Blog

Нещодавно в Інтернеті була поширена інформація про те, що мінімум 1000 дітей утримуються в ув’язненні на цегельних фабриках провінції Шаньсі. Вони щодня змушені займатися непосильною працею. Наймолодшому в’язню 8 років. Хазяї підприємств часто б’ють дітей, деяких із них закопують живцем, якщо вони стають нездатними працювати.

У газеті «Сінь Куей Бао» міста Гуанчжоу повідомляється, що 5 червня на форумі сайту Дахе з’явилася інформація про те, що 400 родин, діти яких продані в рабство цегельним фабрикам провінції Шаньсі, благають про допомогу.

За повідомленням газети, більшість цих дітей були викрадені на залізничних вокзалах міста Чженчжоу, автовокзалах, на дорогах і в інших місцях. Згодом їх продали в рабство цегельним фабрикам за ціною 500 юанів за людину. Ці фабрики розташовані, головним чином, у містах Ліньфень і Юнцзі провінції Шаньсі. Батьки докладають максимум зусиль у пошуках викрадених дітей, деяких із них не бачили вже близько 7 років.

При відвідуванні журналістами цегельних фабрик у повіті Ваньжун провінції Шаньсі з’ясувалося, що наймолодшому працівникові фабрики 8 років, найстаршому – 13 років.

Ці діти щодня працюють більше 14 годин, при цьому їх погано годують. Якщо через утому хтось став гірше працювати, охоронці його б’ють. Після цього ганчіркою зав’язують нанесені рани й примушують працювати далі. Тим хто намагається втекти, охоронці ламають ноги. Спини деяких дітей сильно обпечені гарячими цеглинами.

#img_gallery#

Дітей часто б’ють кулаками й ногами, деякі діти отримали важкі травми, але ніхто їх не лікує. Якщо вони самі не можуть видужати й почувають себе гірше, їх просто закопують живцем.

Багато дітей важко хворі шкірними захворюваннями через те, що вони довго не миються. Заради того, щоб поїсти, 8-річні діти щодня виконують важку роботу, яку навіть дорослим іноді виконати не під силу! Діти перебувають під охороною цілодобово.

На сьогоднішній день удалося визволити тільки 40 таких дітей, усі вони родом із провінції Хенань. А діти із провінцій Хубей, Сичуань і інших дотепер перебувають у рабстві. Більшість таких цегельних фабрик розташовані в глухих місцях, а інформація серед їхніх господарів швидко передається, тому рятувати дітей дуже важко.

За повідомленнями ЗМІ, у провінції Шаньсі не вистачає робочої сили, багато хто наймає людей незаконно, купують працівників у тих, хто торгує людьми, і перетворюють їх у рабів.

Тележурналіст із провінції Хенань, під час інтерв’ю помітив, що при визволені дітей поліція дозволяє рятувати тільки місцевих дітей, і то, якщо батьки забирають їх особисто. Найбільша перешкода в порятунку – це бездіяльність місцевих силових структур, а часом порушення ними законів.

Каліфорнія. Нещодавно Асоціація американських судових адвокатів присудила нагороду «За мужність в адвокатській діяльності» Гао Чжишену, відомому пекінському правозахисникові, і запросила його одержати нагороду 30 червня в США.

#img_right#У цей час Всесвітня Коаліція з підтримки адвоката Гао Чжишена опублікувала Інтернет-петицію, у якій закликає уряд США підтримати й сприяти приїзду Гао.

Гао висловив свою готовність приїхати в США й сказав, що він зробить усе можливе, щоб взяти участь у церемонії нагородження, незважаючи на те що влада Китаю створює перешкоди, щоб зупинити його, зокрема, йому не видають паспорт. На початку цього року китайський режим також узяв під домашній арешт відому активістку по боротьбі зі СПІДом Гао Яоцзе, щоб перешкодити їй особисто одержати нагороду в США.

