Молодь і антиамериканські країни часто бачать в Уго Чавесі кумира, державного лідера, що доводить, що протистояти США можливо. Проте наслідування йому з ряду причин може виявитися небезпечним. Будь-хто, хто спробує проаналізувати політичний, суспільний і економічний стан Венесуели, відзначить політику Чавеса з обмеження свободи преси, промови в комуністичному дусі, величезні особисті амбіції та непослідовність у відносинах з Америкою.
#img_left#Відтоді як він прийшов до влади в 1999 році, для посилення цензури було прийнято кілька заходів, таких як закон про громадську відповідальність для радіо і телебачення, а також реформа кримінального кодексу, проведена в 2004 році. Обмеження свободи слова спричинили певну кількість погроз, залякувань і арештів як місцевих, так й іноземних журналістів. На думку організації «Репортери без кордонів», ці заходи вимушують ЗМІ до самоцензури через страх до репресій.
У січні 2006 року в Каракасі, столиці Венесуели, відбувся Всесвітній соціальний форум (ВСФ). Цей саміт, проведений у 2001 році, поставив собі за мету стати альтернативою іншим найбільшим економічним зустрічам, наприклад, саміту в Давосі. Проте, за словами Луіса де Сілви, який сам є організатором альтернативного суспільного форуму з подібним напрямом, але позбавленого авторитарних тенденцій, що спостерігаються у Венесуелі, ВСФ відійшов від своїх цілей, зазнавши тиску політичних партій і урядів*.
Насправді, судячи з усього, ВСФ перетворився на платформу для підтримки Чавеса. Це проявилося у великій кількості статуеток, кіосків, браслетів, рекламних оголошень та інших товарів із його зображенням, що продавалися під час заходу.
Офіційно не будучи комуністом і не виражаючи бажання встановити марксистко-ленінський режим, Чавес, проте, черпає натхнення для своїх промов із сказаного основоположниками або послідовниками комунізму. Цитати Маркса, Че Гевари, Кастро, Рози Люксембург наповнюють його нескінченні промови, під час яких, на думку молодої мешканки Квебеку, присутньої на ВСФ минулого року, публіка повністю опиняється у владі харизми Команданте. У венесуельських містах плакати й афіші з його зображенням розміщені поруч із портретами Кастро, Че, Каддафі * та інших відомих авторитарних діячів.
Систематично посилаючись на цих соціалістичних мислителів, Чавес створив політичну ідеологію, що має зв’язок із диктаторськими й авторитарними тенденціями. Утілення на практиці цієї ідеології кінець кінцем призводить до обмеження свобод, репресій, бюрократії, депортацій, трудових таборів, корупції, плачевного стану економіки і т. ін.
Крім культу особи, до якого вдається Чавес, він висловив відкрите бажання стати довічним президентом і заснувати соціалістичну республіку. Початок цьому планові може покласти його неминуче переобрання головою держави в наступному грудні. За повідомленням французької газети Le Nouvel Observateur новий президент задіє 14-річний план із перетворення Венесуели на соціалістичну республіку до 2021 року. Тінь особистої диктатури нависнула над Венесуелою у зв’язку із запланованим у 2010 році референдумом, який би дозволив Чавесу стати довічно вибраним президентом і змінити конституцію.
Крім того, Чавес має гарні відносини з найбільшими світовими диктаторами, такими як Кастро, Каддафі, Ахмадінеджад, з урядами Сирії, Північної Кореї, Китаю. Яскравим прикладом служить його поїздка до Білорусії. Він охарактеризував президента Лукашенка, як свого нового друга, якого інші називають останнім диктатором Європи, і чий режим придушує кожного, хто чинить опір. Так молодий журналіст La Presse, що освітлював виборчу кампанію білоруського президента в березні 2006 року, був арештований.
Голосно й відкрито висловлюючи свою неприязнь до США, якими за його словами управляють божевільні, охочі його змістити або навіть убити, Чавес у зв’язку з цим підвищує боєздатність своєї армії. За повідомленням радіо «Radio France Internationale», під час візиту до Росії минулого літа, він придбав більше 100 000 автоматів Калашникова. Лідер Венесуели також висловив бажання побудувати у своїй країні завод із виробництва цієї знаменитої марки зброї.
