#img_left_nostream# Вчора вночі наряд прикордонної застави ”Новоселиця” (Закарпатська область) виявив групу осіб, яка пробиралася до лінії державного рубежу. Під час спроби перепинити порушників правоохоронцям вдалося затримати лише частину групи – 6 азіатів, а решту осіб спробували втекти в тил України, повідомляє Адміністрація Держприкордонслужби Украіни.
Під час пошукових дій, які тривали біля 6 годин, правоохоронцям вдалось затримати ще 6 нелегалів та 1 українця. Наразі затримані доставлено до прикордонного підрозділу.
Більшість незаконних мігрантів виявились громадянами Пакистану – 6 осіб, решту по два громадянина Молдови, Індії та Афганістану. Затриманий з іноземцями українець – житель Перечинського району, як з’ясувалося, вже мав подібну зустріч з прикордонниками минулого року, тоді він супроводжував через кордон групу з 15 нелегалів.
#img_left_nostream# Практика Європейського суду свідчить, що кількість порушень прав людини в Україні складає лише трохи більше 1 відсотка від загальної кількості порушень прав людини, зафіксованих Євросудом в інших європейських країнах. Про це повідомив Міністр юстиції України Олександр Лавринович з посиланням на статистику рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, винесених проти України станом на серпень 2007 року.
Так, наприклад торік, з понад 8,5 тисяч рішень винесених Європейським судом, лише у 120 рішеннях суд констатував порушення прав людини з боку держави Україна. При цьому, зазначив Олександр Лавринович, дуже рідко позови проти України задовольнялися судом у повному обсязі, і, нерідко, зовсім не в тій частині позову, яка фігурувала як визначальна.
Крім того, відзначив Міністр, ситуація, яка фіксувалася останніми роками – з швидким збільшенням кількості скарг до Європейського суду проти України, а також постійним ростом кількості рішень, що виносилися Євросудом проти України, станом на 2007 рік стабілізувалася.
Якщо у 2005-2006 роках відбувся різкий стрибок кількості рішень, в яких Європейський суд констатував порушення Україною прав людини (у 2002 році було винесене 1 рішення проти України, у 2003 – 6, у 2004 – 14, у 2005 – 120, у 2006 – 120), то у 2007 році ця тенденція змінилась. З початку року кількість скарг, що надсилалася українцями до Європейського суду, зменшилася на третину. А кількість рішень, винесених судом проти України у січні – липні 2007 року, становила 63.
Це, за словами Міністра юстиції, безсумнівно свідчить про прагнення держави забезпечувати права своїх громадян. А також, про намагання держави системно виправляти недоліки, що призводять до порушень Конвенції про захист прав та основоположних свобод, якою керується Європейський суд у своїй роботі, та до якої Україна приєдналася у 1997 році після вступу до Ради Європи.
Загалом, повідомив Міністр, починаючи від 2001 року, Європейський суд визнавав порушення Україною 9 статей Конвенції та трьох протоколів до неї.
Зокрема:
ст.2 «Право на життя» – 3 порушення;
ст.3 «Заборона катувань» – 12 порушень;
ст. 5 «Право на свободу та особисту недоторканість» – 2 порушення;
ст.6 «Право на справедливий судовий розгляд» – 287 порушень;
ст.8 «Право на повагу приватного та сімейного життя» – 10 порушень;
ст.9 «Свобода думки, совісті та релігії» – 6 порушень;
ст.10 «Свобода висловлювання» – 3 порушення;
ст.13 «Право на ефективний засіб правового захисту» – 65 порушень;
ст.14 «Заборона дискримінації» – 1 порушення.
А також:
Протоколу 1 (право на мирне володіння своїм майном та право на вільні вибори) – 167 порушень;
Протоколу 4 (свобода пересування) – 1 порушення;
Протоколу 7 (право на оскарження вироку у кримінальній справі у другій інстанції) – 1 порушення.
#img_left_nostream#Декілька тисяч китайських селян оточили пивоварний завод і будівлю місцевих органів влади в селі Юаньши провінції Сичуань з 26 по 27 липня.
За словами місцевих жителів, вони протестують проти того, що тутешня влада незаконно відбирає у них нажиті гроші і не вирішує проблему забруднення навколишнього середовища навколо пивоварного заводу.
Для придушення протесту селян влада Китаю направила декілька сотень міліціонерів. Внаслідок конфлікту, було поранено декілька десятків селян, а багато з них були арештовані.
За словами жителів, у протесті брало участь декілька тисяч людей. Уряд провінції був стурбований цим інцидентом, тому зараз у всіх селах розставлені міліційні патрулі для запобігання можливому протесту з боку селян.