Міс Чжан Сюежун, спікер Коаліції, сказала, що багато організацій і окремих громадян пильно стежать за ситуацією з Гао й активно підтримують його. Коли вони довідалися, що Асоціація американських судових адвокатів присудила Гао премію, вони висловили бажання допомогти Гао особисто одержати нагороду. «Ми ініціювали Інтернет-петицію, яка закликає людей із почуттям справедливості зробити крок і висловити підтримку Гао. Одночасно ми також звернулися по допомогу до уряду США», – сказала Чжан.

На думку Чжан, Гао Чжишен заслужив нагороду «За мужність в адвокатській діяльності». Вона підкреслила, що Гао Чжишен завоював величезну підтримку людей за свою праведність і за те, що він не боїться протистояння китайського комуністичного режиму. Він продовжує використовувати мирні способи боротьби за права людини й справедливість. Навіть коли його життя було під загрозою з боку комуністичного режиму, він ніколи не йшов на компроміс.

Гао Чжишен написав лідерам комуністичного режиму Ху Цзіньтао й Веню Цзябао три відкритих листи, у яких він висловлює протест проти переслідування режимом духовної практики Фалуньгун, і закликав негайно припинити варварський геноцид, що знищує совість і моральність китайського народу.

Через це режим продовжує тиснути на Гао і його родину, їхні життя перебувають під загрозою. Торік Гао був незаконно арештований на вісім місяців, і під час ув’язнення зазнав побоїв і катування. Після свого звільнення він знову був ув’язнений під домашній арешт. Щодня Гао і його родина перебувають під невсипущим спостереженням більш ніж 100 поліцейських у цивільному й шпигунів.

Асоціація американських судових адвокатів була заснована в 1958 році й користується високою репутацією в сфері юриспруденції в США. На сьогоднішній день кількість її членів становить 6 300 чоловік. В 1999 році Асоціація заснувала нагороду «За мужність в адвокатській діяльності», щоб удостоїти нагороди суддів і адвокатів, які як і раніше відстоюють свої переконання за принципом «Вирішувати на основі права», незважаючи на загрозу їхній особистій волі й безпеці.

Кілька днів назад Коаліція опублікувала відкритий лист, у якому зажадала від комуністичного режиму видати паспорти Гао і його родині, дозволивши їм виїхати за кордон. Коаліція також відправила листи в парламент США, закликавши його звернути увагу на сумне становище Гао й посприяти його візиту в США.

Спікер Коаліції У Фань сказав, що присудження Гао нагороди – це велика честь для законодавчої системи Китаю. Він сказав: «Якщо влада відмовить Гао в поїздці в США для одержання нагороди, то стане абсолютно ясно, що клятва режиму про будівництво гармонічного суспільства – це просто неправда».

З того часу як коаліція з порятунку Гао Чжишена була створена в лютому 2005 року, на сьогоднішній день до неї приєдналося 146 організацій.

Хуан Іянь. Велика Епоха

Гонконг. 12 червня на відкритті пам’ятника жертвам комунізму у Вашингтоні президент Буш засудив жорстокість тоталітарних урядів, заявив, що ідеологія комунізму та його прибічників призвела до загибелі десятків мільйонів чоловік.

#img_left#Цинь Ган, спікер Міністерства закордонних справ Китаю, висловив «сильне невдоволення и обурення» стосовно промови Буша. Прте деякі китайські дослідники, вважають, що промова Буша відображає істину, і що захист прав людини має універсальну цінність.



Буш двічі згадував про Китай

У своїй промові, яка тривала декілька хвилин, президент Буш двічі згадував про Китай, зазаначивши, що «у відповідності з оцінками вчених, комунізм забрав десятки мільйонів людей у Китаї та СРСР… Втрата цих людей переслідує історію, і серед них мільйони безіменних, вбитих жорстокою рукою комунізму…, до числа яких належать китайські громадяни, яких було вбито під час «великого стрибка» та Культурної революції.

Цинь Ган скзав, що деякі сили у Вашингтоні проводять цю конфронтацію ідеологій та суспільних систем на основі мислення періоду «холодної війни» та своїх політичних цілей. Він вимагав від США «припинити розрізняти менталітети та ідеології й припинити втручання у внітрішні справи Китаю».