Не зважаючи на постійну критику кабінету Буша, Венесуела, проте, залишається важливим економічним партнером Вашингтона, поставляючи до США великі об’єми нафти. Венесуела також є все більшим споживачем автомобільних компаній «Ford», «General Motors» та інших американських виробників. У результаті у вересні 2006 року торговий обіг між двома країнами зріс на 35 %.
Підтримуючи Чавеса в його прагненні дискредитувати США і перетворюючи його на ікону антиамериканізму, багато хто забуває про те, який насправді із себе політичний устрій Венесуели. Забувають про його цілі, мілітаризм, культ особи і зв’язки зі світовими диктаторами. Таким чином, тим, хто шукає альтернативу американської моделі, перш ніж підтримувати й наводити як приклад якого-небудь політичного лідера, необхідно ретельно проаналізувати його цілі та дії.
* Цитата AFP. Каддафі – один з головних організаторів соціалістичної революції у Лівії. Ніколи не встановлюючи типову диктатуру марксистко-ленінського типу, він є прихильником державного соціалізму і панарабизма. Проте, Каддафі все-таки можна розглядати як диктатора через неодноразове нехтування правами людини.
Відповідно до закону, за кожен му* конфіскованої землі селяни повинні отримувати 200 000 юанів (25 000 доларів США), проте їм виплатили тільки від 10 000 до 20 000 юанів за 1 му (від 1 250 до 2 500 доларів). У цю суму включено відшкодування за відібрану землю, переселення і втрачений урожай. На завершення всього партійний комітет села утримав більше 25 % із виплачених компенсацій.
Ціни за ці землі незабаром можуть дуже підскочити, оскільки місцева влада планує побудувати міст між Шанхаєм і Нінбо. Отже, навколишні землі незабаром стануть дуже прибутковими і люди вже зараз починають всіляко намагатися відкрити тут своє підприємство. Ціна на ці землі вже підвищилася на кілька мільйонів за один му. Селяни апелюють до влади, починаючи з 2003 року, щодо цього постійно проводяться судові слухання. Крім того, фермери написали лист на ім’я Ху Цзінтао й Вень Цзябао. Проте всі зусилля селян залишаються безрезультатними, а влада робить усе, що хоче.
Пан Сунь, місцевий фермер, розповів, що жителі села, які поїхали апелювати і подавати позови, були арештовані і поміщені у в’язниці. Селяни не тільки не отримали належної компенсації, вони також не отримують ніякого соціального забезпечення або медичного страхування, що не уможливлює забезпечення їхніх найбільш необхідних потреб. Без землі селяни не можуть заробляти на життя. Проте у тих, хто відмовився продати свою землю, її конфіскували насильно, і вони не отримали за неї ніякого відшкодування.
Жорстокі придушення, арешти й вироки
За словами місцевих жителів, владою були придушені повстання селян і в інших селищах. 1 липня 2003 року місцева влада залучила міліцію, судових представників, співробітників органів держбезпеки і найнятих бандитів, щоб почати підготовчі роботи для будівництва будинків у селі Сіньян міста Сяолінь. Опір місцевих жителів був жорстоко придушений. Один із селян, пан Лі, сказав: «Тоді багато хто був жорстоко побитий. Бандити, послані представниками влади, пускали в хід палиці, ножі та серед білого дня били селян. Потім почалися широкомасштабні арешти, після чого селян випускали. Їх могли затримати тільки на три або п’ять годин. Нам удалося зняти на плівку ті події. Це незаперечний доказ жорстокості китайської комуністичної партії». (зняті кадри можна проглянути за посиланням у кінці статті)
У Китаї всім ЗМІ було наказано мовчати
Селяни розповідають: «Представники влади не дотримуються ніяких законів. Їх узагалі не турбує проблема виживання фермерів. За нашими спинами вони змовляються з бізнесменами про продаж нашої землі за високою ціною. Незрозуміло, для чого комуністична партія влаштовує показуху про контроль корупції. Це всього лише порожні гасла, брехня. Деякі державні працівники проглянули наше відео, але відповіли, що не мають змоги змінити цю ситуацію».
