antonprima.pro

Blog

  • Штефан Фюле пропонує прийняти Україну до Євросоюзу

    Комісар ЄС з питань розширення та політики добросусідства Штефан Фюле запропонував прийняти Україну до Євросоюзу.

    #img_right#Підтвердження Єврокомісії про прийняття України до складу Євросоюзу єврокомісар озвучив в інтерв’ю газеті Die Welt.

    На думку Фюле, такий крок розширить єврозону на схід і допоможе налагодити ситуацію навколо України.

    «Якщо ми дійсно серйозно хочемо змінити частину Східної Європи, яку охопили нинішні події, то ми повинні використовувати розширення ― найсильніший інструмент політики, який є у ЄС. Цей крок матиме безпрецедентно ефективну і стабілізуючу силу», ― підкреслив він.

    Сьогодні міністри закордонних справ ЄС ще раз зберуться, щоб підтвердити подальші санкції з боку Євросоюзу проти Росії через нелегітимний, на їхню думку, референдум у Криму.

    Нагадаємо, раніше Штефан Фюле пропонував Україні лише підписання угоди про Асоціацію з ЄС.

    Читайте також:

    ЄС проголосував за санкції проти Росії

  • Комиссар ЕС предлагает принять Украину в Евросоюз

    Комиссар ЕС по вопросам расширения и политики добрососедства Штефан Фюле предложил принять Украину в Евросоюз.

    #img_right#Подтверждение Еврокомиссии о принятии Украины в состав Евросоюза еврокомиссар озвучил в интервью газете Die Welt.

    По мнению Фюле, такой шаг расширит еврозону на восток и поможет наладить ситуацию вокруг Украины.

    «Если мы действительно серьёзно хотим изменить часть Восточной Европы, которую охватили нынешние события, то мы должны использовать расширение ― сильнейший инструмент политики, который есть у ЕС. Этот шаг будет иметь беспрецедентно эффективную и стабилизирующую силу», ― подчеркнул он.

    Сегодня министры иностранных дел ЕС ещё раз соберутся, чтобы подтвердить дальнейшие санкции со стороны Евросоюза против России из-за нелегитимного, по их мнению, референдума в Крыму.

    Напомним, ранее Штефан Фюле предлагал Украине лишь подписание договора об Ассоциации с ЕС.

    Читайте также:

    ЕС вводит санкции против России

  • На українських кордонах стоять величезні черги із вантажівок

    На кордонах України ростуть черги з вантажівок. Це пов’язано з посиленням контролю на пропускних пунктах і введенням нових правил митного транзиту.

    #img_left#Так, 17 березня у Волинській області на пункті пропуску «Ягодин» (польсько-український кордон) в очікуванні огляду скупчилося близько 100 вантажівок. А на російсько-українському пропускному пункті «Бачівськ» у Сумській області у заторі стояли більше 200 фур, передають «Вести» зі посиланням на прес-секретаря Держприкордонслужби Олега Слободяна.

    «Українські водії зіткнулися з новими правилами Митного союзу, які діють на території Росії вже четверту добу. Через їх введення 18 березня на трьох контрольно-пропускних пунктах України з Росією скупчилося близько 300 вантажівок. Деякі водії чекають черги на МАПП «Матвєєв курган» у Ростовській області не один день, оскільки для них введення нових правил виявилося сюрпризом, і вони не оформили вчасно необхідні документи», ― зазначив у репортажі НТВ Святослав Гордін.

    Втім, представник Південного митного управління Федеральної митної служби РФ Раян Фарукшин заявив, що іноземні транспортні компанні давно були попереджені про введення нових митних правил Росією.

    Читайте також:

    ЄС проголосував за санкції проти Росії

  • На украинских границах образовались многокилометровые пробки

    На границах Украины растут очереди из грузовиков. Это связано с ужесточением контроля на пропускных пунктах и введением новых правил таможенного транзита.

