antonprima.pro

Blog

  • КПК перетворила Китай на суспільство, в якому «люди пожирають одне одного»

    На сьогодні в Китаї і далі росте інфляція, а заробітна плата людей залишається однією і тією ж. Кажуть, що середній річний дохід службовців Банку Китаю становить близько 100 000 юанів (12 500 доларів США). В інших китайських банках керівники отримують близько 80 000 юанів на рік. Проте середній річний дохід звичайного банківського клерка залишається одним і тим самим з 1996 року – 12 000 юанів.

    З проведенням нових реформ робочих місць, працівники втрачають свої права й пільги. Компанії, які продають акції, чинять навіть ще гірше, оскільки видають дуже низьку плату службовцям низького рангу. Наприклад, у вугільній промисловості щорічна середня премія менеджера – близько 100 000 юанів, проте шахтарі в кращому випадку отримують 3 000 юанів на рік, і їхня зарплата зараз ще нижча, ніж була раніше.

    Це дійсно несправедливо! При такій величезній кількості людей, що шукають роботу, і при такій малій кількості вакансій, заробітна плата надзвичайно мала. Якби китайський письменник Лу Сюнь був зараз живий, він би сказав, що суспільство, перебуваючи під контролем Комуністичної партії Китаю (КПК), стало місцем, в якому люди пожирають одне одного.

    У Китаї, керованому КПК, стала все дужче і дужче поширюватися корупція. В адміністративних відділах, таких як відділи громадської безпеки, співробітники втрачають можливість просуватися службовими сходами, якщо вони не дають хабара своїм супервайзерам. Наприклад, працівникам автодорожньої міліції нерідко доводиться підкуповувати своїх начальників подарунками на 5 000-10 000 юанів щороку.

    Так звана «економічна реформа», розроблена КПК, потрібна тільки для того, щоб обдурити людей.

    Я часто казав моїм дітям, щоб вони після того, як закінчать коледж, шукали роботу в демократичних країнах, таких як США. Мій колега Лі Ян, щоб дати гарне майбутнє своїй єдиній дитині, послав його до Америки. Багато китайських студентів із вищих технічних університетів іммігрували до Канади у пошуках кращої роботи й зарплати.

    Багато багатих сімей посилають своїх дітей учитися до Японії. Ми дуже стурбовані нинішньою ситуацією в Китаї, тому не бажаємо, щоб наші діти залишалися тут.

    Тільки недавно я зумів прорватися через блокаду Інтернету, встановлену китайською компартією, що дозволило мені дізнатися правду із закордонних сайтів. Злобна КПК навіть перекриває вільний доступ в Інтернет.

    Тому я заявляю про свій вихід із КПК, комсомолу й Організації юних піонерів.

    Бьє Чуньмянь
    З провінції Хебей, Китай.
    Написано 19 грудня, 2006 року
     
     
    Версія англійською: The Epoch Times
     
     
  • Китайська міліція викрала адвоката-правозахисника

    Китайська міліція викрала адвоката-правозахисника

    #img_right#За повідомленнями радіо «Вільна Азія» (РВА) два тижні тому міліція викрала адвоката-правозахисника з його будинку в Пекіні. Зараз ніхто не може точно сказати про його місцеперебування, хоча в одному повідомленні зауважують, що він не може в цю мить бути у в’язниці.
    В інтерв’ю 3 січня з журналістом радіо «Вільна Азія» Чжан Мінь, теща Гао, сказала: «Він був тут [удома в Пекіні] тільки кілька днів, потім його забрали міліціонери. Ніхто не знає, куди його відвезли».

    Згідно з повідомленням РВА, теща жила в будинку своєї дочки три місяці, після чого, 1 січня, вона повернулася додому в Урумчі. Як вона пригадує, міліція забрала Гао 27 або 28 грудня.
    Борець за демократію й проблеми СНІДу Ху Цзя повідомив РВА, що один із родичів Гао з провінції Шаньдун сказав, що Гао перебуває в будинку своєї сестри в Шаньдуні. Проте, згідно РВА, ніхто не міг підтвердити це повідомлення.

     
    РВА також повідомило, що, на думку Ху Цзя, КПК вислала Гао з Пекіна до 1 січня через те, що напередодні Олімпійських ігор були прийняті нові постанови щодо свободи преси в Китаї. Згідно з новими постановами, що набули чинності 1 січня 2007 р., іноземні журналісти в Пекіні могли б узяти інтерв’ю у Гао. Для цього потрібна було б тільки його згода, і не треба згоди режиму.
     
    Гао є одним із найвідвертіших активістів за права людини в Китаї. Викрадення Гао з його будинку стало найостаннішим інцидентом у його дворічній боротьбі за припинення порушень прав людини компартією Китаю і черговою спробою КПК примусити Гао замовкнути.