Селяни надали відеокадри та інші докази таким телеканалам як Phoenix TV і CCTV, "Today’s Focus" і "Farmers Daily", проте скрізь відповіли, що не можуть допомогти їм.
Відео-ролики: (формат Windows Media File)
01.wmv
02.wmv
03.wmv
* му – одиниця вимірювання земельних площ у Китаї, яка дорівнює 0,067 га
Того ж ранку в телефонній розмові з другом сім’ї, активістом по боротьбі із СНІДОМ Ху Цзя, Ген Хе вперше розповіла про репресії, яких зазнає її сім’я з часу арешту Гао 15 серпня. Ху записав цю розмову на плівку.
Ху розповідає, що Ген йому зателефонувала 24 листопада об 11.55. «Спочатку я ледве міг розібрати, про що вона говорить – так сильно вона плакала. Так гірко може плакати тільки жінка, яка була жертвою сексуального рабства впродовж кількох років. Вона була в повному відчаї», – каже Хе.
За словами Ген, близько 11.30 вона звернулася до трьох поліцейських, які стежили за нею, коли вона скуповувалася. Вони почали заперечувати, що стежать за нею, незабаром почалася сварка, і поліцейські почали викрикувати лайливі слова. Коли Ген заперечила, високий на зріст поліцейський 1 м 80 см почав її бити, другий поліцейський приєднався. Розмовляючи з Ху Цзя, Ген ридала: «Ху Цзя, що я могла вдіяти…, вони били мене, вони ображали мене; вони так сильно мене побили, що мій рот і ясна кровоточать, ніготь на моєму мізинці вирваний, мій одяг порваний на клаптики. Вони мене побили (гірко плачучи) – двоє чоловіків мене побили».
Терору зазнає ціла сім’я
Після арешту Гао 15 серпня 20 поліцейських, які змінювалися по п’ять чоловік, постійно перебувають у квартирі.
1 листопада їхній дворічний син Тяньюй зник на дві години. Почувши про це, Ген знепритомніла.
21 листопада пекінські поліцейські, пред’явивши свої значки, спробували забрати Тяньюя з дитячого садочку, але вихователь відмовився підкорятися.
Ген каже, що вихователь вирішив, що щось сталося з її сім’єю, раз вони навіть не дозволяють їй з’їздити за дитиною. Вона сказала, що в ці дні їй доводилося забирати сина навіть тоді, коли у неї була температура.
Матері Ген 70 років, за її словами, коли мати виходить із будинку, поліція стежить і за нею, так само як і за дочкою Ген. «Один поліцейський-чоловік і дві жінки весь час стежать за моєю дочкою Геге. Вони постійно стежать за нею в коридорі або в класі. Вони супроводжують її, навіть коли вона йде в туалет. Їй стало нестерпно вчитися. Це жахливо. Моє серце розривається через це», – каже Ген.
21 жовтня, будучи не в змозі більше терпіти постійне стеження, Геге втекла від поліції і сховалася вдома в однокласника. Поліція знайшла її і відвела додому. Офіцер поліції сказав їй, що, якщо вона пообіцяє нікуди не телефонувати і нікуди не писати, через три дні стеження припиниться, і вона зможе зустрітися зі своїм татом. Минуло вже 30 днів, але обіцяна Геге зустріч із татом так і не відбулася. Поліція як і раніше слідує за нею, куди б вона не пішла.
Посилення переслідування Гао
До свого арешту Гао став одним із найбільш відомих дисидентів усередині Китаю. Будучи адвокатом, він боровся за дотримання прав, що гарантуються китайськими законами. У 2001 році міністерство юстиції внесло його до списку десяти кращих адвокатів Китаю. Він захищав селян, чиї землі були конфісковані без компенсації або з мінімальною компенсацією, і послідовників християнської домашньої церкви.
Під час розслідування репресій Фалуньгун, Гао написав три відкриті листи, вимагаючи припинити переслідування. Відчуваючи огиду до репресій Фалуньгун, у грудні 2005 року він публічно заявив про вихід із компартії.
У статті Гао, опублікованій 12 грудня 2005 р. у «Великій Епосі», він каже: «Я і моя сім’я незаконно тероризувалися протягом 259 днів центральним комітетом КПК у політичних і юридичних справах, міністерством громадської безпеки, міністерством держбезпеки і міністерством юстиції».