Один селянин відзначив, що місцева влада вже розвісила у всіх селищах оголошення із словами: «Той, хто створюватиме хаос, того і заарештують». Деякі люди вже були арештовані правоохоронними органами: їх звинуватили в тісних зв’язках із селянами і організаторами нових мітингів.
Кореспондент Великої Епохи взяв інтерв’ю в урядового службовця місцевого села. За його твердженнями, це «був надзвичайний інцидент», але він відзначив, що «тільки декілька сотень людей брали участь у протесті, і ніхто не був арештований, ніхто не був поранений».
Щодо проблеми забруднення навколишнього середовища навколо пивоварного заводу, як повідомили місцеві жителі, протягом понад 10 років ніхто в уряді не проявив занепокоєння з цього питання, проте зараз вода, дерева, повітря і грунт сильно забруднені. На сьогоднішній день колір грунтових вод в колодязях став жовтим, а через деякий час у воді з’явилися плаваючі рослини як в чаї.
Додатково селяни скаржаться, що під час будівництва пивоварного заводу, всі місцеві жителі повинні були платити 10 юанів щоб купити акції. Проте недавно чиновники продали завод, вкравши у селян величезну суму грошей: якщо робочі отримали в компенсацію декілька сотень або тисяч юанів, то селянам, які купили акції, нічого не дали.
Сяо Фань працював журналістом на пекінському радіо з 1975 по 1988 р. Нижче наводиться його промова на форумі, присвяченому «9 коментарям», в Мельбурні, Австралія. Вона проливає світло на те, як комуністична партія Китаю (КПК) тримає під контролем ЗМІ.
#img_right#Коли люди згадують про китайське агентство новин «Сіньхуа», вони можуть сказати: «Ніщо не є правдою, крім дат». Згадуючи про передачі Центрального китайського телебачення (CCTV), вони говорять: «За винятком «Світу тварин», все брехня». Китайцям доводиться дивитися сфальсифіковані новини. Народ навіть охарактеризував китайські ЗМІ як собаку партії. В народній пісні співається: «Ця собака вирощена партією і охороняє її двір. Вона готова вкусити будь-кого, кого захоче вкусити партія, і стільки раз, скільки партія забажає».
Сьогодні я збираюся розповісти про те, як КПК тримає під контролем ЗМІ, і що їй неможна довіряти.
Китайські ЗМІ є рупором партії
В перший день, коли я пішов працювати на пекінське радіо, мені прочитали лекцію. Вони сказали: «Наше радіо є рупором партії, таким чином, воно слугує для пропаганди її політики. Ми повинні дотримуватися лінії партії». Те ж саме з газетами й телестанціями.
Коли в Китаї або десь у світі відбувається якась важлива подія, наприклад, різанина 4 червня або війна в Іраку, ми отримуємо інструктаж від міністерства пропаганди або вищих чиновників, і вони пояснюють, в якому ключі ми маємо повідомляти про це. Наприклад, 5 квітня 1976 року жителі Пекіну відправились на площу Тяньаньмень, щоб оплакати смерть прем’єр-міністра Жоу Інхая, а влада наказала розігнати натовп із застосуванням сили. Член політбюро Яо Веньюань пішов на зустріч з бюро адміністрації з віщання та оголосив, що ті люди займалися контрреволюційною діяльністю. Таким чином, ЗМІ, знаходячись під жорстким контролем центрального уряду, повинні розділяти точно таку ж точку зору.
Що стосується локальних ЗМІ, то вони не мають прав на створення власних репортажів про важливі події. Вони можуть лише займатися передруком з агентства новин «Сіньхуа». Для освітлення місцевих подій ЗМІ керуються інструкціями департаменту пропаганди місцевої партійної організації. Ці ЗМІ дотримуються лише однієї редакторської політики – вони галасують про те, яка партія велика, прекрасна і правильна. У випадку, коли партія вчинила очевидну помилку, людям просто кажуть зберігати в неї віру.
Оскільки це промивання мозків продовжується з дня на день, з місяця в місяць, з року в рік, люди звикають до цього і починають вважати, що все, що вони читають, чують та дивляться по телебаченню, є правдою. Навіть, якщо тебе засудили за хибним звинуваченням та кинули у в’язницю або відправили в трудовий табір, твоя сім’я дякуватиме партії за її поблажливість, коли тебе випустять.