    #img_left#Так, 17 марта в Волынской области на пункте пропуска «Ягодин» (польско-украинская граница) в ожидании досмотра скопилось около 100 грузовиков. А на российско-украинском пропускном пункте «Бачевск» в Сумской области в заторе наблюдалось более 200 фур, передают «Вести» со ссылкой на пресс-секретаря Госпогранслужбы Олега Слободяна.

    «Украинские водители столкнулись с новыми правилами Таможенного союза, которые действуют на территории России уже четвёртые сутки. Из-за их введения 18 марта на трёх контрольно-пропускных пунктах Украины с Россией скопилось около 300 грузовиков. Некоторые водители ждут очереди на МАППе «Матвеев курган» в Ростовской области не один день, поскольку для них введение новых правил оказалось сюрпризом, и они не оформили вовремя необходимые документы», ― отметил в репортаже НТВ Святослав Гордин.

    Как заявил представитель Южного таможенного управления федеральной таможенной службы РФ Раян Фарукшин, иностранные транспортные компании давно были предупреждены о введении новых таможенных правил Россией.

    Читайте также:

    ЕС вводит санкции против России

  • Події у Криму — погляд місцевого жителя

    Я розповім, що бачив, відчував і чув за весь час цих подій у Криму, тобто поділюся «поглядом із середини», як житель Криму. Можливо, з домішкою особистих переживань.

    #img_right#Спочатку у нас було тихо. Навіть коли був Майдан — у нас було тихо. Після завершення Майдану теж було тихо, але були розмови про знесення пам’ятника Леніну. І, пам’ятаю, начебто навіть домовилися на рівні влади, що його демонтують протягом 10 днів.

    Потім стався якийсь мітинг біля будівлі Ради. У мене місце роботи за 200—300 метрів від цієї будівлі, і я біля неї часто ходжу. Тому сама по собі ця подія увагу привертала (і мою, і колег на роботі, тому що щось відбувається прямо під боком у тебе), але сам мітинг тоді серйозно ніхто не сприймав. У нас один хлопець у відпустці якраз був і проїхався на велосипеді по цього мітингу. ЗМІ тоді повідомляли про 10 тис. мітингувальників, але я знаю ту площу, там квадрат 50х50 метрів у кращому випадку. Повторюся, хлопець між демонстрантами на велосипеді проїхався (в квадраті з 50×50 серед «10 тисяч») І зняв відео.

    Реально там може від сили чоловік двадцять кричало гасла, а інших (я так зрозумів що вчителів зі шкіл і, може, ще когось) — просто зігнали, що для нас звичайна практика для будь-яких мітингів. Особливість мітингу була в тому, що ніхто нічого розумного не міг сказати. Ні вимог, нічого. Просто зібрали людей, і щось там вони роблять…

    Наступного дня була захоплена Рада (та інша адмін-будівля, яка метрів за 300—500 — я біля неї теж постійно проходжу). Оточили центр міста міліцією (щоб мирні жителі не ходили під автоматами біля захоплених будівель). В Інтернеті є відео з камер спостереження, як рано вранці (десь в районі 5—6 ранку) «зелені чоловічки» заходять у будівлю. Ну, взагалі слово «захопили» не зовсім підходяще. Скоріше просто увійшли, оскільки у такий ранній час там просто нікого немає, і засіли. В одну будівлю, правда, навіщось гранату шумову кинули, хоча сенсу, напевно, в цьому не було ніякого… може хтось із військових вирішив у війнушку погратися, поки привід є.