«Вони почали ці репресії лише тому, що у відкритих листах я закликав китайських лідерів Ху Цзінтао й Вень Цзябао зупинити лиходійства, розв’язані злими силами усередині компартії проти послідовників Фалуньгун». Через три дні після написання статті, під час відвідин важко хворого родича, Гао був арештований, хоча не скоював ніякого злочину. 12 жовтня йому офіційно було пред’явлено звинувачення в «підозрі в підривній діяльності проти держави».
Намагаючись зломити опір Гао
Поліція оголосила, що Гао зізнався в «підривній діяльності» і погодився співпрацювати. Як сказала Ген, китайська влада 6 жовтня дозволили їй зустрітися з чоловіком у поліцейській ділянці № 2 у Пекіні. Це був день народження Ген. Зустріч тривала 20 хвилин.
Ген розповідає: «Він виглядав дуже худим і ослабленим. Він не говорив багато, тому що там були інші люди. Він попросив мене берегти себе і піклуватися про дітей. Він попросив також, щоб я закрила його адвокатську контору і передала співробітникам, що Гао просить їх звільнитися».
Ху запитав у Ген, чи визнав Гао себе винним у підривній діяльності, як це повідомила поліція? Ген відповіла, що не знає.
На думку Ху, китайська влада дозволила Ген відвідувати Гао, щоб зломити його опір і тримати під контролем Ген. Якщо у неї є надія, навряд чи вона розповість про це. Ху вважає, що той факт, що Гао, як і раніше, перебуває в ув’язненні, а його сім’я переслідується, ставить під сумнів твердження про те, що він погодився співробітничати, як про це повідомила поліція.
Спроби зруйнувати дружбу
За словами Ген, пекінський поліцейський з бюро держбезпеки на ім’я Лю Вей часто приходить до них додому. Вона каже: «Вони стукають у двері і намагаються «промивати мені мізки». Вони просять, щоб я зателефонувала Ху і сказала йому триматися подалі від наших сімейних справ. Або вимагають, щоб я написала йому лист із проханням припинити дружбу між нашими сім’ями».
Ху сказав Ген: «Навіть, якщо я одержу від тебе лист або дзвінок із проханням перервати дружбу, я, як і раніше, залишуся вашим другом, тому що знаю, що тебе можуть примусити це зробити під тиском. Сім’ї дисидентів часто бувають вимушені здійснювати вчинки під тиском».
Ху сказав, що після розмови він одночасно й трохи заспокоївся, і стривожився через бійку.
Ху каже, що Ген телефонувала йому і раніше, і вона завжди була трохи переляканою і прагнула багато не говорити. «Кожного разу, коли вона телефонувала, я був упевнений, що поряд із нею поліція. Завдяки тому що вона зараз заговорила, світ, нарешті, зможе дізнатися, до якого ступеня нестерпним стало життя сім’ї Гао Чжишеня. Світ зможе дізнатися, що зробив китайський комуністичний режим. І світ зможе дізнатися, що так зване «гармонійне суспільство», яке будує китайський комуністичний режим, насправді – пекло за життя».
Не зважаючи на тендітну статуру, Ху Цзя має сильний дух, він каже: «Мені соромно, що я перебуваю під домашнім арештом і не можу побачитися з ними. Інакше, я б помчав на допомогу і кинувся на тих поліцейських, які побили Ген Хе. Я не можу терпіти, коли чоловіки здійснюють насильство до жінок і дітей».
Після телефонної розмови Ху сів перед комп’ютером. Йому довелося кілька разів витерти сльози, перш ніж він зміг побачити монітор. Він каже, що навіть не пам’ятає, коли почав плакати.
Ху каже: «Якби верховний комісар ООН із прав людини включив би запис розповіді Ге Хе, де вона розповідає про свої страждання, китайські чиновники при ООН опинилися б у такому сум’ятті, що вишли б за двері. Це перше і найцінніше свідчення пані Гао відтоді, як Гао Чжишен був арештований. Воно доводить, що сім’ю Гао жорстоко пригноблюють протягом кількох місяців».