Чжан Цзухуа: Права людини, свобода та демократія – це універсальні цінності

Чжан Цзухуа, пекінський вчений, вважає, що промова Буша є цілком адекватною. Згідно з його розумінням, промова Буша відображає істину. Крім того, він вважає, що права людини, свобода і демократія – це універсальні цінності, їх поребують як американці, так і китайці. Він не вважає це внутрішніми справою Китаю.

Чжан сказав: «У минулому сторіччі два суспільних ідеологічних напрямки, комунізм та фашизм, принесли людям страшенну катастрофу, особливо для людей, які мешкали у комунічтичних країнах. Катастрофа полягала у втраті майна, свободи та життя. Наприклад, у Китаї та Радянському Союзі дестки мільйонів чоловік було вбито внаслідок дій цих напрямків.

Він додав, що після Другої світової війни фашизм, загалом, було стримано, але комунізм, у Китаї та деяких меньших за розміром країнах до сьогодні приносить нещастя навіть після його краху в СРСР та східних країнах. Він гадає, що промова Буша була спрямована на те, щоб дати людям можливість згадати по те, що сталось в історії, розкрити правду та знайти правосуддя.

Сунь Вень-Гуан: Не забувайте історію

Сунь Вень-Гуан, у минулому професор Університету провінції Шаньдун, повідомив, що встановлення пам’ятника жертвам комунізму у США сильно надихнуло його. Він прокоментував: «Ця подія дуже обнадіює китайців континентального Китаю. Кожен, хто прийшов сьогодні сюди, говорив про цю подію, і кожен вважає, що це надзвичайно. Велика кількість людей у світі дотепер пам’ятають про страждання, які спричинив комунізм. Тому що Китай було згадано у промові Буша, всіх хвилює ця тема».

З приводу того, чи була промова Буша виявленням «менталітету періоду холодної війни», Сунь сказав, що це історія, і ми не повинні її забувати. Президент Буш зазначив у своїй промові, що було послідовно вбито 100 мільйонів чоловік. Сунь додав: «Більшість із них – китайці з континентального Китаю. Під час «великого стрибка» загинуло 20 чи 30 мільйонів чоловік, та ще більше людей загинуло під час Культурної революції і проведення аграрної реформи. Тому більшість із тих десятків мільйонів людей були з Китаю».

Сунь зуважив, що президент Буш говорив про китайську історію, однак про масові порушення прав людини, які здійснюються зараз у Китаї, не було сказано.

Тільки Китай займає оборонну позицію

Навіть колишній лідер Комуністичної партії Китаю(КПК) Ден Сяопін як пораду для комуністичного режиму Китаю висував наступні девізи: «Не очолюй», «Не сперечайся», «Приховуй свої таланти» і т.і. Хоча Буш цього разу відзначив інші країни, такі як Ефіпія, Афганістан, Нікарагуа та інші, тільки комуністичний режим Китаю висловив «сильне невдоволення та опозицію».

І Сунь, і Чжан вважають, що китайські комуністи, в певній мірі, висловились як представники комуністичних режимів усього світу, з того часу як комунізм зник у СРСР та Східній Европі. Тільки КПК вважає за необхідне протистояти словам Буша.

Хай Ян. Радіо Голос Америки

Нещодавно були розкриті шокуючі факти існування дитячої праці на континентальному Китаї. Понад тисячу дітей було продано для примусової праці на цегельні заводи в окрузі Хундун провінції Шаньсі. Влада не поспішає з відповіддю або зовсім відмовляється коментувати ці факти.

#img_left#За повідомленнями ЗМІ, місцева влада поставилася байдуже до цього злочину, й іноді вона навіть перешкоджає розслідуванню, проведеному батьками дітей. Комуністичний режим почав розслідування лише під міжнародним тиском.

Відповідно до повідомлень ЗМІ континентального Китаю, більшість дітей були притягнуті або викрадені контрабандистами на залізничних станціях, автовокзалах, під мостами або на вулицях м. Чженьчжоу. Дітей продають на цегельні заводи провінції Шаньсі зазвичай за 500 юанів (приблизно 65 американських доларів) за кожну дитину.