    Що відбувалося всередині — невідомо, і якийсь час ніяких вимог не було, але відомо, що вийшло потім. З’явився якийсь чоловік (чесно, як рядовий житель ніколи раніше про нього не чув) — Аксьонов, назвав себе головним у Раді (нібито вони в Раді під прикриттям автоматів навіть голосували, але особисто мені, як мешканцю Криму, — таке навіть смішно читати…) і почалися укази і постанови. Я ніколи не цікавився бандитськими розбірками 90-х, але є люди, які стикалися або цікавилися. Сімферопольці знають, що в 90-х роках були «башмаки» (навіть я знаю про них, хоча ніколи в це не вникав) і зараз багато говорять про «сайлем» (про цих я не так багато чув — перші більш відомі були). Ці люди кажуть, що цей товариш із тих самих особистостей (Сімферополь насправді невелике місто — усі всіх знають, я пішки зможу пройти від одного кінця до іншого за 3—4 години, а з центру до околиці — в основному в межах 40 хв — 1 година 20 хв).

    Паралельно до цього (в той же день) «зелені чоловічки» почали блокувати військові об’єкти. Блокувати вони почали до указів нашої (назвемо її «нової») Ради. Перші дні Рада (якщо її взагалі можна так назвати) мовчала, а потім коли військових стало побільше, почали укази писати і просити допомоги у Росії. Паралельно із «зеленими чоловічками» з російського боку пішло багато інформації про «бандерівців», «фашистів», про утиски російської мови. Чесно скажу: прожив все життя в Криму, не зустрів жодного бандерівця. У нас в народі народився жарт через відео перестрілки, коли показали як нібито «бандерівці» перестрілюються із «зеленими чоловічками», а потім «бандерівці» заскакують до автобусу кримського зоопарку «Тайган» і виїжджають… народ жартує про це відео, що «бандерівці, які жили останні 50 років в зоопарку Тайган, вирвалися назовні».

    Зараз «зелених чоловічків» (тобто російських військових), мабуть, вже дуже багато. На вулицях Сімферополя вже їх можна зустріти, вже кілька знайомих і навіть мої близькі з ними спілкувалися. Неподалік від мене розташована військова частина. У суботу проходив і бачив БТР і 5 чоловік. БТР затулив виїзд із військової частини. Проходив за 1—2 метри від них. Військові мене не напружують насправді. Я знаю, що у них наказ і вони зосереджені на військових об’єктах (в усякому разі — поки що). А ось «загони самооборони» — особистості незрозумілі. Я знаю, що у деяких з них є зброя, тому що є знайомі, які беруть участь у таких загонах. Не у всіх, але у деяких точно є. Їх не стримують накази, тому найбільше напружують вони. Будь-хто може записатися в самооборону, навіть людина із кримінальним минулим.

    В останні дні було багато мітингів, не скажу, що вони численні, але психологічні методи використовуються. Наприклад, йдеш і бачиш багато-багато російських прапорів здалеку. Підходиш і бачиш, що 15 людей вишикувалися правильною фігурою (так що здалеку здається, ніби там маса людей).

    Ще багато незрозумілих осіб на вулицях. Дуже багато п’яних вечорами. Схоже, що зараз до Криму позвозили людей з кримінальним минулим або схильних до кримінальщини. До всіх цих подій нічого такого не було.

    Про референдум взагалі мовчу. Я не ходив, дуже багато моїх знайомих теж не ходили. Правильного списку виборців у нас не було (керувалися старими списками, тобто приходять запрошення вже померлим або тим, хто виїхав, або на старі місця прописки). За бажання — можна було проголосувати кілька разів (по 1 разу на кожній ділянці), але тільки заяву потрібно написати. Серед старих жителів (хто при союзах жив) і людей за 40 багато хто, звичайно, радіє. Але не скажу, що таких багато. Вони в очікуванні збільшеної в 4 рази пенсії (на цю тему теж багато анекдотів ходить)… кримські татари (з моїх знайомих) — переживають. Вони на собі вже один раз відчули справжню ціну обіцянок радянської влади і їх уже не так легко обдурити. До речі — з їхнього боку тільки одиниці голосували (тобто вони дуже дружно ігнорували референдум). Так що від нас, рядових кримчан, нічого не залежить. За нас вирішили люди, які сховалися за російськими автоматами. Приїжджайте сюди і запитайте будь-якого місцевого жителя, що буде, якщо прибрати «зелених чоловічків» (російських військових). Вже завтра зникнуть всі мітинги, Аксьонов і т.п. Ось така думка побутує у народі.