Ху каже, що найголовніше – забезпечити свободу Хе і її двом дітям.
Благополуччя суспільства оцінюється не матеріальним достатком, а його духовністю. “Центр Ельвін” у Єрусалимі призначений для розвитку людей з обмеженими розумовими та фізичними можливостями. Центр названо іменем Кейті Менсен, вихованки цієї установи, що пішла з життя у 24 роки.
#img_center_nostream#
І всі її родичі, друзі та знайомі батьків, сестер і брата, численні гості з Англії – учасники єдиного у світі проекту, приїхали на відкриття саду з терапевтичними ігровими майданчиками для дорослих. Посол Англії відзначив силу кооперації: кожен вклав частинку свого серця у цей проект, і він вийшов унікальним.
“Я радий бути тут разом із моєю сім’єю”, – сказав Тоні Мейсон, основний фінансовий вкладник і друг сім’ї Кейті. – “Я радий, що всі вихованці отримали можливість розвинутись у зв’язку з їхніми проблемами. Тут видно чудову роботу: цих людей навчають бути корисними для суспільства, і, отже, відроджують їх для повноцінного життя. Цей проект просувався дуже швидко – усі хотіли допомогти. Два роки тому тут були тільки скелі”.
Дружина Тоні Хіллері відзначила, що Кейті для всіх – небесний дар, вона всіх об’єднала безцінним бажанням допомогти тим, хто цього потребує, пам’ятати та піклуватися про інших, адже у цьому – мудрість життя. Якщо людина народилася з каліцтвами, то на це існує причина. Буває, люди прожили 99 років, але нічого корисного не зробили”.
Вихователька “Центру Ельвін” Флора Мізрахі відчуває велике задоволення від нової можливості розвитку підопічних. “Коли я бачу успіхи, то щаслива, що безнадійно приречені подають великі надії, наприклад, 30-річний вихованець за два роки навчився сам їсти, не треба його годувати, він став самостійнішим.
Коли раптом бачу результати наполегливої праці, чи це осмислений погляд, чи правильна реакція та взаєморозуміння, я зворушена до сліз. Тут працюють не через зарплатню. Неможливо сердитися на підопічних. Ти приходиш сюди із серцем, готовим до самопожертви.
Головний архітектор проекту Ілана Офір говорить, що основною метою були дві ідеї. Перша – вивести вихованців із класів і кабінетів на повітря, у квітучий сад, зближуючи їх із суспільством і природою, а друга – терапевтична: вивільнити внутрішню напругу за допомогою спеціальних пристосувань – розташованих на чотирьох майданчиках під навісами майданчиків дотику, нюху, зору й слуху.
Наприклад, пристосування для розвитку нюху нагадує велику ступу для перетирання прянощів і спецій сходу: кориці, гвоздики, мускату, анісу, кави. Вражаюче різноманіття інших цікавих приладів із різними запахами специфічних рослин і квітів, які треба розпізнати та посадити. Безмежна фантазія архітектора, – здається, вона прожила тут ціле життя, спостерігаючи за інтересами вихованців.
Церемонія відкриття закінчена, але гості не можуть розійтися – спілкуються, усміхаючись одне одному, як одна дбайлива сім’я, яка прагне спільно вирішити важливу проблему суспільства.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
Сіона Бар. Велика Епоха
18 листопада. Японія. У Йокогамі в акваріумі Hakkeijima Sea Paradise відбувається атракціон за участю дресированих білих китів. Атракціони приурочено до наближення Різдва, і триватимуть до 25 грудня.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_left_nostream#Прислів’я свідчить: "Людині властиво помилятися". Чому при імператорських дворах стародавнього Китаю був необхідний радник, який мав владу вказувати на помилки і застерігати імператора?
Він повинен був щиро вказувати на помилки монарха, щоб можна було їх виправити. Важливо було бути більш терпимим, приймати пропозиції і критику інших, тому що таким чином кожен міг би постійно покращувати себе і, використовуючи думку іншої людини, не потрапляти в пастку невміння розглянути власні проступки, що може призвести до великих втрат.