    Починаючи з листа, датованого 31 грудням 2004 року, Національному Народному Конгресові Гао написав три відкриті листи вищому керівництву КПК, вимагаючи припинити переслідування послідовників Фалуньгун.

    У листопаді 2005 року офіс Гао був закритий, а його ліцензія на юридичну діяльність ліквідована. У грудні 2005 року Гао написав відкритий лист, в якому він публічно оголосив про вихід із КПК і заявив, що після проведеного ним розслідування репресій послідовників Фалуньгун він повністю втратив віру в КПК.

    У лютому 2006 року Гао закликав організувати групу голодовки на підтримку прав людини, яка поклала початок естафеті голодовки на підтримку прав людини, в якій узяли участь тисячі китайців.

    Про Гао часто писали в західних ЗМІ. Він постійно публікував свої статті у "Великій Епосі" й Інтернеті, і кілька провідних західних газет регулярно освітлювали події, пов’язані з Гао.

    Коли Гао ще був на волі, його і членів його сім’ї 260 днів щодня турбувала міліція, включаючи три спроби замаху на життя Гао. 15 серпня 2006 року Гао заарештували, звинувативши в «підбурюванні підривної діяльності». Після арешту Гао його сім’ю і далі мучили посиленим спостереженням, включаючи напади на його дружину Ген Хе і дочку Ген Ге.

    22 грудня на закритому засіданні суду, де йому навіть не дозволили мати власного адвоката, Гао ухвалили вирок умовно, що його будь-якої миті посадять у в’язницю строком на три роки, якщо КПК звинуватить його в якому-небудь злочині. З моменту свого звільнення Гао був відрізаний від зовнішнього світу і перебував під домашнім арештом.

    Зараз місцеперебування Гао невідоме.

    Версія англійською: Велика Епоха (The Epoch Times)

  • Бірманський режим повинен бути під пильним спостереженням

    Бірманський режим повинен бути під пильним спостереженням

    Упродовж більш ніж сорока років населення Бірми дуже страждає від дій військового режиму країни. Цей факт в основному ігнорувався, у тому числі й пресою, в усьому світі.

    #img_left#У Бірмі кожна десята дитина вмирає, не досягнувши п’ятирічного віку. Зараз у країні триває криваве й жорстоке переслідування багатьох етнічних меншин, яке проводиться однією з найбільших армій Південної Азії, велика частина якої складається з примусово мобілізованих хлопців (Бірма – країна, що не має зовнішніх агресорів).

    Постійним знаряддям війни є викрадання; більше 1000 чоловіків, жінок і дітей поміщено у в’язниці тільки за свої політичні переконання, а примусова праця використовується для побудови життєво важливої економічної інфраструктури, включаючи туристичний бізнес. Недивно, що багато жителів намагаються покинути країну, шукаючи політичного притулку в сусідніх державах.

    Життя «внутрішніх ізгоїв» у часто необлаштованих таборах на тайському кордоні можна вважати безпечним, завдяки їхній захищеності від атак бірманських військ. Проте, не маючи права голосу й існуючи на жалюгідну компенсацію тайської влади, насправді, життя переселенців достатньо сумне. Оскільки тайський уряд не визнає їх біженцями, вони абсолютно позбавлені прав, зокрема права на освіту і медичне обслуговування. Як відзначила Кейт Томас, яка може вважатися «слабкою надією для бірманських біженців у Таїланді», ріст захворювань у таборах поселенців досяг критичної точки. Проблема частково може бути пояснена старою ворожнечею між сіамським (колишнім тайським) і бірманським населенням. Але і в цьому випадку, важко виправдати ставлення Таїланду до цієї вразливої групи.

    Інші країни і міжнародні угрупування багатозначно знизували плечима і не звертали на це увагу, тоді як населення Бірми продовжує існувати в умовах одного з найбільш репресивних режимів, що існують у світі.

    У цьому випадку Бірмі не допоможуть ні газ, ні деревина тикового дерева, запаси яких вона має. Мабуть, легко можна пояснити той факт, що Китай, який продовжує пошуки дешевої енергії, затишно себе почуває за існуючого в Бірмі режиму. І навіть найбільш густонаселена демократична країна світу, така як Індія, також, схоже, схиляється до того, щоб привласнити її природні ресурси, не замислюючись над питанням про те, які з прибуткових статей дійсно приносять користь, а які отримані ганебним шляхом. Японія, Південна Корея, Франція і деякі інші країни є такими ж співучасниками.

    Інвестування, яке триває, не допомогло населенню Бірми, де режим щорічно витрачає менше одного долара на охорону здоров’я й освіту однієї людини, і при цьому ще ухитряється витрачати половину ВВП на озброєння.