КПК намагається використовувати всі доступні засоби, щоб закрити для китайців доступ до інформації ззовні
Для впевненості в тому, що її брехня не буде розкрита, КПК прикладає великі зусилля, щоб відрізати всі зв’язки із зовнішнім світом. Коли ще не було Інтернету, вона глушила Бі-Бі-Сі, VGA і тайванські радіостанції, затаврувавши їх як ворожі. За прослуховування цих станцій було передбачене покарання. Влітку 1978 року я повернувся в Шанхай, щоб відвідати родичів. Одного разу я увімкнув радіо та переключив на англійську версію пекінського радіо. Оскільки в домі було дуже спекотно, я включив радіо голосніше, щоб можна було слухати зовні дому. Через деякий час прийшла жінка з сусіднього комітету. Оскільки вона не розуміла англійську, вона вирішила, що я слухав іноземне радіо, і почала задавати питання про зміст. Я пояснив, що це одна з наших радіостанцій, але це її не переконало. Лише коли по радіо зазвучала музика з опери «Схід червоний», вона повірила й пішла. Коли були винайдені супутникове телебачення та Інтернет, люди за межами Китаю подумали, що тепер китайці отримають вільний доступ до інформації. Але вони помилялись. КПК створила для цензури Інтернету те, що отримало згодом назву «Золотий щит», який блокує всі так звані «чутливі» теми.
Установка супутникових тарілок вважається в Китаї незаконною. Приватні особи за установку тарілки мають виплатити штраф у розмірі 5000 юанів, а організації – 50 000 юанів. Через відсутність альтернатив люди продовжують читати в Інтернеті те, що партія дозволяє їм читати, і як і раніше дивляться CCTV.
Ефективність пропаганди
Я думаю, що багато хто пам’ятає різанину на Тяньаньмень 4 червня 1989 року. Я тоді працював на австралійському радіо, тому сам не можу багато розповісти про це. Але ми отримали тисячі листів з Китаю. У всіх листах з Пекіну описувалося кровопролиття, яке вони побачили або пережили. Всі ці слухачі звинувачували КПК в тому, що вона вбивала своїх співвітчизників за допомогою гвинтівок і танків. Деякі з них в яскравих фарбах змалювали, як були вбиті люди поряд з ними. Заступник директора російської версії пекінського радіо був застрелений, коли повертався з роботи додому. Однак слухачі з інших частин Китаю всі вірили у версію, яку подавали китайські ЗМІ: ніхто не був убитий. В своїх листах вони вклали багацько вирізок з місцевих газет, які звинувачували «натовп» у контрреволюційній діяльності й стверджували, що це студенти напали на солдатів.
Ось декілька прикладів того, як КПК маніпулює ЗМІ. Коли в Китаї почалася епідемія атипової пневмонії, китайські ЗМІ приховували це протягом довгого часу. Коли вони вже більше не могли заперечувати епідемію, вони визнали цей факт. Після цього вони почали повідомляти про те, як партія піклується про здоров’я свого народу, і про те, що під прямим керівництвом КПК епідемія атипової пневмонії була взята під контроль та ліквідована.
Під час теперішньої кампанії з дискримінації Фалуньгун КПК з однієї сторони мобілізувала всі ЗМІ, щоб вони загодовували китайський народ сфабрикованими історіями, що демонізують Фалуньгун, і залякували людей, щоб вони уникали послідовників Фалуньгун. З іншої – КПК почала знищувати всі книги та матеріали Фалуньгун, щоб люди не мали можливості перевірити, чи правду кажуть ЗМІ чи ні. Не маючи інших джерел інформації, багато хто вірить тому, що говорять ЗМІ.
Нещодавній візит Далай-лами, тибетського духовного лідера, в Австралію нагадав мені про інший, раніше пережитий досвід. Коли я вперше приїхав до Австралії в 1988 році в мене була розмова з одним із моїх сусідів. Під час бесіди він згадав, що китайська армія та поліція била тибетців. Не вагаючись та не думаючи, я сказав: «Ні, це неправда». Лише коли він запросив мене в дім і показав репортажі західних ЗМІ, які він записав на відеокасету, я повірив. КПК завжди описувала Далай-ламу як сепаратиста, який хоче розколоти Китай. Одним слово, поганий хлопець. З іншої сторони, китайські ЗМІ повідомляли людям, з якою добротою КПК управляє Тибетом та наскільки люб’язно китайська армія ставиться до місцевих тибетських мешканців. Китайці не знають, наскільки великою популярністю Далай-лама користується в світі.
ЗМІ КПК завжди стверджували, що соціалізм – це краща система, ніж капіталізм, який є відсталим, корумпованим та безнадійним; соціалізм переможе капіталізм.