От чому люди кажуть: "Чесна порада, хоч і неприємна для вуха, але вигідна для поведінки". Імператор Сун Женьцзун (1022-1063) із північної династії Сун (960-1126) був дуже радий, коли йому вказували на його помилки.
Одного разу радник Ван Су порадив імператорові Сун Женьцзуну не дуже захоплюватися жінками, але імператор відповів: "Дійсно, Ван Деюн нещодавно прислав мені кількох красивих молодих персон, і всі вони тепер при дворі. Мені вони дуже подобаються, так дозвольте мені не відправляти їх". Ван Су наполягав: "Я Ваш міністр, і приїхав, щоб дати пораду саме сьогодні, тому що боюся, що Ваша Величність стане розважатися з цими молодими персонами".
Почувши це, імператор, хоч і неохоче, видав негайний указ відправити цих жінок з імператорського двору після того, як кожній з них було видано 300 зв’язок грошей. Ван Су знав, як імператорові не хотілося відпускати цих жінок, тому він сказав: "Ваша Величність розуміє, що я був правий, отже, немає ніякої необхідності діяти так поспішно. Оскільки ці дівчата вже тут, буде не надто пізно відправити їх пізніше".
Імператор Сун відповів: "Я боюся, що якщо протримаю їх тут дуже довго, я ще більше полюблю їх, і мені буде дуже важко їх відправити". Через деякий час, закінчивши із справами імператорського двору, імператор Сун Женьцзун пішов до своєї спальні. Один із євнухів став розчісувати йому волосся. Євнух бачив, що імператор був засмучений, і запитав його, в чому справа. Імператор сказав йому, що причиною цього був його радник, який порадив йому зменшити кількість слуг і служниць при дворі.
Євнух сказав: "Навіть у будинках міністрів є дівчата, щоб співати й танцювати, і коли міністри здобувають підвищення, вони наймають ще більше дівчат. У Вашої Величності й так небагато слуг і служниць, а він, проте, запропонував подальше зменшення. Це вже занадто".
Імператор Женьцзун сидів, нічого не відповідаючи. Євнух заговорив знову: "Чи прийме пораду Ваша Величність?" Імператор відповів: "Це порада мого наставника, звичайно, я прийму його пораду". Користуючись тим, що він був улюбленим слугою імператора, євнух сказав: "У такому разі дозвольте спочатку мені покинути Ваш двір". Імператор піднявся і наказав звільнити з імператорського двору 29 слуг і служниць, а разом із ними і цього євнуха, що стежив за його волоссям.
Пізніше королева запитала імператора, чому було необхідно звільняти євнуха, який розчісував волосся, який багато років був близький імператорові і мав його довіру. Імператор відповів: "Він попросив, щоб я відхилив пораду мого радника. Як я можу тримати таку людину?!" Інспектор та інший радник при імператорському дворі Бао Чжен часто відвідував імператора Сун Женьцзуня і прямо казав йому те, що думав. Іноді він гаряче сперечався з імператором.
Як відомо, імператор Сун Женьцзун навіть дуже гнівався, але зрештою завжди приймав пораду Бао. Бували навіть моменти, коли слина Бао, який обстоював свою думку, у палкій розмові потрапляла на обличчя імператора, але імператор терпляче слухав, витерши лице власним рукавом.
Сінь Янь. Велика Епоха
#img_left#18 листопада, у суботу, у містечку Браччано (Bracciano) під Римом відбулася церемонія одруження двох голлівудських знаменитостей – Тома Круза і Кеті Холмс.
Церемонія в замку Одеськальки (castello Odescalchi) пройшла відносно скромно – на неї було запрошено всього 250 чоловік (серед них – співачка Дженніфер Лопес, актор Джон Траволта, режисер Стівен Спілберг) і акредитовано 200 журналістів. Решті охочих – їх було близько 50 тисяч – довелося спостерігати за церемонією з вікон сусідніх будинків. Це їм коштувало до 2500 євро.
Участь у торжестві виявилася дещо скандальною для півзахисника мадридського "Реала" Девіда Бекхема. Як повідомляє AP, у п’ятницю, замість того щоб тренуватися з командою, англійський футболіст відправився разом зі своєю дружиною Вікторією на весілля Тома Круза і Кеті Холмс. "Так, він (Бекхем) зараз травмований і не грає, але він мусить тренуватися", – сказав головний тренер "Реала" Фабіо Капелло.