    Сергій З., житель Криму, для «Великої Епохи»

    Читайте також:

    Крим наразі спокійний?

    У Криму відзначили референдум

  • Україну 18-19 березня буде штормити

    Сьогодні, 18 березня, по всій території України очікується сильний, поривчастий вітер (швидкість 15―20 м/с).

    #img_left#В акваторії Азовського моря швидкість вітру сягатиме 25―28 м/с. Висота хвиль ― до 1,5 м.

    У гірських областях України, в Івано-Франківській області, ймовірна небезпека сходу снігових лавин, у зв’язку з чим ДСНС закликає українців до 19 березня утриматися від поїздок у високогірні райони.

    Погода в країні стабілізується вже до кінця тижня.

    Нагадаємо, погодні умови в Україні різко змінилися 15―16 березня. Майже по всій українській території пройшли дощі та мокрий сніг. Стовпчик термометра при цьому опустився на 10―12°С. Через сильні пориви вітру у понеділок, 17 березня, були знеструмлені 88 населених пунктів.

    Читайте також:

    Літак авіакомпанії Delta у польоті загубив частину крила

  • В Украине 18-19 марта объявлено штормовое предупреждение

    Сегодня, 18 марта, на всей территории Украины ожидается сильный, порывистый ветер (скорость 15―20 м/с).

    #img_left#В акватории Азовского моря скорость ветра будет достигать 25―28 м/с. Высота волн ― до 1,5 м.

    В горных областях Украины, в Ивано-Франковской области, вероятна опасность схода снежных лавин, в связи с чем ГСЧС призывает украинцев воздержаться до 19 марта от поездок в высокогорные районы.

    Погода в стране стабилизируется уже к концу недели.

    Напомним, погодные условия в Украине резко изменились 15―16 марта. Почти на всей украинской территории пошли дожди и мокрый снег. Столбик термометра при этом опустился на 10―12°С. Из-за сильных порывов ветра в понедельник, 17 марта, было обесточено 88 населённых пунктов.

    Читайте также:

    Американский самолёт потерял в воздухе часть крыла

  • Крым: Как всё было — взгляд крымчанина

    Я расскажу, что видел, чувствовал и слышал за всё время этих событий в Крыму, то есть поделюсь «взглядом изнутри», как житель Крыма. Возможно, с примесью личных переживаний.

    #img_right#Сначала у нас было тихо. Даже когда был Майдан — у нас было тихо. После завершения Майдана тоже было тихо, но были разговоры снести памятник Ленину. И, помню, вроде бы даже договорились на уровне властей, что его демонтируют в течение 10 дней.

    Затем случился некий митинг возле здания Рады. Моё место работы располагается в 200—300 метрах от этого здания, и я возле него часто хожу. Поэтому само по себе это событие внимание привлекало (и моё, и коллег на работе, т.к. что-то происходит прямо под боком у тебя), но сам митинг тогда серьёзно никто не воспринимал. У нас один парень в отпуске как раз был и проехался на велосипеде по этому митингу. СМИ тогда сообщали о 10 тыс. митингующих, но я знаю ту площадь, там квадрат 50×50 метров в лучшем случае. Повторюсь, парень между демонстрантами на велосипеде проехался (в квадрате из 50×50 среди «10 тыс.») и снял видео.