Я народився в 1949 році, коли КПК прийшла до влади, і зазнав «промивань мозку» через освіту, яку я отримав. Тому я ніколи не відчував сумнівів відносно того, що КПК говорила нам.
Після культурної революції всі інтелектуали, включаючи вчителів та студентів, повинні були пройти через так звані кадрові школи, щоб загартуватися через труд. В 1974 році я відправився в кадрову школу повіту Феньян в провінції Аньхуей. Ми всі жили в хатах у селян. Я був шокований, коли побачив, наскільки вбого вони живуть. Хата була зроблена з глини, всередині не було нормальних меблів. В кімнаті були лише маленький стіл та саморобне ліжко (дерев’яна рама, вздовж якої протягнуті мотузки). Діти були вдягнуті в лахміття, якщо одягнені взагалі. У всіх них був великий живіт від недоїдання. Нам сказали, що все зерно здавалося для міста. Якщо раз на рік вони могли поїсти свинину, то, вважалося, що це вдалий рік. Найстрашніше із почутого мною було те, що під час трьохрічного голоду 1959-1961 рр. місцеві жителі були змушені їсти кору дерев та траву. А коли не стало й цього, вони почали їсти землю. В кінці кінців, люди їли вже один одного. Якби я не почув цього своїми вухами, то мені було б важко повірити в таке. КПК пояснювала голод природними лихами. Тепер ми знаємо, що погода була тут ні до чого. Причинами голоду, який забрав життя 40 мільйонів людей, були ідеологія, нерозумність та безсердечність уряду.
Як КПК «обманює іноземних дияволів»
Під час візиту Ніксона в Шанхай на початку 70-х років стався один випадок. Це був перший візит американської можновладної особи з того часу, як комуністи прийшли до влади. З Ніксоном подорожувала група людей, які вважалися експертами з Китаю. Щоб справити на американців добре враження, була організована велика кампанія. Моя подруга, що жила в районі Хуанпу, де розташована знаменита дорога Наньцзін, розповіла мені історію. Вона сказала, що в сусідньому комітеті її попросили прийти до дороги Наньцзін в певний час. Вона повинна була одягтися в найкращий одяг та гуляти на визначеній ділянці дороги. Таким чином, коли Ніксон приїхав, він зміг побачити чимало добре вдягнених заможних людей, які гуляли вздовж дороги Наньцзін. Магазин, який збирався відвідати Ніксон, також отримав наказ і повністю підготувався. Вони зробили нові цінники для кожного товару, який продавався в магазині. На цих цінниках всі ціни були занижені, щоб змусити американців думати, що в Китаї товари дуже дешеві. Це була дуже хитромудра кампанія, яка потребувала координації багатьох департаментів. В неї були втягнуті тисячі людей. Проте КПК з невимушеністю справилася з усім цим.
Тепер подумайте, наскільки легко для КПК сфабрикувати самоспалення на площі Тяньаньмень або привести американських дипломатів в госпіталь Суцзятунь, щоб «довести» їм, що там не відбувається видалення органів у живих людей.
Деякі можуть задатися питанням, чи відповідає дійсності те, що я говорю. Тому я хочу сказати дещо: я сам був втягнений в одну з цих шахрайських кампаній. В 1978 році, коли знімальна група з американського каналу NBC створювала документальний фільм про китайську систему освіти, я працював їх перекладачем. Вони захотіли зняти кадри продуктового ринку в Пекіні. Ми зв’язалися з ринком Дунсі та сказали, що іноземці збираються відправитися туди знімати, і порадили підготуватися. Я пояснив власникам ринку, що вони будуть нести відповідальність за імідж партії, інакше образ соціалізму буде дискредитований. В день, коли я приїхав туди, я був вражений. Зазвичай пустий ринок був наповнений товарами. Там були живі курки та качки, жива риба, свинина, всі види свіжих овочів та соєвих продуктів. Коли документальний фільм транслювався в Америці, люди подумали, що так виглядає звичайний китайський продуктовий ринок. Насправді це було не так.
У китайців існує приказка: «Не виносити з дому бруд». КПК прийняла це близько до серця і розробила теорію «утримання інформації від чужих та іноземців». В той час я не вважав, що це погано, і вірив, що мій обов’язок в тому, щоб партія мала позитивний образ і не втратила обличчя. Я вважав, що це дуже важливо, щоб у іноземців залишилося добре враження від Китаю. Коли партія знаходилася в важкій ситуації, ми повинні були допомогти «обдурити іноземних дияволів». КПК часто використовувала цей вислів.
Чи впаде скоро режим КПК?