Том Круз і Кеті Холмс познайомилися в 2005 році, проте дата весілля була призначена тільки восени цього року. Сімнадцятого квітня в них народилася донька Сурі, яка була присутня на весіллі разом із Белою й Конором, – дітьми, яких Круз усиновив, коли ще був одружений на Ніколь Кідман.
Кеті Холмс стала для 44-річного Круза вже третьою дружиною. 20 років тому він одружувався на американці Мімі Роджерс, яка перетворила його на адепта сайентологічного культу. Через декілька днів після розлучення в 1990 році Круз поєднувався браком з австралійською зіркою Ніколь Кідман, їхній брак протривав до 2001 року.
Том Круз є переконаним послідовником руху Рона Хаббарда, і не може одружуватися з жінкою, яка не бажає приймати його віри. Своїх дітей актор має намір виховувати в дусі цієї релігії.
За кілька місяців до весілля Кеті Холмс вивчала основи сайентології. З одного боку, вона бажає бути дружиною Тома Круза, а з іншої – не вважає за необхідне ставати послідовником руху Хаббарда й не поспішає відрікатися від своєї віри. Батьки також не в захваті від можливого переходу доньки в іншу віру.
Саме це рішення може стати вирішальним моментом у долі подальших відносин між Томом і Кеті. Одна з версій розриву відносин між Крузом і його колишньою дружиною Ніколь Кідман указувала на те, що Ніколь вирішила знов звернутися до католицизму.
Версія цікава, але більш вірогідна причина розпаду їхнього браку полягає в тому, що під час зйомок фільму Стенлі Кубрика "Із широко закритими очима" вони дуже добре пізнали один одного.
Том Круз навчає своїх приймальних дітей основному принципові сайєнтології – допомозі іншим людям. Він учить дітей, що не потрібно бути впливовими й забезпеченими, щоб надавати людям допомогу. Діти користуються системою складних діаграм, у яких вони відзначають добрі справи, винагороди за них і спілкування з батьком.
#img_right_nostream#Кілька сотень молодих людей повільно йдуть вулицею. За спинами несуть „вузлики з пожитками”: у кого маленькі, обережно зав’язані, у кого трохи більші, зі звисаючими чоботами та шкарпетками. Був сонячний день. Досить тепло. Натовп людей із сумно опущеними головами і стурбованими виразами облич продовжував просуватися вулицею. Тиша, і лише іноді чутно перешіптування серед завмерлих перехожих. „Ви куди?”, – хтось запитав хлопця із вузликом у руках, – „Мігруємо! … Всі йдуть, і я іду!”, – сказавши це, він пішов далі. Та вже за 10 хвилин ці диваки зникли: прийшовши нізвідки, повернувся туди ж! „Спочатку нерозуміння, потім здивування, і, нарешті. якийсь переляк”, – розповідає Тетяна, випадковий свідок того дійства. „Не маю ні найменшого уявлення хто ті люди і куди вони йшли, але виглядало це щонайменше ефектно!”
Такі скупчення людей, які приходять нізвідки, виконують якісь дії і за кілька хвилин просто розчиняються, можна час від часу побачити на людних вулицях найбільших міст різних країн світу. „Ми флеш-мобери – учасники невеличкого шоу для перехожих”, – розповідає один з організаторів дійства. „Ми не любимо афішуватися. Весь інтерес у тому, щоб нічого незнаючі перехожі просто зупинялися і стояли з широко відкритими очима, не розуміючи, що відбувається. А потім ще якийсь час всім розповідали, як вони бачили дві сотні людей, які просто посеред вулиці, замотані в біле простирадло, читали щось латиною, чи як в магазині натовп молодих людей фотографував манекени – і все. Ми урізноманітнюємо життя”.