    Роками міжнародне співтовариство займало переважно вичікувальну позицію і приймало майже в буквальному розумінні жалюгідні завірення Державної Ради миру й розвитку, які ні до чого не зобов’язують. Ан Сан Су Кі, харизматичний лідер, який виступає за демократію Бірми, досі міститься під арештом «для її власної безпеки» (одинадцятий раз за останні сімнадцять років). Тим часом, уряд Пінмани, нової столиці Бірми, намагається переконати всіх у тому, що Червоний Хрест просто «за своїм власним бажанням» закрив п’ять своїх офісів на тайсько-бірманському кордоні.

    Офіційна позиція Європейського Союзу, яка щорічно ратифікується, – не більше ніж спроба співчуття разом із загальною апатією і крайньою бездіяльністю; Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй виглядає такою ж неправомочною й незацікавленою. Лейбористський уряд Великобританії відмовився від публічної обіцянки опозиційного лідера партії ввести ефективні економічні санкції стосовно бірманської хунти, не зважаючи на існуючий міжпартійний консенсус і можливість упровадити їх негайно. Натомість вважається, що на Близькому Сході війни вирують під ім’ям «демократії».

    Може видатися несподіваним, що тільки Сполучені Штати сприяють просуванню демократії і соціальних реформ у цій виснаженій і скаліченій країні, колись одній з найбагатших у Південній Азії. Саме США чинили тиск (і досягли мети – уже двічі), щоб це питання було внесене до порядку денного засідання Ради безпеки ООН; резолюція, що зобов’язує, може стати наступним кроком.

    Тиск на режим також наростає і в іншому місці. Не зважаючи на роки політичного невтручання й відмови зайняти активну позицію, ASEAN (Торгова група Південної Азії) попередила, що збереження статус-кво принесе альянсу погану славу. Бірму примусили (або, можливо, «примусили добровільно») відкласти головування на саміті цього року. У результаті відкритий, довірчий діалог і офіційне визнання тяжкого становища більш ніж п’ятдесяти мільйонів чоловік може бути тільки їм на благо.

    Можна впевнено сказати, що зараз час дипломатичного вичікування щодо Бірми вже минув. Міжнародному співтовариству потрібно об’єднатися і рішучіше виражати протест проти військового режиму Бірми, який продовжує гнобити своїх громадян і не підкоряється міжнародним законам, що зобов’язують дотримуватись прав людини.

    Гай Крафт. Спеціально для Великої Епохи. Гай Крафт читає курс лекцій з питань Південно-Східної Азії на факультеті досліджень Сходу й Африки в Лондоні.

  • Відомого китайського правозахисника бачили в його рідному місті

    Відомого китайського правозахисника бачили в його рідному місті

    #img_right#Згідно з інформацією з різних внутрішніх джерел, відомий правозахисник Гао Чжішен в даний час знаходиться у своєму рідному місті, в північній провінції Шеньсі.

    Незважаючи на те, що Гао був звільнений із в’язниці 22 грудня, свободи він так і не здобув. Адвокат і його сім’я постійно знаходяться під стеженням поліції.

    З часу арешту Гао 15 серпня 2006 і до того часу, коли в грудні йому ухвалили судовий вирок, його сім’я жодного разу не отримувала ніякої юридичної документації у справі Гао. 12 грудня  Третейський Народний Суд Пекіна почав судовий розгляд, звинувачуючи Гао Чжішеня в "підривній діяльності проти держави".

    22 грудня його звинуватили в "підбурюванні до підривної діяльності проти держави" і засудили до трьох років позбавлення волі з випробувальним терміном п’ять років.

     
    Пекінський правозахисник Ху Цзя, який присвятив себе порятунку Гао Чжішеня, 5 січня 2007 дав інтерв’ю «Великій Епосі», в якому він підтвердив, що в даний час Гао знаходиться на півночі Шеньсі. Він також сказав, що після свого звільнення Гао спілкувався по телефону тільки зі своїм братом і сестрою, і що з тих пір він відрізаний від усіх зв’язків із зовнішнім світом.

    "Не тому, що він так захотів, а через те, що на нього чинить тиск бюро громадської безпеки. Вони заборонили йому будь-які зовнішні контакти. Якщо його думка з приводу ситуації в Китаї знов з’явиться в будь-якому зі ЗМІ або на будь-якому інтернет-сайті, він негайно буде повернений у в’язницю".

    Обізнані особи кажуть, що у Гао дуже близькі стосунки зі своїми родичами. Після свого звільнення, він наполіг на тому, щоб відвідати кладовище, де поховані його предки, і вирушив у Шаньдун і на північ Шеньсі, щоб відвідати своїх родичів і розсіяти їхні страхи, турботи та інший тиск, під яким вони, можливо, знаходилися.