Організована злочинність захищена

15 червня 2007 р. газета «Beijing Youth» повідомила, що синові партійного лідера села Цаошен належить один із підземних цегельних заводів в окрузі Хундун, і він перебуває під спеціальним захистом. Ці цегельні заводи платять високі податки й «мають особливі зв’язки з державними чиновниками».

За повідомленням газети «Guangzhou New Express Daily» від 13 червня, рабська праця дітей існує багато років. Місцева влада не допомагала рятувати дітей, а замість цього захищала й підтримувала цегельні заводи. Чай Вей, батько одного з дітей-рабів, сказав, що якось він намагався врятувати декількох дітей із цегельного заводу в окрузі Ліньї. Однак поліція відмовилася допомагати йому, тому що власником заводу була впливова людина. Зрештою, Чай зміг урятувати тільки сімох дітей. Іншого разу поліція округу Юнцзі навідріз відмовилася йому допомогти.

За даним телеканалу провінції Хенань, один із батьків знайшов свою дитину на цегельному заводі за допомогою поліції. Він також знайшов іншу дитину зі свого міста й захотів забрати її назад додому. Місцева поліція сказала йому, що завод витратив сотні юанів на купівлю дитини, і заявила: «Ви знайшли свою дитину, а інших залишіть у спокої».

Нещасні раби – і це в наш час!

14 червня газета «Shanghai Morning Post» повідомила про групу дітей, які працювали на цегельному заводі. Вони тягали глиняну цеглу понад 10 годин на день. Їх регулярно били для того, щоб змусити працювати швидше. Ці діти були брудними, а їхній одяг – зношений і весь в пилу. Деяким із них було біля 15 років, а деяким – усього 8. Усе це відбувається на сотнях цегельних заводів у південній частині провінції Шаньсі.

5 червня 2007 р. в «Dahe BBS» була опублікована стаття «Дорога до рабства – діти, продані на цегельні заводи провінції Шаньсі. 400 батьків молять про допомогу». У статті описується, що відбувається з дітьми на цих заводах:

"Ці босі діти працюють цілими днями,  їхнє волосся настільки брудне, що вони схожі на дикунів. Деякі з них ізольовані від навколишнього світу вже сім років; інших б’ють і калічать після їхніх спроб утекти; у деяких із них обпалені й закривавлені спини, тому що працівники випалюють на їхніх спинах клеймо розпеченою цеглою. Дітям доводиться працювати понад 14 годин на день, і їх ніколи як слід не годують. Якщо вони занадто втомилися або зменшують темпи роботи, наглядачі беруть цеглу й кидають її їм у голову. Якщо кровотеча посилюється, вони використовують брудний одяг, щоб зупинити її, але при цьому діти повинні продовжувати працювати. Жорстокі побої відбуваються увесь час".

«Дітей ніколи не відправляють у госпіталь, якщо вони одержують травми від побоїв. Якщо їхній стан погіршується, і немає надії на лікування, то їх заживо ховають. Ці діти також страждають від серйозних шкірних захворювань через відсутність душу та належної гігієни. Наймолодшому з них 8 років».

Держава не поспішає з відповіддю

5 червня ЗМІ провінції Хенань почали збирати імена зниклих дітей, сподіваючись на подачу списку до департаменту громадської безпеки. Однак, як прокоментувала газета «Oriental Daily News», про випадок із провінцією Шаньсі було відомо вже майже два тижні, але центральний уряд відповів лише кілька днів тому.

Із самого початку контролювати цю справу було наказано чиновникам низького рівня, а не людям з політичних і юридичних установ. Це змушує людей задуматися про те, що центральний уряд намагався представити цю справу не як карну, надаючи злочинцям час зникнути, а також очікуючи, що згодом інцидент буде вичерпаний.

Фен Іжань. Велика Епоха

Ума Турман народилася 29 квітня 1970 року в Бостоні, США, в родині відомого історика-буддиста Роберта Турмана і шведки за походженням Нені он Шлебредж – психотерапевта. Ума виросла в Індії, оскільки її батько свого часу отримав пропозицію щодо роботи у цій загадковій країні. У них вдома часто гостювали буддійські ченці, одного разу навіть її родину відвідав сам Далай Лама.