Багато хто не вірить, що падіння КПК може настати в найближчий час. Я все ще пам’ятаю змальовування КПК колишнім професором економічного факультету Монашського університету Яном Сяокаєм. Цей відомий економіст в інтерв’ю сказав, що компартія подібна людині, яка сидить на купі сухих дров, і Китаю потрібні лише Чень Шеян або У Гуан, або нова політична партія, щоб підпалити дрова. Чень Шеян та У Гуан були лідерами збройного повстання проти правління династії Цінь, яке відбулося після смерті імператора Цінь Ши Хуана. За його словами, краще, що КПК може зробити – це добровільно зректися влади. Інакше кажучи, життя її членів можуть опинитися у великій небезпеці, якщо почнеться повстання. Він намалював картину, яка була декілька років тому. Тепер же після публікації «9 коментарів» все більше число людей, зрозумівши сутність КПК, виходять з неї та її дочірніх організацій (комсомолу і піонерів). Тому я настроєний оптимістично відносно швидкого падіння КПК.
Як це стосується нас?
У вас може виникнути питання, яке відношення це має до Австралії. Багато людей інвестують в Китай, інші – купують китайські акції і товари. Корумпована ділова система Китаю стала причиною втрат для багатьох іноземних інвесторів. З свого власного досвіду я знаю, що ні КПК, ні будь-кому, пов’язаному з нею, неможна довіряти. Я сподіваюсь, що кожний подумає двічі перед тим, як вкладати гроші в Китай. Ваші гроші можуть бути використані для переслідування дисидентів, розробки технологій для цензури в Інтернеті, розробки зброї, виробництва підробок західних фірмових товарів або просто осядуть на зарубіжному рахунку в банку якого-небудь корумпованого чиновника. Лише після падіння КПК, відродження традиційної китайської культури та створення здорової атмосфери в ділових та фінансових колах ви зможете без будь-яких побоювань мати бізнес з Китаєм та бути впевненими, що китайські товари відповідають стандартам якості. Ми з нетерпінням будемо чекати цього дня, який, я сподіваюсь, наступить у найближчому майбутньому.
Уявіть, що живете в Японії ще перед появою телебачення та відеоігор. Ви маєте багатство, суспільний стан, великий будинок, розкішні сади і, звичайно, пару складних ширм (byobu).
#img_left#Японською мовою «Byobu», означає «захист від вітру», де «byo» означає «захист від», а «bu» – «вітер». Це ширма(або декілька ширм) у вигляді гармошки, яка здатна складатися і стоїть без підпорок.
Починаючи з 7-го сторіччя, коли ширми вперше були завезені у Японію з Китаю, вони вважалися вишуканим символом високого суспільного стану. Їх використовували як предмет, що відокремлює частину кімнати, а також як декорації на важливих церемоніях.
Відвідувачів виставки золотих ширм у Національній галереї Вікторії (НГВ) найбільше вражає експресивність (виразність) тьмяного світіння палаючої свічки, яка після декількох хвилин акліматизації розкриває перед нами витончену і деталізовану красу зображених картин.
«Малюнки птахів і квітів на ширмах відображають єдність японців із природою. За місцевою релігію синтоїзмом (Shinto), духи (kami) живуть у всіх предметах у всесвіті та природі, наприклад, у деревах і каміннях, що спонукає японців до шанування й об’єднання з природою в єдине ціле», – говорить доктор Мае Анна Пан (Dr Mae Anna Pang), старший завідувач відділом Азіатського мистецтва у Національній галереї Вікторії.
Д-р Пан запевнила, що виставка є дуже популярною, і навіть під час семінарів, що відбуваються рано-вранці, зал ущерть заповнений людьми.
Відвідувачі охоче насолоджуються зображеними пейзажами, адже вони сповнені чарівними живими кольорами та динамікою. Такі квіти як піони, іриси та хризантеми мають особливе значення і мають шану у східних мистецтві та культурі. Вони зображені на яскраво-золотому тлі, яке іноді нагадує про буддистську ідею небесного раю.
На ширмах ми бачимо постійний рух – переліт птахів, вода, що падає з гір, пориви вітру через очерети та гармонію плинних пір року. Уважно придивившись до ширм, стає зрозуміло, що художники, такі як Кано Ейно (Kano Eino) («Птахи і квіти чотирьох пір року»), мали тонке відчуття довершеної гармонії, яка існує у всьому в природі – від маленького листка і до різноманітних стилів і траєкторій польоту птахів. Це створює враження, неначе дивишся на пейзаж з підвищеним розумінням внутрішньої природної цінності життя у всіх його проявах.