    Щодо звільнення Гао з в’язниці, Ху Цзя підкреслив, що, "це не поліпшення його ситуації, а скоріше серйозніша форма тиску зла". "З одного боку, вони використовують період милості, щоб дозволити Гао повернутися додому, сподіваючись, що це примусить міжнародне суспільство замовкнути і примусить людей за кордоном вважати, що судовий процес над ним закінчився. З іншого боку, п’ятирічний випробувальний термін – це лише інший метод ув’язнення. Ізоляція Гао від будь-якого зовнішнього контакту є спробою примусити людей забути його".

    Ху Цзя додав, що хоробрість Гао і його дух викликали у людей велику довіру. Його здатність швидкого і повного розуміння – також стала причиною симпатії людей. Хоча, поки китайський режим був вимушений звільнити Гао, вони бояться, що випустили тигра на свободу. "Навіть після того, як його звільнили, вони продовжують блокувати будь-які зовнішні контакти, і в той же самий час не дають громадськості ніякої інформації щодо поточної ситуації з Гао і про час, проведений ним в ув’язненні. Вони також тримають Гао в невіданні щодо спроб ззовні врятувати його".

    Обізнані люди сказали, що "китайський режим використовує ганебний метод – вони відрізали Гао від зовнішнього світу, щоб розповсюдити проти нього наклеп". Ху Цзя волає до міжнародного співтовариства, урядів, Міжнародного Олімпійського Комітету і Організації Об’єднаних Націй, щоб вони продовжували направляти запити щодо ситуації з Гао Чжішенем.

    Версія англійською: Велика Епоха (The Epoch Times) 
     

  • Вирок адвокатові стане перевіркою: чи здатний Міжнародний олімпійський комітет забезпечити дотримання умов для проведення Олімпійських Ігор

    Вирок адвокатові стане перевіркою: чи здатний Міжнародний олімпійський комітет забезпечити дотримання умов для проведення Олімпійських Ігор

    #img_right#Колишній Держсекретар Канади заявляє, що вирок, винесений Гао Чжішену, є незаконним
     
    Китайський юрист Гао Чжішен, можливо, один з найбільш відомих і найвідважніших адвокатів, був недавно засуджений на три роки тюремного ув’язнення за "підбурювання до повалення державної влади". Пекінський суд ухвалив рішення про відстрочення ув’язнення на п’ять років, а також позбавив адвоката на один рік «політичних прав».
     
    Звинувачення носить серйозний характер, хоча вирок, враховуючи жорстоку реальність в Китаї, на перший погляд, виглядає м’яким. Зараз у в’язницях все ще знаходяться 70 чоловік, засуджених за участь в демократичному русі на площі Тяньаньмень у 1989 році, 33 тибетці, 40 інтернет-журналістів і багато інших. Передбачається, що ці люди міститимуться у в’язницях навіть після того, як учасники Олімпійських ігор залишать Пекін у 2008 році.
     
    Після того, як у 2003 році до влади в Китаї прийшов новий уряд Ху Цзіньтао і Вень Цзябао, почалося повсюдне придушення прав людини в країні. Мішенню цієї кампанії разом з іншими стала, і без того невелика, група адвокатів, які зважилися представляти інтереси громадян в судових справах проти уряду і партійних посадовців відносно корупції, захоплення фермерських земельних ділянок, а також утиску загальновизнаних прав громадян.
     
    Ймовірно, у випадку з Гао Чжішеном, три чинники можуть пояснити причини порівняно м’якого вироку, який був винесений на судовому засіданні за закритими дверима, Судове засідання пройшло без участі адвоката і попереднього повідомлення родичів засудженого. Вирок був ухвалений партійною комісією, і лише озвучений головою «суду».
    Міжнародний тиск
     
    По-перше, починаючи з серпня, коли Гао Чжішен був арештований, Китай занав значного міжнародного тиску. Численні ЗМІ широко висвітлювали цю подію. Світова громадськість була одностайною в думці, що ув’язнення Гао Чжішена було схоже з ув’язненням Нельсона Мандели або Махатми Ганді. Це може здійснити сильний негативний вплив на проведення Олімпійських ігор у Пекіні. Думка "експертів", які заявили, що тиск міжнародної громадськості на китайський уряд з метою пом’якшення вироку Гао Чжішену може досягти зворотного ефекту, виявилася помилковою.
     