У п’ятнадцять років Ума приймає рішення кинути школу заради акторської кар’єри і переїздить до Нью-Йорка. Вона заробляла на життя, працюючи моделлю і посудомийкою, як і її мати, коли та приїхала в США зі Швеції. Потім були перші незначні ролі. Найбільш важливою роботою на початку кар’єри стала роль в картині «Небезпечні зв’язки» (1988), де її партнерами стали Джон Малковіч, Мішель Пфайффер і Кіану Рівз. Її робота в цьому фільмі була високо оцінена критиками.

У 1990 році Ума виходить заміж за британського актора Гері Олдмена, проте шлюб виявився недовгим, і через два роки сім’я розпалася. З чуток, причиною розлучення стала надмірна пристрасть Олдмена до випивки.

#img_gallery#

Справжня слава до Уми Турман прийшла після того, як вона зіграла роль Мії Уоллес, дружини гангстера в культовому фільмі Квентіна Тарантіно «Кримінальне чтиво» (1994). Фільм викликав справжню сенсацію, був названий однією з кращих картин десятиліття, завоював «Золоту пальмову гілку» кінофестивалю в Каннах. Квентін Тарантіно став світовою знаменитістю, а Ума Турман була номінована на Оскара, як краща актриса другого плану.

Під час зйомок футурологічного триллера «Гаттака» (1997) Ума знайомиться із своїм майбутнім другим чоловіком актором Етаном Хоуком, який був її партнером по фільму. Як це вже часто траплялося в її кар’єрі, фільм був високо оцінений критиками, але не мав касового успіху. Зате через рік вона вийшла заміж за Етана Хоука і незабаром у них народилася донька. У січні 2002 року у подружжя з’явилася і друга дитина – син Роан.

У 2003 році Ума Турман знову працює разом з Квентіном Тарантіно над картиною «Вбити Біла» (вийшла в двох частинах), з яким у неї після зйомок «Кримінального чтива» зав’язалася тепла дружба. Режисер навіть відклав на рік початок роботи над фільмом через вагітність Уми, не бажаючи віддавати роль іншій актрисі.

Рік очікування не виявився марним: фільм зібрав у всьому світі понад 110 000 000 доларів, а Ума Турман була номінована на «Золотий глобус» як краща актриса. Квентін Тарантіно часто називає Уму Турман своєю музою. Вочевидь, в його словах є велика частка правди.

Головне місто Таїланду, метушливий і неспокійний Бангкок, пропонує достаток кулінарних спокус для будь-якого мандрівника. Це – місто з більш ніж дев’ятимильйонним населенням і місце, де ви можете що-небудь поїсти у будь-який час.

#img_right#Апетитні фрукти

Для тих, хто вперше в Таїланді, рекомендується покуштувати тропічні фрукти на одному з численних ринках міста. Такий ринок на відкритому повітрі зазвичай знаходиться на початку провулка, де продається все, починаючи від фруктів до живих курчат. Ціни на фрукти і овочі, куплені на відкритих ринках, як правило, нижчі ніж в універсамах.

Крім ринків, такі фрукти, як гуава, ананас, папайя, кавун і зелене манго, продають також вуличні продавці. Зелене манго досить в’язке, але приємне на смак. У торговців зазвичай також є два типи фруктових соусів: солоно-солодкий соус, змішаний з роздробленим чілі, і «нам-пла-ван» (буквальний переклад водно-солодко-рибний), який схожий на карамелевий соус, зроблений з пальмового цукру і рибного соусу.

Більшість тайців вживає соус «нам-пла-ван» із зеленим манго, а солоно-солодкий – із зеленим манго, гуавою, ананасом і кавуном. Якщо Ви полюбляэте солодке, спробуйте «нам-пла-ван». Середня ціна 10 або 20 батів (0,37 $ або 0,74 $) за порцію у вуличних торговців – це невелика ціна за таку чудову і здорову закуску.