    Реально там может от силы человек двадцать кричали лозунги, а остальных (я так понял что учителей со школ и, может, ещё кого-то) — просто пригнали, что для нас обычная практика для любых митингов. Особенность митинга была в том, что никто ничего толком не мог сказать. Ни требований, ничего. Просто собрали людей, и что-то там они делают…

    На следующей день была захвачена Рада (и другое админ-здание, которое метров в 300—500 — я возле него тоже постоянно прохожу). Оцепили центр города милицией (затем чтобы мирные жители не ходили под автоматами возле захваченных зданий). В Интернете есть видео с камер наблюдения, как рано утром (где-то в районе 5—6 утра) «зелёные человечки» заходят в здание. Ну, вообще слово «захватили» не совсем подходящее. Скорее просто вошли, так как в такое раннее время там просто никого нет, и засели. В одно здание, правда, зачем-то гранату шумовую кинули, хотя смысла, наверное, в этом не было никакого… может кто-то из военных решил в войнушку поиграться, пока повод есть.

    Что происходило внутри — неизвестно, и некоторое время никаких требований не было, но известно, что получилось потом. Появился некий человек (честно, как рядовой житель никогда раньше про него не слышал) — Аксенов, назвал себя главным в Раде (типа как они в Раде под прикрытием автоматов даже голосовали, но лично мне, как жителю Крыма, — такое даже смешно читать…) и начались указы и постановления. Я никогда не интересовался бандитскими разборками 90-х, но есть люди, которые сталкивались или интересовались(ются). Симферопольцы знают, что в 90-х годах были «башмаки» (даже я знаю про них, хотя никогда в это не вникал) и сейчас много говорят про «сайлем» (про этих я не так много слышал — первые более известные были). Эти люди говорят, что этот товарищ из тех самых личностей (Симферополь на самом деле небольшой город, я пешком смогу пройти от одного конца до другого за 3—4 часа, а из центра до окраины — в основном в пределах 40 мин — 1 час 20 мин, то есть все всех знают).

    Параллельно к этому (в тот же день) «зелёные человечки» начали блокировать военные объекты. Блокировать они начали до указов нашей (назовём «новой») Рады. Первые дни Рада (если её вообще можно так назвать) молчала, а потом когда военных стало побольше, стали указы писать и просить помощи у России. Параллельно с «зелёными человечками» с российской стороны пошло много информации о «бандеровцах», «фашистах», о притеснении русского языка. Честно скажу: прожил всю жизнь в Крыму, не встретил ни одного бандеровца. У нас в народе родилась шутка из-за видео перестрелки, когда показали как якобы «бандеровцы» перестреливаются с «зелёными человечками», затем «бандеровцы» заскакивают в автобус крымского зоопарка «Тайган» и уезжают… народ шутит про это видео «бандеровцы, обитавшие последние 50 лет в зоопарке Тайган, вырвались наружу».

    Сейчас «зелёных человечков» (т.е. российских военных), видимо уже очень много. На улицах Симферополя уже их можно встретить, уже несколько знакомых и даже мои близкие с ними даже общались. Возле меня военная часть. В субботу проходил и видел БТР и 5 человек. БТР заслонил выезд из военной части. Проходил в 1—2 метрах от них. Военные меня не напрягают на самом деле. Я знаю, что у них приказ и они сосредоточены на военных объектах (во всяком случае — пока что). А вот «отряды самообороны» — личности непонятные. Я знаю, что у некоторых из них есть оружие, так как есть знакомые в таких отрядах участвующие. Не у всех, но у некоторых точно есть. Их не сдерживают приказы и больше всего напрягают они. Любой может записаться в самооборону, даже человек с криминальным прошлым.

    В последние дни было много митингов, но не скажу, что они многочисленны, но психологические методы используются. Например, идёшь и видишь много-много российских флагов издалека. Подходишь и видишь, что 15 человек выстроились правильной фигурой (так что издалека кажется, будто там гора людей).

    Ещё много непонятных личностей на улицах. Очень много пьяных вечерами. Похоже, что сейчас в Крым посвозили людей с уголовным прошлым или склонных у уголовщине. До всех этих событий ничего такого не было.