    По-друге, характер звинувачення був цілком очевидний – занести Дамоклів меч над головою Гао Чжішена. При цьому уряд проявляє загальну поблажливість перед міжнародним співтовариством перед початком Олімпійських і Паролімпійських ігор 8-го серпня 2008 р. Якщо Гао не припинить засуджувати нескінченне насильство тоталітарного режиму і «хижацтво китайського капіталізму», влада може примусити його замовкнути, відправивши до в’язниці і заявивши, що він порушив пункт «політичних прав» його умовного вироку.
     
    Тиск на сім’ю
     
    Для партійних лідерів не має великого значення той факт, що в 2005 р. Гао Чжішен втратив свою ліцензію на адвокатську діяльність через свого відкритого листа уряду про необхідність свободи віросповідання, незалежність судочинства, демократії і дотримання законів. З тих пір за його дружиною Ген Хе і двома неповнолітніми дітьми постійно стежать. Їх турбують і залякують співробітники громадської безпеки. Його 13-річна донька Геге недавно навіть була побита поліцією.
     
    Найголовніша причина обережності, що проявляється органами влади в цій справі, ймовірно, полягає в унікальності особи Гао Чжішена, який набуває все більшої популярності за межами Китаю. Недавно Гао став центром уваги міжнародного руху за його висунення на отримання Нобелівської премії миру за цей рік.
     
    42-річний Гао Чжішен народився в дуже бідній сім’ї на півночі Китаю. Спочатку він був мігруючим робітником, потім в 15-річному віці став шахтарем, видобуваючи вугілля під землею. Пізніше він приєднався до Народної визвольної армії, де зустрів свою майбутню дружину, здобув середню освіту і став членом компартії. Після армії працював вуличним продавцем і, в той же час, вчився на адвоката. Він потрапив до одного відсотка кандидатів, які самостійно навчалися і склали кваліфікаційний іспит у 1994 році.
     
    Друг людей
     
    Люди, які постраждали від посадових зловживань, шикувалися в чергу в його офісі. Він почав вигравати ці судові процеси, попри сумновідому несправедливу судову систему в Китаї. У 2001 році на національному телевізійному конкурсі Міністерство юстиції назвало його одним з десяти "почесних адвокатів". Це звання чотири роки потому було анулюване цим же міністерством, коли він став зазнавати переслідувань режиму.
     
    Захист фермерів, які втратили свої земельні ділянки, і переслідуваних християн вже були досить серйозними справами. Але захист послідовників Фалунь Дафа в той час, коли режим заборонив будь-якому адвокатові представляти їх інтереси, стала абсолютно неприйнятною для влади. Саме Гао Чжішен написав Девіду Мейтасу і мені минулого літа, запрошуючи нас приїхати до Китаю, щоб розслідувати незаконне видаляння життєво важливих органів в ув’язнених послідовників Фалунь Дафа. Як цього і слід було чекати, китайське посольство в Оттаві відмовило у видачі візи, а сам Гао був затриманий незадовго після цього.
     
    Три відкритих листи до президента Ху та до інших лідерів, в яких він заявляв протест проти жорстокого ставлення, включаючи випадки застосування тортур і вбивств, стали причиною того, що влада закрила його адвокатський офіс. Незабаром, буквально, натовпи поліції стали вдень і вночі стежити за ним і його сім’єю. У відповідь на дії уряду він відправив опис деталей цієї кампанії переслідування на незалежний веб-сайт, і пізніше публічно став послідовником християнства.
     
    Випробування
     
    Таким чином, вирок є незаконним, оскільки неправомірно обмежує свободу слова, і повинен бути повністю скасований. Право Гао Чжішена благородно займатися своєю професійною діяльністю також повинне бути відновлене. Питання для міжнародного співтовариства полягає в наступному: чи мають яку-небудь реальну основу показні зусилля китайського уряду з поліпшення становища з правами людини у зв’язку з проведенням Олімпійських ігор 2008 р.? Те, як влада поводитиметься з Гао Чжішеном і його сім’єю аж до літа 2008 року, також буде хорошою перевіркою для Міжнародного олімпійського комітету щодо того, чи здійснюються обіцянки, дані урядом країни, в якій проводитимуться Олімпійські ігри.
     
    Девід Кілгур – колишній Держсекретар Канади з питань Азіатсько-тихоокеанського регіону.
     
    Звіт Девіда Кілгура і Девіда Мейтаса доступний на 18 мовах на вебсайті organharvestinvestigation.net.
     
  • 20% китайських школярів думали про самогубство

    20% китайських школярів думали про самогубство

    #img_left_nostream#Недавно пекінський санітарний науково-дослідний інститут опублікував дослідницький і аналітичний звіт на тему «самогубства серед учнів середньої школи», який показує, що серед школярів 1 з 5 думали про самогубство, що становить 20,4%, а планували самогубство 6,5% учнів.