Флеш-моб не є чимось абсолютно новим. Перша акція пройшла 17 червня 2003 року в Нью-Йорку, США. Коли дві сотні людей зібралися біля великого килиму в одному з універмагів міста і почали розповідати продавцям, що всі вони живуть разом на одному складі і прийшли купити „Килимок кохання”. Тоді ця подія викликала своєрідний фурор, сьогодні ж майже щодня в Інтернеті з’являються повідомлення про те, де і коли пройде чергова акція. Дуже активно рух моберів набирає обертів у Бразилії, Канаді, Франції, Росії, Великобританії та Сполучених Штатах Америки, а інші країни їх намагаються наздогнати, але ефект фурору й досі зберігається. Звичайно, чим більший натовп учасників, чим більший натовп глядачів, тим більше емоцій всі отримують.
«До 2048 року ми залишимося без риби», – заявляють учені-океанографи й економісти Північної Америки в журналі . «За нашими аналізами, якщо не відбудуться зміни, то, виходячи з нинішньої ситуації, прогнозується виникнення серйозної загрози забезпеченню всього світу їжею, якості прибережних вод та стабільності екосистеми, що вплине на нинішнє і майбутнє покоління». Порушення стану морів насправді виснажує екосистему океанів, піддаючи небезпеці забезпечення продовольством жителів нашої планети. Якщо нічого не буде зроблено, то види, які населяють море, за 20 років зникнуть», – стверджують учені. Таке прискорене зниження чисельності – наслідок рибного лову та забруднення морів, які перетворилися на величезний смітник.
Борис Ворм, біолог з Університету Галіфакса (Канада), співавтор доповіді підкреслює: «Якщо ми поглянемо на результати лабораторних дослідів або дослідження цілісності океанів, то дійдемо тієї ж самої констатації: продуктивність та стабільність усієї морської екосистеми знижується». Він додав: «29% видів риб та ракоподібних перебуває на межі зникнення, – та уточнив, – улов риби цих видів зменшився на 90%».
Наприклад, за останні десять років у районі Північної Атлантики запаси мерлузи, пікші та камбали зменшилися на 95%, а тріска, схоже, знищена до безповоротного ступеня, на цей час вона вважається зниклою. «Я був шокований результатами узагальнення цього процесу, про масштаби якого ми навіть не підозрювали, і який останнім часом прискорився», – додав Борис Ворм. Це дослідження, яке проводилося впродовж 4 років, також показує, що зникнення одного єдиного виду прискорює порушення цілої екосистеми. Учений з Університету Галіфакса «приголомшений» цими даними: «Ми й уявити собі такого не могли». Ці дослідження – сукупний результат обробки даних, зібраних за 1000 років морської історії, 32 наукових дослідів, а також досліджень, проведених у 48 морських зонах, які охороняються, та статистики рибного лову ООН із 1950 по 2003 рр.
Більшість риболовецьких запасів вичерпаються за кілька десятків років: «29% видів риб і ракоподібних не витримало, тобто їхній улов упав на 90%. Це дуже чітка тенденція, яка прискорюється», – продовжує Борис Ворм, висновки якого безперечні, – «відповідно до прогнозів, якщо така тенденція триватиме довго, то всі види риб і ракоподібних до 2048 року зникнуть». Ці вчені пояснюють, що втрата біорізноманітності значно зменшує здатність океанів виробляти рибу і ракоподібних, протистояти розвитку паразитів, таких як деякі види водоростей, а також виробляти кисень і відціджувати забруднюючі речовини. Стів Паламбі, біолог із Стенфордського університету (США), підкреслює: «Океан – це величезний очищувач, який поглинає нечистоти та перетворює їх на поживні речовини, він забирає з води токсини, виробляє корм і перетворює вуглекислий газ на поживні речовини та кисень».
Зворотний ефект теж цілком реальний, оскільки будь-який вид, що відновив нормальний рівень розмноження, зміцнює здоров’я і стабільність океанів, а також підсилює їхню здатність витримувати такі удари, як забруднення і глобальне потеплення. «Усі ці дані також показують, що, поки не стало надто пізно, нинішні тенденції ще можливо зупинити, – оцінюють ситуацію вчені та додають, – на цей час морські зони, які охороняються, становлять менше 1% морів і океанів планети». Ед Барб’є, економіст з Університету штату Вісконсин, стверджує, що «навіть якщо збереження морської біорізноманітності і несе в собі економічні витрати, у довгостроковій перспективі ці захисні заходи сприятимуть економічному росту».