    Про референдум вообще молчу. Я не ходил, очень многие мои знакомые тоже не ходили. Правильного списка избирателей у нас не было (руководствовались старыми списками, т.е. приходят приглашения уже умершим или уехавшим или на старые места прописки). При желании — можно было проголосовать несколько раз (по 1 разу на каждый участок), но только заявление нужно написать. Старые жители (кто при союзах жил) и люди за 40 многие, конечно, радуются. Но не скажу что таких много. Они в ожидании увеличенной в 4 раза пенсии (на эту тему тоже много анекдотов ходит)… крымские татары (из моих знакомых) — переживают. Они на себе уже один раз ощутили настоящую цену обещаний советской власти и их уже не так легко обмануть. Кстати — с их стороны только единицы голосовали (т.е. они очень дружно игнорировали референдум). Так что от нас, рядовых крымчан, ничего не зависит. За нас решили люди, которые спрятались за российские автоматы. Приезжайте сюда и спросите любого местного жителя, что будет, если убрать «зелёных человечков» (российских военных). Уже завтра исчезнут все митинги, Аксенов и т.п. Вот такое вот мнение бытует в народе.

    Сергей З., житель Крыма, для «Великой Эпохи»

    Читайте также:

    В Крыму пока тихо — местный житель

    «ПриватБанк» прекратил свою работу в Крыму

  • Історія Китаю (118): Сінь Ціцзі — відданий полководець і поет династії Південна Сун

    Сінь Ціцзі, воєначальник і поет династії Південна Сун, що служив взірцем вірності в історії Китаю.

    Сінь Ціцзі, воєначальник і поет династії Південна Сун, що служив взірцем вірності в історії Китаю. Ілюстрація: Цзона Йє/Велика Епоха

    У ті часи, коли жив Сінь Ціцзі, династія Цзінь (чжурчжені) зміцнила свою владу на півночі Китаю і становила загрозу династії Південна Сун, що відступила на південь. Сінь був сповнений жаги помститися за ганебні поразки Сун і повернути втрачені землі, але не домігся успіху. Він залишив понад 600 «ци» (віршів у стилі Сун), які вважаються кращими із написаних в епоху Південної Сун. У віршах він висловив свою глибоку стурбованість стражданнями людей, свої устремління і моральну свідомість.

    *Роки життя: 1140—1207.

    Сінь народився в окупованому армією Цзінь містечку на півночі Китаю. Коли він був маленьким, його дід часто розповідав про свої переживання стосовно трагічного падіння династії Північна Сун, і водив його на вершини гір, аби подивитися на захоплену територію династії Північна Сун. Бачачи, як людей гноблять, і як вони переносять труднощі, Сінь Ціцзі був сповнений рішучості звільнити втрачені землі династії Сун, коли для цього прийде час.

    Коли Сіню виповнився 21 рік, армія династії Цзінь рушила на південь, аби напасти на Південну Сун. Він набрав загін із двох тисяч добровольців, щоб боротися із пануванням Цзінь на півночі. Пізніше він із загоном приєднався до іншої, більшої, армії опору. Одного разу, у той час коли Сінь був у від’їзді, командувач цієї армії був убитий зрадниками, і завдяки відомостям, отриманим від зрадників, війська Цзінь розправилися з армією опору. Дізнавшись про це надзвичайне становище, Сінь сповнився такого запалу, що пішов у напад на табір п’ятидесятитисячної армії Цзінь із загоном усього лиш із 50 стражників. Він узяв зрадників живими і переконав десятки тисяч солдатів, що раніше служили Сун, залишити Цзінь і повернутися служити династії Сун. Потім заколотників, у супроводі загону Сіня, відправили до столиці династії Південна Сун для винесення судового вироку. Після цієї битви чутки про його мужність і рішучість швидко поширилися у Південній Сун.