    За повідомленням газети «Пекінська молодь» минулого року 20,4% школярів, які були опитані, думали про самогубство (17,0% хлопчиків, 23,7% дівчаток); 6.5% школярів планували самогубство ( 5,7% хлопчиків, 7,4% дівчаток). Це опитування почалося в 2004 році, було опитано близько 15000 школярів з 13 провінцій в Китаї, середній вік опитуваних склав 16 років.

    Доктор наук пекінського санітарного науково-дослідного інституту Сін І говорить, що звіт, який стосується поведінки школярів міста Пекіна показує: 22,9% дівчаток восьмого і дев’ятого класів думали про самогубство. Цей показник набагато вищий, ніж в інших класах. Майбутні державні іспити, високі сподівання батьків, сильна конкуренція і суперництво серед учнів, всі ці речі підсилюють психологічний тиск. З дівчатками ситуація ще серйозніша, тому що  характер у дівчаток більш закритий, ніж у хлопчиків.

    Проблема раннього кохання є ще однією причиною, через яку у дітей виникають думки про самогубство. Завідувач центром психічної консультації молоді Юй Хуа сказав, що у багатьох з молодих людей, які прийшли за консультацією, спостерігаються психічні проблеми через появу раннього кохання.

    Чинники, які спонукають школярів до думок про самогубство:

    1. Проблеми в сім’ї.

    2. Ізольованість від товаришів по навчанню.

    3. Сварки з товаришами по навчанню.

    4. Сильне навантаження від навчання.

    5. Відчуття, що товариші по навчанню не звертають уваги.

    6. Батьки чинять сильний тиск, примушують вчитися.

    Версія китайською: secretchina.com

    Версія російською

  • Шахрайства на іспитах у Китаї

    Шахрайства на іспитах у Китаї

    #img_left_nostream#Згідно з повідомленням "Legal Times and Economic Information Daily" шахрайство на іспитах переросло в Китаї у великий, складний бізнес. Напередодні головних іспитів рекламні оголошення "потрібна допомога" можна знайти в студентських містечках багатьох китайських університетів. Потрібні професіонали, які здають іспити, їх ще називають "наймані фахівці". Багато "організаторів", які керують цими операціями, стали настільки багатими, що можуть дозволити собі вілли й дорогі спортивні автомобілі.

    Обман на іспитах стає організованою справою

    Є студенти університетського рівня, які заробляють гроші, складаючи іспити за інших. Коли подібне шахрайство тільки починалося, першими в "галузі обману" були "наймані фахівці", які видають себе за того, хто здає іспити і заплатив їм гроші. Коли контроль став суворішим, з’явилися нові форми обману. Серед них – два методи, відомі як "доекзаменаційні відповіді" і "відповіді під час іспиту".

    За повідомленням "Economic Information Daily", обізнана людина сказала, що "доекзаменаційні відповіді" продаються клієнтам перед іспитом. Ціни порівняно високі. На південному заході Китаю, наприклад в місті Чунцин, кожна копія "відповідей" продається за 2 000 – 3 000 юанів (254-382$). У містах північної частини країни, таких як Пекін і Тайюань, ціна нижча, між 1 000 – 1 500 юанями (127-191$).

    Покупці "доекзаменаційних відповідей" зобов’язані платити напередодні іспитів. Після того, як гроші отримані, в готелі, що знаходиться поряд з місцем іспитів, покупцеві надаються відповіді на питання. Його просять за ніч вивчити їх в готельному номері. В день іспиту покупця доставляють безпосередньо на місце. Щоб перешкоджати передачі відповідей іншим, йому не дозволяють ні з ким спілкуватися протягом всього часу до іспиту. Обізнана особа не повідомила, яким чином організатори цього бізнесу отримують відповіді на екзаменаційні питання.

    За словами інформатора, в екзаменаційному  шахрайстві існує чотири рівні. Це організатор, його підлеглі, продавці та ті, що екзаменуються. Підлеглі – єдині, хто має прямий контакт з організатором. Вони відповідальні за роботу з продавцями, яким продають відповіді по 3 000 юанів (382 $) за кожну копію. Продавці безпосередньо пропонують відповіді клієнтам. Якщо кожна копія "доекзаменаційних відповідей " обходиться клієнтові в 500 юанів (64 $), то продавець повинен реалізувати принаймні шість копій, щоб отримати прибуток. В більшості випадків, коли продається більше 100 копій, чистий прибуток для нього перевищує 50 000 юанів (6 361 $).