«Кожна ширма складається з шести панелей, хоча фактично кожна панель могла б експонуватися окремо, бо є завершеною роботою художника», – пояснює Пан.
Панелі потрібно розглядати з усіх боків і під різними кутами, щоб повністю оцінити їхню красу. Свідоцтвом високої майстерності художників є той факт, що, якщо дивитися під певним кутом, коли три панелі приховані від погляду, видимі панелі плавно зливаються одна з одною в ідеальній гармонії.
Багато сучасних колекціонерів виставляють повністю розкриті ширми на стінах, отримуючи плоске зображення, імовірно з метою оберігання від старіння, але ця виставка пропонує нам унікальний шанс глянути на ці ширми, ставлячи їх так, як це було призначено, тим самим отримуючи ефект тривимірного зображення.
Складні ширми походять з китайської династії Хань (206 р. до н.е. – 221 р. н.е.) і, після того, як їх завезли в Японію, вони почали широко використовуватися для імператорського двору, а також у будинках аристократів.
Міжнародна виставка золотих ширм у Національній галереї Вікторії на St Kilda Road (відомий бульвар у Мельбурні) відкрилася 4 квітня. День закриття виставки – 9 вересня. У зв’язку з відкриттям виставки було проведено безліч суспільних програм. Міжнародна виставка НГВ працює з 10-ї до 17-ї щодня, вівторок – вихідний. Докладнішу інформацію можна дізнатися на сайті www.ngv.vic.gov.au.
У всіх цивілізаціях існували люди, які вірили в існування природних духів. Серед них зустрічалися як добрі, так іноді й злі духи. Вони займали важливе місце в повсякденному житті. Їм поклонялися, їх боялися, на їхню допомогу сподівалися.
#img_left#Духів уявляли в різних образах. У Європі такі повір’я існували протягом довгого часу. Парацельс, відомий медик XVI століття, записував історії людей, які розповідали про духів природи. Він класифікував їх у чотири групи, кожна з яких відповідала однієї із чотирьох стихій. Серед духів були феї, домовики, гноми, сильфи, саламандри тощо… У нашому суспільстві вони стали частиною міфів, але люди, які відчувають ностальгію по алхімії й магії, прагнуть зв’язатися з ними.
Сильфи – це повітряні створіння. Вони здатні матеріалізуватися в сутінковому тумані. Найчастіше вважалося, що це жіночі істоти й тоді їх називали сильфідами. Вважалося, що ці створіння живуть на небі серед хмар, і завдяки сильфам хмари здатні набувати будь-якої форми, що нагадує своїм силуетом певний образ. Сильфи переміщаються разом з вітром і дуже рухливі. Їх можна легко поплутати з ангелами.
Духи води – німфи, русалки, сирени, нереїди. Вони здатні жити будь-де – там, де є вода. Їхня місія нібито полягає у захисті води, вони мають гарне жіноче тіло, але іноді нижня половина тіла у них набуває форми як у риби або змії. Німфи ще більш прекрасні й водночас жорстокі створіння. За легендами, вони мріють заволодіти людиною, щоб мати безсмертну душу. Але вони вкрай ревниві й горе тому, хто їх розчарує.
Гноми, домовики й ельфи – земні істоти. За повір’ями, вони маленькі й незграбні. Гноми – старанні працівники, вважається, що вони сприяють проростанню й укоріненню рослин. Вони є хоронителями скарбів у надрах землі. Якщо гноми в гарному настрої, вони можуть надавати допомогу людям, але вони обожнюють витівки, які іноді дуже жорстокі.
Саламандри – духи вогню. Їх можна побачити в образі ящірок, що танцюють у вогні. Вважається, що вони безсмертні й не горять у вогні. Таке твердження має свої джерела, за стародавньою легендою, саламандри – це маленькі земноводні, що люблять зимувати в стосах із дровами, які вони швидко залишають, коли жар вогню будить їх від сплячки. Символ відродження, саламандра, поряд з девізом Nutrisco et extingo (лат. «Даю їжу й гашу»), стала емблемою французького короля Франциска I.
Феї мають магічні здібності. Добрі або злі, вони нахиляються над колискою немовляти, щоб обдарити його благословенням або закляттям. Вони мають здібності пророкувати й змінювати долю. Феї зображуються як живі істоти з крильми (або без них) і які вміють літати. Вони існують між рівнем людей й рівнем ангелів. Сьогодні дитячі казки сповнені історій про добрих і злих фей.
