Blog

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

«Взгляд на Китай» 

Девід Мейтас і Девід Кілгур у своїй заяві, оголошеній кілька днів тому, закликали уряд Китаю терміново ввести нові правила стосовно видаляння органів.



#img_right#Уряд Китаю затвердив нові  правила в п’ятницю 6 квітня, і вони набули чинності 1 травня. Нові правила забороняють торгівлю людськими органами заради отримання прибутку.

Кілгур і Мейтас заявили:

«Китай вже має досвід у сфері голослівних заяв і видання законів, які звучать красиво, але не втілюються в життя. Заяву про зміну правил можна тільки вітати. Але ця заява нічого не означає, якщо практика видаляння органів з тіл донорів заради отримання величезних сум триватиме».

«Ця заява про зміну правил фактично стверджує, що Китай збирається  зупинити видаляння органів заради отримання великих прибутків у донорів, які не дали своєї згоди. Сама заява, що вони збираються це припинити, говорить про те, що така практика існує».

«Ми виражаємо стурбованість тим, що ця заява про зміну в законі не більш, ніж політична косметика, елемент пропаганди».

Девід Кілгур і Девід Мейтас є авторами Звіту про перевірку тверджень про видаляння внутрішніх органів у практикуючих Фалуньгун в Китаї, перша версія якого була обнародувана 6 липня 2006 р., друга – 31 січня 2007 р. Вони стверджують, що тисячі практикуючих Фалуньгун страчуються професійними медиками заради комерції, і їх життєво важливі органи продаються, часто іноземцям. Повторний звіт майже подвоїв, з 18 до 33, кількість свідчень, що доводять це твердження. Обидві версії знаходяться на organharvestinvestigation.net. Повний текст заяви наведений нижче.

Для отримання докладнішої інформації:

Девід Мейтас: 204-944-1831; dmatas@mts.net.

Девід Кілгур: 613-747-7854; dwkilgour@gmail.com.

Продюсер фільму "Сліди людини" підрахував скільки чаю випиває людина за все життя. Для наочності він виставив 74802 чашки чаю на Трафальгарській площі з метою реклами свого фільму.

Фільм "Сліди людини" (Human Footprint) по Channel 4 спрямований на те, щоб звести воєдино всі аспекти нашого життя, щоб зрозуміти, скільки ми їмо, мріємо і пукаємо від колиски до могили. Також у фільмі розглядається дія кожної людини на планеті протягом 2 475 576 000 секунд, які кожен з нас, в середньому, проводить на планеті Земля.

 

"Наш проект примушує замислитися, що вийде, якщо весь одяг, пральні машини і туалетний папір, які ви використовували за життя, скласти під дверима. Або якщо викласти весь хліб, який ви з’їли або, виставити чашки чаю, який ви випили".

Фільм відправляє глядачів у подорож, починаючи з дитинства, де ми використовуємо 3796 підгузників і відливаємо 254 літри сечі, до похилого віку і смерті: до цього трагічного моменту ми з’їдаємо 10866 морквин, приймаємо 7163 ванни і випускаємо гази, в середньому, 15 разів на добу.

За його словами, більше всього його вразили дані про те, скільки людина викурює: в середньому, 77 тис. сигарет. Впродовж нашого життя 10 наших знайомих здійснюють самогубство, 9 гинуть у ДТП і один гине під час пожежі.

Сьогодні нікого не здивуєш шоколадним батончиком, але довгий час шоколад вважався продуктом, доступним лише вишуканій і заможній публіці.

Від напою до плитки

#img_left#Історія цього продукту почалася десь у 600 році до н.е. на берегах Мексиканської затоки. На думку дослідників, саме в цей час стародавні майя і ацтеки стали культивувати какао-дерево і готувати з його плодів напій чоколатль, який додає сил та енергії. На смак він дуже відрізнявся від звичного гарячого шоколаду, оскільки складався з розмолотих какао-бобів, пекучого перцю чилі та меду, тому був дуже гірким. Напій вважали їжею богів, унаслідок чого плоди какао-дерева стали використовувати як гроші — за сотню бобів можна було купити раба.

У Старому Світі про шоколад дізналися лише через 2000 років. Спочатку Колумб отримав у дар від індійців какао-боби, а через декілька років інший іспанський конкістадор, Ернан Кортес, підніс їх в дар королю Карлу V. У супровідному листі мовилося, що одна чашка шоколадного напою допомагає боротися із втомою і додає сил. Але іспанцям він не сподобався. Та й з чого б? Гіркий і незвичний на смак. Тому кухарі вирішили вдосконалити творіння ацтеків: замінили чилі на корицю і мускатний горіх, замість меду щедро додали цукру і подали шоколад гарячим. Оле! Напій виявився для двору.

Тільки у другій половині XVII століття шоколад стали додавати у випічку – тістечка та рулети. Це відкрило нову віху в історії продукту – тепер його можна було не тільки пити, але й їсти. А ось перші предки шоколадних плиток з’явилися тільки в XIX столітті. З цієї миті почався розквіт компаній, що виробляють кондитерські вироби з цього продукту.