    Здійснення шахрайства

    Метод шахрайства "відповіді під час іспиту" дає кращі екзаменаційні оцінки ніж метод "доекзаменаційних відповідей". Один із студентів, що недавно склав іспит, детально розповів про "техніку обману" в інтерв’ю "Legal Times":

    Для цього застосовується бездротовий навушник з FM приймачем. Модель із звуком відмінної якості, коштує понад 3 000 юанів (382 $), цей приймач неможливо виявити ніяким електронним устаткуванням.

    Процес шахрайства:

    1. Той, хто складає іспит, і виконавець реєструються для того, щоб складати іспит одночасно. Той, хто складає іспит, платить виконавцеві завдаток 200 юанів (25 $) і дає йому свій екзаменаційний номер.

    2. Вони входять в приміщення, де проходить іспит, і одночасно беруть білети.

    3. Виконавець закінчує іспит за першу годину, потім виходить і передає відповіді організаторові. Той, що складає іспит, повністю платить за послугу після того, як екзаменаційні оцінки отримані. Якщо він відмовляється платити, виконавець може повідомити про обман екзаменаційній комісії.

    4. Як тільки організатор отримує від виконавця відповіді, вони по радіо передаються тому, хто склдає іспит. Вартовий стежить за безпекою.

    5. Той, хто складає іспит, отримує відповіді на питання через бездротовий навушник FM радіо.
    Виконавець може заробити приблизно 1 000 юанів (127 $) за кожен іспит. Максимальна кількість іспитів, на яких він може бути присутнім під час екзаменаційного періоду, – вісім.

    З кожним роком приходять нові технології

    Студенти, які складають іспити кажуть, що устаткування для шахрайства останнім часом більш розвинене в порівнянні з минулим. Навушник був зменшений до розміру маленького нігтя. Це робить його майже невидимим, як тільки він займе місце у вусі. Крім того, це устаткування практично неможливо виявити ніякими детекторами.

    У пекінському окрузі Чанпін за межами дільниць, де проводяться іспити, можна побачити два-три підозрілих фургони із затемненими вікнами. Якщо підійти до будь-якого з них, то можна почути голоси людей, які читають відповіді на екзаменаційні питання. Джерело радіосигналу повинне знаходитися максимально близько до місця іспиту. Якщо сигнал не проходить, то водій перемістить фургон в інше місце, де сигнал буде чіткішим, і відповіді таким чином можуть бути передані.

    Кожен фургон належить певній групі, яка може передати відповіді принаймні дванадцятьом студентам, що складають іспити. Повідомляється, що організатори передають відповіді тільки за півгодини до запланованого часу закінчення іспиту. Це робиться для запобігання передачі відповідей більш ніж одній людині.

    Ланцюг абсолютних вигод

    Більшість організаторів колись самі складали іспити і шахраювали на іспитах, а тепер продають успішні способи обману іншим.

    Плата за шахрайство на деяких іспитах може доходити до 50 000 юанів (6 361 $). Навіть за таких високих цін цей бізнес швидко розвивається. Більшість студентів вважають, що можливість успішно скласти іспити – важливіша, ніж високі ціни. Багато організаторів шахрайства на іспитах розбагатіли таким чином.

    Версія англійською: The Epoch Times (Велика Епоха)

  • Медведєв: права і свободи – найвища цінність

    Медведєв: права і свободи – найвища цінність

    7 травня Дмитро Медведєв вступив на посаду президента Росії, склавши присягу на особливому екземплярі Конституції РФ.

    Поклавши праву руку на Конституцію, Медведєв сказав: «Присягаюся під час здійснення повноважень президента Російської Федерації поважати і охороняти права та свободи людини і громадянина, дотримуватися і захищати Конституцію Російської Федерації, захищати суверенітет і незалежність, безпеку і цілісність держави, вірно служити народу».

    Після церемонії інавгурації у своїй промові до громадян Росії Дмитро Медведєв також зазначив, що права і свободи визнані «найвищою цінністю», що саме вони «визначають сенс державної діяльності».

    При цьому важливо відзначити, що вступ на посаду президента РФ співпав із ювілеєм ратифікації Росією Конвенції про захист прав людини.

    У преамбулі Конвенції підкреслюється, що основні свободи є «основою справедливості та миру в усьому світі, дотримання яких головним чином залежить, з одного боку, від достовірно демократичної системи, і, з іншого боку, від загального розуміння і дотримання прав людини…»

    Нагадаємо, що за декілька років до ратифікації Конвенції Рада Європи і МЗС РФ дійшли єдиного висновку – «правовий порядок Російської Федерації не відповідає стандартам Ради Європи». Зокрема, як відзначає «Сутяжник», прогнози тоді були невтішними – вважалося, що Європейський суд буде завалений скаргами з Росії, тому що громадяни не захищатимуться в рамках російської правової системи. Головний же сенс Конвенції – застосування її в національній правовій системі – ігноруватиметься.