У скандинавській міфології ельфи є напівбожественними істотами, пов’язаними із природою. Світлі ельфи живуть на небесах. Вони добрі й сприяють родючості. Чорні ельфи живуть на землі. Вони злі й насилають на людей хвороби й смерть. У німецькій культурі вважається, що ельфи є причиною наших кошмарів. Письменник Джон Рональд Руел Толкиен зображував їх як гарних, розумних і витончених істот. Близькі до природи, вони живуть серед лісу, якому сьогодні загрожує наша цивілізація. Їх образи люблять використовувати у відеоіграх.
Здорове харчування означає не тільки вибір корисних продуктів, але також стосується і питань їх правильного приготування. Овочі, наприклад, можуть втрачати корисні речовини в процесі приготування.
#img_left#Так, дослідженнями, проведеними на цьому тижні, було встановлено, що після кип’ячення брокколі у воді протягом всього 10 хвилин в ній на 40 відсотків знижується вміст речовин під назвою глюкозинолати. В організмі глюкозинолати перетворюються на інші сполуки, що називаються ізотіоцианатами, які, як вважають фахівці, володіють протираковою дією.
Дослідження, проведене в Уорікській медичній школі, встановило, що скорочення часу приготування приводить до менших втрат глюкозинолатів: за п’ять хвилин варива їх втрачається лише 15 відсотків.
Це нещодавно проведене дослідження нагадало мені про те, що я написав у попередній частині, підсумовуючи ряд досліджень, що стосуються втрат поживних речовин під час різних способів приготування.
Мікрохвильова обробка часто рекомендується як переважний метод приготування їжі, оскільки дозволяє скоротити час готування. Проте вже є свідчення того, що такий спосіб приготування їжі може привести до значних втрат корисних речовин. У дослідженні, опублікованому в журналі «Наука харчування і сільське господарство», вчені оцінили ефект різних способів приготування їжі на прикладі брокколі.
Тоді як смажена брокколі втрачає дві третини первинного вмісту поживних речовин, що захищають від хвороб, відомих як флавоніди, проте це виглядає куди краще, ніж величезні 97-процентні втрати, викликані мікрохвильовою обробкою. Аналіз вмісту інших поживних речовин показав аналогічні страшні втрати. Схоже, що завдяки мікрохвильовій печі ми можемо попрощатися з великою кількістю прекрасних поживних речовин, які містяться в овочах.
У цьому дослідженні обробка парою привела всього лише до 11-відсоткової втрати флавонідів. В іншому дослідженні було встановлено, що вариво знижує вміст солей фолієвої кислоти (вважається, що вони захищають від раку і хвороб серця) в шпинаті і брокколі більше, ніж наполовину. Обробка ж парою забезпечує мінімальні втрати цього вітаміну.
Отже, дослідження показує, що якнайкращий спосіб приготування овочів – це вариво на пару. І чим коротший час варива, тим краще. Для поліпшення здоров’я треба звикнути до овочів, приготованих аль денте (трохи сирими).
#img_left_nostream#Члени конгресу США мають намір розібратися, чи правильно представники Yahoo відобразили роль цієї американської інтернет-компанії в арешті китайського журналіста, засудженого в 2005 році до 10 років в’язниці, повідомляє Associated Press.
Голова профільного комітету закордонних справ палати представників конгресу США Том Лантос наказав провести це розслідування після того, як правозахисна група опублікувала документ, який знов привернув увагу до питання, що ж було відомо Yahoo, коли вона ділилася інформацією про Ши Тао з владою КНР.
Журналіст Ши Тао, колишній автор статей у виданні про фінанси Contemporary Business News, опинився у в’язниці за надання державних таємниць іноземним організаціям. Пекінська влада звинуватила його на підставі відправленого їм електронною поштою листа, в якому містилися його зауваження з приводу урядового циркуляра, що визначав обмеження роботи преси.
За даними «Міжнародної Амністії», яка вважає Ши Тао в’язнем совісті, в цьому документі компартія попереджала китайських журналістів про можливі заворушення у зв’язку з річницею придушення студентського руху 4 червня на площі Тяньаньмень.
«Будучи компанією, зайнятою в інформаційній індустрії, Yahoo, очевидно, має багато таємниць, про які варто запитати, – заявив конгресмен-демократ Лантос. – Ми сподіваємося дізнатися істину і притягти компанію до відповідальності». За словами Лантоса, на слуханнях у 2006 році генеральний радник Yahoo Майкл Каллаган заявив американським законодавцям, що його компанія не мала в своєму розпорядженні інформації про сутність слідства, коли надала китайській владі відомості про Ши Тао.
Проте правозахисний фонд Dui Hua опублікував документ, який свідчить, що управління охорони державної таємниці в Пекіні звернулося до Yahoo із листом, де мовилося, що вони хочуть отримати вміст електронної пошти Ши Тао для розслідування підозр у «незаконному наданні державних таємниць іноземним організаціям».