Звичайно, в Таїланді є більш екзотичні тропічні фрукти, типу мангостін, саподілла (один із моїх улюблених, який продається в сезон з вересня по грудень), лонган, ной наа (солодке кремове яблуко), рамбутан, і рожеве яблуко (мій чоловік обожнює його після того, як спробував один раз). Є також сумно відомий дуріан, який, як то кажуть, "має смак небес і запах пекла". Люди або люблять ці фрукти або ненавидять їх. Незалежно від того, що говорять інші, завжди краще спробувати і вирішити самому.

Якщо вам подобається смак дуріана і, ласуючи ним, вам важко зупинитись, запам’ятайте одне: місцеві жителі говорять, що не можна вживати алкоголь, якщо ви з’їли велику кількість дуріана. Фольклорний переказ розповідає про чоловіка, який помер від того, що "жар" в його тілі від дуріана змішався з "жаром" від алкоголю. Також заборонено вживання дуріана і фруктів лонгана разом у великих кількостях. "Жар" від обох фруктів може викликати хворобливий стан. Проте дуріан може споживатися разом з мангостіном. Вважається, що мангостін "холодний" і врівноважує "жар" дуріана. Звісно, це фольклор, але в кожній казці є доля правди, тому краще остерегтися.

Обід біля річки

#img_right#Після прогулянки жарким і вологим містом існує чудовий спосіб прийти до тями – це розслабитися і насолодитися їжею біля річки Чао Пура.

Моє улюблене місце – бар і ресторан «Милий пейзаж», що розташувався недалеко від моста Крунг Тхеп (Банкок). Хоча пейзаж біля ресторану не такий вже й дивовижний, але це компенсується освітленою свічками атмосферою і звучанням солодкої мелодії живої музики. Обід увечері – найкращий час, щоб насолодитися заходом сонця і дивовижно легким бризом.

"Милий пейзаж" пропонує три різні типи кухні: тайську, японську і європейську. Я ніколи не куштувала японські або європейські страви, оскільки мій розум зазвичай зосереджується тільки на тайській їжі.

Смажена у фритюрниці сушена яловичина (в’ялена яловичина в тайському стилі) і Чіангмай – свиняча ковбаса з різними типами трав і "палаючим" присмаком (гостра), – є хорошим вибором для початківців.

Морепродукти, приготовані на вугіллі і подані в соусі каррі на банановому листі, печені креветки з тонкою локшиною в гарячому горщику, цілком приготований на пару луціан в чілі та лаймовому соусі, риба лоцман і овочі чао-ом в приправленому перцем чілі пряному супі і добре просмажений хрусткий салат – чудові головні страви, щоб задовольнити мою тягу до тайської їжі.

Якщо ви зібралися піти в ресторан, не забудьте замовити столик, якщо ви хочете насолоджуватися видом річки, оскільки кількість столиків біля води обмежена. Ресторан розташований далеко від потягів і метро, тому кращий спосіб – це спіймати таксі.

Через час

Все ще голодні після опівночі? Вам пощастило. На багатьох вулицях Бангкока вуличні торговці продають їжу мало не до ранку. Одна з найпопулярніших вулиць, куди місцеві жителі люблять ходити – Сухумвіт Сой 38. Продавці приходять встановлювати прилавки близько 7 години вечора, і зазвичай працюють до 3 години ночі у будні та до 4 години у вихідні.

Вулиця Сухумвіт Сой була відома тільки місцевим жителям, але чутки дійшли і до туристів, які шукають, де б перекусити в такий час.

Типова вулична їжа тут – це «као-ман-кай» (курча з рисом), «йен-та-фо» (страва з рожевої локшини) і «пад-тай». Ціни вищі, ніж у продавців на інших вулицях (все це коштує 50 батів, близько 1,84 $), така сама ціна, як і в закритих торгових центрах з кондиціонерами.

Тому будьте спокійні. Якщо ви приїдете до Бангкока, незалежно від часу доби, ви точно не залишитесь голодними завдяки різноманітному асортименту пропонованої апетитної тайської їжі.

Тереза Чен. Велика Епоха