    Як стверджують правозахисники, так все і відбувається. До Конвенції в нашій країні влада ставиться як до «непотрібного тягаря», її ігнорують, або сприймають «як абстрактний інструмент» або як «засіб для застосування в Європейському суді». Правильне розуміння Конвенції не досягнуте досі.

    Для Росії важливо, щоб присяга президента на особливому екземплярі Конституції РФ була не просто словами, а підтверджена справою. У 1996 р. Росія була допущена в Раду Європи з умовою обов’язкової ратифікації Конвенції. Хочеться сподіватися, що ситуація зміниться, і новий президент ставитиметься до прав і свобод своїх громадян, дійсно, як і обіцяв, – як до «найвищої цінності».

    Юлія Цігун. Велика Епоха

  • Діти високопоставлених чиновників контролюють п’ять галузей економіки Китаю

    Діти високопоставлених чиновників контролюють п’ять галузей економіки Китаю

    #img_right#Китайська офіційна доповідь дослідження вказує на те, що в Китаї в кількох головних економічних сферах близько 90% ключових постів обіймають діти і родичі членів вищого керівного складу Китаю, серед них більш ніж 2900 чоловік мають рухоме й нерухоме майно на загальну суму 2.000.000.000.000 юанів.

    За повідомленням інформаційного китайського сайту «Спостереження», головний офіс якого розмішений у США, у звіті дослідження, проведеного відділом дослідження Державної Ради КНР і відділом дослідження Центральної партійної школи і Громадською академією наук Китаю, повідомляється, що в п’яти великих галузях, таких як кредитно-фінансова галузь, зовнішня торгівля, розробка земель, капітальне будівництво, обіг цінних паперів і т. ін. 85-90% основних посад обіймають діти й родичі членів вищого керівного складу Китаю.

    Цей звіт указує на те, що в Китаї 3220 чоловік має особистий капітал розміром більше одного мільярда китайських юанів, серед них 2932 людини є дітьми й родичами високих чиновників, причому всі вони розподілені, в основному, у восьми найбільших містах, таких як Пекін, Шанхай, Гуандун та ін.

    У США один китайський коментатор із питань фінансів і економіки Китаю Цао Анцюши висловив думку, що цей звіт хоч навіть і оголив реальну ситуацію в Китаї, але не розкрив усе до кінця… Коментатор вважає, що кількість таких багатіїв у Пекіні дуже занижена, можливо не всіх дітей чиновників ще перевірили. Аналізуючи, він також відзначив, що вони в основному концентруються в місцях обігу великих коштів.

    Зі статистики відомо, що в 90-х роках у Китаї найбільший дохід був у працівників галузі фінансів і кредитів, а після 90-х років найбільші зарплати стали спостерігатися у тих, хто працює з нерухомістю. В офіційних повідомленнях у Китаї вказується, що саме в цих галузях і сконцентровані діти й родичі вищих чиновників.

    У статті сайту «Спостереження» мовиться, що хоча у світі є дуже велика кількість багатих людей, але ніде не немає такої ситуації, як у Китаї, коли дуже великі кошти зосереджено в руках родичів урядовців. Професор американського інституту управління Це Тянь сказав, що така ситуація викликана існуючим у Китаї ладом… Професор Це також сказав, що якщо в Китаї ця ситуація триватиме і надалі, то це призведе до дестабілізації суспільства, і аж до втрати контролю над ним.

    Версія китайською: Велика Епоха (Dajiyuan)

  • У Пекіні джерело водопостачання забруднене до такої міри, що навіть не придатне для поливу рослин

    У Пекіні джерело водопостачання забруднене до такої міри, що навіть не придатне для поливу рослин

    #img_right#У вівторок пекінський відділ із захисту навколишнього середовища повідомив, що в жовтні минулого року питна вода джерела водопостачання № 4 була визначена як не придатна для пиття, воду в деяких озерах навіть не можна застосовувати для зрошування.

    У найостаннішому звіті пекінського відділу із захисту навколишнього середовища про якість води мовиться, що вода водосховища не досягла п’ятого показника, тобто нижче за мінімальний критерій питної води, встановлений китайським органом контролю й нагляду.

    Усього в Пекіні 21 джерело водопостачання. Одне з них уже визначене як джерело з найнижчою якістю води, а інші чотири водосховища вже виснажені і висохли. Пекінський відділ із захисту навколишнього середовища опублікував доповідь, що стосується озер, в якій, зокрема, мовиться, що в Пекіні є 16 озер, вода в яких серйозно забруднена – вода семи озер не може бути використана навіть для зрошування.

    Версія китайською: Велика Епоха (Dajiyuan)