Шоколадні шедеври

#img_left#Сьогодні шоколад є постійним інгредієнтом в кулінарії – з цього продукту готують цукерки, покривають ним торти, будують замки і скульптури і навіть зображують з його допомогою… президентів. Так, недавно на «Шоколадному салоні» в Парижі російські кондитери представили роботу художника Віталія Пономарьова, яка була зроблена за стародавньою китайською технологією і була не що інше, як портрет Володимира Путіна. На виготовлення «солодкого» президента у майстра пішло 8 годин. Шоколадку розміром 34х48 см оцінили в 700 доларів, але це вже не їжа, а мистецтво.

Краще весняне рішення

У травні весна дарує ласунам першу фруктову спокусу – з’являється полуниця. Найкращий спосіб урізноманітити десертне меню – сумістити ягоди, фрукти і шоколад у шоколадному фондю. Ніщо так не об’єднує компанію, як фондюшниця і шпажки.

 Шоколад для цього краще вибирати гіркий, але не пористий, з великим вмістом какао (мінімум — 75%). Він добре розтоплюється, рівномірно покриває плоди і досить швидко застигає. Важлива деталь: фрукти для фондю повинні бути сухими, щоб в розтоплений шоколад не потрпляли вода або сік. І, звичайно ж, в нього можна додати (це вже залежить від смаку) коньяк, лікери, різні спеції. Незабутня вечірка гарантована.

Соус молі

Соус молі винайшли черниці в мексиканському місті Пуебла. Його прийнято подавати до овочів та м’яса. Соус має насичений аромат і смак; до його складу входить шоколад, кориця і, звичайно ж, перець чилі.

Кожен житель на Заході 4-ої вулиці в Пекіні знає дівчину з довгим волоссям, Ван Цін. При зрості  159 см., вона має волосся завдовжки 170 см. Ван Цін 34 роки. Вона обожнює своє волосся з дитинства. У віці 18 років Ван вирішила дати рости своєму волоссю стільки, скільки це можливо. Зараз, через 16 років, довжина її волосся перевищила її власний зріст і все ще продовжує збільшуватися.

 

#img_left#На зустрічі з журналістом Ван Цін розпустила своє зав’язане волосся, яке тут же спало на підлогу подібно до водопаду. Взявши його в руку, можна відчути, що волосся Ван на подив важке. Воно дуже товсте, без роздвоєних кінців.

Один сусід сказав, що Ван відома кожному в околиці. Вона любить розчісувати своє волосся. Одного разу декілька іноземних туристів слідували за нею не один квартал, просячи дозволу сфотографувати її. «Кожен перехожий, побачивши цю жінку, завжди вражається її волоссям», – сказав сусід Ван.

Ван Цін це подобається, але у неї також є певні труднощі. Їй потрібна допомога сім’ї один раз на тиждень, щоб помити своє волосся. Ця процедура займає, принаймні, цілу годину. «Мені потрібно багато шампуня, – говорить вона. – Пляшки шампуня в 0, 8 л вистачає тільки на чотири рази. Для миття волосся мені потрібно вдесятеро більше шампуня, ніж більшості людей».

Щодня вона відводить своєму волоссю 1-2 години, стаючи на стілець, щоб розчесати його. Що стосується догляду за волоссям, то Ван ніколи не ходить в салон краси, щоб помити або пофарбувати волосся. Для догляду за волоссям вона не використовує кондиціонер для волосся або фен. 16 років вона також не використала подушку, натомість зав’язуючи своє волосся в пучок на зразок маленької подушки. Вона часто лежить на своєму ліжку і читає. «Я люблю їсти овочі, – пожартувала Ван. – Можливо моє волосся стало таким довгим через це».

Раніше Ван важила 80 кг, але зараз – тільки 55 кг.  Вона хвилюється, що споживає малокалорійну їжу, тоді як довге волосся вимагає багато поживних речовин. За ці роки Ван трішки підстригала своє волосся кожного місяця, але зараз перестала стригти. В Інтернеті вона виявила оголошення, в якому одна жінка пропонувала продати своє волосся завдовжки 3 метри за 30 000 юанів ($ 3 900). Ван говорить, що вона теж хотіла б продати кому-небудь своє волосся за прийнятну ціну.

Версія англійською

Саша Коен, яка щойно з’явилися на міжнародних змаганнях, відразу ж привернула до себе увагу любителів фігурного катання.

Її артистизм, балетна хореографія і яскрава манера катання не тільки дозволили їй стати улюбленицею публіки у себе на батьківщині в США, але й знайти прихильників у всьому світі.

Саша (її повне ім’я Олександра Пауліна) в дитинстві займалася художньою гімнастикою, звідси і її дивовижна розтяжка. Вона трохи говорить російською, оскільки  її мати Галина (професійна балерина у минулому) родом з України, а також любить використовувати у своїх  програмах класичну музику російських композиторів.Так, її довільна програма в сезоні 2002-2003 рр. була поставлена під музику Рахманінова, в 2003-2004 рр. вона каталася під «Лебедине озеро»,  в 2004-2005 рр. вже під інший балет Чайковського – «Лускунчик», а на Олімпійських Іграх у Туріні відзначилася в короткій програмі на музику романсу «Очі чорні».