Лантос заявив, що «приховування такої практики, яка заслуговує на презирство, коли конгрес чекає пояснень, є серйозним порушенням». Представник Yahoo Джим Куллінан висловив співчуття з приводу того, що «Лантос поспішає з висновками у цій справі, оскільки факти підтримають свідчення, дані Yahoo для конгресу».
Стосовно документа, опублікованого Dui Hua, Куллінан відзначив, що «існує багато різних описів того, якими можуть бути державні таємниці, включаючи законні розслідування у справах на зразок тероризму». Щоб вести бізнес із більш ніж сотнею мільйонів користувачів Інтернету в Китаї, американські компанії, що працюють у сфері інтернет-технологій, мають задовольняти вимоги уряду, який жорстко обмежує вміст Інтернету.
Фільтри блокують «небажані» іноземні веб-сайти, постанови забороняють те, що китайське керівництво вважає підривними й порнографічними матеріалами, вимагаючи від провайдерів уведення цензури. Допомагаючи китайській владі та підкоряючись її вимогам щодо цензури, ці компанії створюють враження сприяння зусиллям уряду, який прагне контролювати вільний потік інформації, або ж потурання ним.
Таким чином, вони зневажають прийняті міжнародні норми й цінності та суперечать своїм власним заявленим принципам. Згаданий документ із запитом інформації від Yahoo був перекладений Dui Hua, сказав голова дослідницького відділу Dui Hua Джошуа Розенцвейг. За його даними, документ був минулого тижня анонімно розміщений на китаємовному веб-сайті Boxun.com, який базується в США..
Він відзначив, що це «є стандартизованим пошуковим запитом, який прояснює, що правоохоронні органи Китаю мають законне право збирати свідчення у справах про злочини». За словами Розенцвейга, в Dui Hua на основі порівнянь цього документа з іншими китайськими юридичними паперами, що опинилися у розпорядженні фонду, дійшли висновку, що він є справжнім.
#img_left_nostream# До початку Олімпійських ігор-2008 у Пекіні залишився рівно рік, організація «Репортери без кордонів» відзначає, що влада Китаю не дотрималася своєї обіцянки надати свободу ЗМІ.
6 серпня «Репортери без кордонів» організували прес-конференцію і провели мітинг протесту перед будівлею Головного комітету організації Олімпійських ігор у Пекіні. Вони вимагали від влади Китаю звільнити більше ста ув’язнених кореспондентів і журналістів, що працюють в Інтернеті.
Під час акції протесту, поліція Пекіна затримали більше десяти іноземних журналістів, які брали інтерв’ю на мітингу, зокрема кореспондента з міжнародного інформагентства Франс Прес. Представників ЗМІ не випускали з центру затримання більше години, не повідомляючи причин затримання. За словами очевидців, кореспондентів випустили з поліцейської дільниці тільки після телефонного дзвінка з МЗС Китаю.
Начальник азійського відділення організації «Репортери без кордонів» пан Вінсент Броссел відзначив: «Найважливіший момент у тому, що ми не закликаємо людей виступати проти Олімпійських ігор у Пекіні, ми закликаємо владу Китаю виконати свою обіцянку: звільнити політичних в’язнів, дати свободу слова в Інтернеті, припинити своє втручання в радіомовлення».
#img_right# Міське бюро з контролю за природними ресурсами міста Ченду провінції Хенань насильно конфісковує землі у селян і змушує їх переїхати. Для цього 6 серпня місцевий уряд відправив робочих до цього району з метою знищення посівів на полях.
Такі дії влади викликали бунт у декількох десятків селян. За словами селян, для залякування місцевих жителів була направлена озброєна поліція. Під час конфлікту між селянами і співробітниками правоохоронних органів п’ятеро селян було побито, троє із них були серйозно поранені і пізніше були відправлені до лікарні.
Такі дії місцевої влади викликані тим, що чиновники хочуть побудувати в цій місцевості завод, повідомляє радіо «Вільна Азія». За словами селян, у трьох селах вже були конфісковані землі в селян. Уряд обіцяв виплатити їм компенсацію у розмірі 25 тисяч юанів (близько 3000 доларів). При цьому селяни відзначають, що чиновники не тільки пропонують мізерне відшкодування, але й цю суму досі не почали виплачувати. «Будувати завод заради розвитку економіки, але для кого її розвивають? Щоб поліпшити економіку, хіба потрібно примушувати селян вмирати з голоду?» – ставлять питання місцеві жителі.