    Незважаючи на свій низький ранг державного посадовця, Сінь багаторазово пропонував імператорові Південної Сун різні плани із відродження династії. Він давав поради як у військовій справі, так і в керівництві державою, зокрема, пропонував, які заходи покарання вибирати для цивільних службовців, і як відбирати таланти з народу. Його пропозиції принесли йому славу серед людей, але не були добре сприйняті при дворі.

    У 1181 р. Сіня звинуватили у злочині, якого він не скоював, і відправили у заслання. Відтоді, протягом наступних 20 років, йому не пропонували жодної важливої посади. Більшу частину свого часу він провів за читанням і складанням віршів, у яких Сінь, в основному, висловлював свою мрію повернути країні втрачені території на півночі і засуджував впливових посадовців при дворі, які не хотіли вплутуватись у війну. Протиставлення ідеального світу реальності надало його поезії унікального стилю, який додав сильного запалу і пристрасті формі ци. Його вірші вважалися кращими творами династії Південна Сун.

    Подібно віршам династії Тан, ци були найбільш популярною формою поезії під час династії Сун. Сінь — один із найбільш цитованих поетів в історії сунської поезії. Він був одним із найяскравіших зразків відданих державі людей, що завжди ставлять інтереси своєї країни на перше місце. Його роботи охоплюють широкий ряд сюжетів і включають різнопланові стилі, ключовою темою яких була глибока любов до Батьківщини. У багатьох віршах він описує своє безтурботне життя, віддалене від двору, і читачі можуть відчути, що він відчував безпорадність від неможливості служити країні, і водночас мав великий дух відданості, яким пройняті й інші його вірші. З іншого боку, деякі вірші описують сільське життя простими і нехитрими словами, тим не менш, відрізняючись своєю свіжістю і привабливістю.

    У 1203 році, коли Сіню вже виповнилося 64 роки, міністр династії Південна Сун запропонував йому посісти важливу посаду в надії повернути території династії Сун. Сінь запропонував міністру підготуватися до бойових дій, а також відправити лазутчиків, які б зібрали відомості про війська Цзінь. Крім того, він велів замовити десятки тисяч військового обмундирування і завербованих солдат, але незабаром був знову відправлений у відставку.

    Коли чотири роки по тому, в 1207 році, той самий міністр попросив допомоги знову, Сінь повернувся без найменших вагань. Проте через 10 років, у жовтні 1217-го, він помер, шкодуючи про те, що його бажання так і не здійснилося.

    Кажуть, що останніми його словами були: «Вбийте загарбників!» Він не змінив своїй рішучості до самої смерті.

    Читайте також:

    Історія Китаю (117): дивакуватий легендарний монах Цзі Гун

    Історія Китаю — від давнини до сучасності

  • ЕС вводит санкции против России

    Сегодня 28 министров стран-членов ЕС проголосовали за введение санкций в отношении 21 российских и украинских чиновников.

    #img_left#Соответствующий документ Совета ЕК по Украине обнародован на сайте Еврокомиссии.

    Санкции включают «дополнительные меры, в том числе ограничения на поездки и замораживание активов в отношении лиц, ответственных за действия, которые подрывают или угрожают территориальной целостности, суверенитету и независимости Украины, в том числе мероприятий, связанных с вопросом о будущем статусе любой части украинской территории и противоречащих Конституции Украины».

    Совет выразил сожаление по поводу действий России в нарушение международного права и призвал Российскую Федерацию не принимать мер по аннексии Крыма. Любые дальнейшие шаги российской стороны по дестабилизации ситуации в Украине приведут «к более широким дополнительным экономическим санкциям», указывается в решении.

    ЕС также подтвердил свою готовность продолжать оказывать помощь Украине. Вместе с тем европарламентарии выразили готовность идти «на конструктивный диалог со всеми сторонами» и по-прежнему «настроены на развитие отношений между ЕС и Россией, основанных на взаимных интересах и уважении к международному праву».

    Встреча в Брюсселе длилась около трёх часов.

    Читайте также:

    В России случился новый обвал акций из-за Крыма