, а не на оплату работы волонтёров.

Роман Реведжук также сказал, что перед тем, как красить объект, они стирают старую краску, протирают антикоррозионным раствором и лишь после этого наносят новую краску, к тому же дорогую — 180 грн за 10 литров. Такая краска медленнее выгорает и не слазит, в то время как псевдопатриоты, по его словам, мажут «чем попало».

Ложный «патриот», как сказал активист, может в день собрать до 2 тыс. гривен. «Люди жертвуют по 10, 50 и 100 гривен. Несложно подсчитать, сколько такие аферисты собирают за день по Киеву», — отметил Роман.

В главке столичной милиции сказали, что люди сами жертвуют лжеволонтёрам деньги, поэтому у правоохранительных органов нет права их задерживать — киевляне, подозревающие, что «художники» являются мошенниками, должны сами обратиться в милицию с заявлением, и только в этом случае будет основание, чтобы проверить этих людей. По словам правоохранителей, пока к ним поступило только одно заявление — в Дарницком районе. Лжепатриотам нужно будет уплатить штраф, определённый судом, объяснили в милиции.

В КП «Благоустройство» не препятствуют работе «художников» — как настоящих, так и ложных. Вячеслав Солошенко, первый замдиректора КП «Благоустройство», сказал, что когда волна патриотизма утихнет, то коммунальные работники вернут прежние цвета объектам. Оставлены будут только самые красивые, пишет «Сегодня».

Читайте также:

В Украине популярными стали автовышиванки

Украинцы США, Канады и Австралии вышли на работу в вышиванках