#img_gallery#

Але як би не були важливі у фігурному катанні хореографія і артистизм, ще важливіша здатність спортсмена чисто і стабільно виконувати стрибкові елементи. А з цим у Саші Коен не склалося із самого початку. Часто блискуче відкатавши коротку програму, вона зривала стрибки в довільній, що й зумовило  її невдачу на шляху до заповітного «золота».

Саша Коен стала  двократною срібною призеркою в 2004 і 2005 р. і завоювала бронзову медаль у 2006 р. на чемпіонаті світу. На Олімпійських іграх у Туріні вона була  другою, обійшовши  Ірину Слуцьку, яка тоді виграла "бронзу". Багатьма це рішення суддів було розцінене як суперечливе.

Вона не брала участі в змаганнях  сезону 2006-2007 рр., проте заявила про своє бажання взяти участь у чемпіонаті світу з фігурного катання в 2009 р. і в Олімпійських Іграх у Ванкувері в 2010 році.

До вашої уваги нова колекція весільних нарядів від американського дизайнера Віри Ванги (Vera Wang), представлена 17 квітня в Нью-Йорку.

#img_gallery#

Через насильницьке придушення з боку поліції, хід перетворився на зіткнення між цивільним населенням і поліцією. Щоб узяти під контроль ситуацію, поліція стріляла в повітря.



За даними організаторів, понад 10 тисяч чоловік брали участь в ході, але влада Китаю повідомила, що брало участь близько 3 тисяч чоловік.

Хід почався о 14 годині. Довга колона вийшла з парку «Ю Хань» у бік будівлі уряду в Макао. Учасники ходу тримали транспоранти з гаслами: «Ні корупції уряду!»; «Ми проти змови між чиновниками і бізнесменами!»; «Геть мера міста!»; «Віддай права людини – народу!» і т.д. Перехожі вітали учасників ходу і аплодували їм.

Близько 15 години міліція побудувала стіну з людей на одному з перехресть і зажадала, щоб хід змінив напрям. Організатори відмовилися виконати цю вимогу. Після початку зіткнення між учасниками ходу і міліцією, побачивши, що ситуація виходить з-під контролю, міліція почала стріляти в повітря, через що ситуація загострилася.

Міліціонери використовували гумові палиці, якими били і розгонили учасників акції. Місцеві жителі кидали в міліціонерів яйця та інші речі. Потім міліція використала спецмашину з водометом, газом і т.д. і силою розігнала народ. Багато учасників ходу було арештовано.

Під руїнами стародавнього міста Цзіньша, після року археологічних розкопок, було виявлено чудовий палац королівства Шу, побудований 3 000 років тому.

#img_left#Археологічні розкопки, що ведуться протягом року, виявили ще одну дивовижну знахідку в руїнах Цзіньша. На південному сході Китаю, у провінції Сичуань, був виявлений цілий комплекс споруд 3 000-річної давнини, що займають понад 250 кв. метрів. Припускають, що це найбільша і найдовершеніша архітектурна споруда, із будь-коли виявлених в руїнах Цзіньша.

Сайт Сіньхуа повідомляє, що виявлена споруда знаходиться на північному сході стародавнього міста Цзіньша. Площа розкопок займає 2 000 кв. метрів. За словами археологів, воно було побудоване в останній період правління династії Шан – 1600-1100 до н.е. близько 3 000 років тому.

Стародавня споруда, 23 м довжиною і майже 10 м шириною, складається з п’яти просторих приміщень, тоді як житло простолюдина у той час займало лише 5 на 3 метри.

Величезна споруда мала житлову площу в 15 разів більшу середнього типу житлового будинку того часу. Воно складалося з колон, діаметром у фут, і глинобитних стін. Археологи вважають, що стародавній архітектурний ансамбль, ймовірно, був особняком для знаті, родовим святилищем або великим храмом. Учені також вказують на те, що ця споруда стала прекрасним свідченням культури династій Шан і Чжоу.

Руїни Цзіньша були виявлені випадково у західних передмістях міста Ченду в 2001 році. Археологи розглядають їх, як одну з найбільш важливих археологічних знахідок в Сичуані після розкопок в Саньсіньдуй у місті Гуанхань. Відкриття руїн Цзіньша змінило дату існування королівства Шу з 2 500 до 3 000 років тому.

Руїни Цзяньша розділяються на різні ділянки, такі як місце для жертвопринесень, палац, кладовище і житловий район. Зважаючи на масштаби, поділ на ділянки, кількість і якість виявлених культурних знахідок, Цзяньша, безумовно, був регіональним політичним і культурним центром цивілізації стародавнього Шу.

Як одне з найголовніших археологічних відкриттів у Китаї, Цзіньша доводить існування 500-річної процвітаючої цивілізації на рівнині Ченду.

Версія китайською